Виникнення концепції добросовісного тлумачення (Interpretatio ex bona fide) в римському приватному праві
Компаративне дослідження права Європи. Забезпечення справедливого характеру угоди в римському приватному праві. З’ясування справжніх намірів сторін при тлумаченні bonae fidei contractus. Аналіз впливу добросовісності на процес презумпції невинуватості.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.06.2022 |
| Размер файла | 21,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Київського національного економічного університету
імені Вадима Гетьмана
Виникнення концепції добросовісного тлумачення (interpretatio ex bona fide) в римському приватному праві
I.M. Шаркова, кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри теорії та історії права
Анотація
У статті досліджений головний зміст розуміння технологій інтерпретації, на основі принципу добросовісності. Для цього застосований компаративно-історичний метод цивілістики, що дало можливість отримати інформацію, яку можна звести до трьох положень: сутність принципу добросовісності має незмінний, надісторичний характер; у римському приватному праві реалізований контекстуальний підхід до тлумачення, а в сучасному цивільному праві України -- принципово інший, текстуальний; суб'єктивний критерій здорового розуму потребує імплементації в Цивільний кодекс України.
Ключові слова: компаративно-історичний аналіз, добросовісність, здоровий розум, добросовісна інтерпретація, договори доброї совісті, позови доброї совісті.
Дане дослідження має бути кваліфіковане як історико-цивілістичне, оскільки історична реконструкція римсько-правової концепції добросовісного тлумачення здійснюється за допомогою компаративного методу цивілістики.
Історичний вимір компаративістики був заявлений відомими цивілістами-компаративістами К. Цвайгертом (K. Zwei- gert) та X. Кьотцем (H. КцІ2) [1], хоча фактично його засади закладалися американськими компаративістами Дж. Кентом (James Kent) та Дж. Сторі (Joseph Story), а також англійським ученим Г. Дж. С. Мейном (Henry James Sumner Maine). В українському науково-правовому дискурсі історико-порівняльний метод уточнено та реалізовано Є. О. Харитоновим і О. І. Харитоновою під час компаративного дослідженні права Європи [2]. Заслуговує на особливу увагу застосування історичного підходу до порівняльного аналізу проблематики формування європейського контрактного права, здійснене О. О. Гайдуліним [3, 4, 5]. римський приватний право презумпція
У цій статті продовжується методологічна традиція розуміння історичного аналізу як «вертикальної» складової компаративістики. Отже, її головною метою є апробація історико-компаративно- го методу цивілістики для з'ясування сутності добросовісного тлумачення (interpretatio ex bona fide) в римському приватному праві.
Сучасна історико-правова наука пов'язує процес становлення добросовісного тлумачення з виникненням так званих договорів доброї совісті (bonae fidei contractus), які походили від особливих позовів actiunes bonae fidei [6, с. 241]. В Інституціях Юстиніана знаходимо свідчення розмежування позовів: Actionum autem quaedam bonae fidei sunt, quaedam stricti iuris -- «З позовів же одні є позовами доброї совісті, інші -- позовами суворого права» (I.4.3.28) [7].
Actiones bonae fidei виникають з відступом від формального (буквального) розуміння (і виконання) договорів, характерного для Риму часів ранньої республіки (negotia stricti juris -- угоди суворого права), та зверненням у класичний період до з'ясування в спірних договірних відносинах справжньої волі сторін, виходячи при цьому не тільки з того, quod dictum est (що сказано), але і з того, quod actum est (що зроблено). Оскільки за такого підходу вже бралися до уваги обставини, які вказували на несправедливість формально правильних умов договору, тобто викривали недобросовісність позивача, таке судочинство вважалося здійснюваним по добрій совісті, а разом з тим і позови з договорів, що так тлумачилися (bonae fidei contractus), отримали назву actwnes bonae fidei [8, с. 158--159]. До цієї групи договорів належали насамперед консенсуальні контракти, в яких зобов'язання є наслідком простої угоди незалежно від передачі речі, а істотна умова -- ціна конкретного товару, тобто майнова (товарно-грошова) еквівалентність. Таким чином забезпечувався справедливий характер угоди, коли «покупець не повинен опинитися в кращому становищі, ніж продавець» (Pomp. D.16.1.32. 1) [9, с. 400--401].
