Зв'язок зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди правомірними діями з юридичною відповідальністю
Аналіз інституту відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, визначено правову природу зазначених зобов'язань. Розгляд головних підстав й умов настання цивільно-правової відповідальності за шкоду. Сутність поняття "юридична відповідальність".
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.05.2022 |
Размер файла | 18,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Зв'язок зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди правомірними діями з юридичною відповідальністю
Л.П. Василенко кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства Поліського національного університету
С.Є. Весельський
магістрант І курсу факультету права, публічного управління та національної безпеки Поліського національного університету
Анотація
Василенко Л.П., Весельський С.Є.
У науковій літературі та чинному національному законодавстві досить детально регламентовано інсти-тут відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, визначено правову природу зазначених зобов'я-зань, закріплено загальні підстави й умови настання цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподі-яну протиправним діями, регламентовано механізм відшкодування зазначеної шкоди. При цьому своє законодавче закріплення має й положення про те, що шкода, заподіяна правомірними діями, також підлягає компенсації, але у випадках, передбачених законом. Чинне законодавство передбачає різні види правомір-них дій, що завдають шкоди, але перелік яких не є вичерпним. Однак не всі правомірні дії, які заподію-ють шкоду, підлягають компенсації. Для деліктних зобов'язань підставою виникнення є делікт у повному його значенні, тобто порушення як абсолютних прав людини, так і норм об'єктивного права, що закріплю-ють подібне порушення і, відповідно, тягнуть настан-ня цивільно-правової відповідальності. Заподіяння шкоди правомірними діями дозволено законом, тобто особа, заподіюючи шкоду, порушує чужі суб'єктив-ні права, але не порушує норму об'єктивного права, а отже, це не повинно призводити до настання тієї са-мої відповідальності, що й за вчинення протиправно-го правопорушення, а повинно тягнути застосування заходів захисту суб'єктивних прав. Цивільно-правова відповідальність є видом юридичної відповідальності і виражається в різних цивільно-правових зобов'язан-нях. Не є винятком і зобов'язання із заподіяння шко-ди. Але неможливе застосування заходів цивільної від-повідальності за зобов'язаннями внаслідок заподіяння шкоди правомірними діями, тому і виникає питання про правову природу зазначеної компенсації. Для розкриття юридичної природи зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди правомірними діями необхідно звер-нутися до дослідження зв'язку зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди правомірними діями з юридичною відповідальністю.
Ключові слова: цивільно-правова відповідальність, юридична відповідальність, делікт, завдання шкоди, правомірні дії.
Summary
Relation of obligations as a result of causing damage by lawful actions with legal liability
правовий відповідальність шкода
Vasylenko L.P, Veselsky S.E.
Currently, the scientific literature and current national legislation regulates in detail the institution of compensation for damage caused by illegal actions, defines the legal nature of these obligations, establishes the general grounds and conditions of civil liability for damage caused by illegal actions, regulates the mechanism of compensation. At the same time, the provision that the damage caused by lawful actions is also subject to compensation, but in cases provided by law, has its own legislative consolidation. The current legislation provides for various types of lawful actions that cause harm, but the list of which is not exhaustive. However, not all lawful actions that cause harm are subject to compensation. For tortious obligations, the basis of occurrence is a tort in its full sense, ie a violation of both absolute human rights and the rules of objective law, which enshrine such a violation and, accordingly, entail the onset of civil liability. Infliction of harm by lawful acts is permitted by law, ie a person inflicting harm violates another's subjective rights, but does not violate the norm of objective law, and, therefore, it should not lead to the same liability as for committing an illegal offense, and should entail the application of measures to protect subjective rights. Civil liability is a type of legal liability and is expressed in various civil law obligations. The obligation to cause harm is no exception. But it is impossible to apply measures of civil liability for obligations due to damage by lawful acts, so the question arises about the legal nature of this compensation. In order to disclose the legal nature of obligations due to damage by lawful acts, it is necessary to refer to the study of the relationship of obligations due to damage by lawful actions with legal liability.
Key words: civil liability, legal liability, tort, damage, lawful acts.
Однією з головних підстав притягнення до юри-дичної відповідальності є ситуація, коли суб'єкти права не виконують покладені на них обов'язки і при цьому своїми діями порушують суб'єктивні права інших осіб. Однак виникає питання: чи вар-то говорити про залучення особи до відповідаль-ності в разі, коли його поведінка з погляду закону правомірною і соціально корисною, але разом із тим призвела до заподіяння шкоди? Для отриман-ня відповіді на поставлене запитання і розкриття юридичної природи зобов'язань унаслідок заподі-яння шкоди правомірними діями необхідно пере-дусім звернутися до дослідження зв'язку зобов'я-зань унаслідок заподіяння шкоди правомірними діями з юридичною відповідальністю.
