Правова свідомість та поведінка сучасної молоді в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правова свідомість та поведінка сучасної молоді в Україні

Артєм'єва К.Д., Куц І.В.

студентки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна Науковий керівник: Наливайко Олег Іванович кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник Дніпропетровського державногоуніверситету внутрішніх справ,

м. Дніпро, Україна

Правова обізнаність і правова грамотність є важливими складниками механізму дотримання прав, свобод та законних інтересів у суспільстві. Знання правових норм і процесів, у тому числі навички використання цих знань, дозволять людям забезпечити ефективні засоби захисту на всіх рівнях. Складовою частиною суспільства є молодь, яка лише «вбирає» в себе правові знання, тобто є специфічною категорією суб'єктів права. Особливо важливо, щоб молодь була правосвідомою, оскільки вона є рушійною силою суспільства.

Сучасна українська молодь розвивається в тяжких соціально-політичних, економічних та культурних умовах, що спричинено зміною влади, економічною кризою, гібридною війною. Більшість сучасної молоді мають знання про право, оскільки рівень розвитку інформаційного суспільства досить високий. Однак нині немає тісного зв'язку молоді з державним механізмом, молодь як активний суб'єкт порушує правові норми, інколи дискредитує їх, що негативно впливає на захист прав, свобод та законних інтересів усього суспільства. Таким чином, ураховуючи недосконалість взаємозв'язку держави та молоді, низький рівень правової соціалізації молоді, неефективність сучасної державної молодіжної політики, необхідно комплексно визначити зміни у правосвідомості сучасної української молоді.

Т. Васільєва вказує, що правосвідомість - це особлива форма відображення й оцінки правової дійсності, що характеризується знаннями, уявленнями, установками на певні моделі поведінки у свідомості індивідів та є рушійною силою дій у правовому полі [3, с. 82]. Н. Юрашевич вважає, що правова свідомість - система відчуттів, звичок, уявлень, оцінок, поглядів, теорій, ідей суб'єктів права (носіїв правосвідомості), які відображають правову дійсність і оцінне ставлення до неї (до соціально-правових настанов і ціннісних орієнтацій суспільства, до минулого, сучасного або очікуваного права) і виконують завдяки цьому роль своєрідного регулятора (саморегулятора) їх поведінки в юридично важливих ситуаціях» [7, с. 181].

Значний внесок у розвиток теорії правосвідомості зробив І.О. Ільїн, у розумінні якого передумова нормального, здорового права закладена в самій людині, в її правосвідомості. За І.О. Ільїним, існують три правила правосвідомості, за якими треба: 1) дотримуватись добровільно чинних законів і боротися лояльно за нові, кращі; 2) звільнити себе внутрішньо за допомогою добровільного самозобов'язання і шукати свободи тільки через закон і під законом; 3) навчатися мистецтва виймати із закону його правильну і справедливу сутність за допомогою правової совісті, творчого прочитання закону. З кожного закону треба навчатися брати те, що в ньому є правильним і справедливим, щоб дух закону володів буквою, а не навпаки. І.О. Ільїн вважає, що правосвідомість - це сукупність переконань щодо права, держави, всієї організації суспільного життя, це головне джерело природного права, а також універсальний зв'язок між правом і мораллю, між природним і позитивним правом [4, с. 145; 1, с. 68-72].

Таким чином, правосвідомість молоді - це сукупність ідей, уявлень, знань та оцінок щодо права, законодавства та держави, які дозволяють визначити ставлення молоді, як суб'єктів права, до правових та соціальних відносин, правової дійсності та цінностей суспільства.

Щодо безпосереднього стану правосвідомості сучасної української молоді, то правосвідомість молоді, з позиції А. Скок, має подвійну природу: з одного боку, їй притаманні всі загальні ознаки правової свідомості, а з іншої - вона має низку особливостей, зумовлених віком її носіїв. До таких особливостей відноситься притаманне молоді прагнення ставати в опозицію до старшого покоління, нонконформізм, участь у субкультурних утвореннях, революційних рухах, актах протесту, бурхливі реакції на соціальні зміни та трансформації [5, с. 145].

