Особливості методики розслідування злочинів, що вчиняються у кредитно-банківській сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості методики розслідування злочинів, що вчиняються у кредитно-банківській сфері

О.О. Пучков, кандидат юридичних наук,

співробітник Служби безпеки України

С.В. Гордієнко, судовий експерт

Анотація

У науковій статті проаналізовано механізм вчинення злочинів, передбачених ст. 191 та 364 КК України у кредитно-банківській сфері. Авторами висвітлено конкретні фінансові операції, визначено основні «суб'єкти схеми» й описано алгоритм їх дій, а також проаналізовано бухгалтерські записи, якими забезпечувався рух коштів. Було детально описано весь механізм руху коштів і роз'яснено їх специфіку.

На основі здійсненого дослідження авторами запропоновано перелік первинних документів, що можуть стати основою в розслідуванні протиправних дії, а також доказами у справі. Перелічені документи є підтвердженням фінансово-господарських операцій, якими були завдані збитки. Зазначено, що перелік такої документації не є універсальним для всіх випадків вчинення злочинів у банківській сфері, а повинен бути сформований індивідуально в кожній конкретній ситуації.

На основі здійсненого дослідження авторами також запропоновано проєкт переліку питань, на які повинен відповісти експерт при проведенні судово-економічної експертизи. Зазначений запропонований перелік містить основні питання, що можуть бути поставлені експерту. Зазначено, що перелік таких питань не є статичним і вичерпним, а повинен бути сформований індивідуально залежно від конкретних обставин вчинення злочину, слідчих ситуацій та основних версій. Цей перелік має виключно рекомендаційний характер.

Запропоновано за дату, на яку слідчий або прокурор просить експерта встановити та розрахувати збитки, завдані вкладникам та іншим кредиторам банку, визначати дату не раніше встановлення товарознавчою експертизою ринкової вартості зазначеної групи активів із відображенням знецінення в бухгалтерському обліку або дату не раніше відображення негативного результату від ліквідації активу (кредитної заборгованості).

Ключові слова: кредитно-банківська сфера, шахрайство з фінансовими ресурсами, злочини, методика розслідування.

Summary

Puchkov O. O., Gordienko S. V. Methodology features of investigation of crimes, committed in the credit and banking sector. - Article.

The scientific article analyzes the mechanism of committing crimes under Articles 191 and 364 of the Criminal Code of Ukraine in the credit and banking sector.

The authors cover specific financial transactions, define the main “subjects of the scheme” and describe the algorithm of their actions, as well as analyze the accounting records that ensure the movement of funds. The specifics of the whole mechanism of cash flow were described in detail.

Based on the study, the authors proposed a list of primary documents that can be the basis for the investigation of illegal actions, as well as evidence in the case. These documents are evidence of financial and economic transactions that caused losses. It is noted that the list of such documentation is not universal for all cases of crimes in the banking sector, but should be formed individually in each situation.

Based on the study, the authors also proposed a draft list of questions to be answered by the experts (in their opinion) during the forensic economic examination. This proposed list contains the main questions that can be asked to the experts. It is noted that the list of such issues is not static and exhaustive, but should be formed individually depending on the specific circumstances of the crime, investigative situations and basic versions. This list is only for guidance.

It is proposed to determine the date on which the investigator or prosecutor asks the expert to establish and calculate the losses caused to depositors and other creditors of the bank, not earlier than the establishment of commodity examination of the market value of this group of assets with impairment in accounting, or the date liquidation of the asset (credit debt).

Key words: credit and banking sphere, fraud with financial resources, crimes, methods of investigation.

Вступ

Постановка проблеми. Однією з основних загроз функціюванню банківської системи як невід'ємної складової частини суспільно-економічного життя держави є злочинність у кредитно-фінансовій сфері.

За сучасних реалій існування нашої держави якісне та всебічне розслідування злочинів у фінансово-банківський сфері неможливе у зв'язку з відсутністю насамперед спеціалізованого та висококваліфікованого незалежного органу досудового розслідування, який би мав у своїй структурі фахівців із бухгалтерського обліку, ревізії та контролю фінансово-кредитних операцій.

Масив бухгалтерської інформації в банківському обліку надто великий і складний не лише для дослідження і розслідування, а і для сприйняття. Саме тому застосування знань спеціалістів та експертів у цій сфері є необхідним і першочерговим при розслідуванні кредитно-фінансових злочинів та інших суміжних правопорушень.

Недостатність кваліфікованих кадрів, відсутність сучасних ефективних методик виявлення та розслідування вже вчинених злочинів і викриття потенційних «схем» вчинення злочинів у кредитно-фінансовій сфері, а також брак рекомендацій щодо проведення слідчих дій при розслідуванні злочинів цієї категорії є проблематичним, оскільки зумовлює існування значних ризиків - неви- явлення або латентності таких злочинів, або неправильну кваліфікацію дій винних осіб, або не встановлення усіх елементів складу злочину тощо.

Криміналістичне дослідження кредитно-фінансових злочинів, визначення їх основних тенденцій, вивчення окремих механізмів і способів вчинення таких правопорушень у банківській сфері є основою для розробки ефективних рекомендацій із їх виявлення та розслідування.

