Принципи податкового права

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Пpивaтнe aкцioнepнe тoвapиcтвo «Вищий нaвчaльний зaклaд»

Мiжpeгioнaльнa aкaдeмiя упpaвлiння пepcoнaлoм

Нaвчaльнo-нaукoвий iнcтитут пpaвa iм. Князя Вoлoдимиpa Вeликoгo

Кaфeдpa адміністративного, фінансового та банківського права

Нaпpям пiдгoтoвки (cпeцiaльніcть) 081 Пpaвo

КУРСОВА РОБОТА

нa тeму:

Принципи податкового права

Київ 2022



Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Структура та принципи побудови податкової системи
• 1.1 Система оподаткування
• 1.2 Принципи побудови та призначення системи оподаткування
• Розділ 2.Аналіз сучасного стану податкової системи України
• 2.1 Ефективність функціонування податкової системи України
• 2.2 Перспективи розвитку та удосконалення податкової системи України
• Висновки
• Список використаної літератури


Вступ

Актуальність проблеми

В наш час, коли в Україні відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній та політичній сферах, і значна вага приділяється створенню ефективної системи оподаткування. Від механізму стягнення податків залежить формування доходної частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням до бюджету. Ефективність податкової системи визначається тим, наскільки цілеспрямовано вона вирішує комплекс завдань, пов'язаних з керованістю економіки, як системи, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.

Шляхом оптимального розподілу доходів суб'єктів підприємництва та громадян забезпечується дохідна частина бюджету, достатня для фінансування соціальних процесів та розвитку в цілому України та регіонів, зокрема. Економіка України останні роки функціонує в умовах високого незбалансованого завищеного фіскального тиску. На сьогодні система оподаткування, методи збору податків та контролю за їх сплатою посилюють негативні тенденції та є основою для корупції, розвитку тіньової економіки. Це стає причиною того, що в належному обсязі не поповнюється дохідна частина бюджету, а від так скорочуються соціальні видатки та видатки розвитку, збільшується частина невдоволеного населення. Виникає брак коштів на підтримку освіти, культури, гуманізації суспільних відносин.

Питанням дослідження системи оподаткування України займалися дуже багато вітчизняних вчених та науковців такі як: А. Крисоватий, Р. Жарко, О. Кравченко, М. Романюк, О. Десятнюк, А. Кізима, В. Дмитрів, А. Луцик. Вони досліджували основні питання та проблеми системи оподаткування в Україні, видали чимало наукових праць щодо фіскальної політики, висунули чимало пропозицій щодо удосконалення на рівні 5 держави. Але багато проблем податкової системи не мають єдиного трактування, тому потребують все більшого дослідження.

Метою і завданням дослідження є детальний аналіз сучасної податкової системи України та визначення основних шляхів і перспектив її реформування.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

1. Визначити особливості та принципи побудови податкової системи.

2. Вивчити сучасний стан податкової системи України та проаналізувати основні її проблеми.

3. Дослідити та визначити перспективи розвитку та удосконалення податкової системи України. Об'єктом дослідження є податкова система України.

Предметом дослідження виступають теоретичні та практичні проблеми чинної системи оподаткування.

Мета та завдання курсової роботи обумовили її структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури

Методи дослідження. У процесі роботи застосовувались такі методи дослідження: системно-структурний, абстрактно-логічний, порівняльний і балансовий тощо. Інформаційну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів з теорії оподаткування; офіційні статистичні дані; матеріали Державного комітету статистики, Міністерства фінансів та Державної податкової служби.



Розділ 1. Структура та принципи побудови податкової системи

1.1 Система оподаткування

Система оподаткування кожної країни різна та має індивідуальну структуру. Ця структура, переважно, визначається економічним становищем держави, а також політичними силами при владі [12].

На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з населенням та підприємцями. Насправді податки дають змогу мати зворотний зв'язок із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат. Цьому процесові приділяється велика увага з боку економічної науки, і в ньому виділяється економічна сутність функцій держави та їх реалізація [11].

Сутність і структура податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, принципи, форми і методи оподаткування, обов'язки і відповідальність, які є основними складовими податкової системи, держава ставить єдині вимоги до ефективного господарювання в державі [20].

