Сучасні можливості судової експертизи в процесі розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний експертно- криміналістичний центр МВС України

Сучасні можливості судової експертизи в процесі розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Теплицький Б.Б. - перший

заступник директора

Анотація

експертний спеціальний розслідування злочин

Мета статті полягає в дослідженні актуальних питань залучення спеціальних знань під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку. Методологічною основою дослідження є використання комплексу методів і методичних підходів, зокрема: формально-юридичного, структурно-функціонального, системного й порівняльно-правового, аналізу, синтезу та прогнозування тощо. Наукова новизна. У межах висвітлення проблемних питань боротьби з комп'ютерною злочинністю виокремлено негативні чинники, що поширені саме в Україні. Акцентовано, що комп'ютерна злочинність як нова форма антигромадської поведінки становить серйозну загрозу безпеці й нормальному функціонуванню нашого суспільства, а тому основною метою державної політики в протидії кримінальним правопорушенням у сфері використання електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку є взаємодія та координація зусиль експертних структур із правоохоронними органами, а також забезпечення їх необхідною матеріально-технічною базою. Принципово важливе значення для розкриття та розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій, систем і мереж електрозв'язку мають спеціалізовані експертні дослідження. Важливу роль у призначенні цих видів експертиз відіграють правильне визначення об'єкта та завдання експертного дослідження, а також правильна постановка питань експерту, які безпосередньо залежать від завдань експертного дослідження. У зв'язку із цим, помилки в постановці питань експерту становлять помилку у визначенні завдання, яке має виконати експертиза. Висновки. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку є складним антисоціальним явищем, що охоплює майже всі сфери життєдіяльності людини та безпосередньо стосується такого поняття, як інформаційна безпека. Ефективне розкриття та розслідування цих кримінальних правопорушень потребують передусім якісного залучення до процесу розслідування кваліфікованих фахівців у галузі використання комп'ютерних технологій. Нині в криміналістичній науці майже не розроблено рекомендацій, які стосувалися б особливостей розслідування та проведення судових експертиз за цими категоріями справ. Пов'язано це насамперед з новизною окресленої проблеми, доступністю та стрімким збільшенням кількості різновидів комп'ютерно-мобільних пристроїв, їх сервісів і засобів мобільного зв'язку. Результативне розслідування злочинів у сфері інформаційно- комп'ютерних технологій залежить від своєчасного та правильного проведення необхідних експертних досліджень. Крім традиційних криміналістичних досліджень, важливе значення в розкритті та розслідуванні злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій мають спеціалізовані експертизи, які реалізують низку пошукових діагностичних й ідентифікаційних завдань, що стосуються дослідження як електронно- обчислювальної техніки, так і криміналістичної інформації, яка на них міститься.

Ключові слова: електронно-обчислювальна машина; судова експертиза; кримінальне правопорушення; комп'ютерна злочинність; інформаційна безпека.

Annotation

Teplytskyi B.- First Deputy Director of the State Scientific Research Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Current Possibilities of Forensic Examinations during the Investigation of Crimes in the Field of Electronic Computing Machines (Computers), Systems and Computer Networks and Telecommunications Networks

The purpose of the article is to investigate current issues related to the involvement of specialized knowledge in the investigation of crimes in the use of electronic computers (computers), systems and computer networks and telecommunications networks. The methodological basis of the study is the use of a set of methods and methodological approaches. In particular, formal-legal and structural-functional, systemic and comparative-legal, analysis, synthesis and forecasting. Scientific novelty. Revealing the problematic issues of the fight against cybercrime, the author identifies the negative factors that are inherent in Ukraine. The author emphasizes that cybercrime as a new form of anti-social behavior poses a serious threat to the security and normal functioning of our society. The main goal of state policy in the fight against this crime should be the interaction of expert institutions with law enforcement agencies and providing them with the necessary material and technical base. The main importance for the detection and investigation of crimes in the use of computer technology, systems and telecommunications networks are specialized expert research. An important role in the appointment of these types of examinations is played by the correct definition of the object and tasks of expert research, as well as the correct formulation of expert questions, which directly depend on the tasks of expert research. Conclusions. Crimes in the use of computers, systems and computer networks and telecommunications networks are one of the complex antisocial phenomena in society, covering almost all areas of human life and directly affect the concept of information security. Effective detection and investigation of these criminal offenses first of all requires high-quality involvement of qualified specialists in the field of computer technology in the investigation process. To date, forensic examination has virtually no recommendations that would address the specifics of the investigation and conduct of forensic examinations in these categories of cases. This is primarily due to the novelty of the existing problem, the availability and rapid growth of computer and mobile devices, their services and mobile communications. The effective investigation of crimes in the field of information and computer technology depends on the timely and competent conduct of the necessary expert research. In addition to traditional forensic research, specialized examinations are important in the detection and investigation of crimes in the use of computer technology, which solve a number of search diagnostic and identification problems related to the study of both computer technology and forensic information contained therein.

