Освіта у сфері забезпечення інформаційної безпеки - одна з форм неюрисдикційного захисту прав людини в інформаційної сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освіта у сфері забезпечення інформаційної безпеки - одна з форм неюрисдикційного захисту прав людини в інформаційної сфері

Фурашев В.М., кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри інформаційного, господарського та адміністративного права КПІ ім. Ігоря Сікорського

Коли уважно подивитися на положення статей 9-11 розділу І «Права і свободи» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод¹ та положення ст. 34 Конституції України², то побачимо, що захист одних з головних прав і свобод людини знаходяться у інформаційній сфері.

Еволюція людства базується на одному з базових філософських законів - боротьби та єдності протилежностей. Сучасний науково-технічний прогрес, який не оминув й інформаційну сферу, як і все у цьому світі, має дві сторони - позитивну та негативну.

За великим рахунком, до позитивних сторін науково-технічного прогресу в інформаційній сфері можна віднести отримання нових можливостей та засобів пізнання як світу в цілому, так і окремих його складових, а також дуже суттєвого спрощення доступу до різнобічної інформації та легкосприйнятних засобів комунікації загального користування та ін. інформація науково-технічний небезпека

У той же час, науково-технічний прогрес в інформаційній сфері, з огляду на властивості інформації, «подарував» людству досить велику кількість проблемних питань у сфері організації та здійснення обороту інформації - створення, обробки, поширення, збереження та знищення.

Зупинимося на деяких з них, які напряму відносяться до предмету, який означено у назві даного розгляду.

З давніх часів людство розуміло багатогранність властивостей інформації, серед яких виокремлювалася спроможність інформації впливати на людину та якою повною мірою користувалися «культові служителі» (шамани, жреці, проповідники та ін. священослужителі). Мабуть саме вони одними з перших звернули увагу на цю властивість інформації. Але вони свої знання цих та інших властивостей інформації та, саме головне, засобів і прийомів їх використання, дуже ретельно старалися зберегати у таємниці не лише від пересічної людини, а і від вищої «знаті» (фараонів, царів, князів, імператорів та ін.).

Але з розвитком світу людина все більше пізнавала його «таємниці», в тому числі і властивості інформації, навчалися, у міру доступності та можливостей комунікаційних засобів свого часу, використовувати ці властивості з одночасним пошуком найбільш ефективних прийомів та методів їх використання.

Сучасний науково-технічний прогрес в інформаційній сфері надав такі комунікаційні можливості за якими ступінь використання властивостей інформації становиться практично необмежною, а рівень ефективності їх використання залежить виключно від цілей та завдань, а також програмних, технічних та програмно-технічних можливостей. Крім того, цілком природно, що ефективність використання властивостей інформації також залежить, причому досить суттєвою мірою, від науково-прикладного забезпечення та кваліфікації виконавців цих процесів.

У наступний час до негативних наслідків сучасного науково-технічного прогресу в інформаційної сфері необхідно віднести:

- здійснення управління людиною, значними прошарками суспільства шляхами маніпулювання їх свідомістю та інформаційного насильства;

- перетворення інформації у потужний засіб зміни світоогляду людини і суспільства;

- впровадження засобів та прийомів маніпулювання інформацією та інформаційного насильства як невід'ємних складових системи державного управління на всіх рівнях та аспектах;

- впровадження засобів та прийомів маніпулювання інформацією та інформаційного насильства як невід'ємних складових системи міждержавних відносин;

- та багато інших наслідків.

Також необхідно зауважити, що результати сучасного науково-технічного прогресу у сукупності з властвостми інформації та низкою інших факторів, перетворили інформацію у один з самих найпотужних видів озброєння - інформаційну зброю, а інформаційний простір у повномасштабну арену міждержавних та регіональних протиборств.

Наведене вище дозволяє стверджувати, що інформація апріорі небезпечна. Тобто використання інформації може, свідомо або несвідомо, створити такі обставини, за яких відбудеться погіршення або неможливість функціонування і розвитку таких складних систем як суспільство, держава, міждержавні зв'язки, систем безпеки всіх рівнів (національної, міждержавної, регіональної та колективної).

