Основні завдання державної політики щодо закордонних українців: можливості та перспективи (на прикладі української діаспори в Румунії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ (на прикладі української діаспори в Румунії)

Бакальчук Владислава Олегівна,

кандидат філософських наук, старший науковий співробітник

У статті здійснено аналіз держаної політики стосовно закордонних українців на прикладі її реалізації щодо української меншини в Румунії. Висвітлено становище української діаспори та основні ідентифікаційні тенденції, характерні для української спільноти румунського суспільства, а також стан забезпечення прав і потреб її представників для збереження власної етнокультурної ідентичності.

У статті констатується, що, незважаючи на розвинену договірну основу українсько-румунських відносин, стан забезпечення освітніх, культурно-інформаційних потреб української діаспори в Румунії, українська діаспора зазнає значної асиміляції. Зокрема, звертається увага на неефективність політики української сторони щодо забезпечення потреб української діаспори у двосторонніх українсько-румунських відносинах. Також ідеться про те, що забезпечення прав етнічної громади значною мірою залежить від її громадської активності. На ефективність громадської активності української діаспори свого часу негативно вплинули внутрішні суперечки між громадською елітою українців Румунії. Попри нинішню позитивну динаміку діяльності громадського представництва української діаспори, що зумовлена зміною керівництва Союзу українців Румунії, питання консолідації та підтримки громадського сектору закордонних українців, у Румунії зокрема, має залишатись одним із базових пріоритетів державної політики у цій сфері.

Зазначено, що активізація українсько-румунських відносин з 2014 р. значною мірою створює сприятливі умови для покращення ефективності державної політики стосовно української діаспори в Румунії. Запропоновані заходи з удосконалення процесу формування та реалізації цієї політики.

Ключові слова: українська діаспора в Румунії, ідентичність, закордонний українець, права національних меншин, культурно-освітні та інформаційні потреби, державна політика.

BakalchukVladyslava

MAIN TASKS OF THE STATE POLICY FOR FOREIGN UKRAINIANS: OPPORTUNITIES AND PERSPECTIVES (ON THE EXAMPLE OF THE UKRAINIAN DIASPORA IN ROMANIA)

The article analyzes the state policy towards foreign Ukrainians on the basis of its implementation regarding the Ukrainian minority in Romania.

An overview of the situation of the Ukrainian diaspora and the main identification trends characteristic of the Ukrainian community of Romanian society, as well as the provision of their rights and needs for the preservation of their own ethno-cultural identity have been carried out.

The article states that despite the developed contractual basis of the Ukrainian-Romanian relations, the state of providing the educational, cultural and information needs of the Ukrainian diaspora in Romania, the Ukrainian diaspora undergoes significant assimilation processes. The author, in particular, draws attention to the ineffectiveness of the policy of the Ukrainian side in meeting the needs of the Ukrainian diaspora in the bilateral Ukrainian-Romanian relations. The article draws attention to the fact that to a large extent the provision of the rights of the ethnic community depends on the activity of its social activity. Thus, the effectiveness of social activity of the Ukrainian diaspora, at one time, was negatively impacted by internal disputes between the public elite of Ukrainians in Romania. Despite the current positive dynamics in the activities of the public representation of Ukrainian activities due to the change of leadership of the Union of Ukrainians in Romania, consolidation and support of the public sector of foreign Ukrainians in Romania in particular should remain one of the basic priorities of state policy in this area.

It is noted that the intensification of Ukrainian-Romanian relations since 2014 greatly creates favorable conditions for improving the effectiveness of the state policy towards the Ukrainian diaspora in Romania. Proposed measures to improve the process of its formation and implementation.

Keywords: Ukrainian diaspora in Romania, identity, foreign Ukrainian, rights of national minorities, cultural-educational and informational needs, state policy.

Постановка проблеми

Збереження осередків національної ідентичності української діаспори за кордоном надає значні можливості для використання потенціалу народної дипломатії із просування національних інтересів України на міжнародній арені, зміцнення міжнародної та регіональної співпраці. Нині, коли наша країна протистоїть воєнній агресії Російської Федерації (РФ), закордонні українці, які є важливою складовою гуманітарного простору України, надають їй значущу підтримку.

