Щодо електронних послуг в Україні: юридична природа, ознаки та принципи

Доктринальні та нормативні підходи до визначення понять "послуга" та "електронна послуга". Етапи створення цифрової держави шляхом цифровізації послуг, нормативно-правове обґрунтування даного процесу. Основні ознаки реалізації електронних послуг.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.05.2022
Размер файла 24,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету

Щодо електронних послуг в Україні: юридична природа, ознаки та принципи

А.Л. Харченко,

студентка IV курсу

М.С. Уткіна,

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

Анотація

У статті охарактеризовано доктринальні та нормативні підходи до визначення таких понять, як «послуга» та «електронна послуга». У контексті реформ, що мають місце в Україні, необхідно наголосити на тому, що одним із напрямів діяльності Уряду є створення цифрової держави шляхом цифровізації послуг. Авторами виокремлено основні ознаки реалізації електронних послуг з урахуванням трактування цієї категорії. Зазначено, що, аналізуючи принципи надання електронних послуг, було визначено, що стаття 4 Закону України «Про адміністративні послуги» містить перелік загальних принципів надання електронних послуг. Цей закон варто розглядати у зв'язку із тим, що принципи надання електронних послуг становлять собою сукупність міжгалузевих принципів правової та управлінських сфер. До загальних належать принципи: 1) верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності;

1) стабільності; 3) рівності перед законом; 4) відкритості та прозорості; 5) оперативності та своєчасності; 6) доступності інформації про надання електронних послуг; 7) захищеності персональних даних; 8) раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання електронних послуг; 9) неупередженості та справедливості; 10) доступності та зручності для суб'єктів звернень. Спеціальні принципи надання електронних послуг мають бути спрямовані на досягнення таких фундаментальних цілей, як підтримка балансу між інтересами держави й інтересами скаржників та підвищення довіри таких органів до діяльності адміністративних та державних органів влади. Автори зазначили, що до таких представники наукової спільноти відносять принципи: безперервності, результативності, професійності, відповідальності; єдності, підпорядкованості, територіально-галузевий та зонально-предметний; своєчасності, зручності, доступності, мовчазної згоди.

Ключові слова: електронні послуги, надання електронних послуг, послуга, принципи реалізації електронних послуг.

Abstract

Kharchenko A.L., Utkina M.S. On the electronic services in Ukraine: legal essence, features and principles. - Article.

The article describes doctrinal and normative approaches to the definition of such concepts as «service» and «electronic service». It was emphasized that in the context of the reforms taking place in Ukraine, it should be emphasized that one of the activities of the Government is the creation of a digital state through the digitalization of services. The authors highlighted the main features of the implementation of electronic services, taking into account the interpretation of this category. It is noted that, analyzing the principles of providing electronic services, it was determined that Article 4 of the Law of Ukraine «On Administrative Services» contains a list of general principles of providing electronic services. This law is considered due to the fact that the principles of electronic services are a set of intersectoral principles, in particular: legal and administrative spheres. The general principles include: 1) the principle of the rule of law, including legality and legal certainty; 2) stability; 3) equality before the law; 4) openness and transparency; 5) efficiency and timeliness; 6) availability of information on the provision of electronic services; 7) protection of personal data; 8) rational minimization of the number of documents and procedural actions required to obtain electronic services; 9) impartiality and justice; 10) accessibility and convenience for the subjects of appeals. In turn, special principles for the provision of electronic services should be aimed at achieving such fundamental goals as maintaining a balance between the interests of the state and the interests of complainants and increasing the confidence of such bodies in the activities of administrative and public authorities. The authors noted that such principles of the scientific community include the following: continuity, efficiency, professionalism, responsibility; unity, subordination, territorial-branch and zonal-subject principles; timeliness, convenience, accessibility, tacit consent.

Key words: electronic services, provision of electronic services, service, principles of realization of electronic services.

