Деякі аспекти вдосконалення законодавства про захист прав пасажирів за договором перевезення у міському та приміському сполученнях
Цивільно-правове регулювання правовідносин із перевезення пасажирів. Дослідження механізму захисту прав пасажира, способи його вдосконалення. Специфіка перевезення пасажирів транспортом загального користування в міському та приміському сполученнях.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.01.2022 |
| Размер файла | 25,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Деякі аспекти вдосконалення законодавства про захист прав пасажирів за договором перевезення у міському та приміському сполученнях
Ніколаєнко І. Р.,
аспірант кафедри цивільного права Запорізького національного університету
Цивільно-правове регулювання правовідносин із перевезення пасажирів має свої особливості, які залежать від специфіки здійснюваного перевезення і використання відповідного виду транспорту. Останнім часом вектор спрямованості такого регулювання орієнтується на забезпечення потреби пасажира в пересуванні. Безсумнівно, пасажир є одночасно учасником транспортних і споживчих правовідносин, що виявляє дуалізм правового регулювання зазначених відносин цивільним, транспортним і споживчим законодавством. Кожне з них в аспекті досліджуваного договору перевезення пасажира у міському та приміському сполученнях має на меті одне - створити передумови та нормативні гарантії забезпечення прав пасажира. Одним із таких інструментів є механізм захисту прав пасажира. Його вдосконаленню присвячується стаття.
Ключові слова: споживач, пасажир, договір перевезення, забезпечення реалізації цивільних прав, захист цивільних прав, відповідальність за договором.
Гражданско-правовое регулирование правоотношений по перевозке пассажиров имеет свои особенности, которые зависят от специфики осуществляемой перевозки и использования соответствующего вида транспорта. В последнее время вектор направленности такого регулирования ориентируется на обеспечение потребности пассажира в передвижении. Несомненно, пассажир является одновременно участником транспортных и потребительских правоотношений, что выявляет дуализм правового регулирования указанных отношений гражданским, транспортным и потребительским законодательством. Каждый из них в аспекте исследуемого договора перевозки пассажира в городском и пригородном сообщениях имеет одну цель - создать предпосылки и нормативные гарантии обеспечения прав пассажира. Одним из таких инструментов является механизм защиты прав пассажира. Его совершенствованию посвящена статья.
Ключевые слова: потребитель, пассажир, договор перевозки, обеспечение реализации гражданских прав, защита гражданских прав, ответственность по договору.
SOME ASPECTS OF IMPROVING LEGISLATION ON THE PROTECTION OF PASSENGER RIGHTS BY TRANSPORT CONTRACT IN CITIZENSHIP AND PREMIUM COMPOUNDS
Civil law regulation of the legal relationship with the carriage of passengers has its own characteristics, which depend on the specifics of the transportation and use of the appropriate mode of transport. Recently, the vector of the direction of such regulation focuses on ensuring the passenger's need for travel. Undoubtedly, the passenger is simultaneously a participant in transport and consumer relations, which reveals the duality of the legal regulation of the foreseen relations - civil, transport and consumer law. Each of them, in the aspect of the explored contract for passenger transportation in urban and suburban areas, aims to create the preconditions and normative guarantees of passenger rights. One such instrument is the mechanism of protection of passenger rights. Its perfection is dedicated to this article.
Key words: consumer, passenger, contract of carriage, provision of realization of civil rights, protection of civil rights, liability under contract.
Актуальність дослідження
Переміщення людей у просторі - вимушена необхідність. То є об'єктивна реальність і усвідомлена потреба. Інтенсивність життя та економічної сфери, концентрація людей у зонах економічно привабливих територій породжують ефект масових переміщень пасажирів. Звичайно, у цьому контексті йдеться про перевезення пасажирів у міському та приміському сполученнях, оскільки вони є наймасовішими серед інших видів перевезень.