Питаннями деліктної відповідальності внас-лідок заподіяння шкоди правомірними діями займалися дослідники проблем правового регу-лювання деліктних зобов'язань у всі часи. До-слідження протиправності та зв'язку зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди правомірними дія-ми з юридичною відповідальністю зустрічають-ся у працях А.С. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, Й.О. Покровського, О.С. Іоффе, Г.К. Матвєєва, Т. Смирнова, А.О. Собчака, Д.В. Бобрової, Д. Гринько, І.С. Канзафарової, Є.О. Харитоно-ва, Н.С. Кузнєцової та у багаточисленних інших працях як дореволюційних та радянських, так і вітчизняних науковців.
Потрібно зазначити, що найбільшого поши-рення набули два підходи до розуміння юридич-ної відповідальності. У першому відповідальність розглядається в ретроспективному аспекті і розу-міється як вид державного примусу, тобто засто-совується поза волею суб'єктів уповноваженими органами сукупність заходів психічного, фізич-ного, матеріального чи організаційного впливу з метою забезпечення громадського порядку і гро-мадської безпеки. Прихильниками цієї теорії - С.Н. Братусь, А.С. Шевченко, О.С. Іоффе [1, с. 41; 2, с. 99; 3, с. 39].
Однак такий підхід не може застосовуватися до зобов'язань унаслідок заподіяння шкоди пра-вомірними діями, оскільки особа, яка завдала шкоди у цих зобов'язаннях, діяла відповідно до норми закону, здійснюючи соціально корисні дії.
Прихильники другого підходу розглядають відповідальність у позитивному аспекті і в її про-тилежності з ретроспективною відповідальністю. Прихильники цієї теорії (А.С. Бондарев, М.Н. Мар-ченко) говорять про те, що правопорушення завжди існує лише тому, що є правомірна поведінка, а дер-жавно-примусова форма реалізації юридичної від-повідальності існує лише тому, що існує добровіль-на форма реалізації юридичної відповідальності.
Отже, у рамках другого підходу юридична від-повідальність розглядається як позитивна відпо-відальність і являє собою відповідну реакцію дер-жави та суспільства на вчинене соціально корисне правомірне діяння особи у вигляді застосування різних заходів правового заохочення. Тобто відпо-відальність розглядається не як засіб державного примусу, а як засіб державного переконання і пра-вового стимулювання.
Цивільно-правова відповідальність є видом юридичної відповідальності і виражається у різ-них цивільно-правових зобов'язаннях. Не є ви-нятком і зобов'язання з відшкодування шкоди. Але ж не є логічним застосування заходів цивіль-ної відповідальності за зобов'язаннями внаслідок заподіяння шкоди правомірними діями, тому ви-никає питання про правову природу зазначеної компенсації. У літературі існує безліч підходів до цього питання. Проаналізуємо деякі з них.
Науковці А.С. Шевченко та Є.М. Гінц напо-лягають на тому, що для деліктних зобов'язань підставою виникнення є делікт у повному його значенні, тобто порушенні як абсолютних прав людини, так і норм об'єктивного права, що закрі-плюють подібне порушення і, відповідно, тягнуть настання цивільно-правової відповідальності.
Заподіяння шкоди правомірними діями доз-волено законом, тобто особа, що заподіює шкоду, порушує чужі суб'єктивні права, але не порушує норму об'єктивного права, а отже, це не повинно спричиняти настання тієї самої відповідальності, що за вчинення протиправного правопорушення, а повинно тягнути застосування заходів захисту суб'єктивних прав.
Тоді виникає питання: чи можливе порушення суб'єктивного права без порушення об'єктивного права і чи є таке правопорушення протиправним?
У науковій доктрині є кілька відповідей на це питання. Низка авторів висловлює думку про те, що в разі порушення чужого суб'єктивного права, не закріпленого законом, слід говорити про право-мірність діяння, відповідно, у разі порушення чу-жого суб'єктивного права, закріпленого законом, слід говорити про протиправність.
Будь-яке цивільне правопорушення можна ви-значити як порушення правової норми, оскільки: 1) порушення правової заборони, закріпленого в нормі об'єктивного права, - це «порушення пра-вової норми»; 2) порушення обсягу можливостей уповноваженої особи, закріпленого в суб'єктивно-му праві, - це також порушення правової норми, оскільки саме в правовій нормі передбачається об-сяг можливостей уповноваженої особи.
Ґрунтуючись на вищевикладеному, можна зробити висновок про те, що порушення суб'єк-тивного права без порушення об'єктивного права можливе, однак це порушення не носитиме ха-рактер протиправності, оскільки для визнання поведінки протиправною необхідне порушення не лише норми суб'єктивного права, а й норми об'єктивного права.