Українська держава згідно із чинним законодавством має зобов'язання сприяти розвитку національної ідентичності закордонних українців та зміцненню їхніх зв'язків з Батьківщиною. Відповідно до статті 12 Конституції України держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами.

Однак у площині практичної реалізації державної політики стосовно закордонних українців їхні національні діаспори отримують недостатню підтримку з боку України, що часто зумовлено як недостатнім фінансуванням, так і формальним підходом до реалізації відповідних державних програм щодо співпраці із закордонним українством [1]. Це зумовлює, у свою чергу, значні асиміляційні процеси серед низки діаспорних спільнот зарубіжжя, зокрема української спільноти Румунії.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Сучасний стан забезпечення освітніх і культурно-інформаційний потреб української громади в Румунії, зокрема й Мармарощини, досліджували Т. Реднюк, Л. Горват, В. Аза, О.Швачка, А. Попок, П. Леньо. Крім того, у численних наукових розвідках аналізувалися особливості національної та етнічної ідентифікації українців у Румунії (М. Зан), проблеми та перспективи їхнього етнокультурного розвитку у цій країні (В. Белей, М. Вегеш); висвітлювалася діяльність змішаних міжурядових комісій з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин (А. Попок), а також питання освіти як основи збереження національної ідентичності українців Румунії (Ю. Волощук).

Дослідники вивчали різні чинники, які зумовили низький рівень забезпечення культурних, освітніх та інформаційних потреб української діаспори. У низці праць порушуються актуальні питання щодо проведення урядом Румунії асиміляційної політики. Натомість мало уваги приділяється питанням реалізації зусиль української сторони у питаннях забезпечення потреб української діаспори в Румунії.

Метою статті є визначення основних пріоритетів та завдань державної політики зі створення сприятливих умов для збереження національної ідентичності української діаспори в Румунії.

Виклад основного матеріалу

Українська діаспора в Румунії залишається досить чисельною попри значні асиміляційні процеси. За результатами перепису 2011 р. в Румунії [2], українці становлять третю за чисельністю (50 900 чол.), після угорської та ромської, спільноту національних меншин. Більшість українців живуть в повітах Марамуреш (30,8 тис. осіб), Тіміші (6 тис. осіб), Сучава (5,9 тис. осіб) і Караш-Северін (2,5 тис. осіб), що становить 88,6 % від їх загальної кількості. Компактні поселення українців розташовані переважно на прикордонних з Україною територіях Румунії, де представники діаспори становлять автохтонне населення. Значна частина української діаспори проживає в Румунії дисперсно.

Чисельність української діаспори в Румунії має тенденцію до скорочення. Так, за переписом 1992 р. кількість українців, які мешкали в Румунії, становила 65 764 осіб, за переписом 2002 р. їх чисельність зменшилася до 61 098 осіб [3], а в 2011 р. українська етнічна громада в Румунії скоротилася приблизно на 10 тис. осіб, тоді як у період між переписами 1992 та 2002 рр. -- приблизно на 5 тис. осіб.

Для забезпечення прав та потреб збереження власної національної ідентичності представників етнічних меншин між Україною та Румунією була підписана низка міжнародних договорів. Зокрема, Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, ратифікований Верховною Радою України в 1997 р., містить зобов'язання (стаття 13) обох сторін щодо забезпечення потреб національних меншин обох країн. Іншими чинними документами українсько-румунської співпраці у сферах культури та освіти є Угода про співробітництво в галузі культури, науки і освіти між Урядом України та Урядом Румунії (від 03.09.1992 р.), у статті 5 якої зазначено: «Сторони сприятимуть створенню необхідних умов для задоволення культурних та релігійних потреб, а також збереження мови, національної культури та традицій громадян українського етнічного походження, які проживають на території Румунії, та громадян румунського етнічного походження, які проживають на території України» [4].

