Форми взаємодії генеральної прокуратури із засобами масової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

В.Г. Клочков,

кандидат юридичних наук, докторант Національного транспортного університету, прокурор відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, старший радник юстиції

У статті досліджується, що проведення інформаційної діяльності прокуратурою повинне здійснюватися на реалізацію принципу гласності, охорону та захист прав і свобод людини, інтересів держави.

Постановка проблеми. В діяльності Генеральної прокуратури та підпорядкованих їй прокуратурах актуальним питанням є взаємодія із засобами масової інформації щодо охорони, захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави.

Інформаційну діяльність системи прокуратури необхідно здійснювати на реалізацію принципу гласності, що є одним із важливих засобів зміцнення законності та сприяння в державі підвищення довіри до цієї інституції.

Виникає запитання, що є засобами масової інформації. До ЗМІ відносяться: матеріальні та інші носії інформації, органи та організації, зареєстровані відповідно до закону, які забезпечують публічне поширення друкованої та аудіовізуальної інформації.

В Україні відбувається багато процесів, що викликає резонанс у суспільстві. Працівники поліції опиняються в центрі подій. Встановлені факти силового протистояння груп людей, які беруть участь у масових заходах, мітингах, акціях протесту та дотримуються протилежних політичних поглядів і громадянської позиції.

Журналісти звертаються до системи прокуратури та поліції щодо спроб перешкоджання у виконанні їхніх професійних обов'язків.

Тому дієвою процедурою на попередження, реагування на факти перешкоджання законній професійній діяльності журналістів є ст. 171 КК.

Працівники системи МВС повинні бути толерантними, сприяти законній діяльності мас-медіа, оскільки вони збирають суспільно важливу інформацію, яку мають донести до широкого загалу.

На підставі інформації журналістів щодо злочинів відкриті та розслідувані кримінальні провадження, за деякими з них є обвинувальні вироки.

Важливим не тільки для Генеральної прокуратури, а й усієї системи прокуратури є визначення форм взаємодії із засобами масової інформації, що дає можливість більш відкритої та ефективної їх діяльності.

Враховуючи, що ця форма діяльності недостатньо досліджена, автор багато років займається цією проблемою і з цією метою науково обґрунтував певні загальні елементи форм взаємодії [1].

Однак у кожної гілки влади, міністерства, відомства є свої функції та повноваження, передбачені відповідним законом, але у них зміст діяльності різний, а тому є специфіка в їх роботі.

У зв'язку з цим підготовлено та опубліковано 18 статей щодо взаємодії Генеральної прокуратури з відповідними органами державної влади.

Метою дослідження є визначення системи форм взаємодії Генеральної прокуратури України із засобами масової інформації.

Виклад основного матеріалу дослідження. До них відноситься прес-конференція, яка представляє собою збори журналістів та інших представників засобів масової інформації, на якій повинні бути Генеральний прокурор, окремо або спільно з його заступниками, начальниками департаментів, управлінь та їх заступниками, можливо, начальниками відділів. Вони виступають із різних питань про стан законності, злочинності, у тому числі захисту прав і свобод людини, підбивають підсумки роботи, інформують про кримінальні провадження, які мають суспільний резонанс, відповідають на різні запитання.

Важливе значення має високий професіоналізм цих прокурорських працівників, які зможуть правильно та обґрунтовано сформулювати відповіді на запитання журналістів та інших представників засобів масової інформації.

При підготовці до прес-конференції необхідно підтримувати контакти з акредитованими журналістами, від яких можна дізнатися відповідну інформацію. На запитання, які матимуть суспільний резонанс, буде можливість скласти варіанти відповіді.

Навіть деякі Президенти відповідних держав на запитання журналістів у ході прес-конференцій, з метою обґрунтованих відповідей, читають підготовлену інформацію, роздруковану на папері.

Використовуючи цю форму взаємодії, слід звернути увагу на правило, яке існувало в радянські часи. Не допускати розповсюдження інформації щодо особи, яка має статус підозрюваного, обвинуваченого до набрання законної сили обвинувального вироку.