З'ясування справжніх намірів сторін при тлумаченні bonae fidei contractus мало принципове значення і відбувалося за критерієм naturalis ratio (Gai D.9.2.4). Саме раціональні критерії інтерпретації дозволяли виявити в змісті правочину злий умисел, обман або помилку однієї зі сторін, що мало перспективу визнання угоди недійсною.
Важливо, що юридичні наслідки помилки прямо залежали від характеру останньої. Зокрема, якщо з'ясовувалося, що сторона діяла під впливом омани, то її помилка вважалася вибачною і сторона могла посилатися на неї як на добросовісну [10, с. 56]: «якщо не доведений злий умисел, завжди припускається добросовісність» -- Bona fides semper praesumitur, nisi malam fidem adesse probetur [11, с. 383]. Вибачність помилки припускалася за певних обставин. По-перше, особа, помиляючись у своїх діях, повинна була ставитися до них як турботливий і дбайливий господар (diligens et studiosus pater familias), знаючи й передбачаючи можливі наслідки. По друге, вона мусила довести, що навіть за необхідної хазяйновитості ця помилка за наявних обставин була неминучою. Інша сторона мала можливість спростувати вибачність помилки «показавши належний зміст даної угоди при даних умовах» [12, с. 518].
Таким чином bona fides, будучи по суті спростовною презумпцією, виступала критерієм вибачності помилок, результат застосування якого прямо впливав на життєздатність самого контракту: «За припустимого відхилення (наприклад у результаті вибачної помилки) волевиявлення буде сприйняте і зафіксоване як типове -- у відповідності з суспільними очікуваннями, які встановилися та існують для даного типу інтересів і відносин» [13, с. 96--128].
Поблажливе налаштування римського права, що згодом буде покладено в основу сучасного поняття презумпції невинуватості, з'ясовується з вміщених у Дигестах висловів Гая: «В сумнівних випадках завжди необхідно давати перевагу більш сприятливому (рішенню)» (D.50.17.56) [14, с. 535]; та Марцела: «Дотримуватись в неясних випадках більш м'якого тлумачення не тільки більш справедливо, але й більш обачно» (D.50.17.192.1). Тому тогочасне розуміння стародавніми римлянам bona fides такою, що «передбачає помилку» [15, с. 98. Прим. 1], видається цілком природним.
Одним із проявів впливу добросовісності на процес правореалізації слід визнати такий античний процесуальний інститут як судочинство по добрій совісті (iudicia bonae fidei) [16, 17, 18], який виникає в умовах панування формулярного процесу (agere per formulas).
Така форма судочинства надавала можливість претору запроваджувати нові процесуальні засоби. До них необхідно віднести особливі позови (honorariae), а також засоби екстраординарного втручання: наказ або заборона (interdicta), ексцепція (exceptio), реституція (restitutio in integrum), уведення у володіння (missio in possessionem), що мали вирішальне значення для реалізації принципу доброї совісті.
Претори могли навіть скасовувати деякі норми цивільного права. Так, під час оприлюднення претором перед вступом на посаду спеціальних актів -- едиктів (edicta praetorum) оголошувалося які саме позови він буде визнавати [19, с. 16]. Таким чином виникла низка так званих «голих прав» (nuda iura), які передбачалися нормами цивільного права, але не отримували позовного преторського захисту.
Однак реалізація принципу добросовісності забезпечувалася головним чином за допомогою спеціального позову доброї совісті (actio bonae fidei) і процесуального застереження про злий умисел (exeptio doli).
Окремо необхідно підкреслити, що в римському судовому процесі ex bona fide активно використовувалися так звані «судження добропорядного мужа» (boni viri arbitratus) (D. 46. 7. 12) [20, с. 347], або «судження порядної людини» (viri boni arbitratus) (D. 3. 3. 33. 3), які застосовувались як судження за аналогією (D. 43. 12. 12) [21, с. 313--315].
Отже, короткий аналіз проблеми дозволив виявити наступні «паралелі» реалізації принципу добросовісності як в римському, так і в сучасному цивільному праві:
1. Зміст цього принципу має незмінний, надісторичний характер, що є концептуальною засадою компаративно-історичного дослідження принципу добросовісності.
2. Принциповими розбіжностями реалізації цього принципу в Стародавньому Римі та в сучасній Україні є те, що на відміну від контекстуального римсько- правового підходу, вітчизняний законодавець застосував текстуальний (буквальний) підхід, що суперечить приписам доброї совісті.
