Кримінологічна характеристика факторів вчинення військовослужбовцем самовільного залишення військової частини або місця служби

Размещено на http://www.allbest.ru

Кримінологічна характеристика факторів вчинення військовослужбовцем самовільного залишення військової частини або місця служби

П.Г. Висоцький ад'юнкт

Академії Державної пенітенціарної служби

Анотація

Кримінологічна характеристика факторів вчинення військовослужбовцем самовільного зали-шення військової частини або місця служби

Висоцький П.Г.

У сучасній юридичній науці існує чимало підходів до класифікації факторів вчинення військовослужбов-цем самовільного залишення військової частини або місця служби. Саме тому в статті досліджуються фак-тори такого вчинення й аналізуються їх специфічні особливості.

Визначено, що фактори вчинення військовослуж-бовцем самовільного залишення військової части-ни або місця служби як військового кримінального правопорушення найбільш оптимально розподіля-ти на чотири різновиди: 1) соціально-психологічні; 2) організаційно-управлінські; 3) соціально-економіч-ні; 4) нормативно-правові.

У статті досліджено кожен із вищеназваних чинни-ків самовільного залишення військової частини або міс-ця служби, зокрема визначено їх властивості, причини й умови, за яких ці фактори можуть бути застосовані. Також проаналізовано їх вплив на вчинення самовіль-ного залишення військової частини або місця служби і визначено, що лише в сукупності вищезазначені чин-ники мають дійсно важливий вплив на вчинення тако-го кримінального правопорушення.

У процесі проведення дослідження цих факторів визначено, що саме соціально-психологічні чинники самовільного залишення військової частини або місця служби вважаються найбільш важливими, оскільки вони здатні викривити ставлення солдатів і військовос-лужбовців до військової дисципліни, військового по-рядку, обов'язків несення військової служби, наданої військової присяги, конституційних обов'язків, пов'я-заних із захистом Вітчизни, наказів командирів та начальників тощо. При цьому в статті зазначено, що не слід недооцінювати й інші фактори самовільного залишення військової частини або місця служби.

В результаті проведеного дослідження та комплек-сного аналізу кожного з факторів самовільного зали-шення військової частини або місця служби визначе-но, що кожен із них має важливе практичне значення, оскільки ці чинники демонструють ті причини й умо-ви, які лягли в основу вчинення кримінального пра-вопорушення, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України.

Ключові слова: самовільне залишення, військова частина, фактори, причини, умови.

Summary

кримінологічний військовослужбовець самовільний

Criminological characteristics of the factors committed by a serviceman to leave a military unit or place of service

Vysotsky P.G.

In modern legal science, there are a number of approaches to the classification of factors of voluntary departure from a military unit or place of service. That is why, in this scientific article the factors of the serviceman's leaving the military unit or place of service are investigated and their specific features are analyzed accordingly.

It is determined that the factors of a serviceman's voluntary leaving of a military unit or place of service as a military criminal offense are most optimally divided into four types: 1) socio-psychological; 2) organizational and managerial; 3) socio-economic; 4) regulatory.

The scientific article examines each of the above factors of leaving a military unit or place of service, in particular, identifies their properties and the reasons and conditions under which these factors can be applied. The influence of the above-mentioned factors on the commission of leaving a military unit or place of service is also analyzed and it is determined that only in the aggregate the above-mentioned factors have a really important influence on the commission of this criminal offense.

In the process of studying the above factors, it was determined that the socio-psychological factors of leaving the military unit or place of service are considered the most important, because the above factors can distort the attitude of soldiers and servicemen to military discipline, military order, military service, military oath, constitutional duties related to the defense of the Fatherland, orders of commanders and chiefs, etc. At the same time, this scientific article states that other factors of leaving a military unit or place of service should not be underestimated. As a result of research and comprehensive analysis of each of the factors of leaving the military unit or place of service, it is determined that each of the above factors is of great practical importance because they demonstrate the causes and conditions that formed the basis of a criminal offense under Article 407 of the Criminal Code.

Key words: unauthorized abandonment, military unit, factors, reasons, conditions.

Варто зазначити, що питанням причин та умов вчинення кримінальних правопорушень військо-вослужбовцями кримінологія приділяє особливу увагу. Це зумовлюється тим, що злочинність та її причини й умови вважаються ключовими елемента-ми предмета кримінології, тож, відповідно, під час дослідження самовільного залишення військової частини або місця служби важливо сформулювати якомога більше обставин, що безпосередньо визна-чають зміст і структуру самовільного залишення військової частини або місця служби [1, с. 60]. Особ-ливо актуальним є дослідження факторів само-вільного залишення військової частини або місця служби, оскільки саме вони найтісніше пов'язані з процесом проходження військової служби особою.

Метою статті є з'ясування чинників самовільно-го залишення військової частини або місця служби.