Keywords: electronic computer; expertise; criminal offense; cybercrime; informational security.

Вступ

Визначення основних напрямів державної політики у сфері інформаційної безпеки є вкрай актуальним для сучасної України. З огляду на стрімкий прогрес у сфері розвитку інформаційно- комунікаційних технологій, слід зважати на те, що повноцінна життєдіяльність нашого суспільства безпосередньо залежить від безпеки його інформаційного середовища.

Пошук нових, ефективніших способів виявлення та нейтралізації впливів на інформацію, зокрема у світових відкритих мережах, є природною захисною реакцією суспільства, причому Україна не є винятком.

За даними провідних міжнародних організацій, збитки, завдані кримінальними правопорушеннями у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, можна порівнювати з доходами від незаконного обігу наркотичних засобів і зброї. Тільки в США щорічні економічні втрати від цих видів злочинних діянь становлять понад 100 млрд доларів. Причому чимало деліктів у цій сфері залишаються прихованими, що засвідчує їхню високу латентність ("Kompiuterni zlochyny").

Мета і завдання дослідження

Мета статті полягає в дослідженні питань проведення судової експертизи як основної форми залучення спеціальних знань під час розслідування злочинів у сфері використання електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- визначити основну мету державної політики з протидії кримінальним правопорушенням у сфері використання комп'ютерних технологій;

- дослідити основну форму використання спеціальних знань у кримінальному процесі під час розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій;

- проаналізувати об'єкт й основні завдання судових експертних досліджень під час розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій.

Виклад основного матеріалу

Окреслюючи проблемні питання боротьби з комп'ютерною злочинністю в сучасному світі, можна виокремити такі негативні чинники, які притаманні Україні, а саме:

- відсутність налагодженої системи правового й організаційно-технічного забезпечення законних інтересів громадян, держави та суспільства у сфері інформаційної безпеки;

- обмежені можливості бюджетного фінансування робіт зі створення правової, організаційної та технічної бази інформаційної безпеки;

- неналагоджена координація дій у протидії комп'ютерній злочинності правоохоронних органів і недостатня підготовка їх кадрового складу щодо ефективного попередження, виявлення та розслідування таких протиправних діянь;

- недосконала система єдиного обліку правопорушень, учинених за допомогою засобів інформатизації;

- відставання вітчизняної індустрії інформаційних технологій та їх баз даних від світового рівня (Pashniev, 2007, p. 147-149).

Комп'ютерна злочинність як нова форма антигромадської поведінки становить серйозну загрозу безпеці й нормальному функціонуванню нашого суспільства. З огляду на це, основна мета державної політики з протидії кримінальним правопорушенням у сфері використання електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, на нашу думку, має полягати у взаємодії та координації зусиль експертних структур із правоохоронними органами, а також забезпечення їх необхідною матеріально-технічною базою.

Взаємодія відповідних органів зводиться переважно до епізодичного обміну інформацією. Бракує найголовнішого - цілісної системи безперервного відстеження обстановки у сфері забезпечення інформаційної безпеки різних систем і своєчасного (запобіжного) прийняття рішень щодо виявлення та припинення таких видів кримінальних правопорушень. Цілком очевидно, що створення цілісної системи неможливе, якщо не налагоджено ефективної взаємодії вітчизняних експертних структур з експертними та правоохоронними органами зарубіжних країн, які здійснюють боротьбу з комп'ютерною злочинністю. Крім того, будь-яка навіть найтехнологічніша система не зможе досягти поставленої мети, якщо вона не забезпечена висококваліфікованими кадрами (Meshcheriakov, 2002, p. 331).