3. Суб'єктивні критерії добросовісної інтерпретації в Стародавньому Римі близькі до засобів сучасного логічного тлумачення і були побудовані на принципах здорового розуму, що потребує імплементації в оновлений Цивільний кодекс України (ст. 213, 637, 1256 ЦКУ).
Список використаної літератури
1. Цвайгерт К., Кётц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: в 2--х тт. / Конрад Цвайгерт. Том I. Основы: пер. с нем. Москва: Междунар. отношения, 2000. 480 с.
2. Харитонова О. I., Харитонов Є. О. Порівняльне право Європи: Основи порівн.. правознавства. Європейські традиції. Харків: Одісей, 2002 р. 592 с.
3. Гайдулін О.О. Зближення контрактного права європейських країн: монографія. Київ: Видавець Позднишев, 2009. 239 с.
4. Гайдулін О. О. Європейське контрактне право (загальна частина): курс лекцій. Київ: КНЕУ, 2008. 277 с.
5. Гайдулін О. О. Зближення контрактного права країн-членів ЄС: основні засоби та напрями: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НДІ приват. права і підприємництва Акад. прав. наук України. Київ, 2009. 20 c.
6. Санфилиппо Ч. Курс римского частного права: учебник; под ред. Д. В. Дождева. Москва: БЕК, 2002. 400 с.
7. Институции Юстиниана; пер. с лат.; под ред. Л. Л. Кофанова, В. А. Томсинова, пер. Д. Расснер. Москва: Зерцало, 1998. 400 с.
8. Новицкий римское частное право: учебник для бакалавров и магистров / под ред. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского. Москва: Из-дательство Юрайт, 2017. 607 с.
9. Дигесты Юстиниана = Digesta lustiniani / Пер. з лат. Відп. ред. Л. Л. Кофанов. Т. III. Москва: Статут, 2003. 780 с.
10. Підопригора, О. А. Основи римського приватного права: підручник для студ. юрид. вузів і фак. Київ: Вища школа, 1995. 264 с.
11. Бартошек, Милан. Римское право: Понятия, термины, определения. Пер. с чеш. Ю. В. Преснякова / спец. науч. ред., авт. предисл. и комментария 3. М. Черниловский; сверка лат. текста Н. А. Федорова. Москва: Юридическая литература, 1989. 448 с.
12. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего Рима. Науч. ред. В. С. Ем, отв. ред. А. Д. Рудоквас; Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. Кафедра гражданского права юридического факультета. Москва: Статут, 2003. 684 с.
13. Дождев Д. В. Добросовестность (bona fides) как правовой принцип. В кн.: Политико-правовые ценности: история и современность. Москва: Эдиториал УРСС, 2000. С. 96--128.
14. Дигесты Юстиниана = Digesta lustiniani / Пер. з лат. Відп. ред. Л. Л. Кофанов. Т. VII. Полутом 2. Москва: Статут, 2005. 564 с.
15. Петражицкий Л. И. Права добросовестного владельца на доходы с точек зрения догмы и политики гражданского права. Москва: Статут, 2002. 426 с.
16. Гайдулін О. О. Судочинство по добрій совісті (iudicia bonae fidei): історичні витоки та перспективи дослідження. Вісник господарського судочинства. 2012. № 6. С. 176--180.
17. Гайдулін О. О. Судочинство по добрій совісті (і^ма bonae fidei) та нові інститути цивільного процесу у Стародавньому Римі: інтерпретація та рецепція. Вісник Вищої ради юстиції. Електронне наукове фахове видання. 2012. № 4. С. 160--166. URL: http://www.vru. gov.ua/visnyk_archive.
18. Гайдулін О. О. Інтерпретаційна практика в Стародавньому Римі та виникнення інституту договорів доброї совісті (bonae fidei contractus). Часопис Академії адвокатури України. Ел. наукове фахове видання. 2012. № 4. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e--journals/ Chaau/2012--4/content.html.
19. Гайдулін О. О. Римське приватне право: Автодидактичний комплекс. Київ: ППП, 2003. 116 с.
20. Дигесты Юстиниана = Digesta lustiniani / Пер. з лат. Відп. ред. Л. Л. Кофанов. Т. VII, полутом 1. Москва: Статут, 2005. 552 с.
21. Дигесты Юстиниана = Digesta lustiniani / Пер. з лат. Відп. ред. Л. Л. Кофанов. Т. VI, полутом 2. Москва: Статут, 2005. 568 с.