Система оподаткування України - це сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що стягуються в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Складовою частиною податкової системи України є: платники податків, об'єкт оподаткування, податкова база, ставка податку, процедура податкового розрахунку, податковий період, термін та спосіб сплати податків, період та процедури звітування про розрахунок та сплату податків.

Відповідно до положень ст. 8 Податкового кодексу України податки та збори в Україні поділяються на загальнодержавні та місцеві [2].

Загальні державні податки та збори включають податки та збори, встановлені цим Кодексом, які сплачуються на всій території України, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, а саме: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний збір, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, екологічний податок, орендний платіж за транспортування нафти та нафтопродуктів основними нафто- та нафтопродуктопроводами, сплата транзиту природного газу та аміаку трубопроводів на території України, орендна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, вироблений в Україні, плата за користування надрами, плата за землю, плата за користування радіочастотним ресурсом України, плата за спеціальне використання води, плата за спеціальне використання лісових ресурсів, фіксований сільськогосподарський податок, збір за розвиток виноградарства, садівництво та виробництво хмелю, тарифи, плата у формі цільової премії до черв'яків за тарифом на електроенергію та теплову енергію за винятком електроенергії, виробленої кваліфікованими установками-споживачами, плата у вигляді надбавки до застосовного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності [17].

Місцеві податки та збори включають податки та збори, встановлені відповідно до переліку та в межах граничних ставок, передбачених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних та міських рад у межах їх повноважень та повинні бути сплачені на території відповідного місцевого громади. При цьому комунальний податок, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг, збір із власників собак є обов'язковими для встановлення при наявності об'єктів оподаткування чи умов, зв'язаних із введенням цих податків і зборів [14].

Основні місцеві податки і збори - це податок на майно, єдиний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір [17].

Механізм справляння податків - це комплекс заходів і їх використання державними органами податкової служби щодо справляння податків та зборів.

Платниками податків в Україні є фізичні та юридичні особи. Органами, які контролююсь справляння податків є Державна податкова служба та Державна митна служба.

1.2 Принципи побудови та призначення системи оподаткування

Система податків і зборів - це податки та збори встановлені законом. В Україні є загальнодержавні і місцеві податки та збори.

Загальнодержавні податки є обов'язкові до сплати на всій території України, місцеві - на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків та зборів належать:

Податок на прибуток підприємств;

Податок на доходи фізичних осіб;

Податок на додану вартість;

Акцизний податок;

Екологічний податок;

Плата за користування надрами;

Плата за землю (фізичні особи);

Державне мито;

Рентна плата;

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

Збір за користування радіочастотним ресурсом України;

Збір за спеціальне використання води;

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

Збір до цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

Плата за використанні інших природних ресурсів [3].

До місцевих податків та зборів належать:

Податок на нерухоме майно;

Єдиний податок для юридичних осіб;

Єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб;

Транспортний податок

Єдиний податок для юридичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників;

Плата за землю;

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

Збір за місця для паркування транспортних засобів;

Туристичний збір [3].

Механізм справляння податків - це сукупність заходів і їх використання державними органами податкової служби щодо справляння податків та зборів. Платниками податків в Україні є фізичні та юридичні особи.

Органами, які контролююсь справляння податків є Державна податкова служба та Державна митна служба.

Перші класичні принципи були сформовані економістом А.Смітом.

Це були:

1. Справедливості - це означає, що податки для всіх платників, мають бути розподілені згідно до їхніх доходів;

2. Зручності - справляння податків має бути зручним для всіх платників;

3. Визначеності - кожен платник має знати для чого він сплачує податки, суму та час справляння;

4. Економії - мінімальне справляння податку з платника, про цьому надходження до бюджету мають бути максимальними.

Поряд із принципами Сміта, існують сучасні принципи побудови податкової системи України, а саме:

1. Визначеності і адміністративної зручності - податкова система має бути максимально зрозумілою та зручною для платників;

2. Стабільність податкового законодавства - незмінність податків та податкових ставок протягом року;

3. Соціальної справедливості - ставки податку мають бути встановлені відповідно до платоспроможності платників;

4. Наукової обґрунтованості - податки мають встановлюватися відповідно до реального стану економіки країни;

5. Рівність усіх платників перед законом;

6. Обов'язковості - примусовий характер сплати податків;

7. Своєчасності - всі податки та збори мають бути сплачені у відповідний термін до відповідного бюджету.