тож перед муніципалітетами стоїть досить складне завдання - забезпечити організацію перевезень пасажирів. Організовуючи маршрути, узгоджуючи суб'єктів, які, на переконання органів місцевого самоврядування, здатні задовольнити потребу міс- тян у перевезеннях (перевізниках), вони створюють передумови для виникнення, існування правовідносин із перевезення пасажирів. Вступаючи в конкретні правовідносини з перевізником, споживачі транспортних послуг укладають договір перевезення пасажира відповідним видом транспорту у відповідному виді сполучення. перевезення пасажир міський захист
Специфіка перевезення пасажирів транспортом загального користування в міському та приміському сполученнях (здебільшого, комунальним транспортом) дає змогу усвідомити той факт, що сам по собі договір виконує здебільшого функцію юридичного факту.
Однак водночас саме договірна конструкція здатна забезпечити використання усього наявного арсеналу цивільно-правового регулювання правовідносин, навіть попри те, що більшість умов зазначеного договору міститься в актах цивільного законодавства, що водночас не применшує ролі самого договору.
Проте саме ці особливості зумовлюють те, що у разі порушення прав пасажира перевізником зазначені акти не містять, як правило, наслідків невиконання чи неналежного виконання цього договору, окрім повернення вартості проїзду. Тож на допомогу залучається також споживче законодавство, оскільки цивільне посилається до транспортного, а те не дає відповіді на поставлені питання щодо особливостей захисту прав пасажира.
Факти порушень прав пасажира у міському та приміському сполученнях дають змогу критично ставитися до механізму правового регулювання досліджуваних правовідносин та його підсистеми - механізму правового захисту.
Постановка проблеми
Основною проблемою в регулюванні правовідносин із перевезення пасажирів у міському та приміському сполученнях залишається позитивізм у різних його проявах і контекстах. Ідеться про те, що зміст основних умов договору закріплено у правилах перевезень пасажирів [1] або ж правилах надання послуг із перевезення пасажирів різними видами транспорту [2; 3], які орієнтовані на належне виконання договору та його умов. Водночас у разі порушення прав пасажира (який до того ж є споживачем відповідно до споживчого законодавства) виникає ціла низка питань, зумовлена характером самої договірної конструкції, характером порушень договірних умов та особливостями і можливостями (мається на увазі доцільність, ефективність досягнення мети захисту та допустимість в актах цивільного, транспортного чи споживчого законодавства) застосування загальних і спеціальних способів захисту порушених прав.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Науково-теоретичну основу дослідження становлять праці провідних учених, зокрема таких як С.С. Алєксєєв, В.В. Вітрянський, Г.Ф. Шершеневич, Л.Я. Носко, Х.І. Шварц, К.К. Яічков, В.А. Єгіаза- ров, В.В. Залеський, Д.А. Медвєдєв, В.Т. Смирнов, О.А. Пушкін, С.О. Погрібний, А.М. Запорожець, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, Д.В. Боброва, С.М. Бер- вено, В.І. Борисова, Р.Б. Шишка, І.В. Спасибо-Фатє- єва, Ю.О. Заіка, З.В. Ромовська, М.М. Сібільов, С.О. Бородовський, А.В. Луць, Є.О. Харитонов, В. Коструба, О.О. Кот, А.Б. Гриняк, С.С. Бичко- ва, О.В. Клепікова, Є.Д. Стрельцова, О.М. Корша- кова, С.В. Резніченко, І.О. Безлюдько, Л.Я. Свистун, І.В. Булгакова, О.В. Клепікова, Е.Ф. Демський, К. Гіжевський, А.В. Мілашевич, О.В. Літвінова, Г.В. Самойленко, О.М. Нечипуренко, А.А. Телеста- кова, М.А. Тарасов та інші.
Утім, належної уваги цивілістів питанням захисту прав пасажирів під час перевезеннях у міському та приміському сполученнях приділено не було, не беручи до уваги працю О.М. Нечипуренка, яка була присвячена особливостям цивільно-правового регулювання перевезень пасажирів таксі.