На жаль, вітчизняні правоохоронні органи не мають достатньої кількості фахівців, які знаються на сучасній техніці, здатних оперативно виявляти й розкривати злочини у сфері комп'ютерних технологій. Тому створення цілісної системи навчання, підготовки й перепідготовки фахівців у протидії комп'ютерним правопорушенням є пріоритетним завданням правоохоронної сфери.

Слід також зазначити, що процеси щодо ефективного розкриття, розслідування та попередження злочинів, вчинених з використанням комп'ютерних можливостей, потребують створення всіх необхідних для цього методичних і технічних засобів (Shcherbakovskiy, 2005, p. 355). З огляду на слабку розробленість відповідного інструментарію, це завдання є першорядним під час реалізації заходів щодо адекватної протидії комп'ютерній злочинності. Із зазначеним напрямом тісно пов'язана проблема вдосконалення нормативно- правової бази, недостатня розробленість якої поки що не дає змоги на належному рівні протистояти протиправним діянням у комп'ютерній сфері.

Крім цього, відсутність чіткої кримінально- правової кваліфікації злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку створює складнощі в тлумаченні та застосуванні норм закону, що обмежує дії правоохоронних органів з реалізації завдань щодо протидії комп'ютерній злочинності.

Зрештою, одним із головних завдань щодо ефективної боротьби з кримінальними правопорушеннями у сфері використання комп'ютерів, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку є проведення комплексу науково-дослідних робіт з удосконалення та створення програмних, програмно-апаратних і технічних засобів, що забезпечать ефективний захист комп'ютерних мереж та їх баз даних.

Результати аналізу вітчизняної експертної практики засвідчують, що постійно посилюється напруженість криміногенної обстановки у сфері використання комп'ютерних технологій. Ця обставина дає підстави стверджувати, що:

- по-перше, інформація стає предметом злочинного посягання, оскільки її використання, поширення або збут дають високі прибутки;

- по-друге, експертні та правоохоронні органи поступово накопичують досвід боротьби із цими кримінальними правопорушеннями, у зв'язку з цим розробляють ефективніші способи їх виявлення, розкриття та припинення (Motliakh, 2005, p. 183).

Під час розслідування таких високотехнологічних злочинів дедалі частіше постає необхідність виявлення та вилучення слідів і речових доказів, поданих у вигляді інформації в електронно- обчислювальних, телекомунікаційних системах, на магнітних носіях, програмних продуктах і комп'ютерній техніці. У зв'язку із цим, нагальною є потреба в залученні слідчим у межах досудового розслідування спеціальних знань і навичок використання новітніх інформаційних технологій, тобто таких наукових, технічних та інших професійних знань, які не є загальновідомими для слідчого, прокурора, суду й інших учасників процесу.

З цього приводу О. Ф. Коні в праці «Суд - наука - мистецтво» зауважував, що судова практика достатньо часто зумовлює необхідність використання спеціальних досліджень, концентруючи в них осередок справи та вдаючись до залучення експертів з різних спеціальних галузей знань, мистецтва, ремесла (Koni, 1923, p. 1). У цьому контексті Б. М. Шавер 1940 року зазначав, що ефективне розкриття та розслідування злочинів безпосередньо залежить від використання в процесі розслідування знань і досягнень технічних наук (Shaver, & Vinberg, 1940, p. 68).

У вітчизняній кримінальній процесуальній діяльності спеціальні знання використовують у трьох формах, а саме:

- у разі залучення спеціалістів під час проведення окремих слідчо-процесуальних чи судових дій (ст. 71 КПК України) Уперше 1949 року А. І. Вінберг порушив питання стосовно введення в кримінальний процес поряд з експертом такої процесуальної фігури, як спеціаліст.