До найбільш важливих принципів побудови та призначення системи оподаткування слід віднести принципи: одноразовості оподаткування, що означає - один і той самий об'єкт може підлягати лише одному виду оподаткування і тільки один раз протягом оподатковуваного періоду; соціальної справедливості, що передбачає встановлення рівних умов оподаткування для всіх підприємств та організацій незалежно від форм власності; обов'язковості, що означає - порушення службовими особами податкового законодавства тягне за собою адміністративну, кримінальну або дисциплінарну відповідальність; економічної доцільності, що є основоположним у визначенні переліку як об'єктів оподаткування, так і видів податків, розміру їх ставок та інших платежів.

Деякі автори дотримуються іншого погляду на принцип економічної доцільності. Вони вважають, що такий принцип є дуже розпливчастим і тому замість нього пропонують установити принцип створення дійових стимулів для підвищення ефективності виробництва, економічного використання ресурсів та охорони навколишнього середовища.

У правовій науці є загальноправові (загальногалузеві) та специфічні (галузеві) принципи.

Загальноправові принципи закріплено в усіх галузях права - цивільному, адміністративному, фінансовому" кримінальному та ін., наприклад:

* законність;

* відсутність зворотної сили;

* відповідність прав і обов'язків тощо.

Принцип законності е, як відомо, загальним для всіх галузей права, у т.ч. і фінансового, складовою якого є податкове право.

Законність - обов'язкове виконання вимог законів та основаних на них підзаконних актів органами державної влади й управління, органами самоврядування, посадовими особами, громадянами та їхніми об'єднаннями. Іншими словами, законність - обов'язкове виконання вимог законодавства всіма суб'єктами права.

Принцип відсутності зворотної сили закону в тому, що закони, які призводять до зміни податкових платежів, за загальним правилом, зворотної сили не мають. Проте на практиці це не завжди означає, що нещодавно прийнятий закон не поширюється на відносини, які виникли до його прийняття, а тому розмір податкових платежів потрібно обчислювати згідно з нещодавно прийнятим нормативним актом.

Галузеві принципи - принципи, властиві для конкретної галузі права. Зокрема для податкового права як підґалузі фінансового права, такі принципи закріплено ст. З Закону України "Про систему оподаткування". До них належать принципи:

* стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг з оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

* обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), визначених на основі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

* рівнозначності і пропорційності - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутку і пропорційно вищих податків та зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

* рівності, тобто недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) у процесі визначення обов'язків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

* соціальної справедливості - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, котрі отримують високі та надвисокі доходи; а також стабільності - забезпечення незмінності податків та зборів (обов'язкових платежів) і їхніх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

* економічної обґрунтованості - встановлення податків та зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

* рівномірності сплати - встановлення строків сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з необхідністю забезпечення вчасного надходження коштів до бюджету з метою фінансування витрат;

* компетенції - встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їхнім платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, сільськими, селищними, міськими радами;

* єдиного підходу - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку та збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку та збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку та збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

* доступності - забезпечення дохідності норм податкового законодавства для платників податків та зборів (обов'язкових платежів).

Втілення їх має сприяти нейтралізації суперечностей, які виникають між державою в особі податкових органів і платниками податків, спонукати всіх суб'єктів підприємницької діяльності в Україні вчасно й у повному обсязі виконувати обов'язки зі сплати до бюджету частини свого прибутку на потреби держави.

Суть принципів побудови системи оподатковування повинна складатися в узгодженні двох основних вимог: задоволення фіскальних потреб держави й врахування інтересів платників податків.

податковий збір пільга санкція україна



Розділ 2.Аналіз сучасного стану податкової системи України

2.1 Ефективність функціонування податкової системи України

В Україні податкова система регулюється Податковим кодексом, проте в умовах пандемії коронавірусу з метою зменшення податкового навантаження на вітчизняний бізнес, підтримки належного рівня функціонування податкової системи України та забезпечення виконання державного бюджету 2020 року за умови відповідних коригувань було ухвалено низку законопроектів, зокрема доцільно виокремити такі:

Закон України від 17.03.2020 р. №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;

Закон України від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зокрема, за порушення податкового законодавства, учинені протягом періоду з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р., штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва й обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 р. платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Окрім цього, вимога застосування РРО відкладається до 1 січня 2021 р. та 1 квітня 2021 р., крім фізичних осіб-підприємців окремо визначених категорій.

