Система заходів, спрямованих на виявлення та усунення конкретних причин і умов шахрайства, що вчиняється організованою групою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система заходів, спрямованих на виявлення та усунення конкретних причин і умов шахрайства, що вчиняється організованою групою

Недзельська Галина Всеволодівна - пошукувач

Приватного вищого навчального закладу

«Львівський університет бізнесу та права»

Жодне суспільство не може існувати без власності, яка, будучи економічною основою, значною мірою визначає політичні, моральні, правові та інші відносини. Згідно з сучасним уявленням про систему соціальних цінностей, право власності розцінюється як найбільше із соціальних благ особистості. Отже, посягання цього благо є, у сенсі, посяганнями на особистість.

Серед злочинів проти власності особливе місце посідає шахрайство. Незважаючи на те, що в кількісному відношенні шахрайські посягання поступаються крадіжкам та грабежам, за темпом зростання кількості зареєстрованих випадків скоєння шахрайства цей вид злочину значно випереджає інші злочини проти власності.

Актуальність вивчення шахрайств, що вчиняються організованими групами, обумовлена і тим, що шахрайство є найвищим професійним і рецидивним проявом корисливої злочинності. Заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживанням довірою на відміну від інших форм розкрадання завдає найбільш відчутних матеріальних збитків, що зумовлено тривалою та ретельною підготовкою. В результаті шахрайство важко розкривається і розслідується, його специфіка вимагає спеціальних знань не тільки в галузі юриспруденції, а й психології, психіатрії, судової медицини, техніки та інших сфер діяльності. У зв'язку з цим необхідно глибоке і всебічне дослідження шахрайств, що вчиняються організованими групами. Зокрема, виробити дієві заходи запобігання шахрайства, що вчиняються організованими групами.

Ключові слова. Шахрайство, загальносоці- альні заходи, спеціально-кримінологічні заходи, організована група, запобігання.

Nedzelska Halyna Vsevolodivna graduate student Private higher educational establishment «Lviv university of business and law»

SYSTEM OF MEASURES AIMED AT IDENTIFYING AND ELIMINATING SPECIFIC CAUSES AND CONDITIONS OF FRAUD COMMITTED BY AN ORGANIZED GROUP

Abstract

No society can exist without property, which, as an economic basis, largely determines political, moral, legal and other relations. According to the modern idea of the system of social values, property rights are regarded as the greatest of the social benefits of the individual. Thus, the encroachment of this good is, in a sense, an encroachment on the individual.

Among crimes against property, fraud occupies a special place. Despite the fact that the number of fraudulent encroachments is inferior to theft and robbery, the rate of increase in the number of registered cases of fraud is significantly ahead of other crimes against property.

The relevance of the study of fraud committed by organized groups is due to the fact that fraud is the highest professional and recidivist manifestation of mercenary crime. Unlike other forms of theft, taking someone else's property by deception or abuse of trust causes the most significant material damage, which is due to long and careful preparation. As a result, fraud is difficult to detect and investigate, its specifics require special knowledge not only in law but also in psychology, psychiatry, forensics, technology and other fields. In this regard, an in-depth and comprehensive study of fraud committed by organized groups is needed. In particular, develop effective measures to prevent fraud committed by organized groups.

Key words. Fraud, general social measures, special criminological measures, organized group, prevention.

Запобігання злочинності є багаторівневою системою заходів, спрямованих на: а) виявлення, усунення, мінімізацію та (або) послаблення причин і умов злочинності; б) виявлення та усунення криміногенних та віктимогенних ситуацій; в) виявлення груп населення підвищеного кримінального ризику та мінімізація цього ризику.