Основна частина

Стрімкий розвиток і розповсюдження нових інформаційно-телекомунікаційних технологій несе з собою кардинальні зміни в контексті діяльності інформаційної сфери на світовому рівні. Такий вплив має безпосередній зв'язок із державою, державними структурами та суспільством загалом, стосується економічної і соціальної сфер, науки і освіти, культури і способу життя людей. Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій є важливим «імпульсом» для становлення світової економіки. Нововведення, які нині мають місце у сфері розвитку інформаційних технологій, сприяють новим економічним, соціально-культурним і політичним відносинам в суспільному житті, це так зване «глобальне інформаційне суспільство». Інформаційне суспільство розглядається як такий стан розвитку суспільства, що характеризується високорозвиненою інформаційною культурою, інфраструктурою і масовою інформатизацією, широким доступом населення до інформаційних та електронних ресурсів, наявністю ринку інформаційних продуктів і пріоритетним розвитком інформаційного сектору економіки.

Одним із таких факторів розвитку слід визначити появу, закріплення та урегулювання на законодавчому рівні електронних довірчих послуг. Формування системи надання такого виду послуг спрямовано насамперед на створення ефективного інформаційно-правового механізму реалізації прав людини і громадянина в контексті глобалізаційних процесів. Зважаючи на це, основним принципом надання електронних довірчих послуг є їх доступність для кожного суб'єкта суспільних відносин, незважаючи на момент та місце.

У цей період розвитку наукової думки є низка теоретичних підходів щодо трактування категорії «електронні послуги». З метою об'єктивного розуміння категорії «електронні послуги» вважаємо за доцільне окремо надати визначення категорії, яка є її складником, - «послуга». Це зумовлено тим, що остання категорія є базисом для розуміння сутності категорії «електронні послуги» загалом. Зокрема, з метою визначення загального необхідно насамперед визначити окреме.

Згідно з Ю. Тищенко, термін «послуга» необхідно розглядати як дію, роботу, операцію, результат господарської діяльності, комплекс заходів щодо надання отримувачу послуги, певного необхідного для нього блага, яке він може спожити під час отримання послуги (транспорті послуги, побутове, медичне обслуговування) і використовувати її результати в майбутньому (консультаційні, інформаційні послуги тощо) [1, с. 95]. Ф. Котлер акцентує увагу на тому, що послуга є будь-якою діяльністю, що являє собою благо, яке може бути запропоноване однією стороною іншій, а за своєю суттю вона є невідчутною і не приводить до заволодіння власністю (до передачі власності) [2, с. 818].

Проте неможливо не зупинитися на підході, який простежується в нормативно-правовій базі, а саме в кодифікованому акті - Цивільному кодексі України. Зокрема, Глава 63 має назву «Послуги. Загальні положення», зміст її може застосовуватися до усіх договорів щодо надання послуг, у разі, що це не суперечить суті зобов'язання. Зокрема, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором [3]. Зважаючи на це, пропонуємо під послугою розуміти діяльність щодо надання однією стороною іншій певного блага, що має користь для цієї сторони, задовольняє її потреби та може здійснюватися за ініціативою особи або ж на її прохання.

Надаючи визначення категорії «електронна послуга», звертаємося до законодавчої бази, що урегульовує це питання. Зокрема, Закон України «Про електронні довірчі послуги» [4] визначає «електронну послугу» як будь-яку послугу, що надається через інформаційно-телекомунікаційну систему. Також визначення електронних державних послуг знаходимо у Модельному законі про електронні державні послуги [5]. Відповідно до нього, електронні державні послуги необхідно розуміти як державну послугу, що надається інформаційно-комунікаційною мережею з використанням інформаційних технологій.

Щодо доктринальних джерел, то тут превалює декілька визначень цієї категорії. Зокрема, О. Ємельяненко пропонує під поняттям «електронні послуги» розуміти надання в електронній формі урядової інформації: програм і напрямів діяльності уряду, формування стратегій задля розв'язання найважливіших суспільних проблем. Електронні послуги характеризуються новими формами громадянської участі та співробітництва між владою і громадянами [6]. За С. Вишняковою, під «електронними послугами» слід розуміти різні види матеріальних і нематеріальних послуг, що надаються в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи Інтернет» [7, с. 17]. Таким чином, аналізуючи поняття «електронні послуги», констатуємо, що його зміст тісно пов'язаний із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

