Обґрунтованість застосування дискреційних повноважень у процесі організації правосуддя

Дослідження актуальних питань правової визначеності та застосування широкого розсуду у процесі формування національної системи судочинства. Аналіз проблематики встановлення законодавчих та сутнісних меж дискреційних повноважень суб'єктів влади.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.01.2022
Размер файла 46,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

таким чином, будь-які правозастосовні рішення мають вважатися законними лише тоді, коли вони в належний спосіб обґрунтовані та мотивовані. орган, що виносить такий акт, мусить, посилаючись на конкретні факти, довести наявність певних обставин та надати їм юридичну інтерпретацію, застосувавши до опосередковуваних відносин ті чи інші норми права. При цьому в разі оскарження акта про застосування правової норми перевірку її законності здійснює суд у межах загальної оцінки, враховуючи наявність фактичного і юридичного обґрунтування та мотивованості прийняття акта. При цьому за приписом ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За ідеєю закону, таке доказування має полягати не лише в доведенні факту відповідності оскаржуваного документа законодавчому припису, але також у наявності підстав для формулювання акта саме такого змісту. отже, невиконання відповідачем а адміністративному процесі зазначеного обов'язку тягне недоведеність мотивованості вчинення оскаржуваного діяння, що, своєю чергою, має призводити до судового визнання даного вчинку незаконним.

Як бачимо, часто вчинки органів владної юрисдикції та висновки національних судів із досліджуваного питання розходяться із приписами чинного законодавства та логікою мислення. наприклад, суд може визнати необов'язковим мотивування остаточного рішення і в такий спосіб фактично звести нанівець намагання законодавця здійснити прозору, відкриту та чесну процедуру добору суддів на кожному етапі конкурсу. Згідно з логікою закону, за кожною з рейтингових позицій, зазначених у ньому, передбачається посилання на визначені законом підстави ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, але така мета насправді виявляється недосяжною. наведені в роботі приклади яскраво свідчать: якщо підміняти конкурсні засади проведення відбору суддів Верховного Суду, встановлені Законом, на дискреційні (кого хочу, того й призначаю), це буде не правопорядок, а свавілля.

Література

1. Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. у справі N 1-17/2005. Абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KS05007.html.

2. Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 р. у справі № 1-2/2016. Абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KS16022.html

3. Фактчек звіту Проекту ЄС Право-Justice «Відбір та оцінювання суддів в Україні». Фонд «DeJuRe (DEMOCRACY JUSTICE REFORMS). URL: https://dejure.foundation/longread/factcheck-zvitu-pravo-justice-vidbir-ta-ociniuvannia-suddiv-v-ukraini

4. Про плюси і мінуси процедури добору кандидатів на посади суддів говорили на круглому столі за участю суддів Верховного Суду, 27 червня 2019 р. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/736972/

5. Дроздов О.М. Висновки та пропозиції щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстр. № 1008). URL: https://unba.org.ua/assets/uploads/3e655c2438dfc9eef4b7_ file.pdf

6. Справа № П/9901/29/18 800/409/17. Архів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду за 2017 р.

7. Рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1993 р. у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland), заява № 13942/88. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{''itemid'':[''001-57828.'']}.

8. Рішення ЄСПЛ від 17 січня 1970 р. у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium), заява N 2689/65. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{"itemid":["001-57467"]}.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.