Відтерміновується збільшення розміру санкцій за порушення вимог Закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій з 1 жовтня 2020 р. до 1 січня

2021 р.; набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг до 1 серпня 2020 р. (до запропонованих змін набрання чинності планувалося з 19 квітня 2020 р.), а окремих його положень - до 1 січня 2021 р. (замість 1 жовтня 2020 р.) [4];

Закон України від 02.04.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», який був спрямований на внесення змін до 9 кодексів України та понад 30 законів України;

Закон України від 13.04.2020 р. №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Дані зміни передбачають істотне розширення дефіциту - з 2,1% до 7,5% ВВП. Необхідність таких змін зумовлена насамперед переглядом макроекономічного прогнозу та необхідністю ужиття заходів для протидії поширення коронавірусу COVID-19, підтримки підприємництва і вразливих верств населення. Дефіцит бюджету планується профінансувати за рахунок боргових джерел, ключову роль в залученнях яких відіграватимуть запозичення від МВФ та інше офіційне фінансування [5];

Закон України від 13.05.2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;

Закон України від 08.08.2020 року №786-IХ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, що дозволило фізичним особам-підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню; встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску [6]; зміни, затверджені Кабінетом Міністрів України від 14.09.2020 р., до Податкового кодексу України та деяких інших законів України в частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Проект закону розроблено з метою збільшення надходжень до Державного бюджету у 2021 році. Реалізація норм законопроекту дасть змогу збільшити надходження податків і зборів до державного бюджету на 2,7 млрд гривень;

Закон України від 17.09.2020 р. №905-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно». Закон визначає право внутрішньо переміщених осіб не сплачувати туристичний збір за тимчасове проживання у місцях, зазначених у довідці про взяття на облік ВПО. Також, згідно з документом, не враховуватимуться під час обчислення бази оподаткування фізичних осіб податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території об'єкти нерухомості, які нині не є об'єктом оподаткування [7]

Наведені дані щодо доходів державного бюджету України протягом 2019 року та станом на 01.09.2020 року свідчать про значне зниження податкових надходжень, що відповідно вплинуло на усі макроекономічні показники економічного і соціального розвитку країни.

Так, у першому кварталі 2020 року було зафіксовано зниження темпів реального ВВП (-1,3% р/р), який у другому кварталі 2020 року продовжив скорочення порівняно як із І кварталом 2020 року (на -9,9%), так і з II кварталом 2019 року (на -11,4% р/р).

Найглибше падіння економіки припало саме на II квар- тал, і економічна активність почала відновлюватися по мірі пом'якшення карантинних заходів. Крім того, падіння ВВП України у II кварталі 2020 року хоча і було доволі глибоким, але цілком зіставне з аналогічними показниками економічної активності в інших країнах світу [8].

Експорт товарів у січні-липні 2020 року зменшився на 7,5% р/р та становив 24,5 млрд доларів через зниження експорту чорних і кольорових металів та виробів із них на 19,8% р/р (питома вага у експорті становить 21%), продукції машинобудування на 2,9% р/р, мінеральних продуктів на 3,2% р/р, продовольчих товарів на 1,4% р/р.

Імпорт товарів у січні-липні 2020 року зменшився на 17,4% р/р за рахунок зниження імпорту мінеральних продуктів на 35,9% р/р, продукції хімічної промисловості на 9% р/р, машин, устаткування, транспортних засобів та приладів на 13,6% р/р. [8].

Таблиця 1

Доходи державного бюджету України за статтями доходів у 2019-2020 рр. (млн грн.)