Такий стан, враховуючи зростаючу динаміку порушень прав пасажирів, особливо під час перевезень автомобільним транспортом (автобусами, маршрутними таксі), зумовлює актуальність теми та потребу у відповідному науковому дослідженні як сучасного стану забезпечення реалізації прав пасажирів, включно з питанням захисту їхніх прав, так і вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цій сфері суспільних відносин.
Мета статті - дослідити особливості цивільно- правового захисту прав пасажирів під час перевезення у міському та приміському сполученнях, дати оцінку ефективності механізму цивільно-правового захисту, внести пропозиції щодо вдосконалення законодавства про захист прав пасажирів під час перевезення у міському та приміському сполученнях.
Виклад основного матеріалу
Перевезення пасажирів у міському та приміському сполученнях зумовлені рядом факторів, які не можна не враховувати під час оцінки ефективності правового регулювання цих правовідносин та його механізму. Ці фактори мають нормативний, організаційний, економічний складники. І це не виключний перелік факторів.
Річ у тім, що, починаючи з 90-х років, Україна зіткнулася із серйозною економічною кризою, зумовленою переходом економіки з планової на ринкову основу. Відсутність достатньої кількості коштів, необхідних для виконання всіх узятих на себе державою зобов'язань, зумовило диверсифікацію галузей економіки за рівнями та галузями. Сфера діяльності міського транспорту не була винятком. Застарілість транспортних засобів і відсутність належного фінансування зумовили занепад комунального транспорту. Проте потреба в організації перевезень залишалась. Саме тому відбулася лібералізація транспортногоринку, особливо в частині перевезень пасажирів автобусами невеликої місткості.
Комунальний транспорт продовжував виконувати здебільшого соціальну функцію - перевозити пільгові категорії пасажирів, включно з пенсіонерами та малозабезпеченими особами. Тож практично у всіх містах України сфера перевезень пасажирів комунальним транспортом перетворилася у планово збиткову і потребувала додаткового фінансування з місцевих бюджетів.
У сфері перевезень пасажирів маршрутними таксі на плечі «комерсантів» було частково перекладено цю соціальну функцію: згідно з умовами обслуговування маршрутів перевізники зобов'язані перевозити пільгові категорії громадян. Частково витрати таких перевізників час від часу покривалися місцевими бюджетами, що знову ж таки іноді породжувало або збитковість діяльності перевізників, або конфліктні ситуації з відмовою перевізників у перевезенні пільгових категорій громадян.
Наочним прикладом слугує справа № 607/1061/14-ц від 24 березня 2014 р. [4], яка розглядалася Тернопільським міськрайонним судом. Згідно з її матеріалами позивач (пасажир) просив суд визнати незаконною відмову в перевезенні громадським транспортом, посилаючись на те, що 27 грудня 2013 р. об 11 год. на зупинці «Тубдиспансер» на вул. Микулинецькій водієм ОСОБА_5 йому було відмовлено у пільговому проїзді в маршрутному автобусі № 8, оскільки в автобусі уже перебувало 6 пільгових пасажирів. цю відмову позивач вважав безпідставною і такою, що суперечить чинному законодавству, а тому просив суд визнати її незаконною, зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі однієї тисячі гривень.
Позивачеві (пасажирові) було відмовлено в задоволенні позову з таких підстав. Позивач (пасажир) є інвалідом 2 групи. За ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дити- ну-інваліда), мають право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (окрім метрополітену та таксі), а також всіма видами приміського пасажирського транспорту.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 649 від 15 квітня 2011 р. затверджено Умови проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. тернополі. Згідно з п. 3 цих Умов перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування здійснюватимуться у звичайному режимі руху та в режимі маршрутного таксі.
