Правове забезпечення військового процесу прийняття рішень: актуальні виклики та напрями вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове забезпечення військового процесу прийняття рішень: актуальні виклики та напрями вдосконалення

Олег Гущин

кандидат юридичних наук,професор кафедри правового забезпечення, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса

Шевченка, полковник юстиції

У 2014 році Україна постала перед найбільшою безпековою проблемою за свою історію. Держава, її оборонні та безпекові інституції виявились неготовими до масштабних та різноманітних агресивних дій Росії, що включали інформаційно-психологічні операції, використання кіберпростору, осіб, що мали ознаки комбатантів, але без ідентифікації належності до збройних сил тощо. Наростаюча світова криза у поєднанні з триваючою агресією Російської Федерації свідчить про довготривалість небезпечних викликів, що стоять перед Україною. Разом з тим проблематика правомірної та вчасної рефлексії на сучасні безпекові виклики й досі є одним з головних викликів, що стоять перед сектором безпеки та оборони. Саме тому наша держава ініціювала перехід від пострадянської моделі адміністрування сфери безпеки та оборони до сучасних моделей прийняття управлінських рішень - стандартів НАТО.

Запровадження воєнно-політичної управлінської моделі Альянсу та його провідних країн відбувається одночасно з трансформацією органів воєнного управління всіх рівнів та напрямів: від повсякденної діяльності до процесу бойового управління, від J-структури керівництва об'єднаних сил та видів збройних сил до рівня батальйон/ рота. Набувають критичної ваги такі аспекти, як імплементація права збройних конфліктів, участь у безпекових операціях, особливості застосування сили у різних ситуаціях, захист цивільного населення, операції в кіберпросторі тощо. Природньо, що нові види діяльності вимагають й нових підходів до їх правового забезпечення.

Разом з тим формально продовжує існувати ситуація, за якої система, внутрішня будова та напрями діяльності підрозділів правового забезпечення структур нової формації фактично залишаються на минулому (радянському) рівні. Інфраструктура юридичної служби органу, що здійснює планування та ведення бойових дій та органу забезпечення, є по суті ідентичною - при тому що de-factoвони забезпечують правове супроводження як операційної (бойової), так і повсякденної діяльності.

Аналіз зазначеної проблематики свідчить про наявність фундаментальної проблеми - організаційно існуючу систему правового забезпечення «заточено» під повсякденну діяльність військ (сил). У її складі відсутні підрозділи/суб-підрозділи, що мають забезпечувати не повсякденну, а операційну (бойову) діяльність.

Це призвело до того, що незважаючи на об'єктивний процес розширення та осучаснення сфер діяльності військових юристів, всі види правового забезпечення й досі охоплено лише однією ВОС (військово-облікова спеціальність) 850300 «Юрисконсультська робота».

Таким чином слід визнати актуальність диференціації спеціалізації військових юристів в межах зазначеної ВОС на, узагальнено, правове забезпечення повсякденної та операційної діяльності.

Подібний розподіл вже давно існує в юридичній службі Збройних Сил США. Так, наприклад, юридична служба основної структури, відповідальної за певний напрям діяльності (командування) організаційно складається з підрозділів за такими напрямками: адміністративне/цивільне право, участь у судових процесах, правові консультації, правова допомога, воєнна юстиція, міжнародне/операційне право [1], [2], [3], [7].

Як бачимо така структура відповідає основним функціям юридичної служби: правовому забезпеченню як повсякденної, так й операційної діяльності.

Роль командира на полі бою полягає в аналізі отриманої інформації, розумінні результатів своїх дій і за необхідності - в ураженні цілей.

Військові юристи (а саме - операційні юристи) відіграють невід'ємну частину процесу вибору належних цілей (та процесу «MilitaryDecisionMakingProcess - MDMP» загалом) і взаємодії під час міжнародних військових операцій. Вони також тісно співпрацюють з командиром та штабом під час вибору цілей та оцінки розвідувальної інформації, оцінки обраних цілей на предмет їх відповідності встановленим обмеженням, вибору зброї/порядку застосування сили під час ураження обраних цілей.

Процес вибору цілей вимагає від командирів діяти відповідно до норм і принципів, що регулюють збройні конфлікти. В цьому аспекті вони покладаються на спеціалізованого військового юриста, який відповідає за застосування права збройних конфліктів та надає поради щодо правомірної поведінки під час воєнних дій [5].