У контексті реформ, що мають місце в Україні, необхідно наголосити на тому, що одним із напрямів діяльності Уряду є створення цифрової держави шляхом цифровізації послуг. Зважаючи на вищенаведені трактування категорії «електронні послуги», можемо виокремити основні ознаки їх реалізації, зокрема:

- надання такого роду послуг за ініціативою, заявою фізичних та юридичних осіб за наявності електронного підпису, сертифікатів акредитованих центрів, сертифікації ключів;

- надання незалежно від форми їх вираження (усна чи письмова);

- надання незалежно від порядку отримання її органом влади;

- регламентація на законодавчому рівні отримання електронних послуг (здійснення електронної послуги відбувається у разі наявності спеціальної правової норми, що регулює порядок надання такої послуги. Вимога особи до владного органу вчинення певних дій на її користь може розглядатися як електронна послуга лише за умови чіткої регламентації порядку розгляду цієї заяви). Зважаючи на це, вимагати надання електронної послуги, надання якої не передбачено законом, від певного державного органу неможливо;

- встановлена кінцева форма індивідуального адміністративного акта, у якому вказано його адресат.

Представники наукової спільноти, розглядаючи питання принципів права, констатують, що вони як основа закріплені в Конституцій України. Зокрема, до таких принципів науковці відносять:

1) принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина; 2) принцип верховенства права та правового закону; 3) принцип рівності однорідних суб'єктів адміністративного права перед законом; 4) принцип демократизму; 5) принцип взаємної відповідальності суб'єктів публічної адміністрації і об'єктів публічного управління; 6) принцип гуманізму і справедливості у відносинах між суб'єктами публічної адміністрації та об'єктами публічного управління [8, с. 82]. Загалом принципи є керівними засадами, базисом будь-якої системи, які можуть змінюватися під впливом змін, що мають місце у суспільстві.

Аналізуючи принципи надання електронних послуг, слід визначити, що стаття 4 Закону України «Про адміністративні послуги» [9] містить перелік загальних принципів надання електронних послуг. Цей закон розглядається у зв'язку із тим, що принципи надання електронних послуг становлять собою сукупність міжгалузевих принципів, зокрема правової та управлінських сфер.

Відповідно до вищезазначеного Закону, до загальних принципів належать принципи: 1) верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) стабільності; 3) рівності перед законом; 4) відкритості та прозорості; 5) оперативності та своєчасності; 6) доступності інформації про надання електронних послуг; 7) захищеності персональних даних; 8) раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання електронних послуг; 9) неупередженості та справедливості; 10) доступності та зручності для суб'єктів звернень [9]. Констатуємо, що ці принципи певним чином дублюють ті, що визначені в Основному законі Україні.

Спеціальні принципи надання електронних послуг мають бути спрямовані на досягнення таких фундаментальних цілей, як підтримка балансу між інтересами держави й інтересами скаржників та підвищення довіри таких органів до діяльності адміністративних та державних органів влади. Зокрема, А. Ішханян до таких принципів відніс принципи: безперервності, результативності, професійності, відповідальності; єдності, підпорядкованості; територіально-галузевий та зонально-предметний; своєчасності, зручності, доступності, мовчазної згоди [10, с. 43].

Говорячи про критерії класифікації надання електронних послуг, можна виокремити такі: а) суб'єкт-споживач - фізичні особи; юридичні особи; змішані, тобто споживачами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; б) суб'єкт надання - державні; муніципальні органи; в) зміст та обсяг процедурних дій - основні послуги, супутні послуги, додаткові послуги; г) юридичні наслідки - правонаділяючого, правоприпиняючого, правообмежуючого характеру; д) термін надання - короткострокові; довгострокові; е) платність - платні (за надання яких стягується державне мито), безоплатні (державне мито не стягується); ж) результат видачі адміністративного акта - дозвіл, ліцензія, свідоцтво, посвідчення, посвідка, реєстрація, довідка, рішення.

Пропонуємо таку класифікацію електронних послуг за видами електронного подання, за сферою діяльності, за суб'єктом видання, за споживачами, за місцем отримання з погляду клієнта та з тпогляду залучення в електронний сервіс.