Наразі в науці існує чимало підходів до класи-фікації факторів вчинення самовільного залишен-ня військової частини або місця служби. Однак з практичного аспекту найбільш оптимальним є виокремлення таких різновидів факторів вчинен-ня кримінального правопорушення: 1) соціально- психологічних; 2) організаційно-управлінських; 3) соціально-економічних; 4) нормативно-правових.

Відзначимо, що соціально-психологічні фак-тори самовільного залишення військової частини або місця служби є найважливішими, оскільки саме вони здатні викривити ставлення солдатів та військовослужбовців до військової дисципліни, військового порядку, обов'язків несення військо-вої служби, наданої військової присяги, конститу-ційних обов'язків, пов'язаних із захистом Вітчиз-ни, наказів командирів і начальників тощо. До соціально-психологічних факторів самовільного залишення військової частини або місця служби відносять:

- намагання деяких солдатів та військовос-лужбовців зберегти власне життя, зокрема в умо-вах проведення АТО/ООС;

- досить низький рівень військової дисципліни;

- неповагу військовослужбовців до наказів Ге-нерального штабу Збройних сил України та безпо-середніх військових командирів і начальників;

- досить низький рівень патріотизму в деяких солдатів та військовослужбовців;

- досить низький рівень бойового духу в дея-ких солдатів і військовослужбовців;

- впевненість деяких солдатів і військовослуж-бовців у безперспективності оборонної стратегії під час проведення АТО/ООС на сході України;

- заборону на відкриття вогню по сепаратистах ДНР і ЛНР та їхніх бойових позиціях, відповідно до умов Мінських домовленостей;

- політичні міркування деяких військовос-лужбовців, зокрема й їхнє толерантне ставлення до ідеології керівництва Російської Федерації, так званих ДНР і ЛНР [4, с. 182].

Своєю чергою організаційно-управлінські фак-тори залишення військової частини або місця служби можна виокремити у декілька груп, а саме:

- проблеми реформування сектора безпеки та оборони держави, які виявляються в: недостатній ефективності управління діяльністю Збройних сил України; нераціональному розподілі та вико-ристанні коштів із Державного бюджету, які ви-діляються державою на сектор безпеки й оборони; несвоєчасному виконанні положень Стратегічного оборонного бюлетеня України, де безпосередньо визначені основні напрями удосконалення Зброй-них сил України; бюрократизації військової сфе-ри в державі тощо;

- прорахунки в кадровій політиці Мініс - терства оборони України, які виражаються в: недієвості змішаної системи комплектування особового складу Збройних сил України військо-вослужбовцями одночасно за призовом і за кон-трактом; призові осіб у процесі часткової мобі-лізації в 2014-2015 рр., частина з яких не мала мотивації для проходження військової служби та, відповідно, не була патріотично налаштова-на і характеризувалася досить низьким рівнем моральних та професійних якостей, антигромад-ською установкою і психічною деформацією, що виражалося в систематичному вживанні ними алкоголю; укомплектованості первинних офі-церських та сержантських посад військовослуж- бовцями-контрактниками із недостатнім рівнем військової підготовки і мотивації для сумлінного виконання ними військового обов'язку тощо;

- дуже високий рівень корупціїу військовій сфе-рі. Корупція переважно й заважає р('(|х>рмувати ар-мію та покращувати різноманітні види забезпечення особового складу Збройних сил України, що в рзуль- таті призводить до зменшення вмотивованості вій-ськовослужбовців під час проходження військової служби, погіршує їх ставлення до неїта підштовхує до вчинення кримінальних правопорушень [2,с.4];

- недоліки в реформуванні та діяльності ор-ганів військової юстиції: ліквідація військових судів, відповідно до судової реформи в 2010 р.; ліквідація військових прокуратур у 2020 р.; поз-бавлення прокуратури функції загального нагля-ду; нестворення нового органу військової юстиції; гуманна каральна політика судів стосовно винних у вчиненні самовільного залишення військової ча-стини або місця служби;

- чинники, які заважають якісному розсліду-ванню кримінальних правопорушень: труднощі слідчих у розслідуванні кримінальних правопору-шень, що мають суміжний характер із самовіль-ним залишенням військової частини або місця служби; складність доставляння затриманого під-озрюваного військовослужбовця до слідчого судді для обрання йому запобіжного заходу через ве-лику відстань від місць постійної дислокації вій-ськових частин у центральних або західних облас-тях України до судів Донецької або ж Луганської областей, що становить від 850 до 1 288 км;

- недоліки організації несення військової служ-би: прорахунки в роботі сержантсько-старшинсько-го та офіцерського складу Збройних сил України, зокрема непрофесіоналізм військовослужбовців, недостатня військова підготовка, відсутність орга-нізаційно-управлінських якостей, низький рівень морально-етичних якостей тощо; наявність у дея-ких підрозділах Збройних сил України випадків по- застатутних відносин між військовослужбовцями;

- поширення алкоголізму та наркоманії. Саме алкоголізм серед військовослужбовців є причиною так званих небойових втрат, зокрема розстрілів товаришів по службі, необережного поводження зі зброєю, що призвело до смерті, каліцтва, дорож-ньо-транспортних пригод тощо. Більшість з наве-дених дій вчиняються військовослужбовцями у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;