Розміщення матеріалів у засобах масової інформації. Сутність такої взаємодії полягає в розміщенні в ЗМІ відповідних матеріалів прокурорсько-слідчої діяльності у формі інформаційно-аналітичного матеріалу, а саме статей, коментарів тощо.

Інформування населення має поєднуватися з правоосвітницькою роботою, спрямованою на подолання правового нігілізму, усунення негативного і формування правильного уявлення в суспільній свідомості про роль і значення прокуратури в системі органів державної влади, результатів правоохоронної діяльності.

Подання важливої інформації дозволяє підвищити рівень правової культури населення, налагодити партнерську взаємодію з інститутами громадянського суспільства.

В інформаційних матеріалах мають бути об'єктивні дані, а не сенсаційні твердження. Крім того, слід поширювати рубрики на правові теми в засобах масової інформації, у яких повинні бути статті працівників системи прокуратури.

За наявності актуальної інформації автор цієї статті бере участь у роботі у цьому напрямку. Так, підготовлено багато статей, які надруковані у відповідних газетах, журналах, у тому числі фахових, а в підсумку їх понад 240 [2].

За професіоналізм та повагу до мене, двічі обирався членом профспілкового комітету Генеральної прокуратури України, в якому сумлінно виконував певну суспільну роботу та взаємодіяв зі ЗМІ.

Автор пройшов професійне стажування слідчим на Курській дільниці військової прокуратури Воронізького гарнізону з 2 по 22 липня 1985 р. Протягом тривалих років працював слідчим, старшим слідчим прокуратур, слідчим з особливо важливих справ прокуратури СРСР, виконувачем обов'язків начальника слідчого відділу Київської міжобласної спеціальної прокуратури, а тому добре знає проблеми досудового слідства, а також шляхи їх вирішення.

У слідчих не вистачає часу при розслідуванні злочинів, але вони мають діяти законно, обґрунтовано, швидко, викорінити тяганину.

Звертаю увагу слідчих, прокурорів та інших читачів, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою небезпечного діяння, яке містить склад злочину. До нього відносяться: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Якщо немає навіть одного із цих елементів, то відсутнє кримінальне правопорушення.

У радянські часи та на початку незалежності України були вимоги кожного місяця розслідувати злочини не менш, ніж у трьох кримінальних справах, які необхідно закінчити у встановлений строк.

Автор цієї статті закінчував і більше шести кримінальних справ на місяць, коли працював слідчим районних прокуратур. Навіть протягом трьох днів закінчив розслідування злочинів у декількох кримінальних справах, за якими судами винесено обвинувальні вироки.

Звертаю увагу на те, що розслідування кримінальних правопорушень -- дуже актуальна системна проблема. Автор досліджував цю проблему, за результатом якої надрукована стаття, за яку визнаний кращим автором 1999 р.

На семінарі прокурорів, згідно з підготовленою науковою статтею, зроблено доповідь [3].

Автор створив музей історії прокуратури в Генеральній прокуратурі, а потім в Академії прокуратури України, який відвідували журналісти [4]. У цьому допомогла монографія «Історія прокуратури України».

Також на два звернення прокурора Києва надав допомогу в підготовці книги та створенні музею історії прокуратури міста.

Більше того, до заступника Генерального прокурора України звернувся керівник відповідного журналу, щоб центральний апарат підготував та направив статтю в цей журнал. Виконати зміст заяви доручалося різним управлінням. Але враховуючи те, що я займаюся науковою діяльністю, друкую статті в різних журналах та газетах, мені було доручено підготувати таку статтю, що й було зроблено. Керівник структурного підрозділу уважно вивчив статтю про кримінальну відповідальність за викрадання державного майна та повністю погодився з її змістом [5].

До форми взаємодії відноситься брифінг (від англ. briefing -- недовгий, короткий), який здійснюється з метою оприлюднення позиції з одного питання. Він дає можливість швидко повідомити суспільство про актуальне питання. Брифінги організовуються в умовах резонансних подій, коли виникає необхідність інформування суспільства та вжиття відповідних заходів. Інформування на брифінгу до 30 хвилин проводить одна особа (Генеральний прокурор або інша уповноважена особа).