Довідник з операційного права (2020 рік, видання Центру (Школи) вивчення права Воєнно-юридичної служби Збройних Сил, штат Вірджинія) дає загальне уявлення про зміст правовідносин, що виникають під час ведення воєнних/безпекових операцій, та кількість відповідних галузей права, що у них застосовуються. Це правова основа застосування сили (jus ad bellum); джерела, основних норм і принципів права збройних конфліктів; Міжнародне право прав людини; Правила застосовування сили (RulesofEngagement, ROE); структура національної безпеки та об'єднані операції; правові аспекти здійснення затримань і допитів; право, що застосовується у розвідувальній діяльності; операції у кіберпросторі; інформаційні операції; операції на суходолі, в повітрі та у морі; операції на власній території; право, що регулює міжнародні угоди; правові аспекти відшкодування шкоди; фінансове право; міжнародна гуманітарна підтримка; операції з евакуації некомбатантів; укладання угод/контрактів/договорів; правовий режим працівників цивільних контрагентів; правові аспекти операцій з цивільного захисту; застосування сил резерву; захист навколишнього природнього середовища; адміністративні аспекти під час ведення операцій; правові аспекти планування операцій та правове забезпечення їх ведення; військове правосуддя тощо [4].

Крім цього, з метою дотримання норм і принципів права збройних конфліктів, розуміння та виконання особовим складом правил застосування сили, військові юристи беруть участь у розробці та виконанні навчальних та тренувальних заходів.

Як бачимо сучасне операційне право (право ведення операцій) є лише однією з багатьох сфер діяльності юридичної служби збройних сил, проте її зміст наявно свідчить про комплексність, складність такої діяльності і, відповідно, про необхідність виокремлення цього права у окремий суб-інститут воєнного (військового) права, а у межах юридичної служби - створення спеціалізованого суб-підрозділу.

Цілком аналогічний підхід до змісту правових аспектів здійснення операцій передбачено й у Альянсі. Так, Юридичний довідник НАТО (друге видання, 2010) узагальнено, але максимально точно відображає правові, політичні та практичні позиції Альянсу, та містить, зокрема, такі правові аспекти коаліційних операцій, як процес прийняття рішень, право міжнародних організацій, правове забезпечення діяльності Альянсу, ресурсні, фінансові та логістичні аспекти, правові рамки та правові основи воєнних операцій, загальні питання права збройних конфліктів, правові аспекти спеціальних операцій, дотримання прав людини під час операцій, захист навколишнього природного середовища тощо.

Крім цього, довідник містить детальний зміст правових аспектів MDMP, включаючи (додаток IV) опис спеціалізованого (правового) додатку до операційного плану/наказу - основного організаційно-розпорядчого акту планування та здійснення операцій [6].

Отже сучасний військовий процес прийняття рішень являє собою складний багатогранний процес, що включає й операційне право. Масив галузей права в обсязі, необхідному для якісного правового забезпечення такого процесу,є «непідйомним» для юриста, який забезпечує повсякденну діяльність військ (сил).

Якісне та повноцінне правове забезпечення сучасних операцій за стандартами НАТО вбачається неможливим без виділення його у окремий вид забезпечення, відповідних спеціальної підготовки та спеціалізованого навчання. військовий юрист диференційований правовий

Актуальності набуває диференціація професійної підготовки військових юристів. Фахова спеціалізація військових юристів в межах юридичної служби - найбільш ефективний спосіб якісного правового забезпечення різних сфер правового регулювання.

Зазначене в свою чергу свідчить про необхідність диференційованого підходу до спеціалізації в межах діяльності юридичної служби - окрім ВОС «Юрисконсультська робота» пропонується увести ВОС «Правове забезпечення операцій військ (сил)» з врахуванням цього в освітньому процесі.

Список використаної літератури:

1. The United States Army Judge Advocate General's Corps.URL: https://www. jagcnet.army.mil

2. Army JAG Corps. Areas of Practice. URL: https://www.goarmy.com/jag/jag- areas-of-practice.html

3. Organization to Support Army Operations. Judge Advocate

Organizations.URL:https://www.globalsecurity.org/military/library/policy/

army/fm/27-100/chap2.htm#fig2-1

4. Operational Law Handbook. National Security Law Department. The Judge Advocate General's Legal Center & School, U. S. Army,Charlottesville, Virginia, 2020. URL: https://www.loc.gov/rr/frd/Military_Law/pdf/operational-law-handbook_2020. pdf

5. The Operations Process. Army Doctrine Publication ADP 5-0. Headquarters, Department of the Army, Washington, DC, 31 July 2019. URL:https://armypubs.army. mil/epubs/DR_pubs/DR_a/ARN18126-ADP_5-0-000-WEB-3.pdf

6. NATO Legal Deskbook. Second Edition, 2010. URL:https://info.

publicintelligence.net/NATO-LegalDeskbook.pdf

7. Rule of Law. Handbook. A Practitioner's Guide for Judge Advocates. The Judge Advocate General's Legal Center & School, U. S. Army, Center for Law and Military Operations. Charlottesville, Virginia, 2015.URL: https://usnwc.libguides. com/ld.php?content_id=36833789

Размещено на Allbest.ru