Вплив цифровізації на правове регулювання відносин в сфері захисту персональних даних в мережі інтернет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вплив цифровізації на правове регулювання відносин в сфері захисту персональних даних в мережі інтернет

Шмигора О.В. студентка

Актуальність теми зумовлена тим, що сьогодні у комп'ютеризованому світі який розвивається дуже швидко та заполонив світ ми маємо зрозуміти, як саме ми можемо захистити себе та свої права, а отже і персональні дані про нас.

Потреба захисту персональних даних не є примхою людини, яка не бажає розголошувати забагато інформації про себе в цифровому середовищі, - персональні дані користувачів (клієнтів) стають головним джерелом конкурентоспроможності суб'єкта господарювання. Збір, опис, зберігання та обробка персональних даних дозволяє отримувати цінну інформацію для використання в ділових процесах, суспільному житті, роботі держави. Вміння працювати з такими даними та їх аналізувати - це можливість першим отримувати цінні ринкові «інсайти», тобто бути більш конкурентоздатним. Разом із тим, будучи одним із ключових цифрових трендів, персональні дані актуалізують реальну проблему їх захисту.

Постає питання безпеки цифровізаційної інформації її підтримки і забезпечення за допомогою сучасних методів. Часто недостатньо уваги приділяється цифровізаційній безпеці інформації, що потім несе за собою важкі наслідки. Погіршення ділових відносин, недовіра працівників, погана репутація та економічні збитки, усе це може відбутися з підприємством, що допустило витік інформації, яка потребувала захисту.

Лише за останні три роки в Україні було зафіксовано декілька гучних справ з приводу витоку персональних даних. Деякі з них були спростовані, як витік бази даних користувачів - Нової Пошти, а на деякі було подано колективні позови та проведено слідчі експерименти (несанкціонована передача персональних даних Приватбанку третім особам). Спираючись на дані дослідження ресурсу Computer Business Review, протягом першої половини 2018 року кожної секунди було викрадено або спотворено 291 документ [4] [5].

Якщо ми глянемо не практик у інших країн та побачимо не менш цікаву картину. При кінці 90- х років починається формування Інтернет гігантів-монополістів. Вони здобувають назву велика п'ятірка або GAFAM : Google, Amazon, Facebook, Apple, Microsoft. Тоді у вищезгаданих корпораціях з'являються нові ідеї для модернізації комерційної діяльності в мережі Інтернет. Соціальна мережа Цукерберга та пошуковик Google розпочинають показувати рекламу,яка заснована на детальному аналізі поведінки своїх користувачів. Реклама набирає великого попиту серед користувачів мережі ,тоді ж і до них приєднуються такі корпорації як Amazon, Microsoft та Apple.

Щоб реклама залишалася популярною та затребуваною, велика п'ятірка на чолі з Google та Facebook розпочинають збирати велику кількість даних з користувачів по в сьому світі. Потім вони починають швидко аналізувати та обробляти інформацію та враховувати особливості користувачів і їх уяву. Після цього усі дані та аналітичні висновки переходять до рук США. У відповідь на контекстну рекламу у 2002 році Європейський союз приймає Директиву ePrivacy .Вона регламентує використання cookies, що реалізують в тому числі й збір даних для реклами [1].

Після цієї дерективи світ сколихає головні скандали пов'язані з кібербезпекою та персональними даними. Це стосується і WikiLeaks Джу- ліана Ассанжа і викриття Едвардом Сноуденом американської програми масового стеження PRISM.

Підхід Європейського Союзу до забезпечення захисту персональних даних базується на розвитку «цифрових знань» і «цифрової грамотності», які мають підвищити рівень безпеки обороту персональних даних в цифровому середовищі. Також «цифрові знання» покликані поглибити розуміння користувачами інтернет-ресурсів непублічних персональних даних і можливих наслідків їх просочування у відкритий доступ.

Серед основних принципів політики «цифровізації України» відзначається положення про те, що цей процес має супроводжуватися підвищенням довіри і безпеки при використанні інформаційно-комп'ютерних технологій. Тобто фактично аргументується необхідність вживання заходів, спрямованих на зміцнення довіри користувачів Інтернет до джерел інформації, включаючи інформаційну безпеку, кібербезпеку, захист конфіденційності персональної інформації.

Вперше тема захисту особи прозвучала в Загальній декларації прав людини , прийнятій на третій сесії Генеральної Асамблеї ООН і підписаній 10 грудня 1948 року. У Декларації стверджувалося, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в його особисте, сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію; кожна людина має право на захист від такого втручання або таких посягань. У 1973 році Українська Радянська Соціалістична Республіка ратифікувала цю Декларацію. Хоча слід зауважити, що ця норма не особливо використовувалася громадянами для захисту своїх прав [2]. цифровізаційний інформація кібербезпека

Забезпечення захисту персональних даних у базах персональних даних покладається на володільця персональних даних. Згідно із Законом України «Про захист персональних даних» № 2297-УІ від 01.06.2010 р., володілець персональних даних представляє собою фізичну або юридичну особу, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними, зобов'язані забезпечити захист цих даних від незаконної обробки, зокрема від втрати, незаконного або випадкового знищення, а також від незаконного доступу до них [3].

Отже, в умовах цифрової трансформації економіки та пов'язаного з цим збільшення обороту персональних даних в цифровому середовищі суб'єкту персональних даних важливо моніторити відкрити персональні дані про себе та вчасно застосувати засоби їх захисту. Ефективне державне управління персональними даними є неможливим без встановлення кваліфікованої правової бази у даній сфері, яка б узгоджувалася з міжнародними стандартами та не викликала правових колізій у системі національного законодавства.

Використані джерела

1. Facebook, зобов'язання і підготовка до дотримання регламенту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.facebook.com/ business/gdpr

2. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015

3. Закон України від 1 червня 2010 р. № 2297- VI »Про захист персональних даних” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17

4. НД ТЗІ 3.7-001-99 «Методичні вказівки щодо розробки технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації в автоматизованій системі»

5. НД ТЗІ 3.7-003-05 «Порядок проведення робіт із створення комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі»

Размещено на Allbest.ru