Правові аспекти забезпечення екологічної безпеки України в умовах європейської інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Лілія Тімофєєва

адвокат, медіатор, кандидат юридичних наук викладач кафедри кримінального права науковий співробітник науково-дослідної частини Національного університету «Одеська юридична академія», Одеса, Україна

Анотація

Ключові слова: навколишнє середовище, євроінтеграційні процеси, безпека та права людини, відповідальність, практика Європейського суду з прав людини.

Abstract

Liliia Timofeieva, Ph.D. (Low), Assistant Professor of Criminal Law Department of the

National University «Odesa Law Academy»

Odesa, Ukraine

LEGAL ASPECTS OF ENVIRONMENTAL SAFETY OF UKRAINE AND ITS PROVISION IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION

The article deals with the issues of environmental safety and its provision in the context of European integration. It is emphasized that environmental problems do not know borders and are geopolitical in nature.

Keywords: environment, European integration processes, safety and human rights, responsibility, European Court of Human Rights practice.

Постановка проблеми

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є «такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей» [8].

Разом з тим, у такому визначенні йдеться лише про попередження та не йдеться про профілактику, а також усунення негативних наслідків, які вже настали.

Не дотримання умов щодо забезпечення екологічної безпеки може призвести до тяжких наслідків, в тому числі тих, які відомі історії. Зокрема проблеми сталого розвитку, пов'язані з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 р.

Крім того, слід зазначити, що цілі та завдання сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй на період до 2030 р. вимагають у держав-членів суттєвих соціально-економічних, екологічних, безпекових, а також правових перетворень. 30 вересня 2019 р. було видано Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» № 722/2019, в якому постановлено забезпечувати дотримання цих Цілей, п'ять з яких стосуються забезпечення екологічної безпеки, зокрема «забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів» [9]. Що підкреслює глобальний характер забезпечення безпеки навколишнього природного середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Акцент на елементах проблеми, які невирішені раніше і підлягають вирішенню. Проблематика екологічної безпеки, взаємозв'язки між економікою, господарською діяльністю та екологією, а також питання заходів впливу на екологічні злочини та правопорушення з різних ракурсів розглянута в літературі. Зокрема, Є.К. Бабець, В.С. Білецький, І.Є. Мельнікова, М.І. Сокур, В.М. Шмандій у своїй монографії показують взаємозв'язки між екологічною безпекою та економікою, а також способах удосконалення такої взаємодії (м. Кременчук, 2020 р.). В.М. Шмандій у своїй дисертації досліджує теоретичні та практичні аспекти управління екологічною безпекою на регіональному рівні (Харків, 2003), З.В. Герасимчук розглядає еколого-економічні основи формування та реалізації регіональної політики сталого розвитку (Львів, 2002), І.І. Каракаш досліджує питання юридичної відповідальності за екологічні правопорушення, а також у своїй докторській дисертації дослідив теоретичні проблеми права власності на природні об'єкти та їх ресурси в Україні (Одеса, 2018 р.), С.Б. Гавриш у своїй монографії розглядає питання кримінально -правової охорони довкілля в Україні (Харків, 2002 р.), А. Бабіч розглядав забезпечення екологічних прав громадян в контексті практики Європейського суду з прав людини (2019 р.), Ю.І. Стадницький дослідив економічні основи управління оздоровленням навколишнього середовища (Львів, 2001), В.О. Сучкова визначила види екологічних прав.

Проблематику європейської інтеграції досліджували: О. Заремба, О. Звездова, К.О. Трихліб, В.О. Туляков, С. Шергін, В. Якуба та ін. Вчені та науковці солідарні в необхідності євроінтеграційного курсу України, з чим можна цілком погодитись за умови збереження національної української ідентичності. У роботах розглядаються різні, в тому числі галузеві проблеми щодо такого курсу. Зокрема, В.О. Туляков розглядає питання апроксимації у кримінальному законодавстві [11], К.О. Трихліб розглядає питання гармонізації законодавства України і законодавства ЄС в контексті наближення загальноправової термінології [10].