References
1. Tsvajhert K., Kiotts Kh. Vvedenye v sravnytel'noe pravovedenye v sfere chastnoho prava: v 2--kh tt. / Konrad Tsvajhert,. Tom I. Osnovy: per. s nem. Moskva: Mezhdunar. otnoshenyia, 2000. 480 p.
2. Kharytonova O. I., Kharytonov Ye. O. Porivnial'ne pravo Yevropy: Osnovy porivnial'noho pravoznavstva. Yevropejs'ki tradytsii. Kharkiv: Odisej, 2002 r. 592 p.
3. Hajdulin O. O. Zblyzhennia kontraktnoho prava ievropejs'kykh krain: monohrafiia. Kyiv: Vydavets' Pozdnyshev, 2009. 239 p.
4. Hajdulin O. O. Yevropejs'ke kontraktne pravo (zahal'na chastyna): kurs lektsij. Kyiv: KNEU, 2008. 277 p.
5. Hajdulin O. O. Zblyzhennia kontraktnoho prava krain-chleniv Yevropejs'koho Soiuzu: osnovni zasoby ta napriamy: avtoref. dys... kand. iuryd. nauk: 12.00.03; NDI pryvat. prava i pidpryiemnytstva Akad. prav. nauk Ukrainy. Kyiv, 2009. 20 р.
6. Sanfylyppo Ch. Kurs rymskoho chastnoho prava: uchebnyk; pod red. D. V. Dozhdeva. Moskva: BEK, 2002. 400 p.
7. Ynstytutsyy Yustynyana; per. s lat.; pod red. L. L. Kofanova, V. A. Tomsynova per. D. Rassner. Moskva: Zertsalo, 1998. 400 p.
8. Novytskyj rymskoe chastnoe pravo: uchebnyk dlia bakalavrov y mahystrov / pod red. Y. B. Novytskoho, Y. S. Pereterskoho. Moskva: Yzd. Yurajt, 2017. 607 p.
9. Dyhesty Yustynyana = Digesta Iustiniani / Per. z lat. Vidp. red. L. L. Kofanov. T. III. Moskva: Statut, 2003. 780 p.
10. Pidopryhora, O. A. Osnovy ryms'koho pryvatnoho prava: pidruchnyk dlia stud. iuryd. vuziv i fak. Kyiv: Vyscha shkola, 1995. 264 p.
11. Bartoshek, Mylan. Rymskoe pravo: Poniatyia, termyny, opredelenyia. Per. s chesh. Yu. V. Presniakova / spets. nauch. red., avt. predysl. y kommentaryia Z. M. Chernylovskyj; sverka lat. teksta N. A. Fedorova. Moskva: Yurydycheskaia lyteratura, 1989. 448 p.
12. Muromtsev S. A. Hrazhdanskoe pravo Drevneho Ryma. Nauch. red. V. S. Em, otv. red. A. D. Rudokvas; Moskovskyj hosudarstvennyj unyversytet ym. M. V. Lomonosova. Kafedra hrazhdanskoho prava iurydycheskoho fakul'teta. Moskva: Statut, 2003. 684 p.
13. Dozhdev D. V. Dobrosovestnost' (bona fides) kak pravovoj pryntsyp. V kn.: Polytyko- pravovye tsennosty: ystoryia y sovremennost'. Moskva: Edytoryal URSS, 2000. Pр. 96--128.
14. Dyhesty Yustynyana = Digesta lustiniani / Per. z lat. Vidp. red. L. L. Kofanov. T. VII. Polutom 2. Moskva: Statut, 2005. 564 p.
15. Petrazhytskyj L. Y. Prava dobrosovestnoho vladel'tsa na dokhody s tochek zrenyia dohmy y polytyky hrazhdanskoho prava. Moskva: Statut, 2002. 426 p.
16. Hajdulin O. O. Sudochynstvo po dobrij sovisti (iudicia bonae fidei): istorychni vytoky ta perspektyvy doslidzhennia. Visnyk hospodars'koho sudochynstva. 2012. № 6. Pp. 176--180.
17. Hajdulin O. O. Sudochynstvo po dobrij sovisti (iudicia bonae fidei) ta novi instytuty tsyvil'noho protsesu u Starodavn'omu Rymi: interpretatsiia ta retseptsiia. Visnyk Vyschoi rady iustytsii. Elektronne naukove fakhove vydannia. 2012. № 4. Pp. 160--166. URL: http://www. vru.gov. ua/visnyk_archive.