1. За видами електронного подання.

Згідно з «Порядком надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» розрізняються чотири види електронного подання інформаційної послуги:

- інформування (надання безпосередньо інформації про державні (адміністративні) послуги);

- одностороння взаємодія (забезпечена можливість користувачу отримати електронну форму документа);

- двостороння взаємодія (забезпечена можливість обробки електронної форми документа, включаючи ідентифікацію);

- проведення трансакцій (електронна реалізація можливостей прийняття рішень та їх доставка).

З технологічного погляду, надання послуг першого і другого виду в наш час повністю вирішені, а надання послуг третього та четвертого виду (які потребують ідентифікації сторін електронної взаємодії і пов'язані з використанням електронного цифрового підпису) потребують свого розв'язання.

2. За сферою діяльності електронні послуги поділяються на:

- послуги інформаційного характеру;

- послуги консультаційного характеру;

- послуги з підготовки політичних рішень або законів;

- послуги із взаємодії між установами та організаціями;

- послуги з надання допомоги та сприяння;

- послуги обслуговування державного замовлення;

- послуги з реалізації функцій нагляду та контролю з боку державних відомств.

Сферу діяльності можна розділити за ступенем новизни діяльності в процесі надання електронних послуг на новий вид діяльності, реорганізацію або реінжиніринг існуючих послуг.

3. За суб'єктом видання послуги поділяються на ті, які надаються ЦОВВ та їх підприємствами, місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та бізнес - організаціями.

4. За споживачами різняться на послуги для публічних органів влади, громадян та бізнесових організацій:

- B2B (Business-to-Business, Бізнес-бізнес) передбачає насамперед різні способи електронної взаємодії між бізнесовими організаціями;

- В2С (Business-to-Citizens, Бізнес-громадя - нин) характеризується тим, що споживачем послуги є приватна особа, яка, наприклад, здійснює купівлю товарів та послуг через Інтернет;

- G2B (Government-to-Business, Уряд-бізнес) - обслуговування державного замовлення. У G2B входять всі відносини між бізнесовими організаціями та державними установами. Наприклад, інформація про можливі закупки органами влади публікується в Інтернеті, а компанії можуть взяти участь у тендері електронним способом. Нині цей вид електронних послуг в Україні знаходиться у зародковому стані, але має перспективи розвитку за умови, що органи влади використають свої можливості для підтримки та розвитку електронної комерції;

- G2C (Government-to-Citizens, Уряд-громадя - ни) - різні види адміністративних послуг в електронному вигляді населенню;

- G2G (Government-to-Government, Уряд-уряд) - обмін даними через електронні обмінники між урядовими авторами. Це включає в себе внутрішні та міжвідомчі обміни на національному рівні, так само, як обмін між національними, регіональними та локальними рівнями;

- С2С (Citizens-to-Citizens, Громадянин-громадянин) - електронні аукціони, дошки оголошень тощо.

5. За місцем отримання з погляду клієнта поділяються на: державний орган; «єдине вікно»; портал органу влади.

6. З погляду залучення в електронний сервіс - повністю автоматизовані та автоматизовані частково:

- повністю автоматизовані - послуги, в яких відповідні процеси (прийняття заяв, надання послуги, оплата, доставка тощо) виконуються в електронній формі; особистий контакт та участь людини (державних службовців) під час надання таких послуг мінімізовані або зовсім відсутні;

- автоматизовані частково - послуги, в яких частина процесів виконується в електронному вигляді, а частина - вручну.

Щодо вироблення критеріїв якості електронних послуг, то ними можуть слугувати критерії, які визначені в Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами влади, «які повинні слугувати взірцем для адміністративних послуг в електронному вигляді» [11, с. 18].