За статтями доходів	2019 р.	Станом на 01.09.2020 р.
Усього	998278,9	688695,0
Податкові надходження	799776,0	509263,4
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості	217040,4	146264,2
Податок на доходи фізичних осіб	109954,0	73160,2
Податок на прибуток підприємств	107086,3	73104,0
Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів	46746,9	19954,3
Внутрішні податки на товари та послуги	502048,1	322660,3
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів	69897,1	50131,2
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів	53460,8	34781,5
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування)	88929,8	73871,0
Податок на додану вартість з імпортних товарів	289760,4	163876,5
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	30086,0	18187,8
Ввізне мито	29855,4	18078,5
Вивізне мито	230,6	109,4
Збори на паливно-енергетичні ресурси	-0,3	0,5
Інші податки та збори	3855,0	2196,4

Таблиця 2

Основні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України, 2019-2023 роки

Показник	2019 рік	2020 рік	2021 рік	2022 рік	2023 рік
	факт	(прогноз)
Валовий внутрішній продукт:
номінальний, млрд. гривень	3974,6	3985,5	4505,9	5089,4	5689,7
відсотків до попереднього року	103,2	95,2	104,6	104,3	104,7
Прибуток прибуткових підприємств, млрд. гривень	937,1	862,8	911	1034,6	1171,9
Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто:
номінальна, гривень	10497	11254	13632	15414	17169
Експорт товарів і послуг:
млн доларів США	63453	58468	60175	64018	69284
відсотків до попереднього року	107,2	62,1	102,9	106,4	108,2
Імпорт товарів і послуг:
млн доларів США	76009	63843	70591	77661	86280
відсотків до попереднього року	107,7	84,0	110,6	110	111,1

Джерело: сформовано на основі даних [10-12]

Рис. 1. Прогнозування динаміки ВВП та дохідної частини державного бюджету протягом 2019-2023 рр.

Прогноз ВВП на 2020 рік переглянуто в бік суттєвішого падіння - близько 6%, у наступні роки економіка повернеться до зростання на рівні 4% за прогнозом КМУ. При цьому за прогнозом Світового банку - зростання на рівні 1,5%, за прогнозом ЄБРР та МВФ - зростання на рівні 3%. Пік економічної кризи, викликаної карантин- ними обмеженнями та пригніченням попиту як усередині країни, так і на глобальному рівні, припав на II квартал поточного року (падіння ВВП становитиме близько 11% р/р). Разом зі зняттям основних обмежень уже з ІІІ кварталу економіка почала поступово відновлюватися на тлі м'якої фіскальної та монетарної політики. Проте значні економічні прогнози засвідчують, що падіння як національної, так і світових економік буде мати тенденцію до посилення світової економічної кризи.

За результатами січня-вересня цього року, до десяти найбільших платників податків України належать такі компанії.

Таблиця 3

Топ-10 платників податків

Топ-10 платників податків	Січень-вересень 2020, млрд. грн.	Січень-вересень 2021, млрд. грн.
ПАТ «Укргазвидобування»	15,4	8,8
Нафтогаз України	11,4	10,9
ПРАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки»	10,8	8,3
ПРАТ «Філіп Моррк Україна»	9,6	8,6
ДП «НАЕК Енергоатом»	7,3	3,8
ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна»	6,8	5,5
ПАТ «Укртрансгаз»	6,2	4,7
ДП «Енергоринок»	5,2	4,6
ПАТ «Укртатнафта»	5,2	3,9
АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна»	5,1	3,9

Великі платники сплатили 36,9 млрд грн податку на прибуток (68,1 % усіх податкових надходжень цього податку до держбюджету), 85,3 млрд грн податку на додану вартість (63,3% бюджетних надходжень від ПДВ) та 47 млрд грн акцизів (97,2% акцизних надходжень до бюджету).

Адміністрування податків і зборів залишається однією з найактуальніших не тільки у сфері оподаткування, а й у сфері соціального управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання загалом [10].

У загальній структурі адміністрованих податків переважну питому вагу посідають непрямі податки: ПДВ, акцизний податок, рента. Відповідні податки сплачуються безпосередньо кінцевими споживачами, що свідчить про перекладання податкового тягаря, тобто на громадян.

Слід зазначити, що непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті та здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення, результатом чого є підвищення цін та інфляція, - це спостерігається протягом останніх років.