У судовому засіданні з'ясовано, що автобусні маршрути загального користування, які здійснюють перевезення у звичайному режимі руху, здійснюють перевезення пільгових категорій пасажирів без обмежень і безоплатно, а автобусні маршрути, які здійснюють перевезення в режимі маршрутного таксі, здійснюють безкоштовний проїзд пільгових категорій пасажирів в кількості, визначеній у договорі.
Згідно з п. 2.2.10 договору № 6 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в м. Тернополі в режимі маршрутного таксі, укладеного 1 червня 2011 р. між Організатором (виконавчим комітетом Тернопільської міської ради) та Перевізником, перевізник забезпечує безкоштовний проїзд пільгових категорій пасажирів за власні кошти в кількості 6 чоловік одночасно.
Наведена категорія справ (щодо відмови у здійсненні перевезення) є не одиничною. Є також інші види порушень, невиконання чи неналежного виконання договору перевезення пасажира у міському та приміському сполученнях.
Загалом, типологія порушень прав пасажирів зводиться до таких видів: порушення особистих немайнових прав (зневажливе ставлення, лайка, хамське ставлення, вимагання сплати коштів пільговими категоріями пасажирів тощо); завдання шкоди здоров'ю чи смертю пасажира (як внаслідок ДТП, так і через неуважність водія - притискання дверима голови, рук, ніг пасажира; випадання пасажира з транспортного засобу внаслідок того, що двері не були вчасно зачинені); відмова пасажирові в перевезенні; відмова пасажирові в доставці до місця призначення; інше.
Звичайно, пасажири вдаються до захисту своїх порушених прав. І захистові мала б сприяти ст. 16 ЦК України, яка містить досить великий перелік способів захисту порушених прав.
Водночас аналіз цих способів захисту і видів порушень прав пасажирів, правил перевезень пасажирів (послуг населенню з перевезення) міським електричним транспортом [2], залізничним транспортом [1], автомобільним транспортом [3], свідчить, що згадані Правила не містять інших наслідків порушення договірних умов, окрім повернення коштів за проїзд у разі неможливості здійснити перевезення.
Погодимося з позицією А. Штефан, що жоден із загальних способів захисту не може застосовуватися до всіх без винятку цивільних прав [6, с. 41].
Наприклад, специфіка швидкоплинності договору перевезення пасажира у міському та приміському сполученнях (умовно назвемо її темпоральною активністю) робить недоречним за цих обставин такий спосіб захисту, як примушування виконання обов'язку в натурі. Приблизно така ж ситуація із визнанням права. Формальна логіка підказує, що чи не єдиними способами захисту прав пасажира, і то залежно від виду порушення його прав невиконанням чи неналежним виконанням договору залишається відшкодування моральної та матеріальної шкоди, повернення вартості проїзду (у разі невиконання договору).
Ми з розумінням ставимося до ситуації, що характер порушень прав пасажирів теж може бути масовим. Скажімо, у разі поломки транспортного засобу і незабезпечення перевезення пасажирів іншим транспортним засобом протягом короткого періоду має тягнути за собою нормативне закріплення сум компенсацій, оскільки такий спосіб захисту порушених прав пасажирів є найбільш виправданим за цих обставин: він знімає тягар необхідності доведення кожним пасажиром факту завдання шкоди йому (їм) перевізником.
Щоправда, за таких обставин постає дилема справедливості застосування протоколу обмеженої відповідальності перевізника, але практика свідчить про виправданість застосування подібних обмежень під час перевезень повітряним транспортом.
Основна відмінність цього виду перевезення від, скажімо, міжміського, міжобласного, міжнародного сполучення полягає у масовості, швидкоплинності, специфіці укладання договору, відсутності ідентифікації особи та іншого. Йдеться про особливості цивільно-правового регулювання правовідносин, договірне регулювання, про захист цивільних прав, цивільно-правову відповідальність.
