До питання про децентралізацію виконавчої влади в Україні

Неоднозначність тлумачення поняття і сутності децентралізації виконавчої влади. Деволюція, дивестування, деконцентрація та делегування повноважень як способи децентралізації адміністративного права і державного управління. Правові норми, що їх регулюють.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.05.2022
Размер файла 10,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання про децентралізацію виконавчої влади в Україні

Кисіль Л.Є., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського та адміністративного права факультету соціології та права КПІ імені Ігоря Сікорського

Проблеми децентралізації виконавчої влади вже тривалий час доволі активно дискутуються у юридичній науці та науці державного управління. Аналіз наукової літератури (праць В.Б. Авер'янова, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, В.М. Кампа, І.Б. Коліушка, Н.Р. Нижник, В.Ф. Погорілка, М.І. Пухтинського, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та ін.) дозволяє стверджувати, що більшість вчених наголошує на необхідності оптимізації системи виконавчої влади в Україні, однак, єдність поглядів щодо розуміння змісту поняття «децентралізації» відсутня. Хоча загалом визнається, що це поняття генетично походить від слова «централізація» (від лат. centralis - серединний, центральний), яке означає зосередження керівництва, управління в єдиному центрі [1, с.1360] або зосередження більшої частини державних функцій у віданні центральних установ [2, c.88] завдяки префіксу «де...» (від лат. de...), що вказує на скасування, припинення чого-небудь, і, зокрема, означає процес розширення та зміцнення прав і повноважень адміністративно-територіальних одиниць (областей, автономій, республік та ін.) або самоврядних органів та організацій при одночасному звуженні прав і повноважень відповідного центру [3,с.168].

На нашу думку, проблема неоднозначного тлумачення поняття і сутності децентралізації виконавчої влади полягає у неврахуванні відмінностей реалізації принципів централізації і децентралізації за французькою (континентальною) та англосаксонською моделями територіальної організації влади. Так, англосаксонська модель (Велика Британія, Канада, Австралія та ін.) передбачає делегування частини виконавчої влади на рівень територіальних громад та їх органів; процеси централізації і децентралізації протилежно спрямовані та однозначні: зосередження владних повноважень органами місцевого самоврядування вважається децентралізацією, а будь-якими органами державної влади - централізацією. Цю модель також називають «демократичною децентралізацією».

В умовах французької (Франція, Італія та ін.) моделі, яку ще називають «адміністративною децентралізацією», вся специфіка територіальної організації влади не обмежується системою понять «централізація-децентралізація». Адже влада може розподілятися не лише між урядом та місцевими громадами, але й передаватися територіальним органам державного управління (наприклад, місцевим держадміністраціям, префектурам тощо) чи перерозподілятися між ними та органами місцевого самоврядування.

Засадничим підґрунтям виокремлення принципу децентралізації виконавчої влади є конституційна вимога про те, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій (ст. 132 Конституції України). Власне, це означає, що принципи централізації і децентралізації визначаються Конституцією України, по-перше, крізь призму їх територіальної реалізації; по-друге, у тісному взаємозв'язку, що є нетиповим для європейського підходу, за яким централізація стосується тільки державного рівня, а децентралізація означає вихід за межі цього рівня і передбачає передачу функцій і повноважень на недержавний рівень - місцеве самоврядування і відповідні громадські утворення [3,с.15].

До способів децентралізації у науці адміністративного права і державного управління відносять деволюцію, дивестування, деконцентрацію та делегування повноважень. [4,с.8] При цьому, деволюцією вважається така форма, коли до місцевих органів передаються відповідальність та влада, ресурси та джерела доходів, що робить місцеві органи влади автономними та повністю незалежними. Дивестування означає, що планування та адміністративна влада, або інші функції передаються волонтерським приватним або громадським організаціям. Воно часто проводиться з частковою передачею адміністративних функцій у поєднанні з дерегуляцією або приватизацією. Деконцентрація є різновидом централізації, який передбачає передачу владних повноважень від центральних органів виконавчої влади до місцевих органів державного управління. Делегування повноважень трактується як процес передачі владних повноважень від одного органу влади до іншого із збереженням контролю за виконанням цих повноважень з боку органу, що передає їх.

