Роль соціальних мереж в сфері здійснення парламентської діяльності в України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль соціальних мереж в сфері здійснення парламентської діяльності в України

Шпак К.О.

студентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

З розвитком такого явища, як Інтернет, у людей XXI століття з'явилася велика маса різних можливостей у цій сфері. Це все тому, що люди навчилися використовувати досягнення Інтернету у всіх його проявах та у всіляких різноманітних формах. Одним із таких досягнень є соціальні мережі. На сьогоднішній день вони стали незамінними у всіх сферах сучасного життя. З їх допомогою люди спілкуються, діляться інформацією, дізнаються новини, виражають свою думку, поширюють результати своєї інтелектуальної діяльності і навіть можуть дізнаватися новини з офіційних інтернет-сторінок різноманітних міністерств України.

Актуальність теми досить велика, адже на теперішній час це питання є поширеним, доволі розвиненим та таким, що практикується у всьому світі.

З правової точки зору науковці розглядають соціальні мережі у декількох значеннях. Одні трактують це поняття «як віртуальний майданчик, що забезпечує своїми засобами спілкування, підтримку, створення, розбудову, відображення та організацію соціальних контактів, у тому числі й обмін даними між користувачами, а також обов'язково передбачає попереднє створення облікового запису» [1, с.45]. Інші ж науковці визначають соціальну мережу як «сукупність пов'язаних між собою вузлів», або як «полімагістральну структуру, в якій дві точки завжди зв'язуються безліччю магістралей, а кожна магістраль складається з безлічі відрізків і шляхів» [2, с. 3].

Та якщо скласти всі ці визначення в одне, то сучасна соціальна мережа - це потужна система, сутність буттям якої є спілкування у ній, тому що під час нього по мережі надсилається або передається інформація, яка стає індивідуальною та загальнодоступною, і цю інформацію хтось знаходить та поширює далі, таким чином утворюється «соціально-мережева павутина». За останні десять років соціальні мережі стали настільки популярними та використовуваними, що їх можна вважати не тільки основним розповсюджувачем інформації, причому як правдивої так і ні, а й як засіб для моніторингу парламентської діяльності в Україні. З точки зору швидкості розповсюдження інформації це добре, але з іншого боку, відомості, що подається в Інтернеті, а тим більше у різноманітних соціальних мережах, не завжди є правдивими та їх можна дещо сфальсифікувати, і нерідко саме через це стаються конфлікти та суперечки різноманітного характеру та змісту.

Міністерство Оборони України у свою чергу, щоб своєчасно виявити, розпізнати, класифікувати виникаючі інформаційні загрози та попередити їх негативний вплив, здійснює моніторинг та аналіз інформаційного простору, це вказано у виданій ними «Концепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України», де вказано (враховуючи події сучасної історії України): «З розвитком сучасних інформаційних технологій, зростанням ролі інтернет-видань та соціальних мереж, інформаційна складова стає повноцінною зброєю. Узгоджене та своєчасне застосування стратегічних комунікацій має вирішальне значення у протистоянні загрозам в інформаційному просторі» [3]. Тобто, це підтверджує те, що соціальні мережі дійсно часто стають рушійною силою багатьох подій.

Та якщо розглядати ситуацію з іншої сторони, а саме достовірності, то наша держава використовує соціальні мережі і як сучасний дієвий канал розповсюдження інформації, що буде корисною для громадян у сфері законотворчих новин. Ось приміром, Рада Суддів Адміністративних Судів України, з «метою забезпечення гласності, прозорості та відкритості діяльності адміністративних судів для громадськості, а також створення сприятливих умов для отримання інформації про діяльність адміністративних судів особам, які займаються підготовкою та поширенням публічної інформації», видала рішення «Про затвердження Рекомендацій щодо комунікаційної діяльності адміністративних судів», де виділила «соціальні мережі» спеціальним підпунктом. У ньому соціальні мережі вважаються: «одним із сучасних, дієвих каналів розповсюдження інформації», а «соціальне спілкування» органів влади та її окремих представників в Україні, вважається передовим і позитивним для розбудови зв'язків зі ЗМІ та громадськістю, а «запровадження сторінок судів у популярних соціальних мережах» є бажанням Адміністративних Судів та Суддів достовірно, швидко, у зручний спосіб інформувати громадськість про важливі події та заходи, розгляд резонансних справ. Це також є і платформа для висловлення окремих думок громадян і вивчення громадської думки загалом [4].

Чи наприклад, у Постанові Кабінету Міністрів України «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», оптимізації пошукових систем та соціальних мереж було також наділено підрозділ, де у пункті 43 вказувалось, що «на кожній сторінці із вмістом (про діяльність органів виконавчої влади) повинен розміщуватися блок з кнопками для розповсюдження матеріалу в соціальних мережах». Тобто, знову соціальні мережі використовують, як «дієвий канал розповсюдження інформації» [5].