Йдеться про систему з чітко вираженими цілями, засобами, механізмом функціонування суб'єктів, наявністю правового, наукового, інформаційно-аналітичного, організаційного, кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Залежно від цілей та рівня профілактичної діяльності у кримінології прийнято виділяти два види запобігання злочинності:

- загальносоціальне запобігання - система заходів економічного, політичного, ідеологічного, організаційного характеру, вкладених у розвиток економіки, підвищення культурного і матеріального рівня життя громадян, формування світогляду і вирішують цим завдання ліквідації причин злочинності [1, с.75];

- спеціально-кримінологічне запобігання - система заходів, безпосередньо спрямованих на усунення детермінаційних факторів злочинності [2, с.13].

Загальносоціальне запобігання організованого шахрайства можна визначити як сукупність великомасштабних заходів, що забезпечують стабільний розвиток суспільства. Воно переслідує набагато ширші цілі, ніж усунення причин та умов цих злочинів. Вирішуючи низку соціально значущих завдань, заходи загальносоціальної профілактики «попутно» активізують антикриміно- генні ресурси суспільства [3, с.88].

Залежно від характеру їх впливу на криміногенні процеси загальносоціальні заходи запобігання злочинності пропонується розділяти на такі групи: нейтралізуючі та компенсуючі об'єктивні негативні явища, що запобігають виникненню небажаних суб'єктивних явищ, що ліквідують їх [4, с.20].

За критерієм співвідношення цілей А.Е. Жалінський виділяє дві групи загальносоці- альних профілактичних заходів:

1) заходи, у яких мета ліквідації причин злочинності є обов'язковою передумовою, проміжним етапом досягнення головної мети. Яскравий приклад - заходи виховання трудової моралі, трудової дисципліни. Вони не можуть досягти своїх цілей, якщо не буде вирішено у цій сфері завдання усунення причин злочинів;

2) заходи, у яких мета усунення причин злочинності досягається паралельно з головною. Типовий приклад - реформування економіки країни [1, с.80].

Даний підхід є найбільш доцільним як з позиції оптимального планування боротьби зі злочинністю, так і з позиції розкриття специфіки загальносоціального запобігання організованих шахрайств.

До загальносоціальних заходів, у яких мета ліквідації причин шахрайства є обов'язковою передумовою, можна віднести такі заходи:

1) економічні перетворення. 2) політичні заходи. 3) соціальне забезпечення громадян. 4) підтримка освіти та культури.

Розглядаючи спеціальне запобігання як діяльність правоохоронних органів та інших суб'єктів профілактики, спрямовану на усунення причин та умов, що зумовлюють скоєння різних злочинів, важко погодиться з його зведенням до запобігання конкретним злочинам або до психологічного впливу.

Зважаючи на кримінологічну неоднорідність злочинів, що входять до категорії організованого шахрайства, було б помилково говорити про наявність універсальної моделі їх запобігання.

У зв'язку з цим вважаємо за можливе оцінити загальну стратегію його запобігання та визначити тактику профілактики окремих видів організованого шахрайства.

Серед стратегічно важливих заходів запобігання шахрайству, що вчиняється організованими групами та злочинними організаціями, необхідно виділити такі:

- спостереження, оцінка та статистичний вимір організованого шахрайства. Як зазначають експерти, на результативність запобіжної діяльності впливають недоліки її інформаційного забезпечення. Зокрема не можна визнати повним первинний облік групових злочинів, а також осіб, причетних до організованого шахрайства. У статистиці відображається участь особи у злочинній групі, активність її злочинної діяльності, але не враховується раніше вчинені ним злочини у складі організованої групи чи злочинної організації, тоді як саме ця інформація впливає на оцінку стійкості організованої злочинності. Щодо учасників злочинного формування, які раніше вчиняли групові злочини, повинні бути розроблені особливі заходи профілактики, спрямовані на запобігання їх входженню до нових груп.

На спеціалізовані відділи із запобігання організованій злочинності слід покласти також обов'язок виявляти, ставити на облік та здійснювати нагляд за особами, раніше засудженими за шахрайство. Крім того, слід проводити облік осіб, які перебувають у злочинних формуваннях або причетних до їх діяльності. Цей захід матиме як інформаційне, так і попереджувальне значення, оскільки враховані особи будуть обізнані у тому, що з ними ведеться спостереження [5, с.160].