Зокрема, Конституція України 1996 р. передбачає, що окремі повноваження органів виконавчої влади можуть надаватися органам місцевого самоврядування, тобто безпосередньо радам. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (частини 3, 4 ст. 143 Конституції України).

У подальшому закріплення здійснення делегованих повноважень одержало в Законах України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації». Крім того, через недостатню урегульованість процедури делегування повноважень мала місце спроба прийняття окремого спеціального закону «Про делегування органам місцевого самоврядування окремих державних повноважень»(законопроект від 1.02.2008 №1472), на нагальність прийняття якого неодноразово наголошувалося в наукових публікаціях. Проте, спроби прийняти такий закон так і лишилися марними.

Зважаючи на те, що правові норми, які регулюють питання делегування повноважень, «розпорошені» у законодавстві України, вбачається за доцільне прийняття єдиного закону «Про делеговані повноваження», який би закріпив такі основні положення: поняття делегованих повноважень, принципи делегування повноважень, суб'єктний склад делегованих повноважень, процедуру делегування повноважень, порядок передачі фінансових та/або матеріальних ресурсів на виконання делегованих повноважень, відповідальність за невиконання та неналежне виконання делегованих повноважень, контроль за реалізацією делегованих повноважень, порядок розгляду спірних питань, що виникають в ході реалізації делегованих повноважень. При цьому норми про делегування повноважень від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування, так само як і від органів місцевого самоврядування органам державної влади, повинні викладатися не імперативним, а диспозитивним способом.

А при визначенні поняття «делеговані повноваження», як справедливо зазначає Г.В. Бублик, слід враховувати напрацьовані у науці адміністративного права такі його основні ознаки: а) делегування повноважень має базуватися на вільному волевиявленні обох суб'єктів делегування; б) делегування повноважень повинно супроводжуватися укладанням адміністративного договору; в) делегування повноважень має обов'язково супроводжуватися передачею необхідних ресурсів для забезпечення належної реалізації делегованих повноважень; г) переделегування (субделегування) повноважень не допускається, бо це суперечить цілям і намірам органу, що делегує повноваження; д) суб'єкт, якому делегуються повноваження, підлягає юридичній відповідальності за невиконання чи неналежне виконання делегованих повноважень [5, с.5-7].

делегування повноваження деволюція право

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. - с.1360.

2. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне; пер. з франц. В. Шовкуна. - К. : Основи, 1993. - с.88

3. Горбатенко В.П. Децентралізація / В.П. Горбатенко // Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1999. - Т. 2: Д-Й. - С. 168.

3. Пухтецька А.А. Інституційні принципи системи органів виконавчої влади: європейський досвід для України / А.А. Пухтецька // Система органів виконавчої влади України: правові проблеми удосконалення організації та діяльності: наук. доповідь / [за заг. ред. О.Ф. Андрійко]. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. - С. 15.

4. Лелеченко А.П. Децентралізація в системі державного управління в Україні: теоретико-методологічний аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління: спец. 25.00.01 / А.П. Лелеченко; Національна академія державного управління при Президентові України - Київ, 2006. - с.8

5. Бублик Г.В. Делегування повноважень місцевими органами влади: організаційно-правовий аспект: автореф. дис. канд.юрид.наук: 12.00.07. Київ, 2005. с. 5-7

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.

    курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007

  • Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.

    курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012

  • Поняття виконавчої влади. Проблеми органів виконавчої влади. Система органів виконавчої влади. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України. Правовий статус центральних та місцевих органів виконавчої влади. Статус і повноваження міністерства.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 13.12.2012

  • Поняття та види центральних органів виконавчої влади. Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері Державного Управління. Адміністративно-правовий статус МВС України.

    контрольная работа [59,2 K], добавлен 06.06.2009

  • Розгляд адміністративного права як обов‘язкового інструменту, здійснення державної виконавчої влади у формі державного управління. Поняття і класифікація форм державного управління. Поняття і види правових актів управління; вимоги, що ставляться до них.