Слід звернути увагу читачів та працівників, які здійснюють підготовку до цього заходу, що процедура брифінгу не передбачає спілкування з журналістами у форматі «запитання -- відповідь». Якщо ж таке здійснюється, а також порушені інші елементи процедури (структура) брифінгу, наприклад, виступають заступники Генерального прокурора, а також начальник управління більше, ніж півгодини, то це вже прес-конференція.

Іншою формою взаємодії є поширення прес-релізів, тобто повідомлення для преси, інформаційне повідомлення. Така форма є інформуванням суспільства про певні події або офіційну реакцію Генеральної прокуратури. Вони мають бути лаконічними за обсягом та містити інформацію лише про одну подію. Розповсюджуються серед журналістів на брифінгах і прес-конференціях або надсилаються до редакцій, у тому числі електронною поштою з одночасним розміщенням на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.

Наступною формою взаємодії є інтерв'ю. Його сутність полягає в одержанні інформації журналіста (інтерв'юера) від респондента у форматі «запитання-відповідь» із фіксацією відповідей, а потім оприлюдненням у засобах масової інформації.

В інтерв'ю висвітлюються не тільки результати роботи, але й проблеми правоохоронної та правозахисної діяльності, шляхи їх вирішення, що своєю чергою відображає рівень професійної підготовки та підбору окремих працівників прокуратури. Так, є факти, коли в Генеральну прокуратуру працевлаштовуються працівники, які жодного дня не працювали в системі прокуратури. Вони не зможуть на високому рівні здійснювати нагляд за законністю в певному напрямку відповідно до функцій та повноважень, передбачених ЗУ «Про прокуратуру», або контролювати діяльність підлеглих працівників, оскільки в них відсутній досвід.

Для обґрунтованого підтвердження цієї тези можна навести такий приклад: якщо особа має медичну освіту за спеціальністю окуліста, то вона не може працювати хірургом, або зробити кваліфіковано операцію на серці, оскільки це інший напрям та специфіка медичного обслуговування.

Існуючий конкурсний відбір кадрів до системи прокуратури слід удосконалювати. Необхідні нові підходи в підборі, підготовці та виховуванні кадрів.

Наступною формою взаємодії є круглий стіл, що відсвітлюється засобами масової інформації. Така форма взаємодії зі ЗМІ здійснюється з метою колегіального розгляду складних проблем. Він не завжди є процедурою прийняття відповідних рішень. Круглий стіл відноситься до освітнього, інформаційно-роз'яснювального публічного заходу. Під час його проведення здійснюється публічне обговорення окремих питань у межах висвітлення теми.

Прес-тур є заходом для журналістів, який поєднує прес-конференцію з відвідуванням певних об'єктів. Ця форма взаємодії із засобами масової інформації використовується для ширшого ознайомлення з діяльністю прокуратури, функціями, завданнями, повноваженнями прокурорів, результатами роботи окремих прокуратур, станом координаційної діяльності у сфері боротьбі зі злочинністю тощо.

Виступи працівників Генеральної прокуратури в телевізійних ефірах та радіопрограмах. Така форма взаємодії здійснюється з метою інформування суспільства про стан законності, зміцнення довіри населення до системи прокуратури. При цьому необхідно використовувати лаконічні словосполучення, уникати громіздких незрозумілих термінів для слухачів.

Важливою формою взаємодії є розміщення інформаційних матеріалів на веб-сайті Генеральної прокуратури. Вони класифікуються на статичні, динамічні, потокові.

До класифікації статистичних відносяться матеріали, актуальні протягом тривалого часу. їх розміщують у вигляді сторінок, що містять текстові, графічні та інші елементи.

До класифікації динамічних відносяться матеріали, актуальність яких обмежена в часі, що зумовлює необхідність їх оновлення за рішенням адміністратора.

До класифікації потокових відносяться матеріали, які втрачають значимість протягом короткого часу. їх оновлення здійснюється постійно.