- створення на основі аналізу кримінальної обстановки та умов, що об'єктивно перешкоджають здійсненню організованого шахрайства. У цьому напрямку заслуговує на увагу організація фінансового моніторингу за діяльністю суб'єктів господарювання, що перебувають у групі криміногенного або віктимогенного ризику; контроль за операціями з грошима, особливо з використанням офшорних компаній, створення порталів правової допомоги жертвам шахраїв; розробка інформаційних листів з описом сучасних схем шахрайства та ін.;

-- обмін інформацією, що є у правоохоронних органах, про криміногенні фактори з недержавними та іншими органами, громадськими організаціями;

-- технічна та інформаційна оснащеність підрозділів, що займаються боротьбою з організованою злочинністю;

-- підвищення ефективності роботи правоохоронних органів щодо виявлення та розслідування організованих злочинів.

Результати дослідження показали, що основною проблемою профілактики шахрайств є відсутність необхідної спеціалізації підрозділів МВС при організації та здійсненні профілактики злочинів, серйозною проблемою є також слабка взаємодія між суб'єктами профілактики, а також відсутність єдиного координуючого органу та ефективної системи контролю за виявленням та розслідуванням організованих злочинів.

Ефективному запобіганню шахрайства, скоєного у складі організованої групи, сприяє зміцнення кадрового складу, ретельний відбір фахівців, оцінка кваліфікації та рівня професіоналізму працівників та оперативне виявлення фактору корупції. Для запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів слід, серед іншого, підвищувати рівень їхнього матеріального благополуччя за рахунок збільшення розміру зарплати та надання соціальних пільг.

Важливим напрямом у запобіганні організованому шахрайству мають стати заходи, спрямовані на покращення контактів правоохоронних органів із засобами масової інформації. Інформування населення про найпоширеніші прийоми шахрайства має стати одним із найважливіших напрямів співробітництва [6, с.293].

Серед загальносоціальних заходів, у яких мета усунення причин організованого шахрайства досягається паралельно з головною, слід зазначити заходи, створені задля розвитку економіки та підтримки приватного бізнесу.

Загалом аналіз нормативних джерел та статистичних даних переконує в тому, що загальносоціальна профілактика шахрайства, що здійснюється організованими групами, може бути ефективною лише за дотримання таких умов:

- кожен соціальний, політичний чи економічний захід має ґрунтуватися на результатах системних соціологічних досліджень та моніторингу законодавства;

- воно повинно мати системний характер і проводиться у рамках узгоджених програм та стратегій загального та регіонального розвитку;

- профілактична діяльність повинна мати цілі, завдання та необхідну матеріальну базу;

- загальносоціальне запобігання злочинності передбачає спільну діяльність влади всіх рівнів із залученням фізичних та юридичних осіб, а також неодмінною участь ЗМІ.

шахрайство організована група

Література

1. Жалінський А.Е. Спеціальне попередження злочинів у СРСР. Львів, 1976. 176с.

2. Кириллов С.И. Современные проблемы профилактики преступлений и перспективы ее развития: Лекция. М., 1997. С. 13.

3. Кудрявцев В.М. Соціологічний аспект злочину. Питання боротьби зі злочинністю. 1973. Вип. 18. С. 88.

4. Бабаєв М.М. Криминологическая оценка социально-экономических и демографических факторов. Советское государство и право. 1972. №6. С. 20, 22.

5. Багаутдинов Ф.Н., Хафизова Л.С. Финансовое мошенничество (уголовно-правовой и криминологический аспекты противодействия). М., 2008. 272 с.

6. Британська О. В. Поняття, напрями та заходи запобігання злочинності неповнолітніх в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2020 №5. С. 292-294.

Размещено на Allbest.ru