2.2 Перспективи розвитку та удосконалення податкової системи України

Система оподаткування в Україні істотно впливає на формування дохідної частини бюджетів всіх рівнів, які утворюють державну скарбницю країни. Податкова система, що діє в нашій країні, не сприяє ефективному розвитку українського суспільства. У зв'язку з цим виникає гостра потреба у реформуванні системи оподатковування в Україні. Оподаткування є фінансовою формою відносин між економічними суб'єктами та державою. Тому пошук кращих перспектив функціонування української податкової політики є актуальним питанням на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Успішна побудова податкової системи є важливою умовою інтегрування України на світовий ринок. Реформування податкового законодавства України є необхідною умовою ефективної роботи економічної системи в цілому.

Податкова система України на сьогодні повною мірою не може забезпечити реалізацію цілей і прав як державної політики, так і платників податків. Цілий ряд недоліків, які були допущені при створенні системи оподаткування, призвели до того, що податки не можуть повноцінно виконувати свої основні функції, а саме фіскальну, соціальну та регулюючу. Сфера матеріального виробництва практично пригнічена податками.

В умовах, що склалися на сьогоднішній день, інститути оподаткування є неефективними, про це свідчить досить багато фактів:

1. Високий рівень тінізації економіки;

2. Значна масштабність корупції;

3. Великий податковий тиск на платників;

4. Невдоволення суб'єктів підприємницької діяльності.

Дуже низькі позиції України в світових міжнародних рейтингах, що характеризуюсь систему оподаткування, виступають підтвердження нефективності цієї системи. Однією з найважливіших проблем податкової системи нашої держави є високе податкове навантаження. Величина податкових ставок та складність й нестабільність системи податкового навантаження - це два найважливіші фактори, які визначають обтяжливість податкової системи.

Ще однією проблемою оподаткування в Україні є соціальна несправедливість. Тобто в нашій країні спостерігається низький рівень добробуту населення, саме через надто високі ставки податків. Як наслідок, середнього класу практично не має. Сплата податків розуміється населенням як певний «тягар», а не як плата за виконання державою своїх функцій. Це свідчить про досить низький рівень податкової культури.

В Україні набула поширення практика, коли тягар податкового тиску перекладається на ті підприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Це спонукає керівників таких компаній шукати шляхи отримання податкових пільг, замість того щоб підвищувати ефективність своїх підприємств. В результаті пільгами користувались підприємства й галузі, що спроможні вийти із кризи й розвиватися й без довгострокового пільгового режиму оподаткування та які не є основою підвищення конкурентоспроможності національної економіки. А ринково орієнтовані підприємства, що потребують фінансової підтримки для освоєння нових ринків, технологій, продуктів, навпаки, змушені платити більшу частину податків. Таким чином пільги стимулюють розвиток тіньової економіки, масштаби якої, за оцінками експертів, становлять в Україні 40-50% від обсягу реального ВВП [18].

Основними моментами реформування податкової системи України, на мою думку, є:

1. Максимальне спрямування податкової політики на забезпечення ефективного розвитку національної економіки. Це можна досягнути за допомогою зменшення податкових ставок та зменшення загальної кількості податків. Як наслідок, зменшиться рівень тінізації економіки. Зниження податків в Україні стане можливим тільки після перегляду зобов`язань держави і соціальних гарантій, фінансування яких вона зберігає за собою.

2. Слід встановити рівномірний розподіл податкового навантаження відповідно до доходів населення. Таким чином зменшиться ухилення від сплати податків і при цьому зростуть надходження до бюджету.

3. Спрощення податкової системи. Вона має відповідати принципам простоти і прозорості. Справляння податків має бути зручним для всіх платників та максимально зрозумілою. Сплата податків має займати у суб'єктів мінімальну кількість часу.

4. Зниження фіскального тиску, при цьому зменшення ставок податку на прибуток підприємств і ПДВ. Це дасть змогу підприємцям вести свою діяльність та формувати звітність.

5. Зменшити податкове навантаження серед непрямих податків, збільшення значення місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів, враховуючи при цьому територіальні особливості.

6. Демократизація податкової служби України, а саме зміна ідеології її функціонування на основі реформування податкової служби.

7. Удосконалення ефективності податкового законодавства. Насамперед запровадження таких законів, які будуть урівноважувати права усіх громадян держави під час справляння податків.

Найважливішу роль в податковій системі України мають відігравати податки на майно, на землю та на використання природних ресурсів. Адже саме вони не залежать від обсягів виробництва, продажу і є стабільними. Таким чином ці податки гарантовано будуть поповнювати бюджет. Створення передумов для економічного зростання за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу та сприяння реалізації конкурентних преваг країни - саме це має виступати головною метою вітчизняних реформ.