Правосвідомість молоді має свої особливості, зокрема:

1) суб'єктом такої правосвідомості є соціально активна, схильна до розвитку впливу та змін, з протидіючим характером верства населення - молодь;

2) правосвідомість молоді складається з чотирьох складників: знання про право, законодавство та механізм правового регулювання; вміння використовувати правові знання та навички на практиці; рівень правової вихованості; правовий розвиток та рівень прагнення до навчання.

3) правосвідомість молоді найлегше змінювати, що пов'язано з нечіткою правовою позицією молоді в суспільстві;

4) правосвідомість молоді є рушійною силою забезпечення порядку в суспільстві;

5) правосвідомість молоді прямо впливає на реформування суспільства, оскільки молодь є найбільш схильною до революційних рухів верствою населення.

Аналіз результатів емпіричного дослідження змісту правосвідомості молоді з активною громадянською позицією дав змогу Л. Фальковському зробити низку узагальнень, зокрема про те, що роль та місце інституту права в майбутньому добробуті країни сприймаються молоддю як не надто вартісні та визначальні цінності, які поступаються запитам соціально-політичного та економічного характеру. Ця обставина свідчить, з одного боку, про недовіру до чинної правової системи, а з другого - про загострення політичної та економічної ситуації. Провідні цінності, що формують систему поглядів молоді, пов'язані з домінуванням психологічних інтенцій над суспільними імперативами: законність, демократія поступаються справедливості, чесності, відповідальності. Законослухняну поведінку молодь пов'язує насамперед із покращенням умов життя, зростанням ролі громади в законодавчій діяльності та сфері контролю. Формування змісту правосвідомості молодих громадян відбувається в результаті засвоєння пережитого справедливого/несправедливого досвіду взаємодії з іншими (конкретними особами, групами чи інституціями), випробування меж дозволеного з погляду розуміння суті права, визнання його цінності, що відображається у свідомому та відповідальному ставленні до власної правової поведінки [6, с. 337-348].

Враховуючи сучасні суспільно-політичні умови України, важливим для народного суверенітету аспектом є формування особливої, народної правосвідомості. Об'єднання громадян в один народ, що здатен на основі власної волі управляти державою, не є механічним процесом. Таке об'єднання відбувається перш за все на рівні правової свідомості суспільства, за допомогою консолідації індивідів навколо ідеї розвитку власної держави зметою забезпечення загального блага. За умови існування високого рівня народної правосвідомості достатньо ефективно будуть діяти і форми безпосередньої та представницької демократії. Особливого значення в цьому контексті набувають форми прямого народовладдя - вибори, референдум, народний контроль та народна ініціатива, а також народний спротив [2, с. 547].

Отже, зміни у правосвідомості сучасної української молоді спричинені такими, як позитивними, так і негативними, факторами: 1) політичною, соціальною, економічною та культурною нестабільністю в державі; 2) військовими діями на території Україні, гібридною війною;

3) реформаторськими та революційними змінами в українському суспільстві; 4) переваженням імперативних принципів законності над принципом справедливості, гуманності та чесності, що недопустимо в правовій державі; 5) неефективною освітньою політикою в державі, неякісним освітнім процесом; 6) дискредитацією сучасної молоді з боку старшого покоління та суспільства; 7) проведенням процесу євроінтеграції в українському суспільстві; 8) розвитку інформаційного суспільства.

Список використаних джерел

2. Богів Я. Роль правосвідомості в процесі реалізації народного суверенітету. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2017. № 861. С. 540-547. 2

3. Васільєва Т.С. Поняття правосвідомості у дисциплінах соціогуманітарного корпусу. Вісник Львівського університету. Серія Соціологічна. 2010. Вип. 4. С. 77-82.

4. Ильин И.А. О сущности правосознания. Москва : Рагортъ, 1993. 225 с.

5. Скок А.Г. Особливості правосвідомості молоді. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2014. Вип. 121 (2). С. 144-148. 8

6. Фальковська Л.М. Правосвідомість сучасної молоді як умова розвитку правової держави. Проблеми політичної психології. 2015. Вип. 2. С. 337-348. 11

7. Юрашевич Н.М. Эволюция понятия правового сознания. Известия вузов. Правоведение. 2004. № 2. С. 178-187.

Размещено на Allbest.ru