Вплив пандемії коронавірусу на трудові правовідносини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив пандемії коронавірусу на трудові правовідносини

Харченко Д.Р.

студентка Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна

Науковий керівник: Мельничук О.Ф.

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

публічно-правових дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

м. Вінниця, Україна

Поява та швидке поширення коронавірусної хвороби спричинило чимало проблем у сфері бізнесу та економіки в цілому. Команда економістів Німеччини дослідила, що через пандемію, рівень ВВП України станом на 2020 рік скоротився на 7%. Міністерство економіки відзначає, що постраждали всі її сектори, але найпотужнішого удару зазнали готельно-ресторанний бізнес, туризм і сфера транспорту. На межі банкрутства опинилися понад 10% всього малого та середнього бізнесу.

Федерація профспілок України провела опитування серед правових інспекторів праці членських організацій. Темою даної ініціативи було порушення трудових прав працівників та дискримінація окремих спеціальностей. Також було досліджено, який вплив пандемія зробила на роботу юристі ФПУ. Вони зазначають, що інтенсивність їхньої праці значно зросла, адже відбулося масове звернення членів профспілок щодо порушення трудових прав. Найбільше таких звернень надходило від секторів соціального захисту та охорони здоров'я.

Відповідно до опитування, на питання «Чи вплинула пандемія коронавірусу на інтенсивність Вашої роботи та умови праці?», 75,9% відповіли, що так - вплинула, 13,8% сказали, що дуже вплинула, а 10,3% не зазнали впливу взагалі. Найбільше звернень було зафіксовано від працівників вік яких становив старше 50 років. Понад половину від усього обсягу звернень, становили повідомлення від людей робітничих професій. Такий показник свідчить про високий рівень незахищеності цієї сфери громадян.

Головними причинами звернень були затримка заробітної плати або ж заборгованість по її виплаті (34,5%); неналежне забезпечення роботодавцем засобами індивідуального захисту (29,3%); відправлення працівника у відпустку на примусовій основі (27,6%).

Через масовість таких адресувань, юристи профспілок виявили необхідність у вивченні нововведень у вітчизняному законодавстві, а також міжнародному. Почали досліджуватися специфічно-правові випадки у сфері трудового законодавства по всьому світу.

Потрапивши в умови, де потрібно швидко діяти для того, щоб запобігти масовому поширенню хвороби на території України, було вжито повномасштабні заходи. До таких заходів належать: закриття торговельно- розважальних центрів, закладів харчування, закладів для продажу непродовольчими товарами, магазинів одягу; обмеження в користуванні громадським транспортом, у виїзді за кордон; призупинення роботи спортивних клубів, закладів культури, ресторанів, закладів розважального характеру; масове переведення офісних працівників, а також університетів та шкіл на дистанційну форму роботи. Відповідні зміни та загальний спад економіки повною мірою вплинули на трудові правовідносини та законодавство даної сфери.

Зміни у трудовому законодавстві можна умовно поділити на дві групи: подолання наслідків пандемії Covid-19 та загальна модернізація трудового законодавства. Перша група характеризується наступними змінами. 17 березня 2020 року було прийнято Закон України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Цей нормативно-правовий акт зазначає, що термін «перебування у відпустці без збереження заробітної плати» під час карантину не включатиметься до основного терміну відпустки працівника за власним бажанням. Варто зазначити, що така відпустка може тривати весь період карантину. Також, даний закон забороняє органам державного нагляду здійснювати державний контроль у сфері господарської діяльності.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Суть закону полягає в тому, що держава внесла зніми до законодавства з метою підтримки українського бізнесу під час карантинних обмежень.

Таким чином, до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» було внесено зміни, що передбачають надання державною службою зайнятості допомоги по частковому безробіттю працівникам, які втратили частину заробітної плати через вимушене скорочення робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією та працівникам у період дії карантину.

Також зазнав трансформації Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Суть змін полягає в тому, що тепер безробітній може отримувати виплати без особистого відвідування ним Центру зайнятості, попередньо зазначивши про свій статус будь-якими способами комунікації.

У Кодекс законів про працю України теж було внесено ряд змін. Стаття 60 регламентує гнучкі форми організації роботи. Запроваджено норми, які характеризують дистанційну форму організації праці. Завдяки дистанційній роботі, працівник має можливість належним чином поєднувати трудові та сімейні обов'язки. Якщо ж працівник не бажає виконувати свої обов'язки віддалено, то є можливість гнучкого режиму роботи. У разі, коли працівник відмовляється від права на відпустку, то роботодавець може застосувати простій. Оплата простою, під час карантину, знижується до розміру двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Варто звернути увагу на питання стигматизації. Соціальна стигматизація - це приниження суспільством індивіда або соціальної групи за певними ознаками, що являють собою стереотипний набір соціальних реакцій. Тобто стигматизація практично тотожна поняттю дискримінації. Так з появою коронавірусної хвороби, люди почали проявляти негативні реакції, щодо індивідів, які поділяють певні характеристики з захворюванням COVID-19. Такі особи почали зазнавати значного булінгу з боку суспільства. Стигматизацію зазнали й працівники медичної сфери, а також їх сім'ї та близькі. кримінальна відповідальність захист трудове законодавство

Українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, проте для якіснішого врегулювання даного питання, відповідні норми мають зазначатися й у трудовому законодавстві.

Усі майбутні зміни та модернізація законодавства повинні здійснюватися відповідно до Конституції України, що має найвищу юридичну силу. Проте варто зважити на такі обставини, як: модель суспільства, рівень національної та політичної свідомості громадян, соціальну модель розвитку держави, завданням якої є забезпечення прав, свобод та інтересів людини.

Список використаних джерел:

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996.

№30. ULR:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-

%D0%B2%D 1%80#Text(дата звернення 25.11. 2021).

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2020. № 16. ст.100. ULR:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text(дата звернення 25.11. 2021).

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2020. № 18. Ст.123. ULR: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/540-20#Text(дата звернення 25.11. 2021).

4. Закон України «Про зайнятість населення». Відомості Верховної Ради (ВВР). 2013. № 24. Ст. 243 ULR:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text(дата звернення 25.11. 2021).

5. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2000. № 22. Ст.171. ULR:https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1533-14#Text(дата звернення 25.11. 2021).

6. Кодекс законів про працю України. Відомості Верховної Ради України

(ВВР). 1971. додаток до №50. Ст. 375. ULR:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text(дата звернення 25.11. 2021).

Размещено на Allbest.ru