В освітній сфері чинними є Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про взаємне визнання і еквівалентність документів про освіту, наукові ступені, виданих в Україні та Румунії (від 19.02.1999 р.) та Угода про співробітництво в галузі освіти між Міністерством освіти України і Міністерством освіти Румунії (від 25.08.1995 р.). Останній документ був підкріплений Протоколами про втілення в життя «Угоди про співробітництво в галузі освіти між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Румунії» на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011 навчальні роки (від 18.07.2008 р.), яким передбачалося надання на взаємній основі стипендій для отримання освіти, удосконалення знань з української мови та літератури для вихователів дошкільних закладів, учителів шкіл і ліцеїв, викладачів вищих закладів освіти та студентів, обмін спеціалістами, запровадження літніх курсів української мови, літератури та народознавства тощо.

Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 357 [5], діє Змішана міжурядова Українсько-Румунська комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Також відповідно до Указу Президента України «Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи України» від 20 лютого 2006 р. № 142 [6] в Румунії відкрито Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії. Згідно з документом основними завданнями Центру, зокрема, є сприяння вивченню української мови на території Румунії; підтримання зв'язків з українцями за кордоном, сприяння задоволенню їхніх культурно-мовних, інформаційних та інших потреб.

Однак, незважаючи на розвинену договірну основу українсько-румунських відносин, стан забезпечення освітніх, культурно-інформаційних потреб української етнічної громади в Румунії негативно позначається на національній ідентифікації її представників.

За даними соціологічного опитування [7], прояви румунської ідентичності, на відміну від української, є вищими по обидва боки українсько-румунського кордону. На стан національної, громадянської та етнічної ідентифікації української діаспори Румунії асиміляційні процеси вплинули значно інтенсивніше, ніж на ідентифікацію румунської спільноти в Україні. Так, якщо українцями себе відчувають 58,2 % етнічних українців Південної Буковини, то румунами -- 76,6 % опитаних українців Румунії.

Про високий рівень асиміляції свідчить і те, що 85,7 % етнічних українців Південної Буковини вважають, чи швидше вважають, себе частиною румунської, а не української нації. Але одночасно у більшості представників української діаспори в Румунії зберігається подвійна ідентифікаційна приналежність. Так, на свою приналежність до української нації, попри проживання на румунській території, вказали 74,4 % етнічних українців Південної Буковини.

Подібною є ситуація щодо мовної ідентифікації опитаних -- українська мова є рідною для більшості (75,5 %) респондентів, водночас для значної їх частини є характерною схильність до білінгвізму. Так, рідною назвали і українську і румунську мову 16,3 % етнічних українців Південної Буковини.

Стан забезпечення освітніх та культурно-інформаційних потреб української громади Румунії. З метою належного забезпечення потреб власних національних меншин в сусідній країні Україна та Румунія започаткували в 2006-- 2007 рр. проведення під егідою ОБСЄ спільного моніторингу в низці населених пунктів прикордоння. Під час проведення першого та другого етапів моніторингу в 2007 р. [8] експерти робочої групи Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, констатували незадовільний стан збереження та розвитку національної ідентичності української меншини, а також вказали на низький рівень задоволення освітніх і культурно-інформаційних потреб її представників. Зокрема, виявлено неналежне забезпечення дошкільними та шкільними навчальними закладами з українською мовою навчання. Так, у Румунії є лише один навчальний заклад з українською мовою викладання (ліцей імені Тараса Шевченка в м. Сігету-Мармаціей). Недостатня й кількість шкіл, де можна було би вивчати українську мову і літературу як предмет. Також як незадовільний визначався рівень доступу до україномовної книжкової продукції, зокрема методичного та навчального характеру, фактично відсутні україномовні друковані засоби масової інформації (окрім чотирьох періодичних видань Союзу українців Румунії -- «Український вісник», «Вільне слово», «Наш голос», «Дзвоник»).

За підсумками моніторингу, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин у «Ноті об'єднаній моніторинговій групі в Україні та Румунії» відзначив значні асиміляційні процеси щодо становища українців у Сучавському повіті Румунії, а також відповідальність румунської влади щодо заохочення та забезпечення можливостей для збереження і розвитку етнокультурної ідентичності українців Румунії паралельно з їхньою громадянською ідентичністю.

