Порушення цифрових прав жінок у сучасному світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОРУШЕННЯ ЦИФРОВИХ ПРАВ ЖІНОК У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Данілевич Д.Р.

студентка НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Науковий керівник: Головко О. М. кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри інтелектуальної власності та приватного права НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»

Актуальність цієї теми полягає в тому, що сьогодні доступ до інтернету офіційно не визнається як «право людини» на міжнародному рівні, хоча часто згадується в резолюціях і рекомендаціях ООН, Ради Європи та інших міжнародних інституцій. Варто зазначити, що резолюція Ради з прав людини ООН « Сприяння, захист і реалізація прав людини в Інтернеті» засудила дії окремих держав, спрямовані на обмеження доступу до інтернету. Резолюція прямо поширює права, передбачені Декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права на інтернет-простір, підкреслюючи принцип «права, які належать людям офлайн, мають захищатися і у мережі Інтернет».

Нещодавні трансформації соціального середовища, поява нових прав людини, що випливають з раніше виокремлених або кардинально нові права, котрі науковці часто відносять до четвертого покоління прав людини зумовлюють потребу в чіткому визначенні їх сутності та кореляції з основоположними правами людини в усталеній парадигмі Human Rights. На відміну від традиційних підходів до аналізу змісту і сутності прав людини пропонуємо розглядати їх через призму понять “інформаційна культура” та “цифрова культура”, адже саме підвищення їх рівня, судячи з національного законодавства, має створити умови для забезпечення інформаційної безпеки людини [1; с.37].

Сьогодні доступ до Інтернету - це важливий засіб для реалізації своїх прав та свобод, а також для участі в демократичних процесах. Саме тому позбавити людину доступу до Інтернету проти її волі можна лише за рішенням суду. Тому не може бути дискримінації за будь-якими ознаками, такими як стать, раса, колір шкіри, мова, релігія або віра, політичні чи інші переконання, національність або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, походження чи будь-який інший статус, зокрема, за етнічною приналежністю, віком або сексуальною орієнтацією.

Зауважимо, що впровадження прав людини у сфері цифрових технологій (інколи їх ще називають «цифрові права») потребує від держав додаткових зусиль, спрямованих на розв'язання різних проблемних питань. Одним із них є питання забезпечення права на вільний доступ до інтернету та реалізації можливостей, що витікають із нього. До особливостей прав у сфері цифрових технологій можна зарахувати також те, що доступ до них може бути обмежено. При цьому робити це може як держава, так і звичайні надавачі цифрових послуг (наприклад, провайдер) [2; с.86].

В умовах сьогодення також гостро постає питання про цифрові права жінок. В країнах, що розвиваються жінки мають на 50 % менше шансів отримати доступ до Інтернету, ніж чоловіки. Доступ до Інтернету пропонує людям у всьому світі потужний шлях відстоювати та заявляти про соціальні, економічні та політичні права для розширення своїх можливостей. Останні дослідження показують, що цей гендерний розрив посилюється.

Так, наприклад, у Пакистані жінки відвойовують право на Інтернет. Вид переслідування, з якими жінки стикаються в Пакистані є дуже серйозним і призводить до смертельних наслідків. Цей вид переслідування утримує жінок від доступу до Інтернету. У зв'язку. з цим було засновано Фонд цифрових прав для дослідження всіх необхідних питань і жіночого досвіду в Інтернет-просторі та боротьби з кібернасиллям.

Згідно останніх досліджень у Індії лише 17 % жінок, які використовують Інтернет для пошуку важливої інформації про свої права, пошук роботи або висловлювання своєї думки в Інтернеті. Саме для подолання цієї проблеми був запропонований план дій з 5 пунктів під назвою « виключення тендерної різниці». Програма цифрового розширення прав і можливостей повинна оцінюватися з гендерної точки зору та конкретної стратегії, повинні бути розроблені цілі для розширення прав і можливостей жінок. Крім того, почали створюватися жіночі програми цифрового розширення прав, які мають на меті сприяти цифровій грамотності. Для уникнення гендерного насильства онлайн може бути недостатньо просто введення нового закону про кібербулінг чи кіберпереслідування [3].

Насильство по відношенню до жінок також зустрічається в Інтернеті. Цифрове середовище як логічне продовження інших середовищ включає нові форми , іноді дуже тонкі, насильства, які можуть стати страшенно агресивними та мати незворотні наслідки. Наразі переслідування, погрози та наклеп в Інтернеті складно контролювати та боротися з ними. Жіночий технічний інститут цифрових прав (Women's Digital Rights), міжнародна приватна організація, місцезнаходження якої в Барселоні націлена на цифровий захист жінок, яка діє за допомогою передових технологічних інструментів і розкриває цілий проект з приводу консультування, підтримки та навчання. Women's Digital Rights пропонує негайні рішення, усуваючи небажаний контент або контент, що порушує права жінок і надає стратегії самозахисту, які дозволяють нам безпечно використовувати Інтернет перед конфліктами. право культура інформаційний цифровий

Хоча на більшість прав та свобод, пов'язаних з інтернетом, уже поширюються гарантії захисту чинних міжнародних актів, проте такий захист наразі є радше мінімальним, тоді як серйозніші гарантії потребують часу для того, щоб отримати свій розвиток у правозастосовній практиці, зокрема, міжнародних судів. “Цифрові права” - це умовна категорія, яка якраз і визначає особливості реалізації та гарантії захисту прав людини в інтернеті. Термін digital rights сьогодні широко використовують на Заході, зокрема в контексті прав на доступ до інтернету, свободи вираження поглядів та приватності онлайн.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод має високий потенціал для забезпечення дотримання існуючих прав і свобод в цифровому середовищі. Серед них варто виділити недоторканність приватного життя і таємниця листування, захист честі та гідності, право на доступ до інформації, свобода інформації та анонімність.

В Україні питання про порушення цифрових прав наразі також є актуальним, оскільки зростає кількість блокувань веб-сайтів. Розрізняють факти цифрового порушення прав загального характеру у вигляді обмеження доступу до Інтернету та порушення цифрових прав індивідуального характеру, які стосуються порушення права на свободу вираження поглядів у цифровому середовищі.

Тому розробка як міжнародних, так і національних нормативно-правових актів щодо нормативного регулювання та захисту цифрових прав має стати одним із ключових завдань як самих держав так і міжнародних інституцій. А саме захист та популяризація цифрових прав жінок як і в розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються мають бути вирішенні міжнародними організаціями в найближчий час.

Література

1. Головко О. М. Цифрова культура та інформаційна культура: права людини в епоху цифрових трансформацій. Інформація і право. № 4 (31).- 2019.- с.37-44

2. Перепьолкін Д. С. Типологія прав четвертого покоління.-2019.- с.86-89

3. Women's rights online. Report card. World wide web foundation. - 2016.- p.- 4

Размещено на Allbest.ru