Сьогоднішня податкова система України не влаштовує ні бізнес, ні державу. Вітчизняна економіка страждає від великого, порівняно з розвиненими європейськими країнами, податкового навантаження. Насамперед, Це проявляється у тому, що весь податковий тиск перекладається на совісних платників та тих, хто не може захиститися від податківців. При цьому інші отримують привілеї. Саме це перетворю українське оподаткування на засіб несправедливої конкуренції, розвиток монополій, отримання корупційної ренти і т.д.

Успішна побудова податкової системи є важливою умовою інтегрування України на світовий ринок. Реформування податкового законодавства України є необхідною умовою ефективної роботи економічної системи в цілому.

В умовах, що склалися на сьогоднішній день, інститути оподаткування є не ефективними та про це свідчить досить багато фактів:

високий рівень тінізації економіки;

значна масштабність корупції;

великий податковий тиск на платників;

невдоволення суб'єктів підприємницької діяльності.

Дуже низькі позиції України в світових міжнародних рейтингах, що характеризуюсь систему оподаткування, виступають підтвердження нефективності цієї системи. Однією з найважливіших проблем податкової системи нашої держави є високе податкове навантаження. Величина податкових ставок та складність й нестабільність системи податкового навантаження - це два найважливіші фактори, які визначають обтяжливість податкової системи.

Система перенавантажена дрібними податками, при цьому витрати на облік та контроль значно перевищують надходження від їх сплати. Ще однією проблемою оподаткування в Україні є соціальна несправедливість. Тобто в нашій країні спостерігається низький рівень добробуту населення, саме через надто високі ставки податків.

Як наслідок, середнього класу практично не має. Сплата податків розуміється населенням як певний «тягар», а не як плата за виконання державою своїх функцій. Це свідчить про досить низький рівень податкової культури. В Україні набула поширення практика, коли тягар податкового тиску перекладається на ті підприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Це спонукає керівників таких компаній шукати шляхи отримання податкових пільг, замість того щоб підвищувати ефективність своїх підприємств. В результаті пільгами користувались підприємства й галузі, що спроможні вийти із кризи й розвиватися й без довгострокового пільгового режиму оподаткування та які не є основою підвищення конкурентоспроможності національної економіки. А ринково орієнтовані підприємства, що потребують фінансової підтримки для освоєння нових ринків, технологій, продуктів, навпаки, змушені платити більшу частину податків. Таким чином пільги стимулюють розвиток тіньової економіки, масштаби якої, за оцінками експертів, становлять в Україні 40-50 % від обсягу реального ВВП [6].

Отже, на сучасному етапі розвитку вітчизняної системи оподаткування важливим є удосконалення ефективності податкового законодавства, зниження загального рівня оподаткування, зменшення ставок податків, підвищення податкового контролю з метою детінізації економіки. Для сталого розвитку національної економіки та забезпечення зростання добробуту населення, податкова система має функціонувати з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.



Висновки

Податкова система має великий вплив на соціально-економічну ситуацію в країні. В останні роки економіка України функціонує в умовах великої кризи, безробіття та високого незбалансованого податкового тиску. В основу податкової системи нашої країни вкладено податкові системи високо розвинутих країн Європи (Велика Британія, Німеччина, Франція і т.д.) та США. Проте вітчизняні економісти та політики не враховують особливостей розвитку України та її кризового стану. За роки незалежності в нашій країні так і не вдалося побудувати сильну податкову систему, яка б призвела до розвитку бізнесу.

Податкова система України складається з системи оподаткування (система податків та зборів, механізмів і способів розрахунку та сплати податків і зборів), платників податків (юридичні та фізичні особи) та контролюючих органів (Державна фіскальна служба і її територіальні органи та митні органи).

Аналіз податкової системи України дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки. По-перше, це нестабільність податкової системи та законодавчих актах, що негативно впливає на добробут населення тат розвиток бізнесу. По-друге, велика увага приділяється фіскальному спрямуванню, недостатнє виявлення регулюючої функції. По-третє, це великий податковий тиск на платників. Регулювання сучасних економічних відносин потребує гнучкої податкової політики, яка дала б змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами підприємництва, рядових платників податків.