Актуальною формою такої діяльності є розміщення інформаційних матеріалів у нових медіа. Слова «нові медіа» походять від англ. newmedia, що відноситься до інтерактивних електронних видань та нових форм комунікації (електронна пошта, соціальні мережі, відео- і фотосер- віси, блогінги, форуми тощо). Нові медіа досяжні на цифрових пристроях і дають користувачам можливість участі у створенні та поширенні інформації. Інтер- активність означає спроможність цифрової системи реагувати на дії користувача, у зв'язку з чим на екрані відбуваються зміни візуальних елементів, тексту тощо.

До форми взаємодії відноситься запрошення представників ЗМІ на службові наради. Вони запрошуються на координаційні наради, міжвідомчі оперативні наради правоохоронних органів, присвячені протидії злочинності та шляхам вирішення актуальних проблем.

Якщо в засобах масової інформації будуть висвітлені результати прийнятих рішень, це підвищить ефективність діяльності цих нарад.

Можна зробити висновок, що запропоновані заходи будуть сприяти підвищенню ефективності діяльності та авторитету системи прокуратури та засобів масової інформації.

прокуратура інформаційна діяльність

Список використаної літератури

1. Клочков В.Г. Взаємодія Генеральної прокуратури України з вищими органами державної влади щодо охорони прав і свобод громадян // Міліція 2009. № 4. С. 23; Клочков В. Г. Взаємодія Генеральної прокуратури України з вищими органами державної влади щодо охорони прав і свобод громадян // Вісник прокуратури. 2011. № 5. С. 33--39.

2. Клочков В. Г. Уголовная ответственность за хищение государственного или общественного имущества, совершенное путем присвоения или растраты либо путем злоупотребления служебным положением. Газета «Слово хлебороба». Тим, Курская область. 1988. № 38. С. 3; Клочков В. Г. Уголовная ответственность за умышленное тяжкое телесное повреждение. Газета «Слово хлебороба». Тим, Курская область. 1988. № 66. С. 3; Клочков В. Г. Одиннадцать лет тюремного заключения. Газета. Донецк, 1993. № 11. С. 4; Клочков В. Г. Мера наказания. Газета «За уголь». Донецк, 1993. № 16. С. 2; Клочков В. Г. Фемида воздаст по заслугам. Газета «За уголь». Донецк, 1993. № 17. С. 2; Клочков В.Г. Умышленное убивство // Газета «За уголь». Донецк, 1993. № 25. С. 4; Клочков В. Г. Возмездие за разбой // Газета «За уголь». Донецк, 1993. № 26. С. 4; Клочков В.Г. Виной всему «зеленый змий» // Газета «За уголь». Донецк, 1993. № 24. С. 4; Клочков В. Г. В пьяном угаре // Газета «За уголь». Донецк. 1993. № 28. С. 4; Клочков В. Г. Розкрадачів державних фондів -- до відповіді // Газета «Арсеналец». Київ. 1995. С. 29; Клочков В. Г. Розкраданню -- надійний заслон. «Наша газета». Київ, 1995. С. 2; Клочков В. Г. Следователю нужен помощник // Законность. М., 1996. № 4. С. 46; Клочков В. Г. Правова прогалина. Як позбутися // Іменем закону. Київ, 1997. № 8. С. 6; Клочков В. Г. Феміда -- марнотратка // Іменем закону 1997. № 16. С. 8; Клочков В. Г. Функції прокуратури у правовій державі // Закон і бізнес. Київ, 16 липня 1997. № 29. С. 6; Клочков В. Г. Про вдосконалення процедури обчислення строків тримання під вартою //Право України. Київ, 1998. № 1. С. 66; Клочков В. Г. Возвращено на волокиту // Милиция. М., 1997. № 11. С. 45--46; Клочков В. Г. Підписуємо кожну сторінку документів. Закон і бізнес № 5. 4 лютого 1998. С. 7; Клочков В. Г. Як спростити і полегшити слідство. Юридичний вісник України. Київ, 8--14 квітня 1999 р. С. 6; Клочков В. Г. Щодо ефективності підвищення попереднього слідства. Право України. Київ, 1999. № 6. С. 90--91; Клочков В. Г. Додержання законності при затриманні підозрюваного // Вісник прокуратури. 2000. № 1. С. 17; Клочков В. Г. Легалізація грошових коштів, здобутих незаконним шляхом повинні запобігати правові заходи // Закон і бізнес. Київ, 26.02.2000. № 9. С. 12; Клочков В. Г. Джерела створення прокуратури // Право України. Київ, 2001. № 7. С. 105; Клочков В.Г. Захист прав і свобод людини в діяльності органів прокуратури // Юридичний вісник України. Київ, 2012. № 20. С. 15.