Слід зазначити, що екологічні проблеми не знають кордонів та набувають геополітичного характеру. Питання екологічної безпеки в умовах євроінтеграції, зокрема в сучасних умовах потребує подальшого дослідження, що обумовлює актуальність теми.

Визначення проблеми. Проблемою є зокрема взаємодія суспільства, держави та людини з навколишнім середовищем та забезпечення безпеки та гармонії у такій взаємодії в умовах євроінтеграції.

Метою роботи є оптимізація законодавства в частині заходів впливу на правопорушення проти навколишнього природного середовища.

Виклад основного матеріалу

В Угоді про асоціацію закладено декілька важливих напрямів, які мають гуманістичний зміст, безпосередньо пов'язані з кримінально-правовою політикою та які Україна прагне реалізовувати та наблизитись таким чином до законодавства ЄС [14]. Серед них наступні: протидія незаконній міграції та торгівлі людьми, організованій злочинності, тероризму, охорона навколишнього середовища, зміцнення міжлюдських контактів.

У Директиві Європейського Парламенту та Ради щодо кримінально - правової охорони навколишнього середовища № 2008/99 / ЄС від 19 листопада 2008 р. (Директива) зазначено, що спільнота стурбована зростанням екологічних злочинів та їх наслідками, які все частіше поширюються за межі держави, в якій злочин вчиняється. Подібні злочини завдають шкоди навколишньому середовищу і вимагають жорсткої реакції у відповідь на них. Досвід показав, що існуючі системи покарань не ефективні для досягнення повного виконання законодавства про захист навколишнього середовища. Така відповідність може і повинна бути досягнута за допомогою введення кримінального покарання, яке демонструє соціальний осуд принципово іншого характеру, ніж адміністративні стягнення або механізм компенсацій за цивільним правом. Відповідно до ст. 3 Директиви Держави-члени повинні забезпечити, щоб певні діяння визнавалися кримінальними правопорушеннями, якщо вони є протиправними, вчинені виновно і спричинили серйозні негативні наслідки. Також в Директиві йдеться про покарання за такі порушення. Відповідно до ст. 5 Директиви Держави-члени мають забезпечити караність діянь, передбачених ст. 3 та 4, ефективними, пропорційними заходами кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 6, 7 Директиви передбачені особливості відповідальності юридичних осіб, а також санкцій для юридичних осіб [3].

У ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачені заходи щодо забезпечення екологічної безпеки [8, ст. 50-59 закону], а також «відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища» [8, ст. 68]. КК України передбачає відповідальність за злочини проти довкілля (ст. 236-254 КК).

Ратифікувавши міжнародні договори, зокрема Конвенцію про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування у Європі 1979 р., Віденську конвенцію про охорону озонового шару 1985 р., Конвенцію про ядерну безпеку 2004 р., Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля 1998 р. (Орхуська Конвенція), держава взяла на себе зобов'язання щодо закріплення в нормативно -правових актах гарантій щодо дотримання екологічних прав громадян, засобів ефективного захисту довкілля та запобігання його забрудненню, встановлення відповідальності за порушення екологічного законодавства тощо.

Слід також звернути увагу на практику ЄСПЛ в даному контексті, зокрема рішення ЄСПЛ у справі «Гримковська проти України» від 21 липня 2011 р. Скаржниця стверджувала, що її житло, приватне та сімейне життя зазнали значної шкоди через функціонування магістральної дороги, яка була побудована дуже близько від її будинку. Це мало наслідки у вигляді значного забруднення повітря вихлопними газами, вугільним пилом, що виник внаслідок залатування вибоїн на дорозі дешевим матеріалом з вугільних шахт. Таким чином, заявниця вказувала на те, що будинок став майже непридатним для життя у ньому. Крім того, дане забруднення призвело до виникнення хронічних хвороб дихальної системи у членів її сім'ї [2]. Тобто висновок про порушення ст. 8 залежить від конкретних обставин, а поняття «рівень, що призводить до значного погіршення» є оціночним і може визначатися ступенем шкідливого впливу та спричиненими наслідками, зокрема «призводить до значного погіршення здатності заявника користуватись своїм житлом, мати приватне та сімейне життя» [1]. Проте, дуже часто на практиці важко довести, що саме це забруднення викликало наслідки у вигляді погіршення здоров'я. Детально дослідивши всі обставини, суд все ж таки визнав порушення ст. 8 Конвенції.