Відповідно до вітчизняного кримінального процесуального законодавства, спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування та судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ч. 1 ст. 71).

Спеціаліст реалізує свої знання у двох формах, а саме: непроцесуальних - усних поясненнях і методичних консультаціях зі спеціальних питань; процесуальних - безпосереднього застосування спеціальних знань та криміналістичної техніки, інших науково-технічних засобів під час виявлення, вилучення, закріплення та дослідження доказів.;

- у межах проведення експертиз (ст. 242-245, 332 КПК України);

- під час допиту експерта (ч. 7 ст. 95, ч. 7 ст. 101, ст. 356 КПК України) ("Kryminalnyi protsesualnyi kodeks", 2012).

Основною процесуальною формою щодо залучення та використання наукових, технічних та інших спеціальних знань у кримінальному процесі вважають експертизу, яка ґрунтується на спеціальному дослідженні й відповідному кваліфікованому висновку експерта, що безпосередньо стосується досудового розслідування (Rossinskaia, & Usov, 2001, p. 173).

Проведення судової експертизи у вітчизняному законодавстві регламентують: Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ ("Zakon Ukrainy", 1994); Кримінальний процесуальний кодекс України (ст. 69, 70, 101, 102, 232, 242-245, 518) ("Kryminalnyi protsesualnyi kodeks", 2012); Цивільний процесуальний кодекс України (ст. 72, 73, 102-115, 255, 237, 239, 298) ("Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks", 2004); Положення про Експертну службу МВС України від 3 листопада 2015 року № 1343 ("Nakaz MVS", 2015); Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 8 жовтня 1998 року № 53/5 ("Nakaz Ministerstva yustytsii", 1998); Інструкція про особливості здійснення судово- експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, від 12 грудня 2011 року № 3505/5 ("Nakaz Ministerstva yustytsii", 2011).

Відповідно до положень зазначених нормативно-правових актів, судовою експертизою вважають дослідження на підставі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або можуть бути предметом судового розгляду ("Zakon Ukrainy", 1994). На підставі цього визначення доходимо висновку, що судову експертизу в кримінальному процесі призначають тоді, коли для з'ясування конкретних обставин у кримінальному провадженні потрібні спеціальні галузеві знання, якими володіють відповідні особи - експерти. На цьому акцентує і норма ст. 242 КПК України («Підстави проведення експертизи»), у якій зазначено, що судову експертизу проводять відповідна спеціалізована експертна установа або атестовані судові експерти, які не працюють у цих установах, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання ("Kryminalnyi protsesualnyi kodeks", 2012).

Принципово важливе значення для розкриття та розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій, систем і мереж електрозв'язку мають спеціалізовані експертні дослідження (Palamarchuk, 2004, p. 141). Науково- методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, такими визначають: 1) експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів; 2) експертизу телекомунікаційних систем та засобів (Koni, 1923), включаючи їх до класу інженерно-технічних експертиз (тобто за походженням електронно- обчислювальна техніка належить до інженерно- технічних розробок).

Отже, об'єктом криміналістичного дослідження під час розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій є не лише комп'ютерно-обчислювальна техніка, а й інформація, що міститься на машинному носієві. Необхідно також зауважити, що розвиток мобільно-комп'ютерних технологій дав широкий спектр цифрових і повністю портативних пристроїв, їх мобільних додатків, сервісів та засобів мобільного зв'язку. Зазначене як наслідок дало змогу здійснювати операції з отримання, обробки та передачі інформації майже в усіх сферах життєдіяльності людини. Отже, проблема інформаційної безпеки загострилася у зв'язку із процесами проникнення майже в усі сфери життєдіяльності суспільства технічних засобів обробки й передання інформації. Тому об'єкт судових експертиз під час розкриття та розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку залежить передусім від способу й механізму вчинення та приховування злочину.