Скажімо, купуючи квиток на автостанції для проїзду до певного населеного пункту, ми укладаємо договір, в якому зазначаються номер місця в транспортному засобі та час відправлення. Подорожуючи містом, пасажир сплачує за проїзд у транспортному засобі. При цьому відсутні такі поняття, як місце проїзду, оскільки пасажир займає вільне місце, а за відсутності - проїзд відбувається «стоячи на ногах»; час відправлення та час прибуття. Схема такого перевезення виглядає досить просто: зайшов - оплатив - доїхав - вийшов. на вимогу можна отримати ще й квиток.
Загалом, в цій схемі перевезення пасажира немає нічого негативного, але в тому разі, якщо пасажир досягнув мети договору - доїхав до місця призначення.
Якщо ж пасажирові було відмовлено в перевезенні або в процесі перевезення було порушено особисті немайнові чи майнові права, виникає потреба в захисті цивільних прав особи. І тут специфіка вибору способу захисту порушеного права особи пасажира базується на об'єктивних передумовах для того - порушення випливає саме з договору перевезення пасажира (як невиконання чи неналежне виконання договірного зобов'язання перевізником) чи на основі позадоговірного зобов'язання? Ст. 928 чинного ЦК України дає відповідь на це питання, закріплюючи, що відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається відповідно до гл. 82 цього кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.
конструкція цивільно-правового договору з притаманними їй властивостями укладання договору, формування його умов, забезпечення виконання, захисту прав сторони договору у разі невиконання чи неналежного виконання договірних умов, зокрема, шляхом притягнення до цивільно-правової відповідальності з впевненістю дає змогу використовувати її як ефективний засіб цивільно-правового регулювання цивільних правовідносин між їхніми учасниками. Особливо, коли йдеться про те, що предметом цих правовідносин виступає послуга - послуга з перевезення пасажира.
спосіб задоволення потреби пасажира шляхом використання того чи іншого виду транспорту, а точніше - властивостей відповідних видів транспорту, дає змогу з розумінням ставитися до них, оскільки вони є об'єктивним чином зумовлені технічними властивостями цих видів транспорту. саме вони в принципі накладають той специфічний відбиток на особливості виконання договору, який знаходить свій прояв у відповідних актах цивільного законодавства, включно з Правилами надання послуг із перевезення пасажирів.
Висновки
Захист прав пасажирів під час перевезень у міському та приміському сполученнях полягає у допустимих засобах відновлення порушених прав, які зумовлені характером зобов'язань перевізника, формалізованих у змісті відповідної договірної конструкції; діях, які породжують порушення прав пасажирів, - проявляється, як правило, у відшкодуванні завданої матеріальної чи моральної шкоди, компенсаційних виплатах у разі каліцтва, іншого ушкодження здоров'я або смерті пасажира.
оскільки захист прав пасажира і цивільно-правова відповідальність перевізника за невиконання чи неналежне виконання договору - близькі за сутністю та наслідками категорії, вони фактично є взаємозалежними.
Фактично мається на увазі те, що з позицій постраждалого пасажира йдеться про захист його порушеного права, а з позиції перевізника - про притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Щоправда, останнє (притягнення особи, яка не виконала чи неналежним чином виконала свої зобов'язання) пов'язане із застосуванням процесуальних норм і виражається у несприятливих наслідках неправомірної поведінки для перевізника.
Крім того, захист права пасажира і притягнення до відповідальності перевізника виконують частково різні завдання і переслідують не завжди одну й ту саму мету. Наприклад, якщо захист прав пасажира має на меті відновити його порушене право, задовольнити інтерес, компенсувати матеріальні збитки, відшкодувати моральну шкоду, то притягнення перевізника до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договору полягає у стягненні з перевізника на користь постраждалого пасажира зазначених вище сум, що ставить перевізника у невигідне матеріальне становище, спрямоване на превенцію і публічний осуд [7, с. 36] (як оцінка протиправності поведінки перевізника) як запобіжну міру, спрямовану на забезпечення правопорядку загалом, забезпечення стабільності та урегульова- ності правовідносин і так далі.