Румунська сторона не визнала негативних результатів моніторингу щодо незадовільного стану забезпечення потреб української етнічної спільноти в Румунії. Це стало підставою для подальшого блокування діяльності Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Відтак практичних досягнень стосовно забезпечення української діаспори в Румунії з боку Української держави не було досягнуто.

Громадське представництво і його діяльність

1. Mazuka, L. Suchasnyi stan zabezpeche nniamovno-kulturnykhpotreb diaspory [The modern state of language and cultural needs of the Diaspora]. (n. d.).

2. Institutul National de Statistics. Rezultate definitive ale Recensamantulu iPopulatiei^i al Locuintelor -- 2011 (caracteristici demografice ale populatiei). [National Institute of Statistics. Final results of the Population and Housing Census -- 2011 (population demographics)]. (2011).

3. Populatiadupaetnie la recensamintele din perioada 1930--2002, pe judete. [Population by ethnicity at the censuses from 1930 to 2002, by counties]. (n. d.). [in Romanian].

4. Uhoda pro spivrobitnytstvo v haluzikultury, naukyiosvitymizh Uriadom Ukrainy ta Uriadom Rumunii vid 03.09.1992 [Agreement on cooperation in the field of culture, science and education between the Government of Ukraine and the Government of Romania dated 03.09.1992]. Zakonodavstvo Ukrainy -- Legislation of Ukraine. (1992). (viewed 23.01.2019) [in Ukrainian].

5. Pytannia Ukrainskoichastyny Zmishanoimi zhuriadovoi Ukrainsko-Rumunskoikomisii z pytanzabezpec henniapravosib, yakinalezhat do natsionalnykh menshyn: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11.04.2012 № 357 [Question of the Ukrainian part of the Joint Intergovernmental Ukrainian-Romanian Commission on the Rights of Persons Belonging to National Minorities: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 11, 2012 No. 357]. ZakonodavstvoUkrainy -- Legislation of Ukraine. (2012). zakon0.rada.gov.ua (viewed 23.01.2019) [in Ukrainian].

6. Pro kulturno-informatsiinyitsentr u skladizakordo nnoidyplomat ychnoiustanovy Ukrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 20.02.2006 № 142 [On the cultural and information center within the foreign diplomatic institution of Ukraine: Decree of the President of Ukraine dated February 20, 2006 No. 142]. Zakonodavstvo Ukrainy -- Legislation of Ukraine. (2006).

7. Bukovyna yak kontaktna zona. Analizident ychnostei, uiavlen ta spryiniattia v ukraino-rumunskom uprykordonni [Bukovina as a contact area. Analysis of Identities, Impressions and Perceptions in the Ukrainian-Romanian Border]. (n. d.).].

8. Babak, K. Spilnyimonito rynhstanuzadov olenniapravukrai nskoinatsio nalnoime nshyny Rumunii ta rumunskoi natsionalno imenshyny Ukrainy: shliakhomp orozuminnia do dobrosusidst vaipartnerstva [Joint monitoring of the status of satisfaction of the rights of the Ukrainian national minority of Romania and the Romanian national minority of Ukraine: through understanding of good-neighborliness and partnership]. (viewed 23.01.2019) [in Ukrainian].

9. Protokol VI zasidannia Zmishanoi Ukrainsko-Rumunskoim izhuriadov oikomisii z pytanzabezpe chenniapravosib, yakinalezhat do natsionalnyk hmenshyn [Minutes of the VI meeting of the Joint Ukrainian-Romanian Intergovernmental Commission on the Rights of Persons Belonging to National Minorities]. Ministerstv kultury Ukrainy -- Ministry of Culture of Ukraine. (2017).

10. Pro zatverdzhennia Derzhavnoipr ohramyspivprat siizzakordonnymyu kraintsiamyna period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10.05.2018 № 344 [On Approval of the State Program for Cooperation with Foreign Ukrainians for the Period until 2020: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 10, 2018 No. 344]. Zakonodavstvo Ukrainy -- Legislation of Ukraine. (2018).

Размещено на Allbest.ru