Важливу роль у призначенні експертизи під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку відіграє правильна постановка питань експерту, які безпосередньо залежать від завдань експертного дослідження. У зв'язку із цим, помилка в постановці питань експерту фактично є помилкою у визначенні завдання, що виконує експертиза. Коло завдань і питань, які можуть бути поставлені експерту, під час призначення комп'ютерних експертиз, достатньо повно висвітлено в криміналістичній літературі. Ці рекомендації цілком може бути використано під час призначення експертного дослідження. Зокрема, основними слід вважати ідентифікаційні й неідентифікаційні (діагностичні чи ситуаційні) завдання, що полягають в/у: установленні цільового призначення та функціональних можливостей пристроїв, що належать до складу комп'ютера; установленні цільового призначення та функціональних можливостей програмного забезпечення; установленні факту розроблення та хронології розроблення програмного забезпечення; установленні факту розроблення та хронологічних характеристик виготовлення текстових документів; виявленні й відновленні умисно знищених текстових файлів різних форматів або їх фрагментів; установленні фактів прийому та передачі факсимільних повідомлень за допомогою модемного зв'язку, відновлення текстів і хронології обміну інформацією; установленні фактів здійснення фотомонтажу, монтажу відео- та аудіозаписів; встановленні авторства і хронологічних характеристик виконання зазначених робіт; установленні фактів виготовлення печаток, штампів, бланків й іншої графічної продукції та визначення хронології виготовлення графічних документів; встановленні фактів розроблення, авторства та хронологічних характеристик відеопродукції (відеофільмів, рекламних роликів тощо), виготовлених з використанням 30-технологій; відновленні й аналізі відеоінформації низької якості, знятої з недостатньою експозицією, недостатньою освітленістю об'єктів або зіпсованої з інших причин; відновленні та аналізі аудіоінформації низької якості, записаної в умовах сильного шуму, з недостатньою чутливістю мікрофона, зіпсованої за якимись іншими причинами тощо; відновленні й аналізі інформації, що міститься в базах даних (інформаційні системи, бухгалтерія, довідники тощо); відновленні умисно видаленої інформації або її фрагментів; відновленні й аналізі інформації, захищеної від несанкціонованого доступу (подолання кодів, паролів тощо); установленні цільового призначення та функціональних можливостей інтернет-додатків; встановленні технологічних сеансів роботи в мережі Інтернет, виявленні, аналізі й відновленні інформації, отриманої за протоколами HTTP, FTP, UUCP, POP (файли, повідомлення електронної пошти e-mail, відвідування сайтів Інтернет тощо); установленні фактів розроблення програмного забезпечення, призначеного для здійснення несанкціонованого доступу до комп'ютерних мереж; установленні фактів розроблення програмного забезпечення для здійснення несанкціонованого доступу до розподілених баз даних і серверів баз даних; установленні фактів виготовлення або наявності на комп'ютері програмного забезпечення, призначеного для несанкціонованого здійснення розрахунків за кредитними картками в галузях електронної комерції; установленні фактів виготовлення та умисного поширення комп'ютерних вірусів, а також програм, що небезпечні з погляду порушення працездатності комп'ютерних мереж; встановленні фактів виготовлення в мережі Інтернет інформації, зміст і способи поширення якої не відповідають чинному законодавству України (порнографія, відео, фото, тексти тощо); аналізі безпеки інтернет- додатків, під час виготовлення яких використовують технології HTML, Java, VBA, XML, ASP, Sybase, Oracle, MS Jet, PostgreSQL тощо; встановленні фактів несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів корпоративних мереж і мережі Інтернет; визначенні комп'ютера, з якого здійснюють несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів, тощо.