Аналіз сучасних досліджень і публікацій. Тематиці шахрайства із кредитними ресурсами присвячено достатньо багато публікацій. Так, фундаментальними у цій сфері є праці С.С. Чернявського «Методика розслідування злочинів у сфері банківського кредитування» (2001) [7], «Фінансове шахрайство: методологічні засади розслідування» (2010) [8]; О.В. Курмана «Методика розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами» (2002) [3]; О.В. Пчеліної та В.В. Корнієнка «Особливості розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій: Методичні рекомендації» (2011) [5]. Окремим питанням шахрайства з фінансовими ресурсами у банківській сфері, їх кваліфікації, розслідуванню та протидії присвячені роботи О.О. Дудорова «Шахрайство з фінансовими ресурсами: врахування банківської специфіки при кваліфікації злочину» [1], В.Р. Мойсика «Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами» [4] та інших відомих вчених.

Метою статті є дослідження та висвітлення особливостей методики розслідування злочинів, передбачених ст. 191 та 364 КК України, що вчиняються у кредитно-банківській сфері.

Завданнями дослідження є розкриття, опис і документування деяких окремих механізмів «шахрайських» дій, спрямованих на привласнення грошових коштів та ухилення від виконання зобов'язань за кредитними договорами.

Дослідження скрадатиметься із двох частин: у першій частині буде описано механізм конкретного злочину у банківській сфері, вчиненого із застосуванням «шахрайства» із кредитними ресурсами, у другій - надано рекомендації щодо тактики та методики розслідування такої категорії злочинів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Злочини у кредитно-фінансовій сфері є складовою частиною економічної злочинності. Такі злочини зазвичай вчиняються не одноособово та становлять сукупність повторюваних взаємодоповнюючих і пов'язаних між собою протиправних дій, що мають спільну мету - привласнення грошових коштів та ухилення від виконання зобов'язань за кредитними договорами.

О.В. Пчеліна та В.В. Корнієнко зазначають, що для механізму вчинення злочинів шляхом кредитно-фінансових операцій організованими злочинними групами є характерним розподілення функцій між окремими її членами, коли кожний із них виконує тільки частку злочинної «роботи», яка підлягає кваліфікації за окремою статтею Кримінального кодексу України. Завдання правоохоронних органів у таких ситуаціях, на думку авторів, полягає у тому, щоб за окремими ланцюжками злочинних дій окремих осіб розгледіти єдину злочинну діяльність організованої групи. До того ж, злочинна діяльність набуває вигляду складних взаємопов'язаних діянь [5]. Важливим є і те, що до механізму вчинення злочинів у кредитно-фінансовій сфері залучаються і спеціально створені фіктивні юридичні особи.

Початок реалізації схем вчинення злочинів у кредитно-фінансовій сфері є типізованим. У нашій роботі ми конкретно опишемо механізм вчинення злочинів, передбачених ст. 191 та 364 КК України на основі матеріалів практики. Описана нижче шахрайська схема була багатокроковою та багаторічною, її реалізацію забезпечували декілька юридичних осіб, використовувалося щонайменше три типи фінансових інструментів.

Так, 1 листопада 2009 р. ПАТ «Банк 1», реа- лізуючи право іпотекодержателя, оприбутковує на власний баланс об'єкт комерційної нерухомості у вигляді торговельно-розважального центру (далі - ТРЦ) загальною площею більш ніж 15 000 м², розташованого у високоурбанізованому місті, що підтверджується договором реалізації права іпотекодержателя, посвідченого нотаріально, а ціноутворення визначено на підставі звіту оцінювача (табл. 1).

Управління (надання в оренду торгових приміщень) ТРЦ генерувало грошовий потік, який співвідносився із зобов'язаннями за кредитним договором, тобто прибутку вистачало для погашення як тіла кредиту, так і нарахованих відсотків за користування предметом іпотеки, за яким він був. Можливо, що за кредитуванням ПАТ «Банк 1» власника ТРЦ був прихований продаж, фінансова операція відбулася у 2009 р. - у розпалі фінансової кризи 2008 р.

Оприбуткований на баланс ТРЦ був визначений банком як об'єкт інвестиційної нерухомості, утримуваний для продажу.

15 грудня 2011 р. ПАТ «Банк 1» надає бланковий кредит ТОВ «1» у сумі 100 000 000,00 грн для поповнення обігових коштів. Факт надання кредиту підтверджується Кредитним договором № 2 від 15 грудня 2011 р., укладеним на підставі рішення Кредитного комітету ПАТ «Банк 1» і випискою руху коштів по поточному рахунку № 2600, відкритому для ТОВ «1» у ПАТ «Банк 1» (табл. 2).

Відповідно до виписки руху коштів по поточному рахунку № 2600, відкритому для ТОВ «1» у ПАТ «Банк 1», станом на 15 грудня 2011 р. залишок грошових коштів складав 0,0 грн.

Того ж дня за рахунок кредитних коштів ТОВ «1» здійснює переказ на користь ТОВ «2» із призначенням платежу «Збільшення Статутного фонду» (табл. 3).

Відповідно до виписки руху коштів по рахунку № 2600, відкритого для тОв «2» у ПАТ «Банк 1», станом на 15 грудня 2011 р. залишок грошових коштів становив 0,00 грн. Після цього ТОВ «2» переказує на користь ТОВ «1» грошові кошти в сумі 100 000 000,00 грн із призначенням платежу «за облігації в кількості 10 000 шт., емітентом яких є ТОВ «1» (табл. 4).

Таблиця 1