Культурна спадщина у цифровому середовищі: особливості правового забезпечення музейної діяльності в умовах цифрової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МУЗЕЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Еннан Р.Є.

кандидат юридичних наук, доцент, магістр інтелектуальної власності, доцент кафедри права інтелектуальної власності та патентної юстиції Національного університету «Одеська юридична академія»

Глобальна інформаційна мережа Інтернет і електронна комерція справляють величезний вплив на традиційні засоби охорона прав інтелектуальної власності, що використовуються в країнах, які розвиваються, а також на охорону та поширення об'єктів інтелектуальної власності, належних правовласникам, при їх виході на тепер відкритіші світові ринки. З огляду на це, Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) розробляє проекти, покликані надавати допомогу при використанні культурної та художньої спадщини країнам, які розвиваються, на основі застосування цифрових технологій у середовищі Інтернет.

Проект ВОІВ щодо музеїв і галерей є одним з прикладів роботи в цьому напрямі. Водночас деякі країни, що розвиваються, можуть не побажати розгортати повністю технологію електронної комерції для цих цілей, побоюючись, що їхні об'єкти інтелектуальної власності можуть зазнати ризику порушення через їх доступність у світовому цифровому середовищі. Розробка міцної правової основи для об'єктів інтелектуальної власності та сприяння обговоренню таких питань, як безпека, технологія шифрування (кодування), забезпечення конфіденційності, охорона прав споживачів і питання вирішення спорів покликані, зокрема, зняти ці побоювання та заохотити країни, що розвиваються, активніше використовувати можливості електронної комерції.

Музеї та галереї відіграють важливу роль у зборі, збереженні, експонуванні й поширенні культурної та художньої спадщини світу. Вони забезпечують збереження культурної цілісності й різноманітності, виконують свою місію, виставляючи свої колекції на огляд публіки як у межах країни, так і на міжнародному рівні. Дотепер музеї для виконання своїх функцій займалися веденням і утриманням «фізичних» об'єктів у своїх колекціях, використовуючи для цього традиційні засоби. З розвитком цифрових технологій культурна спадщина, що зберігається в музейних колекціях, які зазвичай складаються з манускриптів, фотографій, картин, скульптур і предметів культури, може бути представлена в цифровій формі (оцифрована) та поширюватися в цифровій формі з використанням нових носіїв і мережевих каналів. Оцифрування припускає створення цифрових зображень, відтворених з музейних колекцій. Як тільки з твору «знімають» цифрову копію, остання може передаватися каналами мережі Інтернет або безкоштовно, або за ліцензією з використанням технічних засобів захисту.

Оцифрування зображень музейних експонатів крок багатонадійний, особливо для країн, які розвиваються, - у сенсі сприяння економічному розвитку, проведенню академічних і наукових досліджень, а також підготовці кадрів. Воно дає музеям можливість вести та використовувати свої колекції культурних і художніх об'єктів, заохочуючи обмін знаннями та поширення знань про світову культуру. Створення цифрового архіву може допомогти зберегти національну культурну спадщину та надати стимул представникам мистецтва для подальшої творчості, забезпечуючи їм доступ до культурної спадщини попередніх поколінь. Інтернет пропонує музеям, зокрема й невеликим, регіональним і спеціалізованим, а також галереям, унікальну можливість, досі майже незвідану, експонувати культурні багатства будь-якому зі світової спільноти, в кого є доступ до комп'ютерної мережі.

Однак процес викладення оцифрованих зображень музейних експонатів в онлайн-доступ може бути пов'язаний з необхідністю значних інвестицій і ставить перед музеями, що є зберігачами культурної спадщини, певні ризики. Музеї, що побажали виставити свої колекції онлайн, мають спочатку здійснити обробку своїх творів для отримання електронних зображень. Оцифрування може виявитися дорогим і технічно складним процесом, до того ж, виникають супутні витрати, пов'язані з необхідністю вивантаження та підтримки цих зображень в онлайн-доступі для широкої громадськості. Представлення експонатів у цифровій формі також висуває на перший план клопоти щодо належного забезпеченню охорони прав інтелектуальної власності. Це часом відлякує тих, хто в інших випадках радо вітає використання нових технологій. Ситуація ускладнюється також тією обставиною, що нині в багатьох музеях діють адміністративні процедури, розроблені під використання та поширення друкованих форм публікації, вони не передбачають можливості використання цифрових зображень творів. Отож для проведення оцифрування експонатів музеї мають з'ясувати, чи досить їм наданих прав для виготовлення репродукцій у цифровій формі. Своєю чергою, таке виготовлення може привести до відмінностей в інтерпретації обсягу угод між музеями й авторами творів. Отож важливо, щоби музеї розуміли ці питання та, відповідно, могли здійснювати контроль за підтримкою і використанням своїх цифрових колекцій задля мінімізації пов'язаних з цим ризиків.