    реферат [39,3 K], добавлен 07.03.2010

  • Поняття і принципи державного управління суспільством. Розподіл влади як загальний принцип здійснення державної влади. Особливості управління різними сферами суспільного життя. Система органів виконавчої влади та управління: суть, функції та призначення.

    реферат [27,6 K], добавлен 26.12.2013

  • Реформування медичних закладів з метою ефективного управління їх діяльністю, ресурсами та потенціалом у певній об’єднаній територіальній громаді. Проблеми та основні шляхи удосконалення системи охорони здоров’я в умовах децентралізації влади в Україні.

    статья [202,6 K], добавлен 07.02.2018

  • Місцеве самоврядування в системі публічної влади в Україні. Основні етапи становлення та проблеми реалізації діяльності місцевого самоврядування. Врахування європейського досвіду децентралізації влади на сучасному етапі реформування місцевої влади.

    дипломная работа [105,7 K], добавлен 10.10.2014

  • Вищий орган виконавчої влади. Функції Кабінету Міністрів. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Аграрні правовідносини як предмет аграрного права. Відповідальність та кваліфікація злочину "Незаконне зберігання наркотичних засобів".

    контрольная работа [17,5 K], добавлен 28.02.2014

  • Аналіз історії становлення та розвитку поняття виконавчої влади, класифікація основних її конституційних моделей. Дослідження системи органів виконавчої влади України, характер їх конституційно-правового регулювання та конституційні принципи організації.

    автореферат [33,6 K], добавлен 11.04.2009

  • Вивчення сутності адміністративно-правових норм - правил поведінки, установлених державою (Верховною Радою України, органом виконавчої влади) з метою регулювання суспільних відносин у сфері державного керування. Поняття про гіпотезу, диспозицію, санкцію.

    контрольная работа [16,4 K], добавлен 10.11.2010

  • Поняття адміністративного права та його місце в системі права України. Співвідношення державного управління та виконавчої влади. Загальна характеристика правового інституту державної служби. Підстави притягнення до адміністративної відповідальності.

    курс лекций [161,1 K], добавлен 25.12.2009

  • Уряд – це колегіальний орган виконавчої влади, сфера його діяльності, основні права та обов'язки. Функції Ради Міністрів Польщі. Різновиди актів Уряду та обов'язковість їх виконання в державі. Відповідальність виконавчої влади перед Президентом, народом.

    реферат [20,6 K], добавлен 27.06.2010

  • Загальна характеристика питанням запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового захисту прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади. Аналіз поняття, організації, завданн та основних функцій міліції в Україні.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 04.01.2008

  • Становлення Кабінету Міністрів України, діяльність урядів за часів незалежності. Поняття виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України. Структура та розподіл повноважень між посадовими особами уряду України, взаємодія з іншими органами.

    курсовая работа [81,5 K], добавлен 30.09.2014

  • Функціональні характеристики і технологія прийняття управлінських рішень. Міжгалузева координація дій місцевих органів державної влади при здійсненні своїх повноважень. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності державного управління.

    магистерская работа [244,4 K], добавлен 23.04.2011

  • Адміністративно-правове забезпечення реалізації прав і свобод громадян у їхніх взаємовідносинах з органами виконавчої влади на сучасному етапі розвитку нашого суспільства. Опосередкування функціонування публічної влади у державі адміністративним правом.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.05.2019

  • Поняття децентралізації та деконцентрації влади, їх сутність і особливості, основний зміст і значення в діяльності держави. Порядок і законодавча база діяльності місцевого самоврядування, його повноваження. Історія становлення самоврядування в Україні.

    реферат [45,5 K], добавлен 07.04.2009

  • Закони, закономірності та принципи державного управління. Конституційні основи компетенції Верховної Ради. Елементи статусу Президента України. Центральні органи виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій. Особливості судової влади.

    курс лекций [2,7 M], добавлен 07.12.2010

  • Поняття, ознаки та властивості органів виконавчої влади в Україні. Ознайомлення із основним етапами розвитку системи управління в самоврядних українських містах, які входили до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (XV-XVII ст.).

    творческая работа [21,2 K], добавлен 26.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.