У деяких випадках під час розслідування злочинів у сфері використання електронно- обчислювальних машин, систем, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку можуть призначати комплексні та комісійні експертизи. Для виконання завдань, що стосуються господарчої, фінансової діяльності установ, проводять комплексну комп'ютерно-технічну та судово-бухгалтерську експертизу. З метою встановлення пристрою, на якому було виконано документ, порівняння документа із зображенням у файлі установ призначено комплексну комп'ютерно-технічну та судово-технічну експертизу документів. Для вивчення споживчих властивостей, умов зберігання, вартості комп'ютерних засобів, програмного забезпечення проводять комплексну комп'ютерно-технічну та судово-товарознавчу експертизу. Для встановлення джерела походження програмних продуктів, відео-, аудіо- продукції призначають комплексну комп'ютерно- технічну експертизу й експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Крім цього, дослідження останніх років засвідчують, що дедалі частіше під час розслідування злочинів у сфері комп'ютерних технологій слідство постає перед необхідністю експертних досліджень мовної інформації, яку передають комп'ютерними мережами. У цих випадках вчені- криміналісти рекомендують призначати судово- лінгвістичні експертизи, об'єктом яких, на їхню думку, є мовна (текстова) інформація, зафіксована на певному матеріальному носії. Водночас додаткові можливості для збирання необхідних доказів можуть надати як сучасні можливості традиційних (судова авторознавча експертиза), так і порівняно нових експертиз, що нещодавно сформувалися (семантико-текстуальна експертиза), з метою виявлення екстремістських висловлювань, розпалювання національної, релігійної та расової ворожнечі, порушення прав інтелектуальної власності тощо.

Для дослідження інформації, що міститься на комп'ютерних носіях, експертові надають комп'ютерний носій, а також комп'ютерний комплекс, до складу якого належить досліджуваний носій. У деяких випадках можна обмежитися наданням тільки комп'ютерного носія. За наявності можливості слід до проведення такого дослідження попередньо проконсультуватися з експертом.

Для встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам, а також вартості програмного продукту експертові надають носій з копією досліджуваного програмного продукту й еталонну (дистрибутивну) копію програмного продукту. У разі відсутності дистрибутивної копії програмного продукту не слід відмовлятися від призначення експертизи, оскільки в окремих випадках її можна провести за наявності копії програмного продукту.

Для дослідження технічного стану й визначення вартості комп'ютерної техніки експертові надають комп'ютерну техніку, а також технічну документацію до неї. Вилучення блоків комп'ютерної техніки слід доручати експертові.

Для встановлення авторства досліджуваного програмного продукту експертові надають програми у вигляді вихідних текстів, бібліотечних і виконуваних модулів, а також програми (вихідні тексти, бібліотечні та виконувані модулі), що створені особою, щодо якої перевіряють версію, чи вона є автором досліджуваного продукту.

Щоб визначити, які саме об'єкти слід надавати експертові в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста) в галузі комп'ютерної техніки.

За результатами експертизи експерт складає та підписує експертний висновок. Цей висновок має важливе значення в системі засобів доказування в кримінальному провадженні. Тому специфіка розслідування злочинів у комп'ютерній сфері актуалізує необхідність грамотної та ефективної роботи слідчого зі збирання та дослідження речових доказів, документів, іншої матеріально відображуваної інформації про злочин, що міститься переважно на певних електронно-обчислювальних і програмних носіях. Водночас органи розслідування мають у повному обсязі отримати й задокументувати вербальну криміналістично значущу інформацію для встановлення причетності певної особи до вчиненого злочину.

Наукова новизна

У межах висвітлення проблемних питань боротьби з комп'ютерною злочинністю виокремлено негативні чинники, що поширені саме в Україні. Акцентовано, що комп'ютерна злочинність як нова форма антигромадської поведінки становить істотну загрозу безпеці й нормальному функціонуванню нашого суспільства, а тому основною метою державної політики в протидії кримінальним правопорушенням у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку є взаємодія та координація зусиль експертних структур із правоохоронними органами, а також забезпечення їх необхідною матеріально-технічною базою. Принципово важливе значення для розкриття та розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій, систем і мереж електрозв'язку мають спеціалізовані експертні дослідження. Важливу роль у призначенні цих видів експертиз відіграють правильне визначення об'єкта та завдання експертного дослідження, а також правильна постановка питань експерту, які безпосередньо залежать від завдань експертного дослідження. У зв'язку із цим, помилки в постановці питань експерту становлять помилку у визначенні завдання, яке має виконати експертиза.

Висновок

Злочини у сфері використання електронно- обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку є складним антисоціальним явищем, що охоплює майже всі сфери життєдіяльності людини та безпосередньо стосується такого поняття, як інформаційна безпека. Ефективне розкриття та розслідування цих кримінальних правопорушень потребують передусім якісного залучення до процесу розслідування кваліфікованих фахівців у галузі використання комп'ютерних технологій.