Схожа аргументація була наведена судом у рішенні по справі «Дубецька та інші проти України» від 10 лютого 2011 р. Заявниця та її односельчани подали скаргу у зв'язку із забрудненням води, просіданням ґрунтів та частим затопленням території села, в якому вони проживають, внаслідок промислової діяльності фабрики та вугільнодобувної шахти. Основне питання, що досліджувалося судом, полягало у співвідношенні приватних та публічних інтересів. На думку суду, органи державної влади здійснюючи політику, промислову діяльність, повинні встановити справедливий баланс між конкуруючими інтересами осіб, права яких було істотно порушено, та суспільства в цілому (економічне благополуччя всього населення) [4]. У результаті суд дійшов висновку, що державні органи України не змогли забезпечити такий баланс, внаслідок чого були істотно порушені права громадян, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Крім того, слід згадати справи «Хаттон та інші проти Сполученого Королівства» [12], «Морено Гомез проти Іспанії» [6], які стосувалися перевищення граничних норм шуму та ін. рішення.

У доктрині також є проблеми щодо виокремлення екологічних прав. Зокрема, в Конвенції немає окремої статті, яка б захищала право на сприятливе навколишнє середовище.

Екологічна безпека для населення, яка ще більше загострилася після Чорнобильської катастрофи, у перший ряд поставила питання про необхідність її адекватного відображення при розробці проєктів будівництва нових виробничих об'єктів. Основою модернізації виробництва територіальної організації повинна стати постійна просторова динамічна інформація про характер та стан навколишнього природного середовища, про процеси, які у ній здійснюються, про рівень господарської діяльності [5, с. 111].

Тому влада в даному контексті має проводити максимум заходів, спрямованих на попередження та профілактику таких подій.

Але корпорації знаходять способи зловживання заради того щоб виконати умови внутрішнього та міжнародного законодавства в контексті захисту екології, але порушуючи інші не менш важливі права та зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Директиви серед діянь, які Держави-члени повинні визнати кримінальними правопорушеннями, виокремлено d) експлуатацію заводу, який здійснює небезпечні види діяльності, або використовує або зберігає речовини, які за межами заводу завдають, або створюють загрозу заподіяння смерті або серйозної шкоди будь-якій особі або істотного збитку станом повітря, станом ґрунту, станом води, збереження тваринного і рослинного світу.

Зокрема, у Чехії знаходиться нікелевий завод. Для того, щоб не завдавати шкоду навколишньому природному середовищу та попередити конфлікти з боку громадян Чехії, ворота заводу закривають. При цьому люди, які на ньому працюють вимушені дихати надзвичайно шкідливими парами нікелю. На цьому заводі працюють переважно заробітчани з України. У них є робоча ВІЗа, разом з тим контракт з фірмою досить загальний та не передбачає роботу на такому заводі. При укладанні домовленостей щодо роботи в Чехії також обговорюються дещо інші умови праці та інші місця працевлаштування. Відповідно людина залишається незахищеною і вимушена або працювати далі в таких умовах за копійки та без гарантій щодо забезпечення безпеки життю та здоров'ю або йти без грошей.

Схожа ситуація описується у кінофільмі «Цивільний позов» 1998 р. по книзі Джонатана Харра. І книга, і фільм, засновані на реальних подіях по справі «Андерсен проти Cryovac». Описується ситуація в адвокатській практиці, пов'язана з проблемою утилізації техногенних відходів від діяльності великої фірми та їх впливу на екологію невеликого міста Уоберне (Массачусетс), де в сім'ях городян з незрозумілої причини вмирають діти. Адвокат знаходить серйозну екологічну проблему, пов'язану із забрудненням ґрунтових вод, і місцеві шкіряні заводи можуть бути відповідальні за кілька смертельних випадків лейкемії. Адвокат виступає проти двох гігантських корпорацій, які володіють шкіряними заводами - Beatrice Foods і W. R. Grace and Company, представляє постраждалі сім'ї та вимагає відшкодування шкоди і очищення забруднених територій. У корпорацій більше коштів для залучення більшої кількості юристів і впливу на суд. Після тривалого судового розгляду, справа припинена на користь Beatrice Foods. Агентство з охорони навколишнього середовища США, ґрунтуючись на результатах роботи адвоката у цій справі, пізніше подала свій власний судовий позов проти Beatrice Foods і W. R. Grace and Company, змусивши їх заплатити мільйони, щоб очистити землю і ґрунтові води.