Подібна ситуація із застосуванням як способу захисту порушеного права наслідку неналежного виконання договірного зобов'язання, передбаченого ст. 611 ЦК України (припинення зобов'язання або розірвання договору); ст. 651 ЦК України, - вимоги про зміну договору або вимог про його розірвання [8, с. 343].
Усвідомлюємо також той факт, що за сучасного науково-технічного прогресу, зваженого підходу до організації перевезень можливо уникнути ряд порушень. наприклад, порушення прав пасажирів, пов'язаних чи то з неуважністю водія, чи то зі збігом обставин, наслідком чого стає випадання людей з автобусів через відчинені двері, придавлювання частин тіла пасажирів дверима тощо, можна уникнути шляхом модернізованого підходу до використання протоколу безпеки транспортних засобів із використанням електронних датчиків і систем (заборона руху, автоматичне відкривання дверей чи то, навпаки, заборона закривання тощо). Питання, пов'язані з перевезенням пільгових категорій пасажирів, також може бути вирішене шляхом переходу на електронну систему оплати чи ідентифікації осіб, використання ГО-карток пільговиків тощо (при цьому оплата може здійснюватися або онлайн, або шляхом перерахування вартості проїзду органами соціального захисту перевізникам на основі електронногозвіту про реальну кількість пільгових пасажирів, дані про які фіксуватимуться за допомогою електронних пристроїв).
Водночас визнаємо, що захист порушених прав пасажира не є самоціллю. Правильним є встановлення причин порушень цих прав і запобігання їхнім проявам, аніж вжиття заходів захисту. Проте нині немає надійних гарантій від тих ситуацій, коли сторона договору, попри механізм правового регулювання, встановлений порядок відповідальності і механізму захисту прав особи, вчиняє правопорушення. У подібних ситуаціях без ефективного захисту не обійтися - права постраждалої особи мають бути відновлені.
ЛІТЕРАТУРА
1. Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України: наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 1196 від 27 грудня 2006 р. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#n598.
2. Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом: постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1735. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1735-2004-%D0%BF.
3. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту: затверджені постановою кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF.
4. Справа 607/1061/14-ц від 24 березня 2014 р. иКЬ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/39438174.
5. Про затвердження Типового договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом та внесення змін до Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом: постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1045. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2012-%D0%BF.
6. Штефан А. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2009. № 2. С. 41-42.
7. Малеин Н.С. Понятие и основания имущественной ответственности. Советское государство и право. 1970. № 12. С. 36-37.
8. Кот 0.0. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав: проблеми теорії та судової практики: монографія. Київ: «Алерта», 2017. 494 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз захисту прав і інтересів пасажира за договором перевезення пасажира повітряним транспортом. Особливості застосування його форм і способів, серед яких окрім відшкодування збитків за завдану шкоду, компенсацій (штрафів) є компенсація моральної шкоди.
статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017Загальні правила перевезення. Договір перевезення вантажу, пасажирів, багажу та пошти. Зміст, порядок укладання та оформлення договорів про перевезення. Особливості договору морського перевезення; автомобільним, залізничним, повітряним транспортом.
реферат [43,0 K], добавлен 26.05.2008Правове регулювання договору перевезення різними видами транспорту. Права і обов'язки перевізника та відправника за договором. Шляхи та способи вдосконалення організації транспортних перевезення. Зарубіжний досвід міжнародних транспортних перевезень.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.10.2014Суть, значення та законодавче закріплення права на перевезення жителів. Перевезення пасажирів як складова руху сільського населення села Великі Дідушичі. Проблеми автобусного сполучення в селі. Шляхи вирішення проблеми реалізації права на перевезення.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 18.11.2014Суть перевезення та основи транспортного законодавства України. Визначення сторін та істотних умов договору на перевезення вантажу залізничним транспортом. Права і обов'язки сторін угоди, порядок оформлення накладних і комплекту перевізних документів.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 16.08.2010Загальне уявлення про міжнародні перевезення. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Повноваження на укладання та алгоритм підготовки узгодження. Особливості оформлення транспортних перевезень. Найвідоміші міжнародні договори та конвенції.