Виходить, що поведінку особи, що порушує лише норму суб'єктивного права, не можна визна-вати протиправною, тим більше якщо вона діяла в суспільних інтересах. Отже, оскільки відсутній елемент протиправності, то передбачена законом компенсація шкоди, заподіяної правомірними ді-ями, не може розглядатися як міра цивільно-пра-вової відповідальності.
Відшкодування збитків у результаті непра-вомірних дій є загальним правилом настання цивільної правової відповідальності і застосову-ється у всіх випадках, якщо інше не передбачено законом або договором. Компенсація шкоди, за-подіяної правомірними діями, відрізняється від виконання цього правила і застосовується лише у випадках, передбачених законом або договором. Тому вважаємо, що справедливо було б компен-сацію збитків, заподіяних правомірними діями, відмежовувати від заходів цивільно-правової від-повідальності.
Розглянемо співвідношення категорії заходів захисту суб'єктивних прав із цивільно-правовою відповідальністю. За своєю природою заходи за-хисту та заходи відповідальності мають схожі положення. По-перше, заходи захисту та заходи відповідальності пов'язані з поняттям санкції, тому що є невигідними для особи, яка порушила приписи закону. По-друге, ці заходи пов'язані з державним примусом, тобто воля правопорушни-ка не враховується і йому нав'язується інший, не-бажаний характер поведінки. По-третє, ці заходи застосовуються з метою забезпечення дотримання законних прав та інтересів особи.
При цьому заходи захисту та заходи відпові-дальності мають і низку відмінностей. Для захо-дів відповідальності необхідна наявність право-порушення, а підставою для застосування заходів захисту найчастіше є правомірні дії. Окрім того, реалізація заходів відповідальності завжди спря-мована на відновлення правового становища по-терпілого, а також пов'язана з покладанням на порушника майнових обтяжень.
Заходи захисту мають на меті захист поруше-ного суб'єктивного права, але їх використання не пов'язане з покладанням майнових обтяжень. При цьому заходи захисту характеризуються від-сутністю будь-яких додаткових витрат, оскільки вони в силу товарно-грошового характеру ци-вільно-правових відносин носять еквівалентний характер.
Розмір захисту, як правило, заздалегідь відо-мий, і його не потрібно визначати, оскільки він відповідає розміру невиконаного зобов'язання, а всі додаткові витрати лежать у сфері відповідаль-ності. Найважливішою відмінністю заходів захи-сту і мір відповідальності є те, що цивільно-право-ві заходи захисту не можуть бути замінені іншими заходами. Тобто у разі необхідного усунення пере-шкод власнику у володінні своїм майном застосо-вується негаторний позов. Призначення цієї міри захисту відображається саме в «ліквідації» даного порушення, і ніякими іншими засобами це зроби-ти неможливо (окрім відшкодування збитків, але це вже міра відповідальності).
Більшість заходів відповідальності носить загальний характер і здійснюється практично в будь-якому інституті цивільного права. Із цієї причини існує можливість заміни однієї міри відповідальності іншою, у чому немає нічого про-типравного.
Слід підкреслити, що для відповідальності характерною є обставина, що виражається в за-судженні дій особи з боку суспільства, вона несе виховний вплив на особистість правопорушника.
Важливим моментом застосування відпові-дальності є те, як особа ставиться до своїх дій. Для заходів захисту зазначена особливість не є харак-терною, оскільки для покладання заходів захисту не має значення, як особа відноситься до своїх дій, тому що обов'язок у будь-якому разі повинен бути виконаним.
Отже, зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної правомірними діями, являють собою самостійний субінститут, відмінний від деліктних зобов'язань, оскільки у цьому разі відсутня про-типравна поведінка заподіювача шкоди, а розмір захисту буде заздалегідь відомий: він буде відпо-відати розміру невиконаного зобов'язання, при цьому інші додаткові витрати не підлягатимуть відшкодуванню.
При цьому підставою виникнення цивіль-но-правової відповідальності є делікт в повному його значенні, тобто порушення як абсолютних прав людини, так і норм об'єктивного права, що закріплюють подібне порушення, а заподіяння шкоди правомірними діями дозволено законом, тобто особа, що заподіює шкоду, порушує чужі суб'єктивні права, але не порушує норму об'єк-тивного права, тому ці відносини повинні спричи-няти інші заходи реагування, відмінні від заходів цивільно-правової відповідальності, а саме - за-стосування заходів захисту цивільних прав.
Література
1. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и за-конность. Очерк теории. Москва : Городец-издат, 2001. С. 41.
2. Шевченко А.С. Возмещение вреда, причиненно-го правомерным поведение. Владивосток : Дальневост. ун-т, 1989. С. 99.
3. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы тео-рии права. Москва : Госюриздат, 1961. С. 39
Размещено на Allbest
...Подобные документы
Особливості цивільно-правової відповідальності. Підстави виникнення зобов’язань щодо відшкодування шкоди. Особливості відшкодування майнової, моральної шкоди. Зобов’язання із заподіяння матеріальної та моральної шкоди в цивільному праві зарубіжних країн.