- недостатній рівень професіоналізму Гене-рального штабу Збройних сил України, який особливо виражається у військово-тактичній безграмотностівійськового командування. Це без-посередньо призвело до великих втрат особового складу Збройних сил України під час боїв під Іло- вайськом та Дебальцевим. Так, недовіра та невпе-вненість великої кількості військовослужбовців у діях Генерального штабу Збройних сил України зумовили реалізацію злочинної мотивації на са-мовільне залишення військової частини чи місця служби або ж на безпосередньо дезертирство;

- недоліки у військово-ідеологічній підготовці та психологічній роботі з особовим складом Зброй-них сил України: низький рівень патріотизму та бо-йового духу в деяких військовослужбовців; незадо-вільна державна ідеологічна політика; відсутність або ж неповнота інформаційного та пропагандист-ського забезпечення, військово-патріотичного ви-ховання, культурно-просвітницької роботи серед військовослужбовців, захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу; відсутність у Збройних силах України впродовж тривалого часу (до 2017 р.) служби військового ду-ховенства (капеланської служби) [3, с. 304-305];

- неякісний рівень здійснення демократично-го цивільного контролю за воєнною організацією, що безпосередньо знаходить свій вияв у недієвості інститутів громадянського суспільства стосовно моніторингу та контролю роботи центрального апарату Міністерства оборони України, зокрема оцінки ефективності його діяльності, правильно-сті й прозорості прийнятих управлінських рішень тощо [4, с. 182-183].

На нашу думку, організаційно-управлінські фактори самовільного залишення військової ча-стини або місця служби можна усунути завдяки належній роботі керівництва Міністерства обо-рони України. Зокрема, викоренення вищеза-значених причин можливе завдяки посиленню дисципліни в армії та відповідальності за вчи-нення різних правопорушень. Тільки в такому разі можливе зменшення випадків самовільного залишення військової частини або місця служби.

До соціально-економічних факторів вчинення самовільного залишення військової частини або місця служби належать такі, як:

- невиконання взятих державою на себе зо-бов'язань із гідного грошового забезпечення вій-ськовослужбовців Збройних сил України;

- незадовільне речове, продовольче та медичне забезпечення солдатів і військовослужбовців;

- недостатній рівень грошового забезпечення військовослужбовців-контрактників [5, с. 63];

- неналежний рівень житлового, побутового, матеріально-технічного забезпечення військовос-лужбовців [6, с. 15].

Нормативно-правові фактори стосуються не-досконалості законодавства, а саме: прогалин, колізій та дублювання положень великої кілько-сті нормативно-правових актів у сфері норматив-но-правового забезпечення діяльності Збройних сил України, порядку проходження військової служби, а також неточностей кримінального і кри-мінально-процесуального законодавства. Серед нормативно-правових причин та умов самовільно-го залишення військової частини або місця служби можемо виокремити такі:

- скасування функцій загального нагляду про-куратури;

- нечітке визначення у ст. 407-409 Криміналь-ного кодексу України терміна «особливий період» із нечітким терміном його дії;

- досить легкі санкції, передбачені за вчинен-ня самовільного залишення військової частини або місця служби;

- відсутність Закону «Про військову поліцію»;

- недосконалість законодавства щодо організа-ції розшуку військовослужбовців, які залишили військову частину або місце проходження вій-ськової служби;

- недосконалість конструкції ст. 23 Закону Укра-їни «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо строків проходження служби різними катего-ріями військовослужбовців тощо [4, с. 184].

Загалом усі ці фактори призводять до збіль-шення кількості кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407 КК України.

Висновки

Отже, в результаті проведеного дослідження можемо дійти висновку, що най-більш поширеними факторами самовільного залишення військової частини або місця служ - би є: 1) соціально-психологічні; 2) організа-ційно-управлінські; 3) соціально-економічні; 4) нормативно-правові. Безперечно, кожен із ви-щезазначених чинників має важливе практичне значення,оскількивонидемонструють ті причини й умови, які лягли в основу вчинення кри - мінального правопорушення, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України.

Література

1. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кри-мінологія : курс лекцій. Київ : МАУП, 2002. 295 с.

2. Олійник О.М. Запобігання незаконному викорис-танню бюджетних коштів у Збройних силах України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Харків, 2015. 20 с.

3. Потапчук Є.М. Теорія та практика збереження психічного здоров'я військовослужбовців : моногра-фія. 2004. 322 с.

4. Артеменко О.М. Детермінація злочинів проти порядку проходження військової служби. Право і сус-пільство. 2017. № 5. С. 181-185.

5. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 р.». Київ : НІСД, 2017. 928 с.

6. Біла книга-2013: Збройні сили України / Мініс-терство оборони України ; Генеральний штаб Збройних сил України. Київ, 2014. 75 с.

Размещено на Allbest