Взаємодія Верховної Ради України та Конституційного Суду України у процесі здійснення парламентського контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія Верховної Ради України та Конституційного Суду України у процесі здійснення парламентського контролю

Корж Т.І., Аспірант НДІ інформатики і права НАПрН

Парламентський контроль є одною із функцій Верховної Ради України, яка відповідно до п. 33 ч. 1 ст. 85 Конституції України здійснюється у межах визначених Конституцією України та законом [1]. Наведена конституційна норма є базовою для законодавчого унормування взаємодії Верховної Ради України та Конституційного Суду України у процесі здійснення парламентського контролю. На законодавчому рівні порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України регулюється положеннями законів України «Про Регламент Верховної Ради України» (далі - Регламент) [2] та «Про комітети Верховної Ради України» [3]. Особливості здійснення контрольних функцій Верховної Ради у сферах національної безпеки і оборони визначаються Законом України «Про національну безпеку України» [4].

У процесі здійснення парламентського контролю Верховна Рада України здійснює взаємодію з Конституційним Судом у формі направлення конституційного звернення до Суду. Механізм та порядок розгляду зазначеного звернення Конституційним Судом України регулюється положеннями Регламенту [2] та Закону України «Про Конституційний Суд України» [5]. Відповідно до Закону [5], Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України шляхом прийняття рішень і надання висновків.

Як зазначають науковці Конституційний Суд України об'єктивно виступає одночасно і важелем збалансування системи державної влади і захисником від будь-яких законодавчих спотворень тих фундаментальних норм і принципів, які встановлюються Конституцією України [6, с. 51-52]. Про це ж саме пишуть такі учені, як В. Тацій та Ю. Тодика, на думку яких, в процесі забезпечення верховенства Конституції України саме Суду належить одна з провідних ролей [7, с. 60-61].

Зі змісту п. 28 ч. 1 ст. 85 та ст.ст. 151, 159 Конституції України [1] випливає, що Верховна Рада України може звернутися до Конституційного Суду України з письмовим клопотанням про надання висновку щодо:

- додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

- відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам ст.ст. 157 і 158 Конституції України;

- порушення Верховною Радою України Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

Порядок розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України відбувається за спеціальною процедурою, яка передбачає, зокрема, прийняття Верховною Радою України постанови про звернення до Конституційного Суду України про надання висновку щодо відповідності законопроекту (законопроектів, якщо їх декілька) вимогам ст. ст. 157 і 158 Конституції України.

При цьому зазначимо, що висновок Конституційного Суду України щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України є обов'язковим для розгляду Верховною Радою України.

Верховна Рада України має розглядати законопроект про внесення змін до Конституції України у порядку, передбаченому ст. 155 Конституції України, за умови, що законопроект, згідно з висновком Конституційного Суду України, визнаний таким, що відповідає вимогам ст.ст. 157, 158 Конституції України, та Конституційний Суд України не висловив щодо нього застережень. Зазначений законопроект, згідно з положенням ст. 155 Конституції України має бути попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на наступній черговій сесії Верховної Ради.

Якщо ж у висновку Конституційного Суду України законопроект про внесення змін до Конституції України в цілому або його окремі положення визнано такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 157 і 158 Конституції України, а також у разі якщо у висновку Конституційного Суду України є застереження до положень такого законопроекту, Верховна Рада має вирішувати питання про подальшу роботу над законопроектом.

Наступним напрямком згаданої вище взаємодії є вирішення питання щодо порядку дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, що визначається Конституцією України [1], Законом України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» [6], іншими законами України та Регламентом [2]. Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону [6] підставою для ініціювання імпічменту є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, підписи яких не відкликаються. У разі прийняття постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України, Верховна Рада України більшістю голосів народних депутатів України від її конституційного складу також приймає постанову про звернення до:

1) Конституційного Суду України для перевірки справи та отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент;

2) Верховного Суду для отримання його висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину (ч. 3 ст. 19 Закону [6]).

Якщо у висновку Конституційного Суду України містяться положення про порушення конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, то відповідно до положення ч.6 ст.20 Закону [6] Верховна Рада України приймає відповідні рішення, спрямовані на усунення виявлених порушень.

Необхідно зазначити, що лише за умов отримання висновку Конституційного Суду України про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, а також підтвердження Верховним Судом того, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, Верховна Рада України приймає постанову про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Відповідно до положень п. 28 ч. 1 ст. 85 Конституції України [1] Верховна Рада України уповноважена достроково припиняти повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України. Порядок розгляду Верховною Радою України питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим регулюється положеннями Глави 40 Регламенту [2].

Відповідно до ч.1 ст. 237 Регламенту [2] пропозиція про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим може бути внесена Головою Верховної Ради України або народними депутатами у кількості не менше 45 осіб. Внесення пропозиції до сесійної зали про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим допускається лише за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України [1] або законів України (текст висновку додається до пропозиції) (ч. 2 ст. 237 Регламенту [2]).

Виходячи з положень Основного Закону України [1] для дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим має аналізуватися діяльність цього органу, прийняті нею акти, які можуть свідчити про порушення Конституції України або законів України.

Окрім того, народні депутати України у кількості 45 осіб можуть звертатися до Конституційного Суду України із клопотанням про відповідність Конституції України (конституційність) окремих актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які на їх думку можуть порушувати приписи Конституції України або законів України. У даному випадку Конституційний Суд України за результатами розгляду таких справ приймає рішення.

Таким чином, зазначене вище вказує на те, що у процесі здійснення парламентського контролю парламент України активно взаємодіє з Конституційним Судом України, який виступає свого роду «охоронцем» Конституції України і, акти якого мають виконуватися парламентом. Водночас зазначимо, що найбільш ефективно конституційно-правова взаємодія Конституційного Суду України та Верховної Ради України буде реалізовуватися лише при чіткому дотриманні ними Конституції України та нормативно-правової бази, що регулює їхню діяльність. Зазначене досягається шляхом усунення існуючих нині передумов для політичного втручання у діяльність Конституційного Суду України.

рада суд законопроект імпічмент

Використана література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лютого 2010 р. № 1861-УІ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14-15, № 16-17. Ст.133.

3. Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 р. № 2469-УШ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст.241.

4. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13 липня 2017 р. № 2136-УШ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 35. Ст.376.

5. Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент): Закон України від 10 вересня 2019 р. № 39-ІХ. / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 40. Ст.212.

6. Цвік М.. Про офіційне тлумачення законів України // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №4. - С.51-52.

7. Тацій В., Тодика Ю. Межі тлумачення Конституційним Судом Конституції і законів України // Вісник Конституційного суду України. - 2002.- №2. - С.60-61.

8. Венеційська Комісія: «Парламент та виконавча влада мають поважати роль Конституційного Суду України як «охоронця» Конституції України і його рішення мають виконуватися». Офіційний вебсайт Конституційного Суду України.

Размещено на Allbest.ru