Правове регулювання штучного інтелекту в Україні - проблеми імплементації стандартів ЄС

Размещено на http://allbest.ru

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

Правове регулювання штучного інтелекту в Україні - проблеми імплементації стандартів ЄС

Ковальчук О.О., студентка

Штучний інтелект - це новий передній край цифрових технологій,

і він здійснить глибокий вплив на наш світ.

Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі

Актуальність теми. Стрімкий розвиток технологій перевів питання штучного інтелекту з фантастичної проекції у повсякдення. Проте, як і кожна сфера людського життя, відносини, що виникають із застосуванням штучного інтелекту, потребують юридичного закріплення. На сьогоднішній день, українське законодавство щодо даного питання перебуває на стадії розвитку та опирається на досвід зарубіжних країн. Сучасний рівень розвитку робототехніки актуалізує проблематику відповідного юридичного забезпечення.

У своїх наукових працях зазначене питання досліджували такі науковці: Глушков В. М., Городиський І. М., Баранов О. А., Амосов М. М., Калужнін Л. А., Кривецький О. П. Кухтенко О. С., Скурихін В. І., Баранов О. А., Борисов В. І., Позова Д. Д. та інші.

Метою роботи є дослідження правових проблем штучного інтелекту в Україні та країнах ЄС.

Штучний інтелект - це не одна технологія, а їх комплекс, що становить собою позитивні зміни, тому що може самонавчатися і шукати рішення без раніше заданих алгоритмів, також може отримувати результати, зіставні, наприклад, з результатами інтелектуальної діяльності людини, тобто штучний інтелект може отримувати більш досконалі результати, ніж одержувані людиною. юридичний європарламент інтелект власність право

Серед найактуальніших тем правового регулювання, що виникають у зв'язку з використанням технології штучного інтелекту, важливе місце займають: конфіденційність даних, безпека і відповідальність, інтелектуальна власність та етика.

В першу чергу, проблемою застосування технології штучного інтелекту є проблема безпеки. Особливого значення дане питання набуває у зв'язку з впровадженням та застосуванням безпілотного транспорту. Разом з цим на даний момент, немає єдиної думки щодо юридичної відповідальності штучного інтелекту за заподіяну шкоду життю та здоров'ю людини. Відповідні дискусії щодо правового регулювання штучного інтелекту введуться не лише на теренах України, а і у зарубіжних країнах.

Питання правового регулювання інтелектуальної власності, створеної з використанням штучного інтелекту займає також особливе місце в списку юридичних проблем. До них відноситься і правосуб'єктність штучного інтелекту, і правовий статус об'єктів, згенерованих штучним інтелектом.

На сьогоднішній день, у звичайній системі юриспруденції вже визначаються права та обов'язки розробників, власників та осіб, що експлуатують роботів. Тому можна зробити припущення, що правове регулювання соціалізації штучного інтелекту пройде шлях від розгляду робота як об'єкта відносин до наділення його правами та обов'язками [1].

На рівні міжнародних організацій, як міжурядових, так і не урядових, значна увага приділяється удосконаленню правового регулювання в даній сфері. Основним джерелом стандартів ЄС є Установчі договори.

У пункті 8 Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи №2102 від 28.04.2017 «Злиття з технологіями, штучний інтелект і права людини» ПАРЄ закликає Комітет Міністрів доручити відповідним органам Ради Європи розглянути питання про те, як інтелектуальні предмети і в цілому злиття з технологіями, і пов'язані з цим соціальні та морально-етичні наслідки в сфері генетики та неврології кидають виклик різним аспектам прав людини [2].

Нещодавно, 16 лютого 2017 року Європарламент ухвалив Резолюцію «Норми цивільного права про робототехніку». Документ, що складається з більше сотні пунктів, присвячено найрізноманітнішим аспектам і проблемам робототехніки та штучного інтелекту. Зокрема, пропонується зафіксувати правові основи використання штучного інтелекту та впровадження загальноєвропейської системи реєстрації «розумних» машин. За задумом законотворців, деяким видам роботів потрібно присвоїти індивідуальний реєстраційний номер, який заноситиметься до спеціального реєстру, де можна буде знайти детальну інформацію про робота, в тому числі дані про виробника, власника й умови виплати компенсації у разі спричинення шкоди. Контролем системи штучного інтелекту повинно займатися спеціалізоване агентство з робототехніки, яке могло б регулювати й інші аспекти у цій області Разом з цим провідні європейські держави готові законодавчо визнати автором твору комп'ютерну програму і поставити штучний інтелект на один щабель з людським [3].