Такими критеріями, згідно з Концепцією, є:

- результативність - задоволення потреби фізичної або юридичної особи в адміністративній послузі;

- своєчасність - надання адміністративної послуги в установлений законом строк;

- доступність - фактична можливість фізичних та юридичних осіб звернутися за адміністративною послугою;

- зручність - урахування інтересів та потреб утримувачів послуг у процесі організації надання адміністративних послуг;

- відкритість - безперешкодне одержання необхідної для отримання адміністративної послуги інформації, яка розміщується на інформаційних стендах в адміністративних органах, на їх веб-сайтах, друкується в офіційних виданнях та буклетах;

- професійність - належний рівень кваліфікації працівників адміністративного органу тощо [12].

Таким чином, зважаючи на вищевикладе - не, робимо висновок про те, що під послугою слід розуміти діяльність щодо надання однією стороною іншій певного блага, що має користь для цієї сторони, задовольняє її потреби та може здійснюватися за ініціативою особи або ж на її прохання. Проаналізовано визначення, закріплене у Законі України «Про електронні довірчі послуги», відповідно до якого «електронну послугу» слід розглядати як будь-яку послугу, що надається через інформаційно-телекомунікаційну систему. Також визначення електронних державних послуг знаходимо у Модельному законі про електронні державні послуги. Відповідно до нього, електронні державні послуги необхідно розуміти як державну послугу, що надається інформаційно-комунікаційною мережею з використанням інформаційних технологій. Аналізуючи поняття «електронні послуги», констатуємо, що його зміст тісно пов'язаний із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Література

цифровий електронний послуга правовий

1. Тищенко Ю. Поняття «послуга»: в міжнародному та вітчизняному праві. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018. №4. С. 89-98.

2. Котлер Ф. Основы маркетинга, 4-е европейское издание. Москва: ООО «И.Д. Вильямс», 2010. 1200 с.

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. №435-IV. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/435-15#Text

4. Про електронні довірчі послуги: Закон України від 05.10.2017 р. №2155-VIII. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2155-19#Text

5. Модельний закон про електронні державні послуги, який було прийнято на тридцять четвертому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасників СНД (Постанова №34-7 від 07.04.2010 р.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/997_m99

6. Ємельяненко О. Традиційний та електронний уряд: концептуальні відмінності. URL: http://www. viche.info/journal/811/

7. Вишнякова С.С. Формирование сферы электронных услуг в России: дис…. канд. экон. наук: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством». Москва, 2007. 187 с.

8. Битяк Ю.П, Богуцкий В.В., Гаращук В.Н. Административное право Украины: учебник для студ. высш. учеб. заведений юрид. спец. 2-е изд., перераб. и доп. Харьков: Право, 2003. 576 с.

9. Про адміністративні послуги: Закон України від 06. 09. 2012 р. №5203-VI. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/5203-17#Text

10. Ішханян А.Р. Адміністративно-правові засади забезпечення надання електронних послуг: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Дніпро. 2020. 215 с.

11. Авер'янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука. Право України. 2002. №3. С. 20-26.

12. Тищенкова І.О. Електронні послуги у діяльності публічної адміністрації: монографія. Дніпро: «Ліра ЛТД». 2017. 156 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Адміністративні послуги як складова публічних послуг. Поняття адміністративних послуг. Реформування публічної адміністрації. Теорія публічних послуг. Ознаки надання адміністративних послуг. Шляхи вдосконалення процедури надання адміністративних послуг.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 04.10.2016

  • Адміністративні послуги як категорія адміністративного права. Формальні ознаки адміністративних послуг. Характеристика і перспективи розвитку законодавства. Аспекти оцінювання послуг. Недоліки та шляхи підвищення якості надання адміністративних послуг.

    курсовая работа [40,7 K], добавлен 06.07.2011

  • Юридична допомога як перспективний напрямок у правоохоронній діяльності, що швидко розвивається. Юридичний консалтинг: сутність та основні напрямки розвитку в Україні. Основні форми надання та види юридичних послуг. Ринок юридичних послуг в Україні.

    реферат [38,3 K], добавлен 28.02.2011

  • Різні точки зору вчених на поняття, роль й місце державних управлінських послуг у механізмі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Міжнародний досвід та нормативно-правове регулювання адміністративних послуг, їх класифікація.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.07.2011

  • Дослідження проблемних аспектів правового забезпечення надання адміністративних послуг в електронній форм в Україні. Оцінка функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг, що є джерелом інформації про адміністративні послуги в Україні.