курсовая работа [178,9 K], добавлен 02.04.2016Поняття договору перевезення вантажу та його різновиди. Документи, які необхідні для його оформлення. Загальна характеристика повітряних перевезень. Міжнародні організації регулювання повітряного транспорту. Зобов'язання сторін за договором перевезення.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.11.2013Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві: класифікація, види: морські, повітряні, залізничні, автомобільні. Зміст міждержавних конвенцій і договорів: особливості колізійного регулювання, створення безпеки перевезень.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.03.2011Цивільно-правова характеристика договорів перевезення, їх класифікація. Договір про перевезення як підстава виникнення зобов'язальних відносин. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів. Основні види договорів перевезення.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 25.11.2014Визначення цивільно-правових теоретичних засад, принципів і методів механізму реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг. Специфіка законодавства України у цій сфері, форми і види відповідальності за порушення, вдосконалення законодавства.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 24.01.2011Нормативно-правові акти та інші договори, які регулюють міжнародне морське перевезення вантажів. Правове регулювання трампового і лінійного судноплавства, а також контейнерних перевезень морем. Порядок встановлення межі відповідальності перевізників.
реферат [37,1 K], добавлен 28.03.2009Поняття та правова природа договору перевезення вантажів. Обов'язки сторін за договором перевезення вантажів відповідно до цивільного законодавства України. Межі відповідальності перевізника та підстави звільнення перевізника від відповідальності.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 09.01.2014Характеристика договору перевезення вантажів згідно транспортного законодавства. Порівняльний аналіз договору перевезення вантажів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Обов'язки сторін за договором та відповідальність за їх невиконання.
реферат [50,7 K], добавлен 03.01.2011Система транспортних комунікацій України. Аналіз системи нормативно-правових актів України, що регулюють перевезення небезпечних вантажів різними видами транспорту. Перевезення небезпечних вантажів залізничним, автомобільним, повітряним транспортом.
дипломная работа [137,1 K], добавлен 25.04.2012Поняття та види автотранспортних перевезень. Особливості організації та легітимації перевезень в Україні. Ліцензування та сертифікація автоперевезень. Договір перевезень вантажів автомобільним транспортом: проблеми та тенденції правового регулювання.
дипломная работа [188,2 K], добавлен 26.08.2010Поняття та класифікація міжнародних перевезень. Учасники договірних відносин, сутність договорів. Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Характеристика колізійних норм. Головні риси транспортних конвенцій.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 28.01.2014Поняття цивільно – правового захисту. Захист права приватної власності. Віндикаційний і негаторний позови. Захист особистих немайнових прав. Захист прав інтелектуальної власності. Цивільно- правові проблеми захисту особистих і майнових прав громадян і мож
курсовая работа [60,2 K], добавлен 03.05.2005Теоретичні аспекти захисту прав споживачів в Україні. Критерії якості товарів та послуг. Права, обов’язки споживачів. Аналіз законодавства з питань захисту прав споживачів, відповідальність за його порушення. Практика розгляду цивільних справ за позовами.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 01.10.2009Характеристика законодавства України. Необхідність посиленої турботи про неповнолітніх. Правова характеристика регулювання цивільно-правового захисту неповнолітніх в школах-інтернатах. Проблеми захисту майнових та особистих немайнових прав неповнолітніх.
дипломная работа [100,9 K], добавлен 21.07.2009Поняття комерційного найменування та його значення в економічному житті держави, основні етапи історичного розвитку. Суб’єкти звернення за судовим захистом прав на комерційне найменування, способи, нормативна база захисту їх прав. Недоліки законодавства.
дипломная работа [118,1 K], добавлен 08.10.2010