18. Hajdulin O. O. Interpretatsijna praktyka v Starodavn'omu Rymi ta vynyknennia instytutu dohovoriv dobroi sovisti (bonae fidei contractus). Chasopys Akademii advokatury Ukrainy. Elektronne naukove fakhove vydannia. 2012. № 4. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e--journals/ Chaau/2012--4/content.html.
19. Hajdulin O. O. Ryms'ke pryvatne pravo: Avtodydaktychnyj kompleks. Kyiv: PPP, 2003. 116 p.
20. Dyhesty Yustynyana = Digesta lustiniani / Per. z lat. Vidp. red. L. L. Kofanov.-- T. VII, polutom 1 . Moskva: Statut, 2005. 552 p.
21. Dyhesty Yustynyana = Digesta Iustiniani / Per. z lat. Vidp. red. L. L. Kofanov. T. VI, polutom 2. Moskva: Statut, 2005. 568 p.
Аннотация
Возникновение концепции добросовестного толкования (interpretatio ex bona fide) в римском частном праве
Шаркова И. M.
В статье исследован главный смысл понимания технологий интерпретации на основе принципа добросовестности. Для этого применен компаративно-исторический метод цивилистики. Это дало возможность получить информацию, которую можно редуцировать к трем положениям: сущность принципа добросовестности имеет неизменный, надисторический характер; в римском частном праве реализованный контекстуальный подход к толкованию, а в современном гражданском праве Украины -- принципиально другой, текстуальный; субъективный критерий здравого смысла требует имплементации в Гражданский кодекс Украины.
Ключевые слова: компаративно-исторический анализ, добросовестность, здравый смысл, добросовестная интерпретация, договоры доброй совести, иски доброй совести.
Abstract
Genesis Good Faith Interpretation (Interpretatio ex Bona Fide) in Roman Private Law
Sharkova I. M.
The paper explores the main meaning of understanding of interpretation technologies based on the principle of good faith (bona fides). For this purpose, a compratibly historical method of private law is applied.
It was substantiated the understanding of the process of development for the Roman legal institution of interpretation (ius interpretвtio) as a transformation of its historical forms or sub-institutions.
Were further developed the historical reconstruction of the Roman legal institution of iudicia bonae fidei as the most important for the formation of ius interpretвtio by focusing on the study of key legal constructions pro boni viri arbitrio. This made it possible to obtain information that can be reduced to three positions: (1) The essence of the Principle of Good Conscience has a constant nature in world history; (2) In Roman private law, a contextual approach to interpretation was used, and in modern civil law of Ukraine - fundamentally different, textual; (3) The subjective criterion of common sense requires the implementation of the Civil code of Ukraine.
It provides changes in the official legal structure of the priority of the literal interpretation of the content of the transaction, enshrined in Art. 213 of the CCU, on the construction of the rule of good faith interpretation, which is generally recognized in European contract law.
Key words: comparative historical analysis, good faith, common sense, good faith interpretation, good faith contracts, claims of goodholders.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття "евікції" та відповідальність за неї продавця у римському праві. З’ясування відповідальності продавця за відсудження товару у покупця в сучасному цивільному праві України, РФ та зарубіжних держав. Німецька та французька модель купівлі-продажу.
дипломная работа [68,1 K], добавлен 29.03.2011Поняття про юридичні факти, їх класифікація. Захист цивільних прав у римському приватному праві: характерні ознаки і особливості. Сплив великого строку після правопорушення і його негативні наслідки для судочинства. Спеціальні засоби преторського захисту.
контрольная работа [27,6 K], добавлен 18.10.2012Поняття юридичної особи в міжнародному приватному праві. Види об'єднань господарських товариств в країнах континентальної Європи і Великобританії. Підстави допуску іноземної особи до здійснення підприємницької діяльності на території іншої країни.
курсовая работа [33,9 K], добавлен 01.04.2011Поняття зобов'язання як загальна категорія. Припинення і забезпечення зобов`язань у римському цивільному праві. Система правових засобів забезпечення виконання зобов'язань. Поняття, класифікація та структура договорів. Умова та спосіб виконання договору.
