Особливості затримання військовослужбовців, доставлення та прийом засуджених військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні за законодавством України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЗАТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ДОСТАВЛЕННЯ ТА ПРИЙОМ ЗАСУДЖЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ДИСЦИПЛІНАРНОМУ БАТАЛЬЙОНІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Ігор Фірман

слухач гуманітарного інституту Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, майор

Самовільне залишення військової частини або місця служби є одним із найпоширеніших військових кримінальних правопорушень. Його суспільна небезпечність визначається тим, що військовослужбовець, самовільно залишаючи частину або місце служби, умисно не виконує покладені на нього обов'язки, порушує порядок проходження служби, ставить себе поза військовим колективом. Навіть короткочасна відсутність військовослужбовця на службі може послабити боєздатність військового формування. Тривале ухилення від військової служби - це порушення військовослужбовцем свого конституційного обов'язку захищати Вітчизну. Зважаючи на це, визначення особливостей досудового розслідування таких злочинів завжди залишається актуальним.

Після затримання військовослужбовця працівниками правоохоронних органів, військовим патрулем або іншими представниками влади потрібно з'ясувати, чи не чинив він опору, а також чи зізнався у своїй причетності до військової служби. Опір працівникам правоохоронних органів, поєднаний із насильством, підлягає додатковій кваліфікації за відповідними статтями КК України. Вказані обставини потрібно з'ясовувати шляхом допиту осіб, які здійснювали затримання, витребування рапортів, довідок із медичних установ тощо. Якщо затриманий намагався приховати свою причетність до військової служби, часом закінчення злочину вважається не фактичне затримання, а час, коли достовірно стало відомо, що особа є військовослужбовцем. Різниця у часі може бути доволі значною, а про причетність затриманого до військової служби може стати відомо з його слів або інших джерел: повідомлення командира військової частини, військового комісаріату, інформаційного центру про знаходження у розшуку. Навпаки, якщо у період самовільного перебування поза межами військової частини військовослужбовець протягом певного часу не мав реальної можливості повернутися (наприклад, перебував на стаціонарному лікуванні або до нього застосовувався запобіжний захід, знаходився у полоні або був заручником, зазнав іншого протиправного впливу на свідомість), цей проміжок часу повинен бути виключений із загального часу ухилення від військової служби під час формулювання повідомлення про підозру [1].

Для ефективного виконання заходів щодо затримання військовослужбовців Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» (далі - Служба правопорядку), визначено, що військовослужбовцям Служби правопорядку під час виконання покладених на них завдань надається право затримувати і тримати військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів на гауптвахтах Служби правопорядку з метою застосування тимчасового запобіжного заходу, крім випадків, визначених військовими статутами Збройних Сил України, на строки, встановлені законом: підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачених (підсудних), які переховуються від органів досудового розслідування або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання; які вчинили дії, що створюють реальну загрозу для оточуючих, або які виявили непокору законній вимозі військовослужбовця Служби правопорядку; затримувати осіб у військовій формі одягу, які мають виражені ознаки психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для оточуючих, з негайним повідомленням лікувального закладу або командирів (начальників) військовослужбовців для вирішення питання щодо їх негайного огляду у відповідних лікувальних закладах; під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також при обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг; зупиняти і оглядати з цією метою транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи на право користування та керування ними [2].

Засудженого військовослужбовця на підставі вироку суду, який набрав законної сили, направляють до дисциплінарного батальйону.

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання вироку надсилає копію вироку тому органу Служби правопорядку у Збройних Силах України на який покладено обов'язок виконати вирок. З моменту отримання розпорядження суду начальник органу управління Служби правопорядку, у зоні діяльності якого розташована гауптвахта (військова частина), на якій утримувався (перебував) засуджений військовослужбовець до набрання вироком законної сили, у триденний строк під конвоєм відправляє його у дисциплінарний батальйон [3].

Прийом засуджених військовослужбовців, які прибули до дисциплінарного батальйону, здійснюється командиром дисциплінарного батальйону або його заступником разом з командиром дисциплінарної роти (командиром групи утримання офіцерів), начальником адміністративної групи (стройової частини) та начальником медичної служби частини (фельдшером) у визначеному наказом командира дисциплінарного батальйону приміщенні.

Про прийом засудженого військовослужбовця до дисциплінарного батальйону командир дисциплінарного батальйону протягом трьох діб письмово повідомляє суд, яким його засуджено, та направляє повідомлення одному із членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого, у якому вказується місцезнаходження дисциплінарного батальйону та роз'яснюються права засудженого. військовослужбовець збройний правоохоронний закон

Після прибуття засудженого військовослужбовця до дисциплінарного батальйону заступник командира дисциплінарного батальйону по роботі з особовим складом вивчає його документи та проводить з ним бесіди. До повного вивчення, але не більше 10 діб, засуджений військовослужбовець утримується окремо від інших засуджених військовослужбовців. У цей період з ним проводяться заняття з предметів загальновійськової підготовки, у тому числі заняття з охорони праці [4].

Таким чином, з огляду на вищезазначене є підстави вважати, що на сьогодні існує чітко відпрацьована система щодо затримання, до- ставлення та прийом військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні Військової служби правопорядку. Проте, на нашу думку, враховуючи особливості проходження військовослужбовцями військової служби у зоні проведення Операції об'єднаних сил, є певні особливості та недоліки, які потребують вдосконалення та окремого дослідження.

Список використаної літератури

1. Інструкція про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.05.2015 № 215. Редакція від 17.07.2018. (дата звернення: 13.04.2021).

2. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 07.03.2002 № 3099-Ш. Дата оновлення 01.10.2020. (дата звернення - 17.04.2021).

3. Кримінальний процесуальний кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI. Дата оновлення 11.09.2020.. (дата звернення - 14.04.2021).

4. Витяг із сумісного наказу МО України, СБУ, МВС України, Служби зовнішньої розвідки України «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії Збройних Сил України, правоохоронних органів та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, під час розшуку і затримання військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військову частину або місце служби» від 20.01.2017 (дата звернення - 16.04.2021).

Размещено на Allbest.ru