    статья [20,8 K], добавлен 06.09.2017

  • Теоретичні засади дослідження свободи надання послуг у Європейському Союзі. Спільний ринок як мета Співтовариства. Аналіз регулювання якості послуг. Визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги. Правове регулювання європейського ринку цінних паперів.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.02.2014

  • Законодавче регулювання відносин, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні. Аналіз та визначення понять закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Правова охорона знаків.

    презентация [1,9 M], добавлен 25.11.2013

  • Аналіз сучасного стану правового регулювання адміністративних послуг в Україні, їх класифікація для приватних підприємств: за рівнем обов'язковості, за галузями господарства. Розвиток інституту адміністративних послуг як умова побудови правової держави.

    статья [36,6 K], добавлен 15.08.2013

  • Загально-правова характеристика послуг у сфері освіти. Правова регламентація додаткових освітніх послуг, пов’язаних з отриманням грошей. Визначення шляхів мінімізації суб’єктивізму при прийнятті управлінського рішення керівництвом навчального закладу.

    курсовая работа [130,0 K], добавлен 08.08.2015

  • Значення торговельної марки - колективні і сертифікатні. Поняття та види знаків для товарів і послуг. Суб’єкти прав на знаки для товарів і послуг. Права й обов’язки, що випливають із свідоцтва на знак (марку). Захист прав на знаки для товарів і послуг.

    курсовая работа [53,2 K], добавлен 11.02.2008

  • Історія розвитку електронних державних послуг у Польщі в контексті програмних ініціатив уряду Польщі й органів Європейського Союзу. Напрями і тенденції реалізації урядових намірів щодо використання новітніх досягнень науки і техніки в управлінні державою.

    статья [19,8 K], добавлен 17.08.2017

  • Історія розвитку цивільно-правового інституту послуг. Послуга як одна з фундаментальних категорій договірного права. Особливості продукту особистих матеріальних послуг. Настання відповідальності за неналежне виконання послуги з сурогатного материнства.

    дипломная работа [111,4 K], добавлен 22.03.2011

  • Погляди мислителів щодо визначення природи держави. Різні підходи до визначення поняття держави та її суті. Передумови виникнення державності. Ознаки держави та публічна влада первіснообщинного ладу. Українська держава на сучасному етапі розвитку.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 10.11.2007

  • Поняття послуги охорони, її економічно-правова характеристика та особливості за сучасним законодавством України. Гарантія якості охоронних послуг та вимоги до персоналу. Правове регулювання недержавного суб'єкту господарювання та повноважень охоронця.

    дипломная работа [120,3 K], добавлен 13.08.2010

  • Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження, правове регулювання господарської діяльності в галузі транспортних послуг. Особливості ліцензійного провадження у сфері автомобільних, залізничних, повітряних, річкових та морських перевезень.

    контрольная работа [31,0 K], добавлен 08.01.2012

  • Визначення критеріїв надання правової охорони знаку для товарів та послуг. З’ясування правової природи знаку для товарів та послуг як об’єкта цивільно-правових відносин. Дослідження факторів, які спричиняють порушення права на знак для товарів та послуг.

    дипломная работа [120,1 K], добавлен 08.05.2014

  • Правові особливості і умови договору про надання послуг, згідно якого одна сторона зобов'язується за завданням другої надати послугу, що споживається в процесі здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

    курсовая работа [73,7 K], добавлен 08.05.2011

  • Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.

    курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011

  • Юридична природа, сутність, значення та основні ознаки достатності доказів. Обсяг повноважень суб'єктів кримінального процесу щодо визначення достатності доказів. Особливості визначення достатності доказів на різних стадіях кримінального процесу.

    автореферат [28,2 K], добавлен 11.04.2009

  • Поняття, правовий зміст та функції знака для товарів та послуг. Огляд законодавства щодо регулювання права власності на знак для товарів та послуг: досвід України та міжнародно-правове регулювання. Суб’єкти та об’єкти даного права, їх взаємозв'язок.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 02.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.