3. Клочков В.Г. Проблеми розслідування злочинів та критерії оцінки і показники виміру ефективності роботи прокуратури у сфері довкілля // Матеріали семінару. Дніпропетровськ, 11--12 жовтня 2007. С. 181--186.

4. Клочков В. Г. Музей історії прокуратури України // Право України. 2006. № 2. С. 138-- 139; Клочков В. Історія нашої прокуратури // Українська спілка ветеранів Афганістану. URL: http://www.usva.org.ua/mambo3/index.php?option=com_content&task=view&id=4454.

5. Клочков В. Г. Коли на злодії шапка горить, або що таке крадіжка та як за неї карають // Все про бухгалтерський облік. Київ, 3 квітня 2008. С. 6.

Клочков В.Г.

Формы взаимодействия Генеральной прокуратуры со средствами массовой информации

В статье исследуется, что проведение информационной деятельности їрокуратурой должно осуществляться на реализацию принципа гласности, охрану и защиту прав и свобод человека, интересов государства.

Обосновано, что формами взаимодействия прокуратуры со средствами массовой информации (далее -- СМИ) являются: пресс-конференция, размещение материалов в средствах массовой информации; брифинг; распространение пресс-релизов; интервью; круглый стол; пресс-тур; размещение информационных материалов на сайте; выступления работников в телевизионных эфирах и радиопрограммах; размещение информационных материалов в новых медиа; приглашение представителей СМИ на служебные совещания.

Определено, что работники прокуратуры должны иметь высокий профессионализм, что в свою очередь будет способствовать правильной и обоснованной формулировке ответов на поставленные вопросы журналистов и других представителей СМИ. Имеет актуальность размещение материалов в средствах массовой информации.

Важная информация позволяет повысить уровень правовой культуры населения, наладить партнерское взаимодействие с институтами гражданского общества.

В частности, в статье отмечается актуальность расследования уголовных правонарушений с привлечением СМИ.

Установлено, что основанием уголовной ответственности является совершение лицом опасного деяния, содержащего состав преступления. К нему относятся: объект, объективная сторона, субъект, субъективная сторона. Отсутствие одного из этих элементов не создает уголовного преступления.

Ключевые слова: формы взаимодействия, Генеральная прокуратура, средства массовой информации, журналисты, гласность, права человека, преступление.

Klochkov V.G.

Forms of interaction of the general prosecutor's office with the mass media

The article investigates that the prosecutor's office should carry out information activities in order to implement the principle of publicity, protection and protection of human rights and freedoms, and the interests of the state.

It is substantiated that the forms of interaction of the prosecutor's office with the media (hereinafter -- the media) are: a press conference, placement of materials in the media; briefing; distribution of press releases; interview; Round Table; press tour; placing information materials on the website; performances by employees on television broadcasts and radio programs; placement of information materials in new media; inviting media representatives to a meeting.

It was determined that the prosecutor's office should have a high level of professionalism, which in turn would facilitate the correct and justified formulation of the answers to the questions posed by journalists and other media representatives.

In particular, the article emphasizes the relevance of the investigation of criminal offenses involving the media.

Has actuality of placement of materials in mass media. Important information allows to increase the level of legal culture of the population, to establish partnerships with the institutions of civil society.

It is established that the basis of criminal responsibility is the commission of a person with a dangerous act that contains a crime. It includes: object, objective side, subject, subjective side. The absence of one of these elements does not constitute a criminal offense.

Key words: forms of interaction, Prosecutor General's Office, mass media, journalists, publicity, human rights, crime.

Размещено на Allbest.ru