Права людини через призму розвитку штучного інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru

Права людини через призму розвитку штучного інтелекту

Стрельник В.В.

Мироненко А.О.

ХХІ сторіччя - епоха інноваційних технологій, що відкри-вають нові можливості для стрімкого розвитку всіх сфер нашої життєдіяльності. Питання штучного інтелекту, що в недалекому минулому здавалося фантастичним, сьогодні, в умовах стрімкого розвитку технологій, стає звичним і повсякденним. Штучний ін-телект як унікальний продукт технічного прогресу, дає змогу ма-шинам вчитися, використовувати людський і власний досвід, при-стосовуватися до нових умов, виконувати різнопланові завдання, прогнозувати події й оптимізувати ресурси різного характеру. Так званий алгоритм - послідовність дій вирішення поставленої за-дачі, залишається невідомим. Наука про штучний інтелект немає конкретного визначення як філософія не знайшла відповіді на пи-тання про природу та статус.

Поряд з величезними перспективами, що відкриваються люд-ству з розвитком і використанням штучного інтелекту, існує ви-сокий ступінь небезпеки для суспільства. Усвідомлюючи загрози прогресу технологій штучного інтелекту окремі вчені висловлю-ють думку про необхідність встановлення суворого контролю за їх впровадження. Про можливі ризики відкрито говорив Білл Гейц: «Розвиток цілковито штучного інтелекту може означати кінець людської раси» [1]. Здатність «інтелектуальних машин» до самовідтворення може призвести до втрати контрольованості людиною. Шведський вчений, професор Оксфордського універ-ситету Нік Бостром стверджує, що до 2022 р. системи штучного інтелекту будуть мислити як людина - 10%, до 2040 р. - 50%, до 2075 р. - процеси мислення неможливо буде відрізнити від люд-ських. Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту викли-кав наукові дискусії [2].

Право на приватність та конфіденційність персональних даних визнано основоположним правом людини. У зв'язку з цим розвиток та активне застосуванням штучного інтелекту обумовлює актуаль-ність. Найбільш проста форма штучного інтелекту в роботі прав- ника проявляється в моделях юридичних актів (судових рішень, нотаріальних актів, договорів). Представник правничої професії лише вибирає вид юридичного акту, що відповідає його справі. Такі форми штучного інтелекту в роботі юристів використовують-ся в різних державах вже з кінця 90-х рр. минулого століття. Так, наприклад, у Фінляндії й Італії існують електронні онлайн системи (Tuomas і Minerva), що дозволяють суддям і прокурорам спростити роботу у складанні окремих правових актів [3, с.153].

Автоматизованість судових рішень є прикладом використання штучного інтелекту в роботі судді. Мова йде про складання актів правосуддя, що породжує високу відповідальність у разі помилки. Система штучного інтелекту передбачила результати сотень справ у Європейському суді з прав людини, прогнозуючи рішення з точ-ністю до 79%.

Україна також застосовує досвід провідних європейських дер-жав у сфері публічного адміністрування із впровадженням техно-логій штучного інтелекту. Міністерство цифрової трансформації розробило Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Даний нормативно-правовий акт передбачає розвиток підприєм-ництва у сфері штучного інтелекту, активне впровадження «ро-зумного інтелекту» в державне регулювання, дотримання права людини на приватність [4].

На сьогоднішній день найефективнішою е-послугою визнаєть-ся сервіс «Дія», що складається з двох складових єдиної інфор-маційної системи: (1) єдиний державний портал з надання дер-жавних послуг, (2) сховище електронних документів з даними реєстрів фізичних осіб. У майбутньому зазначений сервіс пови-нен повністю замінити центри надання адміністративних послуг. Вказані підходи дозволяють усунути корупційну складову надан-ня адміністративних послуг державою. Згідно плану до 2024 року всі державні послуги будуть доступні українцям он-лайн. В свою чергу дані заходи вимагають найбільшого захисту приватної ін-формації. Реформа держаних послуг з цифровізацією країни по-требує кіберзахисту особистих даних.

У контексті порушення права на приватність, враховують пра-во на свободу висловлення (ст. 19 Загальної декларації прав лю-дини та ст. 10 Європейської конвенції з прав людини ) та право мирних зборів (ст. 20 Загальної декларації прав людини та ст 11. Європейської конвенції з прав людини) [5, 6]. Прикладом обме-ження права на висловлення власної думки є тимчасове/постійне блокування акаунтів. Це відбувається через те, що штучний інте-лект оцінює як загрозу, дискримінацію або булінг. Аналіз персо-нальної інформації дозволяє технологіям визначити уподобання, психологічні особливості кожної людини, що реалізується в отри-манні нав'язливої реклами чи пропозицій. Об'єктивно доступ до особистих даних може мати негативні наслідки для суспільства. Уявімо, якщо керівництво таких компаній, як Apple, Meta почнуть використовувати штучний інтелект з власних потреб, ми опини-мося в світі, де вся інформація буде належати домінуючим корпо-раціям, кожен буде їм підвладним.

Таким чином стан національного законодавства у сфері штуч-ного інтелекту знаходиться на початковому етапі формування. При цьому вважаємо важливим звернути увагу на необхідність дотримання принципів верховенства права, громадянських свобод і права людини при регулюванні відносини що пов'язані зі штуч-ним інтелектом. Україна не забезпечує належного контролю щодо схоронності особистої інформації у сферах взаємодії із штучним інтелектом. Враховуючи зазначене законотворчий процес у сфері застосуванням штучного інтелекту має будуватися на основі мак-симального недопущення порушення основних прав і свобод лю-дини, права на приватність.

З кожним новим роком розвитку наукового прогресу у сфері штучного інтелекту ми стаємо все ближче до невідомого, неосяж-ного майбутнього.

штучний інтелект інноваційний

Список використаної літератури

1. Парасюк Є. О., Джалілова В. Р. Аналіз базової нормативної, пра-вової, організаційної політики США, Китаю та Японії у сфері штучного інтелекту, штучно інтелектуальних роботів та роботів. Науковий огляд. 2019. № 9. URL: http://oaji.net/artides/2019/797-1577640613.pdf (дата звернення 20.11.2021 р.).

2. Радутний О. Е. Юридична освіта та сфера надання правових по-слуг в контексті штучного інтелекту. Інформація і право. 2019. №2 (29). С.40-54.

3. Шпиленко Б. П. Актуальні питання застосування інформаційних технологій у правовій діяльності. Збірник наукових статей молодих уче-них, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного універ-ситету. - Суми, 2021. - С.153-156.

4. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020. 1556-2020-р URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 20.11.2021).

5. Загальна декларація прав людини URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_015? ang=uk#Text (дата звернення: 20.11.2021).

6. Європейська конвенція з прав людини. Електронний ресурс. URL: https://www.echr.coe.mt/documents/convention_ukr.pdf (дата звернення: 20.11.2021).

Размещено на Allbest