На території України також є достатньо велика кількість промислових, металургійних та хімічних заводів, шахт, які забруднюють навколишнє природне середовище без дотримання достатніх норм, які б забезпечували безпеку життю та здоров'ю людини. Зокрема хімічний завод «СТИРОЛ» в Горлівці Донецької області розміщений в кілометрі від населеного пункту в центрі міста. Люди вимушені дихати повітрям, яке забруднене надзвичайно шкідливим аміаком. Крім того, через те що з нього зняли «шкідливість» працівники позбавлені додаткових надбавок до зарплати, а також засобів для відновлення здоров'я (зокрема молоко за певної періодичності, путівки до лікувальних закладів та ін).

Також слід зазначити, що всі злочини міжнародного характеру взаємопов'язані між собою. Одне порушення породжує інші. Зокрема, у випадку з роботою за кордоном, як правило порушуються правила міграції, умови законного працевлаштування, сплати податків, набуття особою законного трудового стажу та пенсійних відрахувань. Зловживання посадових осіб, як правило пов'язані з корупційними схемами. Як видається, у влади є всі можливості для того, щоб знати про умови праці на шкідливому для навколишнього середовища і небезпечного для життя та здоров'я людей заводу, а також застосовувати певні заходи впливу.

Крім того, труднощі протидії екологічним правопорушенням та їх наслідкам пов'язані з іншими сторонами євроінтеграції. Безвізовий режим у країнах ЄС безперечно має переваги та спрощує подорожування світом та працевлаштування. Разом з тим, безвізовий режим в країнах ЄС також призводить до негативних наслідків. Вільний обіг товарів породжує контрабандні перевезення та збут товарів.

Вільне пересування людей ускладнює контроль їх місцезнаходження та підвищує криміногенні ризики. Зокрема, це стало дуже яскраво видно у ситуації з Коронавірусом, коли люди, які знаходились в Китаї масово перемістились по всьому світові та поширили хворобу. За даними Прикордонної служби є непоодинокі випадки порушення режиму самоізоляції осіб, які приїхали з-за кордону. Законодавство передбачає обмеження щодо пересування. Однак люди все одно пересуваються, порушують карантин та продовжують займатись бізнесом. Звісно, що подібні пересування можливі з використанням корупційних схем.

Папа Римський Франциск II виступив перед юристами 15 листопада 2019 р. на ХХ Конгресі Міжнародної асоціації кримінального права у Ватикані та зазначив, що світовий фінансовий капітал є джерелом тяжких злочинів не лише проти власності, але й проти людей та навколишнього середовища. Кримінальне законодавство не повинно залишатися не пов'язаним з поведінкою, якою, користуючись перевагою асиметричних ситуацій домінуюче положення експлуатується на шкоду колективного добробуту. Папа Римський Франциск II зазначив, що Церква думає про «екоцид»¹ як про гріх проти екології, екологічний гріх проти спільного дому. Це гріх проти майбутніх поколінь і виявляється в діях і звичках забруднення та руйнування гармонії навколишнього середовища, при переступах проти принципів взаємозалежності та розриву солідарності між істотами [13].

М.П. Орзіх в своїй статті «Конституційне положення людини в державі та суспільстві України» говорив про те, що: «... центр навколо якого «обертається» вся теоретична і прикладна проблематика прав людини, - соціальний зв'язок «громадянське суспільство - держава - людина» [7, с. 60]. Ця залежність, як видається, - це ідеальна гармонія розвитку держави і суспільства. Разом з тим, до цього ланцюжку доцільно було б додати навколишнє середовище. Досягти подібного можливо шляхом зміни вектора в розумінні кожної ланки цих питань. Важливо досягати балансу у цих зв'язках.