Трансформація сучасного інформаційного простору, як наслідок науково-технічного прогресу, викликала необхідність реагування людства на нові виклики та загрози з якими до цього часу воно не стикалося. І людство вимушено було це прийняти, але необхідно враховувати, що отрута завжди випереджує протиотруту.

На даний час «протиотрута» базується на розробці та впровадженні програмних, технічних, програмно-технічних, правових, організаційних та адміністративних шляхів та засобів, а також на засадах міжнародного співробітництва.

Все це правильно та вірно, але цього не достатньо. Не вистачає якихось ланок і це підтверджується реаліями життя.

Багаторічний досвід конструкторської, управлінської (на рівнях великого підприємства та державному), наукової та педагогічної діяльності, а також чималий життєвий досвід дозволяють зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Правовий шлях запобігання та усунення інформаційної небезпеки носить регуляторний характер суспільних відносин, які виникають під час поводження з інформацією, її охорони та захисту, в т.ч. програмно-технічного.

2. Організаційні та адміністративні шляхи запобігання та усунення інформаційної небезпеки спрямовані, в першу чергу, на забезпечення встановлених суспільних правовідносин виникають під час поводження з інформацією, її охорони та захисту, в т.ч. програмно-технічного.

3. Розробка та впровадження програмних, технічних, програмно-технічних засобів та методів запобігання та усунення інформаційної небезпеки спрямовані, в першу чергу, на безпосередній захист інформації під час організації та здійснення обороту інформації засобами інформаційно-комунікаційних та телекомунікаційних мереж, а також створення умов недосягненості інформації у разі несанкціонованого доступу.

4. У підготовці (розробці) та реалізації всіх вищенаведених шляхів запобігання та усунення інформаційної небезпеки приймають участь спеціалісти різних спеціальностей та різноспрямованих знань, але, підкреслимо це, спеціалістів. У той же час, як показують реалії життя, основними носіями інформаційної небезпеки є не професіонали, а звичайні користувачі сучасних засобів електронних комунікацій, які не мають навіть початкових знань правил поводження з інформацією, природи та сутності інформації та її властивостей, сутності процесів, які відбуваються у інформаційному просторі у наступні часи, а також реальних та потенціних наслідків не відповідного поводження з інформацією на всіх стадіях її життєвого циклу. Також необхідно згадати Конституцію України, а точніше, положення ст. 17: «...забезпечення її інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу».

Саме тому вже настав час здійснювати практичну реалізацію наведеного вище положення ст. 17 Конституції України за рахунок залучення широких верств населення шляхом надання їм початкових, базових знань у цій сфері. Починати необхідно з молоді, а саме з старшокласників середньої освіти та студентів усіх вищих навчальних закладів. Причому викладання даної дисципліни повинно носити обов'язковий характер, а не факультативний, за вибором студента та ін. Інформація є основою будь-якої спеціальності/спеціалізації і знання питань інформаційної безпеки не є «сторонніми» для обраної спеціальності/спеціалізації, а навпаки доповнюють та розширюють спеціальні знання та поглиблюють компетенції за обраною спеціальністю/спеціалізацією.

У подальшому необхідно буде починати знайомити дітей з азами інформаційної безпеки, починаючи з першого класу, як це вже робиться у розвинутих країнах. Цілком природно, що реалізація запропонованого не зможе допомогти досягнути 100% вирішення питань забезпечення інформаційної безпеки України, але суттєво поліпшити ситуацію у цій сфері - гарантовано.

Також необхідно враховувати ще такий аспект - сучасний час можна сміло охарактеризувати часом суцільної маніпуляції інформацією, інформаційного насильства, дезінформації, недомовленостей, оману та ін. Нехтування питаннями інформаційної безпеки для будь-якого суспільства, будь-якої держави буде коштувати значно дорожче, з точки зору наслідків, ніж будь-яка війна в історії людства.

Размещено на Allbest.ru