Правові аспекти приведення у відповідність законодавства України у сфері оборони до євроатлантичних стандартів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРИВЕДЕННЯ У ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ОБОРОНИ ДО ЄВРОАТЛАНТИЧНИХ СТАНДАРТІВ

Інна Остапенко

кандидат юридичних наук, доцент кафедри правового забезпечення військового факультету фінансів і права Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Російсько-український збройний конфлікт, що призвів до окупації території Автономної Республіки Крим та агресії на Сході України, став стрес-тестом на визначення готовності сектору безпеки й оборони до дій за призначенням і висвітлив низку системних прогалин у цій сфері. Однією із проблем стала неефективність України як європейської позаблокової держави під час забезпечення національної безпеки держави. За таких обставин у грудні 2014 року Україна відмовилася від здійснення політики позаблоковості та прийняла активний курс на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (далі - НАТО). І вже в липні 2017 року було внесено зміни до чинного законодавства України щодо відновлення членства в НАТО як стратегічної цілі зовнішньої та внутрішньої політики держави.

На сьогоднішній день взаємодія України з НАТО підпорядковується, насамперед, потребам максимального зміцнення обороноздатності держави і радикального реформування Збройних Сил України та інших військових формувань, наближенню до стандартів НАТО.

Практичне наближення України в усіх сферах до стандартів НАТО не можливе без приведення у відповідність системи законодавства нашої держави у сфері оборони до правових стандартів НАТО відповідно до критеріїв, що висуває НАТО до країн, які мають намір до нього приєднатися, шляхом прийняття, внесення змін чи скасування правових норм національного законодавства [1, с. 78].

Такий процес адаптації законодавства України у сфері оборони до правових стандартів країн-членів НАТО передбачає реформування правової системи України у сфері оборони та її поступове узгодження з євроатлантичними стандартами. За таких умов Україна забезпечує, щоб існуючі закони, інші нормативно-правові акти та нове законодавство у сфері національної безпеки та оборони поступово досягли сумісності з євроатлантичними стандартами.

З цією метою в Україні за останній період прийнято ряд базових нормативно-правових актів, які слугують основою для розроблення інших документів, які визначають шляхи та інструменти реалізації реформування сил безпеки та оборони.

Так, з метою побудови Збройних Сил України за принципами НАТО, досягнення критеріїв членства в Альянсі, спроможності брати участь в багатонаціональних операціях з підтримання миру і безпеки Генеральний штаб Збройних Сил України у січні 2020 року оприлюднив Візію розвитку Збройних Сил України на найближчі 10 років та в подальшому [2]. Документ дає бачення реформ із метою максимального структурного наближення Збройних Сил України до збройних сил країн НАТО. Пропонується змінити структуру управління, межі оперативних командувань, усі загальновійськові бригади будуть у стані постійної готовності, авіаційні бригади переформують у полки, полки спецпризначення - у центри тощо.

Крім того, для досягнення сумісності з євроатлантичними стандартами 14 вересня 2020 року Указом Президента України № 392/2020 було затверджено та введено в дію нову Стратегію національної безпеки України (далі - нова Стратегія) [3]. Нова Стратегія замінила собою однойменний документ 2015 року, який приймався в умовах стрімкої зміни військово-політичної ситуації - агресії з боку Російської Федерації. Нова Стратегія ґрунтується на засадах стримування (розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України), стійкості (здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування), взаємодії (розвиток стратегічних відносин із ключовими 70 іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їх державами-членами).

Пріоритетами національних інтересів України та забезпечення національної безпеки є відстоювання незалежності і державного суверенітету, відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України, суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, європейська і євроатлантична інтеграція.

Стратегія національної безпеки, конкретно визначаючи національні безпекові пріоритети, є основою для розроблення інших документів стратегічного планування, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації. На її основі створюватиметься нова нормативно-правова база у сфері національної безпеки та оборони, визначатиметься реальний стан і перспективи розвитку окремих складових національної безпеки, формуватиметься відповідна державна політика.

Про інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір також свідчить затверджена указом Президента України 25 березня 2021 року № 121/2021 Стратегія воєнної безпеки України [4]. Головною метою якої є завчасно підготовлена та всебічно забезпечена всеохоплююча оборона України на засадах стримування, стійкості та взаємодії, що забезпечує воєнну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність держави, сприяє інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір та набуттю членства в НАТО.

Серед пріоритетів державної політики у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва також виділені: запровадження об'єднаного керівництва з підготовки та ведення всеохоплюючої оборони України; розвиток інституційних спроможностей Міністерства оборони України та інших органів управління складових сил оборони; нарощування спроможностей Збройних Сил України, сил територіальної оборони у їх складі, інших складових сил оборони до виконання покладених завдань; подальша інтеграція в європейські структури безпеки і прагматичне міжнародне військове співробітництво. Також у документі зазначається, що вступу до Північноатлантичного Альянсу сприятиме реформа у сфері оборонного сектора України.

Згідно зі Стратегією воєнної безпеки України певні пріоритети будуть реалізовані шляхом завершення впровадження у силах оборони військових (адміністративних, оперативних і технічних) стандартів, прийнятих у збройних силах країн-членів НАТО; зміцнення кадрового потенціалу Збройних Сил України, ефективного управління кар'єрним зростанням особового складу і трансформації військової професійної культури на основі євроатлантичних принципів; формування відповідно до принципів НАТО системи об'єднаного керівництва з підготовки та ведення комплексного захисту України [4].

На сьогоднішній день приведення у відповідність законодавства України у сфері оборони до євроатлантичних стандартів здійснюється переважно у площині реалізації положень зазначених вище базових нормативно-правових актів з питань реформування сил безпеки та оборони України. У свою чергу, вирішення цих завдань потребує використання широкого арсеналу сил та засобів.

Отже, можемо констатувати, що узгодження законодавства України у сфері оборони з євроатлантичними нормами є необхідним і першочерговим фактором для проведення практичного реформування сил безпеки та оборони України, що створить сприятливі умови для відновлення територіальної цілісності держави, забезпечить воєнну безпеку та допоможе досягти більш безпечного майбутнього.

законодавство правовий безпека євроатлантичний

Список використаної літератури

1. Військове право: Підручник / За ред. І. М. Коропатніка, І. М. Шопіної. Київ : Правова єдність, 2019. 648 с.

2. Візія Генерального штабу ЗС України щодо розвитку Збройних Сил України на найближчі 10 років.

3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 14.09.2020 № 392/2020».Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України»: Указ Президента України від 25.03.2021 № 121/2021

Размещено на Allbest.ru