Також соціальні мережі використовуються в діяльності і у органах публічного управління. Науковці у юридичній сфері, вважають, що: «використання мережевих технологій у публічному управлінні є одним із пріоритетних напрямів державної політики в період цифрових трансформацій та цифровізації всіх сфер життєдіяльності суспільства» [1, с. 48]. Тобто, соціальні мережі дають можливість незалежно від часу безперервно надавати спілкування органам публічної влади з іншими аналогічними органами, бізнесом та суспільством у цілому, це вказує на те, що вони відіграють важливу роль у комунікації органів публічної влади також.

Соціальні мережі паралельно використовують і як засіб забезпечення відкритого урядування. Це вказано у Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення плану дій з впровадження в Україні Ініціативи »Партнерство »Відкритий Уряд”». У нормативно правовому акті вказано: «необхідно впровадити новітні інформаційно-комунікаційні технології, зокрема налагодити діалог між органами державної влади та громадськістю з використанням інтерактивних методів взаємодії і можливостей соціальних мереж для забезпечення відкритого урядування». Кабінет Міністрів у даному документі вважає, що такий постійний обмін інформацією між Урядом України, інститутами громадянського суспільства та громадськістю «сприятиме визначенню пріоритетів соціально-економічного розвитку, накопиченню соціального капіталу, підвищенню інноваційної спроможності держави, а також впровадженню відповідних інтерактивних проектів на засадах партнерства». Соціальні мережі використовуються навіть прес-секретарем Голови Верховної Ради України, щоб поширювати інформацію про діяльність Голови Верховної Ради України.

Що ж стосується проблем нормативного врегулювання соціальних мереж. Тут потрібно наголосити, що сам термін «соціальні мережі» зустрічається у великій кількості нормативно-правових документів різних видів та різних призначень, але одного чітко-визначеного формулювання - немає. Це велика проблема, адже ні для кого не секрет, що за допомогою соціальних мереж можна вчиняти певні дії, та певним чином подавати та поширювати там важливу інформацію, як про одну конкретну особу її данні, особисту інформацію тощо, так і про велику компанію та її акціонерів, так і про діяльність державних органів влади, наприклад. І навіть те, що у цій сфері немає законодавчо чітко визначеного терміну «соціальні мережі», породжує ще більше певних проблем на рівні законодавства.

Отже, соціальні мережі - це потужна система, ціллю якої було в основному спілкування, але з поступовим її розвитком та вдосконаленням, з поступовим прагненням людства до «простішого» способу шукання, збору, використання інформації, вона перетворилась на потужну ефективну, індивідуальну та загальнодоступну «соціально-мережеву павутину», що має величезні можливості. Їх потрібно використовувати, при чому використовувати їх у нормативно-правовому правильному порядку, щоб запобігти розповсюдженню недостовірної інформації.

У законодавстві України соціальні мережі використовуються виключно як дієвий цифровий спосіб комунікації насамперед держави, суддів та судів, органів виконавчої влади та органів публічного управління з громадянами України, а вже потім як засіб розповсюдження нормативно-правової інформації, як забезпечення гласності, прозорості та відкритості діяльності різноманітних державних органів для громадян. Це надзвичайно спрощує життя і займає не багато часу на пошуки.

Тому, при правильному використанні, при доцільному трактуванні у законодавстві, враховуючи виконання низки функцій (моніторинг парламентської діяльності, модернізація системи управління в державі, підвищення прозорості влади, покращення доступу до інформації) і створеного соціальними мережами цінного фундаменту свого існування, та при доброчесному нормативно-правовому їх використанні, феномен соціальних мереж і їх надзвичайна популярність є виправданою. Таким чином, вони являють собою не тільки засіб масової комунікації, а також і елемент механізму розбудови новітнього соціального середовища в умовах суспільства XXI століття.

Список використаних джерел та літератури

соціальна мережа парламентський громадянське суспільство

1. Семененко І. О. Правовий механізм використання соціальних мереж в публічному управлінні. Державне управління: теорія та практика. 2019. № 2. С. 44-50.

2. Данько Ю. А. Феномен соціальних мереж у контексті становлення і розвитку мережевого суспільства. Вісник Міжнародного Слов'янського університету. Харків. Серія «Соціологічні науки». 2012.Том XV. № 1, 2. С. 53-61.

3. Про затвердження Концепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України : Наказ від 22.11.2017 р. Міністерство Оборони України. Редакція від 22.11.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0612322-17#Text(дата звернення: 10.03.2021).

4. Про затвердження Рекомендацій щодо комунікаційної діяльності адміністративних судів : Рішення від 11.12.2014 р. Рада Суддів Адміністративних Судів України. Редакція від 11.12.2014 р. URL: https://zakon. rada.gov.Ua/rada/show/vr081413-14#Text(дата звернення: 10.03.2021).

5. Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади : Постанова від 04.01.2002 р. Кабінет Міністрів України. Редакція від 30.09.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov. uaЛaws/show/3-2002-%D0%BF#Text (дата звернення: 10.03.2021).

Размещено на Allbest.ru