Особливості розподілу судових справ серед суддів

Основна частина

Виклики сьогодення щодо необхідності професійно, оперативно і неупереджено здійснювати правосуддя стали фактором необхідності врегулювання проблематики у розподілі судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості, в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).

Для покращення управлінських та адміністративних функцій у контексті розподілу судових справ є насамперед створення такого способу, що забезпечить реалізацію наданих для судової системи право- застосовчих актів з реальним цільовим втіленням їх цільового призначення.

Правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, у тому числі відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про інформацію», «Про доступ до судових рішень», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та «Про захист персональних даних», «Про електронний цифровий підпис». Положення розроблено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших нормативних актів [1].

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження, здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості. Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ. Обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи. Згідно з умовами Положення також визначаються і повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями. Так, збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію. Збори суддів відповідного суду визначають склад колегій суддів суду, мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ під час виконання суддею інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи, тощо [1].

У рамках діяльності проекту Європейського союзу «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби» підготовлено видання «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби» у співпраці з Чорнобаївським районним судом Черкаської області, Первомайським міськрайонним судом Харківської області, Петровським районним судом міста Донецька, Івано-Франківським міським судом, Дніпровським районним судом міста Києва, Малиновським районним судом міста Одеси, апеляційним судом Івано-Франківської області. У виданні детально описані методи, які використовують вищезазначені суди у своїй діяльності з метою покращення адміністрування. особливу увагу приділено організаційній структурі суду, делегуванню та розподілу повноважень, розподілу справ серед суддів, кадровій роботі, зв'язкам з громадськістю та ЗМІ, дотриманню правил етичної поведінки, застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій. У цьому виданні описуються новітні методи, які було розроблено та запроваджено деякими українськими судами з їх власної ініціативи для покращення своєї роботи. Важливо зазначити, що вони впроваджувалися й продовжують впроваджуватися в умовах постійного браку коштів та надзвичайно обмежених ресурсів [2].

Так, на прикладі Івано-Франківського міського суду розподіл справ здійснюється із застосуванням кількох альтернативних систем розподілу:

Випадковий розподіл - це розподіл апаратними засобами на основі генератора випадкових чисел (або жеребом вручну). Вважаємо цей розподіл найгіршим з усіх можливих, тому що він вимагає більше ресурсів, оскільки всі справи - це кількісні одиниці, які мають однакову вагу. Розрахунки нами приводились, повторювати не будемо. Треба тільки додати, що хаос на вході не зможе породити порядок всередині і на виході. однак за комбінування його зі спеціалізацією шкода буде меншою.

Почерговий розподіл - це коли з числа суддів за якимось критерієм (алфавіт, вага, зріст) формується черга, і кожна наступна справа передається наступному судді. Так працювати можна, але проблеми ті самі - навантаження запрограмоване нерівномірно.

розподіл за спеціалізацією - це наш розподіл, тільки з продовженням: за спеціалізацією ще й за рівнем складності та призначенням першої зустрічі з суддею. Спеціалізація, як вказувалося, стосується не тільки сфери права, якої стосується справа. Критеріїв може бути багато, і це дуже добре, оскільки можна буде подумати над створенням конструктора організаційного дизайну суду, бо він з самого початку залежить від системи розподілу.

Пропорційний - це розподіл, який може використовувати комбінацію всіх попередніх і навіть випадкового за певних умов. Суть його в тому, що процентне співвідношення справ, які будуть розподілятися, задається, тобто адмініструється. І тоді одному судді, який має гірше становище з розглядом справ, будуть розподілятися справи, скажімо, на 10% менше, ніж іншим. За цим, гадаємо, майбутнє, але зараз організаційні можливості такого розподілу тільки вивчаються [2].

Базовими правовими підставами документообігу в судовій системі є загальні інструкції з діловодства в судових інстанціях України; підзаконні акти, які щорічно видає Державна судова адміністрація України; статистична та звітна робота. Важливе прикладне значення мають «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», «Інструкція з діловодства в місцевих загальних судах та інших...», які редагують і доповнюють відповідно з новими вимогами. На підставі «Положення про автоматизовану роботу суду» створюються «внутрішні» для судів Положення [3].

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами [4]. Створення автоматизованих систем має на меті підвищити якість прийняття рішень за рахунок поєднання того, що є найкращим у людини, тобто в особи, що приймає рішення, та електронно-обчислювальної машини. При цьому доведеним є висновок про те, що на будь-якому етапі технічного розвитку електронний мозок ніколи не зможе повністю замінити людський, а ефективність автоматизації прийняття рішень визначається тим, наскільки саме використовуються сильні сторони особи, що приймає рішення. саме для цього і запроваджується людино-машинна система прийняття рішень, розробляються методи, алгоритми, за допомогою яких забезпечувалося б ефективне співробітництво людей і комп'ютерного середовища під час підготовки та прийняття рішень [5].

З огляду на викладене було доцільно створити певні критерії та методи, які б за допомогою грамотної організації перерозподілу судових справ за допомогою людського інтелекту, через автоматизовану систему зменшили б тотальну недовіру до суддів, знизили б їх завантаженість. все це сприятиме забезпеченню доступності до правосуддя, що встановлено чинними законами.

Організація судового діловодства й документообігу сприяє забезпеченню доступності правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому конституцією України та законами; зумовлює головні впливові чинники та зв'язки в діловодних процесах. виявлено, що діловодство в судах автоматизується за допомогою різних програм, серед яких «Діловодство суду», автоматизована система (АС) «Документообіг загальних судів» тощо. однак нині в Україні працюють розрізнені інформаційні системи з автоматизації роботи в судах, які відповідають світовому рівню, але відсутні єдина наукова концепція і єдине інформаційно-технологічне середовище, що забезпечили б ефективну та скоординовану роботу судів з іншими державними органами влади.

Доведено, що система електронного судового документообігу є складною підсистемою інтегрованої інформаційної системи судочинства, функціонування якої пов'язане зі значною кількістю інформації, як внутрішньої (матеріали справи), так і зовнішньої (законодавство, економічні, соціальні фактори тощо). Комп'ютер має допомагати, а не повністю заміщати людину у здійсненні цієї функції. Адже оптимальні, ефективні з позицій інтересів суспільства рішення можливі лише у людино-машинній системі, коли машина надає альтернативні прораховані варіанти, а остаточний вибір найкращого має залишатися за людиною [5].

Деякі питання інформаційно-технічного й організаційно-правового характеру досліджуються в наукових працях таких учених, як І.Л. Бачило, О.О. Денисова, А.Ю. Каламайко, Н.І. Логінова, М.М. Пархоменко, В.О. Смірнова, О.Г. Трофименко, М.Я. Швець та інші [6].

Створення ефективної автоматизованої системи розподілу судових справ, що зорієнтована на реальну оптимізацію процесу документопотоків у судочинстві нашої країни, є найактуальнішим для досягнення цілей ефективного функціонування процесу правосуддя. Детермінування процесу організації розподілу судових справ є засобом започаткувати певну категоріальність.