Нині в криміналістичній науці майже не розроблено рекомендацій, які стосувалися б особливостей розслідування та проведення судових експертиз за цими категоріями справ.

Пов'язано це насамперед з новизною окресленої проблеми, доступністю та стрімким збільшенням кількості різновидів комп'ютерно-мобільних пристроїв, їх сервісів і засобів мобільного зв'язку. Результативне розслідування злочинів у сфері інформаційно-комп'ютерних технологій залежить від своєчасного та правильного проведення необхідних експертних досліджень. Крім традиційних криміналістичних досліджень, важливе значення в розкритті та розслідуванні злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій мають спеціалізовані експертизи, які реалізують низку пошукових діагностичних й ідентифікаційних завдань, що стосуються дослідження як електронно-обчислювальної техніки, так і криміналістичної інформації, яка на них міститься.

References

1. Cherniakhovskyi, B.V. (2020). Osoblyvosti provedennia slidchoho ohliadu pid chas rozsliduvannia nesanktsionovanoho vtruchannia v robotu kompiuteriv, avtomatyzovanykh system, kompiuternykh merezh chy merezh elektrozviazku [Features of the investigative review during the investigation of unauthorized interference in the work of computers, automated systems, computer networks or telecommunication networks]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 2(115), 58-68. doi: https://doi.org/10.33270/01201152.58 [in Ukrainian].

2. Kompiuterni zlochyny u SShA [Computer crime in the United States]. (n.d.). www.crime-research.ru. Retrieved from https://www.crime-research.ru/library/usa_crime.htm [in Ukrainian].

3. Koni, A.F. (1923). Sud - nauka - iskusstvo (iz vospominaniy sudebnogo deiatelia [Court - science - art (from the memoirs of a judicial figure)]. Petrograd: Polarnaia zvezda [in Russian].

4. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: vid 13 kvit. 2012 r. No. 4651-VI [Criminal Procedural Code of Ukraine from April 13, 2012, No. 4651-VI]. (n.d.). zakon0.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 [in Ukrainian].

5. Meshcheriakov, V.A. (2002). Prestupleniia v sfere kompiuternoy informatsii: osnovy teorii i praktiki rassledovaniia [Crimes in the field of computer information: the foundations of the theory and practice of investigation]. Voronezn: Voronezn. gos. un-t [in Russian].

6. Motliakh, O.I. (2005). Pytannia metodyky rozsliduvannia zlochyniv u sferi informatsiinykh tekhnolohii [Questions of methods of investigation of crimes in the field of information technologies]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

7. Nakaz Ministerstva yustytsii Ukrainy "Pro zatverdzhennia Instruktsii pro pryznachennia ta provedennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen ta Naukovo-metodychni rekomendatsii z pytan pidhotovky ta pryznachennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen": vid 8 zhovt. 1998 r. No. 53/5 [Order of the Ministry of Justice of Ukraine "About approval of the Instruction on appointment and carrying out of forensic examinations and expert researches and Scientific and methodical recommendations concerning preparation and appointment of forensic examinations and expert researches" from October 8, 1998, No. 53/5]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text [in Ukrainian].

8. Nakaz Ministerstva yustytsii Ukrainy "Pro zatverdzhennia Instruktsii pro osoblyvosti zdiisnennia sudovo-ekspertnoi diialnosti atestovanymy sudovymy ekspertamy, shcho ne pratsyuiut u derzhavnykh spetsializovanykh ekspertnykh ustanovakh": vid 12 hrud. 2011 r. No. 3505/5 [Order of the Ministry of Justice of Ukraine "About the statement of the Instruction on features of implementation of judicial expert activity by the certified judicial experts who do not work in the state specialized expert institutions" from December 12, 2011, No. 3505/5]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text [in Ukrainian].

9. Nakaz MVS Ukrainy "Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Ekspertnu sluzhbu MVS Ukrainy": vid 3 lystop. 2015 r. No. 1343 [order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine "About the statement of the Situation on Expert service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine" from November 3, 2015, No. 1343]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-15#Text [in Ukrainian].