Об'єкт і об'єктивна сторона правопорушення відповідно до Афінської конференції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська морська академія»,

ОБ'ЄКТ І ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ПРАВОПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО АФІНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

Даниленко Д. В.

Одеса

Відповідно до поширеної в юридичній літературі точки зору, загальною і єдиною підставою юридичної відповідальності є наявність складу правопорушення. До складу правопорушення входять об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Об'єктивну сторону цивільного правопорушення утворюють у сукупності три елементи:

1. шкода, заподіяна правопорушенням;

2. протиправність поведінки правопорушника;

3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою [1, с. 108].

Визначимося зі змістом об'єкта й об'єктивної сторони правопорушення відповідно до Афінської конференції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. (Афінська конвенція).

Шкода під час перевезення багажу морем може бути завдана багажу, який у цьому разі буде об'єктом правопорушення. В Афінській конвенції термін «багаж» означає «будь-який предмет або автомашину, що перевозиться перевізником за договором перевезення...» (ч. 5, ст. 1). У п. п. а) і b) ч. 5, ст. 1 також перераховані винятки з вищенаведеного правила, нею як багаж визначаються також речі або автомашини, що перевозяться за договором фрахтування, коносаментом або іншим договором, і живі тварини [2]. Вважаємо недоречним введення в текст Конвенції цих винятків, бо живі тварини ніяк не можуть бути сплутані з «будь-яким предметом або автомашиною», також є незрозумілим, чому «автомашина» -- це те, що слід вважати «предметом» тільки у зв'язку зі спеціальною вказівкою. Водночас відсутня вказівка на те, як кваліфікувати, наприклад, автомобіль з причепом: як два місця багажу (два предмети) або одне місце багажу (один предмет)?

Багаж в Афінській конвенції визначається як каютний багаж та інший багаж, що не є каютним. Термін «каютний багаж» означає багаж, який знаходиться в каюті пасажира або іншим чином -- у його володінні, під його охороною або контролем. За винятком випадків застосування п. 8 цієї статті і ст. 8, каютний багаж включає багаж, який пасажир має у своїй автомашині або на ній (ч. 6, ст. 1). Зі змісту тексту п. п. з ч. 8, ст. 1 Афінської конвенції можна дійти висновку про те, що існує ще й «інший багаж, що не є каютним» (“other luggage which is not cabin luggage”). Слід зазначити і такий вид «багажу», як «цінності», які можна віднести до «каютного багажу» в одному випадку, передбаченому цією Конвенцією, і до «іншого багажу, що не є каютним» -- в іншому випадку, передбаченому нею. Відповідно до ст. 5 Афінської конвенції, цей термін означає: гроші, цінні папери, золото, вироби з срібла, ювелірні вироби, прикраси, витвори мистецтва [2].

Кваліфікуючою ознакою для віднесення предметів, що перевозяться на судні за договором перевезення пасажира і його багажу, до того або іншого виду варто вважати знаходження багажу «у володінні, під охороною або контролем» пасажира.

Суттєвою умовою договору перевезення пасажира і його багажу є встановлення кількості «каютного багажу», що перевозиться без додаткової оплати до вартості проїзного квитка, рівно як і тарифів на перевезення «іншого багажу, що не є каютним». В Афінській конвенції ці умови не знайшли свого відображення, тому ми можемо припустити, що такі питання будуть вирішуватися, виходячи з принципу «автономії волі» сторін договору.

Афінська конвенція визначає, що підставою виникнення зобов'язань є наявність «збитку». Виникнення «збитку» -- це результат події, яка призвела до «втрати» багажу і/або «пошкодження» багажу, якщо подія, унаслідок якої було завдано шкоду, сталася під час перевезення і була наслідком провини або недбалості перевізника, його службовців або агентів, які діяли в межах своїх службових обов'язків (ст. 3) [2].

Оскільки Афінська конвенція не містить яких- небудь інших визначень, що стосуються опису термінів «втрата», «пошкодження», «збиток», «розумний термін», можна тільки припустити таке:

— по-перше, термін «втрата» багажу означає його відсутність (як у значенні пропажі -- фізична відсутність, так і «пошкодження» -- зіпсування до стану повної непридатності для використання) і може належати як до каютного, так і іншого, ніж каютний багаж;

— по-друге, термін «пошкодження» багажу означає його зіпсування -- погіршення його якостей, яке призводить до зменшення його вартості й може належати як до каютного, так і до іншого, ніж каютний багаж;

— по-третє, термін «затримка» у видачі багажу означає його невидачу в «розумний» термін, після закінчення якого багаж слід вважати «втраченим», і може належати тільки до іншого, ніж каютний багаж;

— по-четверте, термін «збиток» потрібно розуміти як «матеріальний збиток» (грошовий, матеріальний, майновий збиток).

Відповідно до Афінської конвенції, тягар доведення того, що подія, унаслідок якої був причинений збиток, відбулася під час перевезення, а також тягар доведення розміру збитку покладається на позивача (ч. 2, ст. 3) [2]. Зазначене положення цілком відповідає нормам ЦК України, відповідно до ч. 2, ст. 623 «Відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобов'язання», а саме -- розмір збитків, заподіяних порушенням зобов'язання, доводиться кредитором [3]. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, існуючих на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора в місці, де зобов'язання повинне бути виконане, а якщо вимогу не було задоволено добровільно, -- у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлене договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, існуючі на день ухвалення рішення (ч. 3, ст. 623 ЦК України) [3]. об'єкт правопорушення афінський багаж

Щодо причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, то вкажемо, що це такий взаємозв'язок, який об'єктивно існує між явищами, при якому одне з них з необхідністю породжує інше. Як правило, судова практика виходить з презумпції, що збитки, які виникли у кредитора у зв'язку з порушенням договору боржником, знаходяться в прямому причинному зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Разом із тим враховується та обставина, що збитки можуть бути заподіяні дією непереборної сили (обставин, яким боржник не міг запобігти, оскільки це вище за його можливості) і випадку (обставин, які боржник не міг передбачити і тому не зміг запобігти).

Афінська конвенція не містить вказівок на необхідність наявності «протиправного діяння (дії або бездіяльності)» як одного з елементів об'єктивної сторони цивільного правопорушення, що тягне покладання цивільно-правової відповідальності на суб'єкта, що його допустив. Аналогічного висновку можна дійти щодо такого елемента об'єктивної сторони цивільного правопорушення, як «причинний зв'язок» між протиправним діянням і збитком, який виник як його наслідок.

Отже, об'єктом правопорушення, відповідно до Афінської конвенції, є багаж -- як каютний, так і інший; підставою виникнення зобов'язання щодо відшкодування шкоди багажу є його пошкодження, втрата; тягар доведення розміру збитку покладається на позивача (пасажира); цивільно-правова відповідальність у разі правопорушення покладається на перевізника або його уповноважену особу.

Література

1. Цивільне право України. Академічний курс: підручник У 2 т. / за заг. ред. Я. М. Шевченка. Вид. 2-ге, доп. і перероб. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. Т. 1. Загальна частина. 696 с.

2. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу. URL: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_094.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/435-15.

Размещено на Allbest.ru