Висновки

Євроінтеграційний курс України безперечно важливий, однак він має як позитивні, так і негативні сторони. По-перше, в такому напрямку важливо враховувати національні традиції, та зберігати особливості національної української ідентичності. По-друге вільний рух людей, грошей та капіталів може призводити до певних наслідків не тільки для України, а також всього світу. Ці наслідки зокрема можуть стосуватись екологічної безпеки.

Правове визначення екологічної безпеки, яке передбачено Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» має певні вади. У такому визначенні йдеться тільки про забезпечення попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Разом з тим, не йдеться про профілактику, а також усунення негативних наслідків, які вже настали. Профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки є надзвичайно важливими. Як видається, такий напрямок також необхідно відобразити у визначенні.

Історичні приклади, зокрема проблеми сталого розвитку, пов'язані з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 р., показують наскільки Можна вважати «екоцидом»: масове забруднення повітря, землі та води ресурси, масштабне знищення флори та фауни та будь-які дії, на які це можливо створення екологічної катастрофи або руйнування екосистеми. «Екоцид» слід розуміти як втрату, шкоду або знищення екосистем даної території, так що її використання жителями був або може сприйматися як серйозно порушений. Це п'ята категорія злочинів проти миру, який повинен бути визнаний таким міжнародним співтовариством [13]. важливо дотримуватись правил безпеки. Не дотримання умов щодо забезпечення екологічної безпеки може призвести до тяжких наслідків, в тому числі тих, які відомі історії, та які можуть бути відомі.

Вищезазначені проблеми не можуть бути вирішені тільки шляхом внесення змін до законодавства. Це більше питання свідомості людини сучасного світу. Наскільки вона здатна піклуватися не тільки про себе, а також про інших людей та навколишнє середовище. Тож необхідні трансформації також в культурі побудови гуманістичного мислення, відповідального та свідомого споживання, необхідності підтримки екологічного підприємництва, ініціатив щодо сортування сміття та його подальшої переробки тощо.

Піклування про навколишнє середовище, не має бути забезпечено ціною життя та здоров'я людини. Бізнес та фінансові вигоди, влада не можуть бути важливішими за життя та здоров'я людини.

За сучасних умов важливо, щоб права людини не суперечили ідеї соціального натуралізму (О.М. Костенко). Адже часто сучасні права людини порушують екологічну безпеку. У забезпеченні прав людини важливо додержувати балансу між людиною, суспільством, державою та навколишнім середовищем. Людина, суспільство та держава також відносяться до навколишнього середовища. Разом з тим, йдеться про природу та необхідність піклуватися про неї як про «спільний дім».

Крім того, у реагуванні на екологічні правопорушення важливе поєднання екологічної, адміністративної, кримінальної та дисциплінарної відповідальності, а також застосування медіаційних та інших альтернативних практик, спрямованих на врегулювання конфліктів.

екологічний право європейський кримінальний

Список використаних джерел

1. Бабіч А. Практика Європейського суду з прав людини у сфері забезпечення екологічних прав громадян. / А. Бабіч // Підприємство, господарство і право. - 2019. - № 11. - С. 161-165.

2. Гримковська проти України : рішення Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 р., заява №38182/03 [Електронний ресурс]. -

3. Директива 2008/99 / ЄС 19 листопада 2008 р. Європейського Парламенту та Ради щодо кримінально-правової охорони навколишнього середовища [Електронний ресурс]. (Дата звернення: 14.04.2020).

4. Дубецька та інші проти України : рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011р., заява № 30499/03 [Електронний ресурс]. (Дата звернення: 14.04.2020).

5. Екологічна безпека та економіка: монографія / М.І. Сокур, В.М. Шмандій, Є.К. Бабець, В.С. Білецький, І.Є. Мельнікова, О.В. Харламова, Л.С. Шелудченко. - Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2020. - 240 с.

6. Морено Гомез проти Іспанії : рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 2004 р., заява № 4143/02 [Електронний ресурс]. - (Дата звернення: 14.04.2020).

7. Орзих М.Ф. Конституционное положение человека в государстве и обществе Украины. / М.Ф. Орзих // Юридический вестник: научно-публицистический журнал. - 1997. - № 2. - С. 60-62.

8. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р., № 1264-XII [Електронний ресурс]. - (Дата звернення: 14.04.2020).

9. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України № 722/2019 від 30 вересня 2019 р. [Електронний ресурс]. (Дата звернення: 14.04.2020).

10. Трихліб К.О. Гармонізація законодавства України і законодавства ЄС: наближення загальноправової термінології : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. -Харків, 2014. - 20 с.

11. Туляков В.О. Апроксимація у кримінальному законодавстві. / В.О. Туляков // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - Вип. 47. - С. 7-11.

12. Хаттон та інші проти Сполученого Королівства : рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 2003 р., заява № 36022/97 [Електронний ресурс]. - (Дата звернення: 14.04.2020).

13. Address of his holiness Pope Francis to participants at the World Congress of the International Assotiation of Penal Law [Electronic Resource]. - Mode of - Bulletin of the Holy See Press Office. Sala Regia, 15 November 2019 (Last Access: 14.04.2020).

14. Timofeyeva L.Yu. European integration Criminal Law policy and achievement freedom and security: collective monograph // Implementation of law policy in the sphere of state border security / N. Orlovska, A. Mota, R. Liashuk, L. Timofeyeva, L. Litvin, O. Hanba, O. Basarab. - Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. - P. 50-67.

References

1. Babich, A. (2019). Praktyka Yevropeyskoho sudu z prav lyudyny u sferi zabezpechennya ekolohichnykh prav hromadyan. Pidpryyemstvo, hospodarstvo ipravo. 11, 161-165 [In Ukranian].

2. Hrymkovska proty Ukrayiny (2011): rishennya Yevropeyskoho sudu z prav lyudyny, 21 lypnya 2011, zayava 38182/03. [In Ukranian].

3. Dyrektyva Yevropeyskoho Parlamentu ta Rady shchodo kryminalno-pravovoyi okhorony navkolyshn'oho seredovyshcha (2008) 2008/99 / YEC 19 lystopada 2008. [In Ukranian].

4. Dubetska ta inshi proty Ukrayiny (2011): rishennya Yevropeyskoho sudu z prav lyudyny, 10 lyutoho 2011, zayava 30499/03.

5. Ekolohichna bezpeka ta ekonomika (2020): monohrafiya / M.I. Sokur, V.M. Shmandiy, YE.K. Babets, V.S. Biletskyy, I.YE. Melnikova, O.V. Kharlamova, L.S. Sheludchenko. Kremenchuk: PP Shcherbatykh O.V. [In Ukranian].

6. Moreno Homez proty Ispaniyi (2004): rishennya Yevropeyskoho sudu z prav lyudyny, 16 hrudnya 2004. [In Ukranian].

7. Orzykh, M.F (1997). Konstytutsyonnoe polozhenye cheloveka v hosudarstve y obshchestve Ukrayny. Yurydycheskyy vestnyk: nauchno-publytsystycheskyy zhurnal. 2, 60-62 [In Russian].

8. Pro okhoronu navkolyshn'oho pryrodnoho seredovyshcha: Zakon Ukrayiny 1264-XII, 25 chervnya 1991, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 [In Ukranian].

9. Trykhlib, K.O. (2014). Harmonizatsiia zakonodavstva Ukrainy i zakonodavstva YeS: nablyzhennia zahalnopravovoi terminolohii. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: NLU. Y. the Wise [In Ukranian].

10. Tulyakov, V.O. (2009). Aproksymatsiya u kryminalnomu zakonodavstvi. Aktualni problemy derzhavy iprava. 47, 7-11 [In Ukranian].

11. Khatton ta inshi proty Spoluchenoho Korolivstva (2003): rishennya Yevropeys'koho sudu z prav lyudyny, 08 lypnya 2003. [In Ukranian].

12. Address of his holiness Pope Francis to participants at the World Congress of the International Assotiation of Penal Law. (2019). Sala Regia, 15 November

13. Timofeyeva, L.Yu. (2019). European integration Criminal Law policy and achievement freedom and security: collective monograph. // Law and Border: Implementation of law policy in the sphere of state border security. Lviv-Torun: Liha-Pres, 50-67.

Размещено на Allbest.ru