Гендерний мейнстримінг в сфері здійснення парламентського контролю за сектором безпеки і оборони України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерний мейнстримінг в сфері здійснення парламентського контролю за сектором безпеки і оборони України

Чеховська М. М.

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри національної безпеки Національної академії Служби безпеки України

Дослідники тендерної проблематики, аналізуючи тендерний мейн- стримінг, здебільшого спираються на концепцію, викладену у звіті вересня 1997 року Економічної та соціальної ради Генеральної асамблеї ООН (Report of the UN Economic and Social Council for 1997). Так, дослідниця тендерних проблем у складових сектору безпеки і оборони М. Бестік, посилаючись на зазначений документ наголошує, що «комплексний тендерний підхід» («тендерний мейнстиримінг», «тендерне інтегрування») - це стратегія, спрямована на те, щоб зробити проблеми та досвід жінок і чоловіків складовою частиною розробки, впровадження, контролю та оцінки будь-якої ініціативи, з тим, щоб жінки та чоловіки змогли отримати рівні переваги, та з метою уникнення нерівності», що у подальшому слугуватиме досягненню тендерної рівності [1, с. 4]. Іншими словами, гендерний мейнстримінг має стати елементом усієї архітектури управління державою.

Зважаючи на ратифікацію Україною рішення Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», реформування складових сектору безпеки і оборони України із врахуванням забезпечення рівних прав і можливостей жінок й чоловіків та необхідністю підвищення ефективності парламентського контролю, вважаємо за доцільне акцентувати увагу саме на активізації впровадження гендерного мейнстримінгу в сфері здійснення парламентського контролю за сектором безпеки і оборони.

Серед інституціональних чинників зазначеного процесу безумовно виділяється законодавча основа. Так, участь жінок у виборчому процесі та, відповідно, їх представництво у Верховні Раді, ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Закону України »Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, Виборчому кодексі України тощо. Зазначимо, що саме Виборчим кодексом України регламентовано так звані гендерні квоти, зокрема пунктом 12 статті 154. »Порядок висування кандидатів у народні депутати України”, в якому зазначено, що »під час формування загальнодержавного та регіональних виборчих списків партія повинна забезпечити присутність у кожній п'ятірці (місцях з першого по п'яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі), а у разі формування партією загальнодержавного та регіональних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п'яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку [2].

Так, до теперішнього складу Верховної Ради України ІХ скликання увійшло 87 жінок, що складає 20,6 % від загальної чисельності депутатів, кількість яких складає 423 особи. Варто зазначити, що це найбільший показник за часів незалежної України, адже у першому скликанні було лише 12 жінок з-поміж 475 народних депутатів, що складало 2,5 % [3].

Цікавим є дослідження, метою якого був аналіз кількості та успішності законопроектів, у склад авторського колективу яких увійшли жінки-депутатки. Відповідно до результатів цього дослідження, протягом часу з початку роботи Верховної Ради України ІХ скликання до 6 березня 2020 року у жінок-депутаток відсоток зареєстрованих законопроектів, враховуючи середню кількість законодавчих актів на одну людину, становив 16,8 %, з яких 10,4 % було прийнято, у той же час чоловіка- ми-депутатами було зареєстровано у середньому 15,2 % законопроектів на одного депутата, з яких 8 % було ухвалено [4].

Стосовно представництва жінок-депутаток у парламентських комітетах, що здійснюють контроль за діяльністю складових сектору безпеки і оборони, то можна зазначити, що до складу Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який складається з 17 осіб, входять 2 жінки [5]. Варто зазначити, що обидві депутатки обіймають високі посади, зокрема заступника голови Комітету, голови підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості, а також голови підкомітету з державної безпеки та оборони.

В Комітеті з питань правоохоронної діяльності налічується 25 депутатів, з яких 3 - жінки, одна з них обіймає посаду заступника голови Комітету, а друга - голови підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності [5].

Не можна обійти увагою склад Комітету з питань прав людини, де- окупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, у складі якого 17 депутатів, серед яких 1 жінка, що є заступником голови Комітету, головою підкомітету з питань тендерної рівності і недискримінації [5].

Більш гендернозбалансованим є Комітет з питань антикорупційної політики, з 18 членів якого 6 є жінками. Крім того, саме жінки представляють голову Комітету Верховної Ради України з питань антикорупцій- ної політики, двох заступників голови комітету та голову підкомітету з питань дотримання законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування [5].

Таким чином, наша країна поступово виконує взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення рівної участі як жінок, так і чоловіків, в розробці та ухваленні на політичному рівні важливих рішень, у тому числі у сфері забезпечення національної безпеки шляхом здійснення парламентського контролю за сектором безпеки і оборони України.

гендерний мейнстримінг парламентський

Список використаної літератури

Бестік М. Посібник щодо самооцінки з гендерних питань для поліції, збройних сил та сектора правосуддя / М. Бестик. Женева: ЦКЗС, 2011. 52 с.

Виборчий кодекс України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/396-20#n4128 (дата звернення 23.03.2021).

Як змінювався гендерний склад Ради останні 30 років. URL : https:// www.slovoidilo.ua/2020/03/06/infografika/poHtyka/yak-zminyuvavsya- hendemyj-sklad-rady-ostanni-30-rokiv (дата звернення 23.03.2021).

У Раді чинного скликання жінки ефективніші за чоловіків -

ОПОРА. URL : https://hromadske.ua/posts/zhinki-v-comu-parlamenti-

efektivnishi-za-cholovikiv-opora (дата звернення 23.03.2021).

Комітети Верховної Ради України ІХ скликання. URL : http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/site2/p_komitis (дата звернення 23.03.2021).

Размещено на Allbest.ru