На сьогодні податки зменшуються у тій частині, яка має високу еластичність (виведення з тіні прибутків та зарплат), натомість збільшуються ті, від яких дуже важко, якщо взагалі можливо, втекти: ПДВ (за рахунок упорядкування адміністрування) та податки на майно.

Отже, на сучасному етапі розвитку вітчизняної системи оподаткування важливим є удосконалення ефективності податкового законодавства, зниження загального рівня оподаткування, зменшення ставок податків, підвищення податкового контролю з метою детінізації економіки. Для сталого розвитку національної економіки та забезпечення зростання добробуту населення, податкова система має функціонувати з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.



Список використаної літератури

1. Шечук О.Р., Ментух Н.Ф. Податкові пільги як елемент підтримки суб'єктів господарювання в період боротьби з COVID-19: порівняльно-правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. №2/2020. С. 283-286.

2. Вахновська Н.А. Реформування податкової системи України в контексті вдосконалення податкового законодавства. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2011. Вип. 7 (2). С. 306-309.

3. Фугело Павліна, Савіцька Світлана. Вплив пандемії Covid-19 на наповнення місцевих бюджетів. Економічний дискурс. 2020. Випуск 2. С. 86-94.

4. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України №533-IX від 17 березня 2020 р.

5. Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»: Закон України №553-IX від 13 квітня 2020 р.

6. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України №786-IХ від 08.08.2020 р.

7. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно: Закон України №905-ІХ від 17.09.2020 р

8. Офіційний сайт Міністерство фінансів України [Електронний ресурс].

9. Проект Закону про Державний бюджет України на 2021 рік №4000 від 14.09.2020

10. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України: Постанова КМУ від 15 травня 2019 р. №555 від 29 березня 2020 р. №253

11. Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2021 - 2023 роки: Постанова КМУ від 29 липня 2020 р. №671.

12. Інфляційний Звіт Національного банку України (квітень 2020 р.)

13. Баранова В.Г. Податкова система / В.Г. Баранова. - Одеса: ОНЕУ, 2014. - С. 34.

14. Державна фіскальна служба України: [Електронний ресурс].

15. Державна фіскальна служба України: [Електронний ресурс].

16. Динаміка рівня тіньової економіки України [Електронний ресурс] // Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”. - 2017.

17. ДФС опублікувала список великих платників податків на 2017 рік [Електронний ресурс]. - 2017.

18. Економічна правда: податкова реформа. Як це може бути. - 2015.: [Електронний ресурс].

19. Економічна статистика / Державні фінанси, податки та публічний сектор [Електронний ресурс]. - 2016.

20. Історико-правовий часопис. - 2015. - №1 (5); Товкун Л., 2015: [Електронний ресурс].

21. Клепанчук О. Ю. Удосконалення механізмів адміністрування податкових платежів в умовах фінансової підтримки розвитку малого бізнесу / О. Ю. Клепанчук // Науковий вісник НЛТУ України. Серія економічна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 140-145.

22. Крисоватий А.І. Податкова система / Крисоватий А.І., Десятнюк О.Н.: [навчальний посібник] - Тернопіль; Карт - бланш, 2004. - 331с.

23. Левочкин С.О. Податкова структура в Україні та шляхи її вдосконалення // Економіка України - [Електронний ресурс].

24. Нікітішин А. Сучасні принципи побудови податкової системі реалізації податкової політики [Електронний ресурс] / Андрій Нікітішин // Податки і фіскальна політика

25. Податкова система України [Електронний ресурс]

26. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Підручник. - К.: Атіка, 2006. - 920 с.

27. Податковий кодекс України. - [Електронний ресурс]

28. Податковий кодекс України. - [Електронний ресурс].

29. Проблеми податкової системи України та актуальні шляхи їх вирішення, як передумова ефективного функціонування економіки держави. - 2015.:[Електронний ресурс].

30. Рівень тіньової економіки за галузями [Електронний ресурс] // Центр економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”. - 2017.

31. Юрій С.І. Фінанси: [підручник] / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. - К.: Знання, 2008. - 611 с.

32. Державна казначейська служба України [Електронний ресурс]

Размещено на allbest.ru

...