дипломная работа [98,5 K], добавлен 19.07.2010Сутність позадоговірних зобов’язань та їх відмінності від договірних. Види позадоговірних зобов’язань та причини їх виникнення. Особливості відшкодування завданої майнової і моральної шкоди. Основні функції недоговірної цивільно-правової відповідальності.
реферат [20,5 K], добавлен 30.10.2011Зобов'язання щодо відшкодування шкоди та їх відмінність від інших зобов’язань. Підстави звільнення від обов'язку відшкодування шкоди. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної спільно декількома особами. Дослідження умов відшкодування ядерної шкоди.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 17.03.2015Аналіз законодавчої регламентації поняття цивільно-правової вини. Місце основних властивостей і категорій цивільної вини у процесі виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди і застосування до правопорушника заходів цивільно-правової відповідальності.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 21.10.2011Правове забезпечення відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. Загальна характеристика зобов'язань за завдання шкоди. Форми, види, обсяги та її відшкодування, встановлений порядок.
научная работа [38,9 K], добавлен 12.04.2014Правове регулювання відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду. Загальна характеристика деліктних зобов'язань. Умови відповідальності за завдану шкоду, обсяг та порядок покриття збитків.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 20.12.2010Дослідження доктринальних та законодавчих положень щодо значення вини, як суб’єктивної умови у разі відшкодування шкоди, завданої внаслідок надзвичайних ситуацій. Ознайомлення з поглядами вчених на проблему настання цивільно-правової відповідальності.
статья [27,9 K], добавлен 19.09.2017Визначення суб'єктного складу закладів охорони здоров'я . Розгляд управомочених та зобов'язаних суб'єктів з відшкодування моральної шкоди, заподіяної при наданні медичних послуг в Україні. Класифікації суб'єктів правовідносин із надання медичних послуг.
статья [47,8 K], добавлен 19.09.2017Загальні ознаки інститутів забезпечення виконання зобов’язань. Встановлення функціональних зв'язків між окремими інститутами забезпечення виконання зобов’язань і цивільно-правовою відповідальністю. Поняття, відповідальність та припинення договору поруки.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 05.02.2011Поняття та основні види господарських зобов'язань, визначення підстав для їх виникнення. Аналіз особливостей та ознак господарського договору, його нормативно-правове регулювання. Специфіка відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 09.06.2011Умови настання цивільно-правової відповідальності за шкоду здоров'ю. Види шкоди при наданні медичної допомоги, порядок і розмір її відшкодування. Визначення суб'єкта надання згоди на медичне втручання при лікуванні малолітніх. Сутність та види евтаназії.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.10.2013Цивільно-правова відповідальність: поняття та функції. Види договірної й позадоговірної цивільно-правової відповідальності. Відповідальність за невиконання й за неналежне виконання зобов'язань. Часткова, солідарна, основна та субсидіарна відповідальність.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 08.01.2012Захист господарських відносин. Суть поняття "господарське зобов'язання" та відповідальність у випадку порушення таких зобов'язань. Правовий аналіз основних норм господарського законодавства. Формулювання підстав виникнення господарських зобов'язань.
реферат [31,7 K], добавлен 24.04.2017Умови виникнення зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю або здоров'ю громадян у результаті медичної помилки; механізми забезпечення права громадян на відшкодування шкоди. Страхування цивільної відповідальності суб'єктів надання медичної допомоги.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 20.08.2012Сутність господарського зобов’язання в господарському обороті, підстави їх виникнення та порядок зміни. Визначення підстав припинення господарських зобов'язань, певних гарантій, а також міри відповідальності за невиконання зобов'язань, законодавча база.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 10.09.2009Загальні положення про господарські зобов’язання. Умови виконання господарських зобов'язань. Розірвання та недійсність господарського зобов'язання. Господарсько-правової відповідальності за невиконання зобов’язань.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.05.2007Особливості та види цивільно-правової відповідальності, її форми: відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди. Підстави для звільнення від відповідальності. Відповідальність неповнолітніх і їх батьків. Поняття джерела підвищеної небезпеки.
реферат [19,3 K], добавлен 27.01.2011Особисті немайнові та майнові відносини, які вирішують питання організації відносин між суб’єктами цивільного права. Форми цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань. Поняття прострочення боржника або кредитора. Вина в цивільному праві.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 14.02.2015Відповідальність фізичної чи юридичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником чи іншою особою. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
реферат [22,1 K], добавлен 28.04.2014Поняття міжнародно-правової відповідальності. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно-правові зобов’язання, що виникають у зв’язку з заподіянням шкоди внаслідок учинення дії, що не становить міжнародного протиправного діяння.
реферат [24,7 K], добавлен 19.08.2010