Адміністративо-правовий механізм оскарження здобувачем рішень адміністрації закладу вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративо-правовий механізм оскарження здобувачем рішень адміністрації закладу вищої освіти

Мурач Д.В.

здобувачвищої освіти Сумського державного університету

м. Суми, Україна Науковий керівник: Миргород-Карпова В. В. кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Сумського державного університету

м. Суми, Україна

У силу відсутності єдиного спеціального нормативно-правового акту, який би регламентував правовий статус здобувача вищої освіти, актуалізується питання щодо наукової розробки механізму захисту прав здобувачів через можливість оскарження рішень адміністрації закладу вищої освіти (далі - ЗВО). Можливість реалізації будь-яким суб'єктом, в тому числі і студентом, свого правового статусу в значній мірі залежить від того, наскільки гарантовані його права. Таким чином, потрібно не тільки детальна регламентація самого права, але також засобів і способів захисту відповідного права.

Так, право на оскарження рішення адміністрації ВНЗ гарантується Конституцією України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР [1], Конвенцією про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти від 14.12.1960 року [2] та частково виходить із положень п. 27 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року № 1556-VII[3]. Більш розширене та детальне процесуальне врегулювання цього питання також може бути окреслено в статуті ЗВО. Виходячи з цього, ми можемо дійти висновку, що подібне право може реалізовуватися як в судовому так і в позасудовому порядку. Зазвичай, втілення цього проходить через надання позову про порушення конкретних прав здобувача до адміністративного суду.

Станом на сьогодні, Єдиний державний реєстр судових рішень містить близько 1,5 тисячі рішень та постанов, що стосуються захисту прав здобувачів в адміністративних судах. Проаналізувавши велику базу судової практики адміністративних судів, ми можемо виділити ключові за критерієм розповсюдження рішення, що оскаржуються, а саме:

- Рішення про відрахування в навчанні;

- Рішення про внутрішні нововведення в навчальному процесі;

- Рішення про внутрішній розпорядок життя в гуртожитках тощо;

Аналіз норм чинного законодавства та судової практики дозволяє нам

виділити спеціальний адміністративно-правовий механізм захисту прав здобувачів шляхом оскарження внутрішніх актів ЗВО. Зауважимо, що, станом на сьогодні, в Україні формально не закріплено та не регламентовано подібну процедуру. Однак, фабула справи №2а-8698/09/1570 [4], а також ряду аналогічних, дозволяють нам достовірно виділити два шляхи захисту прав здобувачів через оскарження рішень адміністрації ЗВО:

1. Вирішення питання у судовому порядку

Цей шлях передбачає наступну процедуру: встановлення порушуючого права здобувача внутрішнього нормативного документа або окремого його положення - пред'явлення та подання адміністративного позову - врегулювання питання в процесі адміністративного судочинства - рішення справи по суті. Тобто, цей варіант передбачає класичне судове провадження в адміністративному суді. Відповідно, у випадку, якщо позивач (здобувач) не буде задоволений рішенням всіх трьох судових інстанцій - клопотання піде до Європейського суду з прав людини. Міжнародний досвід вже охоплює такі випадки. Так, наприклад, 04.05.2021 року Європейський суд з прав людини не прийняв до розгляду клопотання 15 студентів французьких будівельних технікумів, які вимагали скасувати річні іспити і ввести замість них оцінку знань за середнім балом за підсумками року [5].

2. Подолання проблеми через утворення спеціальної комісії для вирішення спірних питань

При цьому, доволі цікавим є той факт, що справа №2а-8698/09/1570 наголошує на проблематику такого шляху, а саме: у випадку, якщо така комісія буде утворена за ініціативи ВНЗ, то існує значний ризик, що до її складу входитимуть «зацікавлені» особи, що заперечує загально-правові принципи справедливості й об'єктивності, і, відповідно, унівелює можливість повноцінної можливості здобувача захистити порушені права.

У такому випадку, логічним кроком буде віднесення ролі учасників комісії на суддівську колегію або ж створення за рішенням суду нової спеціалізованої комісії, до складу якої будуть входити незацікавлені спеціалісти. Це, у свою чергу, дозволить більш ефективно, а головне справедливо вирішувати подібні казусні питання. Зауважимо, що для повноцінної реалізації механізму захисту прав здобувачів, необхідно внести конкретні зміни до законодавчих актів. А саме: викласти у наступній редакції п. 27 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту»: «оскарження дій чи рішень органів управління закладу вищої освіти та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників» тощо.