Однак, дану Резолюцію не можна віднести до загальнообов'язкових актів, адже положення, що містяться в ній більш спрямовують та орієнтують на розробку відповідних обов'язкових стандартів і дають уявлення чого можна очікувати від правового регулювання в цій сфері найближчим часом. Саме визначення «штучного інтелекту» Резолюція не містить, тому розглядаючи правове регулювання цього питання, автори документу посилаються на «Закони робо техніки Азімова та інші [4, с.53].

Найбільш конкретні пропозиції в Резолюції містяться щодо створення системи контролю в сфері розробки та використання робототехніки та штучного інтелекту. Так, в п. 16) міститься заклик до Єврокомісії розглянути можливість створення Агенції ЄС з робототехніки та штучного інтелекту (англ. EU Agency for Robotics and Artificial Intelligence) яка б здійснювала «технічну, етичну та регуляторну експертну діяльність» у відповідній сфері [5].

Чинне законодавство України містить значну частину норм, що регулюють використання тієї або іншої технології.. Проте, велика кількість питань, що підлягають науковому аналізу вимагають ефективної організації відповідного наукового дискурсу. Аби створити сильну та повну законодавчу базу, яка б могла регулювати дану сферу, необхідно прописати програму щодо стимулювання розробки штучного інтелекту та його середовища.

Важливим моментом у процесі регулювання цифрових технологій є доцільність заборони (обмеження) наукових розробок у даній сфері, оскільки це може спровокувати некерований розвиток цифрових технологій. Проте, деякі вчені вважають, що призупинити чи заборонити розвиток штучного інтелекту в принципі неможливо. Юридичне закріплення останнього є обов'язковими та невідкладними, оскільки безконтрольний розвиток технологій становить велику загрозу для людства.

Висновок

Отже, аналізуючи дану тему, потрібно наголосити, що штучний інтелект зараз - це можливість комп'ютерних програм і систем самостійно знаходити способи вирішення творчих завдань, уміти робити висновки і приймати рішення.

З розвитком цих технологій з'являються нові об'єкти і суб'єкти права, нові правовідносини, нова сфера застосування права. Роботи можуть виконувати багато функцій, які наразі здійснюємо ми. Проте, людина має права та несе відповідальність за свої дії і наслідки своїх дій. Виникає необхідність юридичного закріплення відповідальності й штучного інтелекту.

На даний момент, жодна із країн немає чіткої правової бази, яка могла б регулювати питання створення та реалізації штучного інтелекту, оскільки розробка правових актів знаходиться на початковому рівні. Тому для подальшого розвитку інноваційних технологій необхідно деталізовано продумати і прийняти нормативно-правові акти, які б гарантували безпечне застосування нанотехнологій у сучасній буденності.

Список використаних джерел

1. Буковська О. А. До проблеми правового регулювання штучного інтелекту/ О. А. Буковська: стаття, зб. матер., присвяч. В. В. Копєйчико- ву - 2020 р.;

2. Національна стратегія розвитку штучного інтелекту URL: https:// ukr.lb.ua/society/2018/12/11/414650_ukraini_potribna_natsionalna.html;

3. Кривецький О. До проблеми правового регулювання штучного інтелекту - голов. ред. НЮБ НБУВ //Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ;

4. Тенденції розвитку правового регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі: зб. тез доповідей на міжнарод. наук.-практ. конф./ Навчально-науковий інститут права та психології Національного університету «Львівська політехніка» - Львів, 2017 - с. 52-54;

5. European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL)) // European Parliament Official web-site. - [Electronic source]. Cit. 07.11.2017. Retrieved from - http://www.europarl. europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-TA2017- 0051+0+DOC+XML+V0//EN.

Размещено на Allbest.ru