контрольная работа [68,6 K], добавлен 01.05.2009Шлюб як біологічний, моногамний союз чоловіка та жінки, направлений на створення сім'ї. Особливості укладання законного римського шлюбу. Взаємні права та обов'язки подружжя, їхні майнові відносини. Правила повернення приданого у випадку розірвання шлюбу.
реферат [72,4 K], добавлен 13.03.2011Давньоримські джерела правоутворення. Історичний розвиток спадкування за заповітом. Спадкування за законом у римському цивільному праві. Прийняття спадщини і необхідність спадкування. Воля спадкоємця про прийняття спадщини. Форми староримського заповіту.
контрольная работа [51,9 K], добавлен 01.05.2009Основні поняття спадкового права. Етапи розвитку римського спадкового права. Спадкування за jus civile, за преторським едиктом, за імператорськими законами, у "праві Юстиніана", за заповітом, за законом. Необхідне спадкування (обов’язкова частка).
курсовая работа [47,0 K], добавлен 14.10.2008Поняття та особливості шлюбу у міжнародному приватному праві. Джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю іноземного елементу. Основні колізійні проблеми шлюбно-сімейних відносин: питання укладення та шлюбу, визнання його недійсним.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 23.12.2014Спадкування за законом в римському приватному праві. Відкриття та прийняття спадщини. Коло спадкоємців за законом в Цивільному кодексі УРСР. Поняття та зміст спадкової трансмісії. Спадкування за законом в новому цивільному законодавстві України.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 12.10.2009Поняття, природа та функції колізійної норми, її специфіка як засобу подолання конфліктів у праві, що виявляється насамперед у функціях права та в їх системі й структурі. Основні частини колізійної норми та її класифікація за певними критеріями.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 26.11.2014Дослідження правильності застосування статті 368-2 про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Перевірка на відповідність основоположним засадам права та додержання презумпції невинуватості у даній статті Кримінального кодексу Україні.
статья [21,7 K], добавлен 07.11.2017Поняття і зміст міжнародного приватного права. Вчення про колізійні та матеріально-правові норми. Правове становище юридичних і фізичних осіб. Регулювання шлюбно-сімейних та трудових відносин в міжнародному приватному праві. Міжнародний цивільний процес.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 02.11.2010Права людини на свободу та особисту недоторканість; принцип презумпції невинуватості. Дотримання вимог Конституції України, Кримінального Кодексу щодо затримання особи та притягнення її як обвинуваченого; недопустимість застосування незаконних доказів.
лекция [24,9 K], добавлен 02.04.2012Арбітраж як спосіб вирішення цивільно-правових спорів в міжнародному праві. Класифікація арбітражних органів. Лондонська асоціація морських арбітрів. Переваги арбітражного розгляду спорів. Морські арбітражні комісії при ТПП України і Російської Федерації.
курсовая работа [52,7 K], добавлен 27.03.2013Поняття та сутність юридичного тлумачення норм права як з’ясування або роз’яснення змісту, вкладеного в норму правотворчим органом для її вірного застосування. Аналіз ознак, видів та актів тлумачення. Забезпечення обґрунтованої реалізації приписів.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 21.04.2015Закономірності забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості. Головні етапи та підходи до аналізу даної проблеми та обґрунтування отриманих результатів.
статья [28,3 K], добавлен 18.08.2017Поняття та предмет науки міжнародного приватного права. Система міжнародного приватного права як юридичної науки. Засновники доктрини міжнародного приватного права. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права зарубіжних країн.
реферат [30,3 K], добавлен 17.01.2013Давньоримські джерела правоутворення. Статус римського громадянина. Правове становище рабів. Здатність особи бути суб'єктом цивільних прав та мати право. Цивільна правоздатність римського громадянина. Створення ідеї юридичної особи, як суб'єкта права.
контрольная работа [60,9 K], добавлен 01.05.2009Римське право, його універсальність. Деліктні зобов’язання та їх відмінність від договірних. Основа деліктних зобов’язань - неправомірні дії. Іnjuria – особиста образа, furtum – крадіжка. Damnum injuria datum – знищення або пошкодження чужого майна.
реферат [23,7 K], добавлен 24.02.2009Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин. Міжнародно-правове регулювання праці. Праця українських громадян за кордоном і іноземців в Україні. Захист прав мігрантів і членів їх сімей. Одержання дозволу на проживання та працевлаштування.
реферат [1,3 K], добавлен 26.05.2016