Варте уваги і питання застосування процедури медіації під час вирішення подібних ситуацій в юрисдикції адміністративних судів, задля прискорення процесу правосуддя та психологічного «зближення» здобувача та ЗВО. 16 листопада 2021 року було прийнято Закон України «Про медіацію» № 3504 [6], що закладає фундаментальні основи інституту медіації в адміністративному процесі України. Однак, положення цього Закону не містять чітких визначень та окреслення процедури медіації, правового статусу їх учасників, взаємодію суб'єкта медіації та суду, а також ряд інших правових моментів. З огляду на це, а також враховуючи абсолютну відсутність відповідної судової практики, вбачаємо за необхідне окреслення міжнародного досвіду. Так, в освітній медіації Великобританії використовують різні моделі. Частина з них приділяє велику увагу освоєнню комунікативних навичок та використовує класичну модель медіації. Наприклад, у збірці «Медіація працює!» під редакцією МаріамЛейбманн [9] наводяться вісім тригодинних тренінгових сесій зі школярами, спрямованих на розуміння ними причин конфліктів та способів їх врегулювання. Інші моделі ґрунтуються на ідеях відновного правосуддя, зокрема викладених у книзі БеліндиХопкінз [8]. Хоча у деяких моделях освітньої медіації у ФРН участь школярів як медіаторів намагаються обмежити (хоча повністю не виключають) [7]. Однак, зауважимо, що усі моделі освітньої медіації передбачають наявність у особи медіатора відповідних професійних навичок, тобто ознак автономного суб'єкта права - медіатора [10].

Таким чином, ми можемо дійти висновку, що адміністративно-правовий механізм оскарження здобувачем рішень адміністрації ЗВО - це спеціальний вид захисту прав здобувачів вищої освіти, що передбачає визначену нормами національного адміністративного законодавства процедуру судового розгляду справ щодо визнання неправомірними внутрішні акти ЗВО. Сам механізм має розгалужену внутрішню структуру, що включає оскарження рішень в судовому а позасудовому порядку. У ході нашого дослідження, ми, проаналізувавши норми вітчизняного законодавства, відповідну судову практику, дійшли до логічного висновку щодо неефективності позасудового процесуального оскарження рішень адміністрації ЗВО через пряме порушення принципу справедливості та об'єктивності. Нами було запропоновано та аргументовано шляхи щодо вдосконалення цього механізму, реалізація яких значно покращить ефективність захисту прав здобувачів в адміністративних судах.

Список використаних джерел

оскарження рішення адміністрація внз

1. Конституція України: Конституція від 28.06.1996 року. № 254к/96-ВР. Дата оновлення: 01.01.2020. URL:https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text(дата звернення: 01.11.2021).

2. Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти: Міжнароднийдокумент від 14.12.1960 року. URL:https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_174#Text(дата звернення: 01.11.2021).

3. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 року. № 1556-VII. Дата оновлення: 23.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text(дата звернення: 01.11.2021).

4. Справа №2а-8698/09/1570. Зареєстрована: 02.02.2010. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/7661412

5. COVID- не привід: французьким студентам не вдалося скасувати іспитичерез ФСПЛ. ECHR: Ukrainian Aspect. 2021. URL:https://www.echr.com.ua/covid-ne-privid-francuzkim-studentam-ne-vdalosya-skasuvati-ispiti-cherez-yespl/

6. Проект Закону України «Про медіацію» від 19.05.2020 року. № 3504. URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=68877&pf35401=527488 (дата звернення: 23.11.2021).

7. КаппахерК. Медиация в группе равных/ Пер. с нем. Г. Похмелкиной. Медиация - искусство разрешать конфликты. Знакомство с теорией, методом и профессиональными технологиями/ Сост. Г. Мета и Г. Похмелкина. М.: «VERTE», 2004. С. 123-126.

8. Hopkins B. Just Schools A Whole School Approach to Restorative Justice. L., N. Y.: Jessica Kingsley Publishers, 2004. 108 p. URL:http://restorativeiustice.org/rj-library/iust-schools-a-whole-school-approach-to-restorative-iustice/5432/#sthash.kwqvhGHo.dpbs

9. Liebmann M. Mediation Works! Bristol: Mediation UK, 1998. 241 p.

Recommended Standards for School-Based Peer Mediation Programs The Association for Conflict Resolution.Association for Conflict Resolution. 2007. URL: www.mediate.com/acreducation(дата звернення: 23.11.2021).

Размещено на Allbest.ru