Розробку проектів цифрових музеїв гальмує і відсутність досвіду, міжнародних норм та стандартів у цій сфері. Крім цього, відсутні типові ліцензійно-договірні документи для надання об'єктів культури в онлайн-доступ. Здійснення проектів з оцифрування музейних об'єктів зачіпає низку політичних, технічних і фінансових питань, які необхідно вирішити до того, як зображення музейних об'єктів будуть надані для доступу в цифровому середовищі. ліцензування музейний правовий цифровий

Зважаючи на такі труднощі, деякі установи, що мають справу з культурною спадщиною, розробили нові проекти для здійснення ліцензування своїх колекцій, що експонуються в режимі онлайн, за участю декількох музейних об'єднань. Наприклад, Консорціум художніх музеїв (AMICO) є неприбутковою організацією, що має базу даних із близько 100 000 оцифрованих творів мистецтва, отриманих від 30 музеїв Північної Америки. На більшість таких творів є ліцензії на використання у навчальних закладах з дослідницькою чи навчальною метою. Музеї та архів Каліфорнійського проекту (МОАС), що працюють у режимі онлайн, надають безкоштовний доступ до понад 150 000 зображень, отриманих з 11 публічних і приватних музеїв, бібліотек, архівних колекцій Каліфорнії. Ще одним прикладом цифрового подання є онлайн-колекція Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Музей Ермітаж експонує свою цифрову колекцію безкоштовно тільки для особистого користування. Щоб відстежувати, яким саме чином використовуються цифрові зображення, в останні інкорпоровані невидимі цифрові водяні знаки.

ВОІВ вивчає можливість реалізації проекту, присвяченого музеям, який має на меті допомоги музеям країн, які розвиваються, забезпечити доступ в режимі онлайн до зображень з їхніх колекцій культурної спадщини та супутньої інформації для комерційних, навчальних і соціальних цілей. Проект спрямований на дослідження питань охорони прав інтелектуальної власності, їхніх правових і адміністративних аспектів, що має допомогти виробити систему експонування цифрових зображень об'єктів культури в цифрових мережах. Проект також спрямований на виявлення та розробку необхідних технологій, покликаних забезпечувати й регулювати доступ до колекцій, ідеться, зокрема, про технічні заходи захисту зображень від незаконного копіювання й маніпулювання, що зазвичай вбудовані в загальну систему управління електронними зображеннями в цифровому середовищі. Такі нові системи мають бути інтегровані з уже наявними системами управління музейними колекціями. Необхідно виявити групи потенційних користувачів, для яких належить визначити відповідні умови та вимоги доступу, зокрема: університети, академічні й дослідницькі заклади, загальноосвітні школи, періодичні видання, індивідуальні користувачі.

На початковій стадії реалізації цього проекту ВОІВ надавала консультативну допомогу з питань інтелектуальної власності установам культурного призначення, розташованим у країнах-учасницях ВОІВ. Крім цього, в 2001 році був опублікований аналіз, проведений Міжнародним інститутом інтелектуальної власності, «Управління фондом музейних об'єктів у цифровій формі: довідковий посібник з управління музейними ресурсами». Цей проект планується інтегрувати в глобальну інформаційну мережу інтелектуальної власності WIPOnet, яка дозволяє музеям, що беруть участь у цьому проекті, розташовувати свої онлайн-колекції на серверах, підтримуваних мережею WIPOnet. Отож у ВОІВ з'являється унікальна можливість надавати експертну допомогу таким музеям і покращувати мережевий доступ до їхніх колекцій, а також сприяти країнам, які розвиваються, в забезпеченні охорони та підтримці своїх культурних і художніх цінностей, застосовуючи систему інтелектуальної власності, реалізовувану в цифровому середовищі.

Размещено на Allbest.ru