Деякі аспекти розвитку сучасних наукових поглядів щодо адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції з охорони прав дітей в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАВ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ

The article analysis of the development of modern scientific views on the administrative and legal regulation of the National Police for the protection of children's rights. The analysis of statistical data shows that today the main work in the field of protection of the rights and legitimate interests of children is entrusted to bodies and services for children, including the National Police, which is represented by an extensive system of territorial units of juvenile prevention.

Key words: administrative and legal regulation; activity; National Police; theory; practice; improvement; protection, rights, children.

В статье осуществлен анализ развития современных научных взглядов по вопросам административно-правового регулирования деятельности Национальной полиции по охране прав детей. Автором определены теоретические и практические вопросы, которые остались без внимания ученых и требуют теоретического и практического решения с целью усовершенствования деятельности Национальной полиции Украины в данной сфере. Автор обосновывает, что существующие учебные и научные исследования по проблемам административно-правового регулирования деятельности Национальной полиции по охране прав детей можно объединить в несколько групп, в частности: исследования, посвященные анализу общетеоретических аспектов охраны прав детей; исследования, посвященные анализу деятельности Национальной полиции по охране прав детей; исследования, посвященные порядку привлечения к ответственности несовершеннолетних; исследования, посвященные содержанию подготовки работников подразделений ювенальной превенции; исследования, посвященные анализу деятельности органов публичного администрации зарубежных стран по охране прав детей.

Ключевые слова: административно-правовое регулирование; деятельность; Национальная полиция; теория; практика; усовершенствование; охрана, права, дети.

Постановка проблеми

Конституція України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Нормами ч. 2 ст. 51 визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Окрім вказаного вище, згідно ст. 52 Основного закону наголошено, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей [1].

Саме тому, на сучасному етапі, в період реалізації глибоких інтеграційних процесів, забезпечення захисту дитинства слід вважати одними з найважливіших напрямів діяльності держави. Особливого значення це набуває в сучасних умовах, коли Україна стала на шлях впровадження світових стандартів та європейської інтеграції.

Водночас, варто наголосити, що рівень розвитку свободи та демократії у суспільстві визначається не лише формальним визнанням владою прав та свобод людини, включаючи офіційну ратифікацію міжнародних нормативно-правових актів, що їх регламентують, але й багатьма іншими чинниками.

Одним із найважливіших серед них є наявність дієвого, ефективного соціально-юридичного механізму реалізації прав та свобод, що містить гарантії їх забезпечення і захисту. У цьому механізмі вагоме місце, згідно із специфікою діяльності, займають правоохоронні органи, у діяльності яких гарантування прав і свобод людини і громадянина реалізується шляхом виконання ними своїх провідних функцій.

Особливої уваги потребують діти, які є найменш захищеними, залежать від рішень дорослих, часто не можуть самостійно звернутися за необхідною допомогою, не мають знань та вмінь щодо захисту своїх прав [2, с. 5].

Станом на 2020 рік 18% населення України - це діти. Водночас сім'ї з дітьми становлять 45% тих, хто живе за межею бідності [3].

Варто зазначити, що проблеми забезпечення захисту прав дітей є вкрай актуальними для України. У підтвердження наведеного зазначимо, що нині росте кількість дітей, що потерпають від домашнього насилля; росте кількість злочинів відносно дітей на сексуальному ґрунті; вдвічі збільшилася чисельність дітей, залучених дорослими до продажу наркотиків; і щодня фіксується від 3 до 6 випадків спроб суїциду (2020 році зафіксовано 137, а за 4 місяці поточного (2021 р.) - 229 спроб) [4].

Офіційна статистика Генеральної прокуратури України свідчить про те, що з 3980 правопорушень, скоєних неповнолітніми у 2018 році, 3050 є злочинами проти права власності. Тобто ці злочини складають 77% дитячих правопорушень. Водночас можна спостерігати зменшення кількості вчинених неповнолітніми злочинів у порівнянні з попередніми роками. Так, за даними судової статистики, наданими Державною судовою адміністрацією України, протягом 2016 року на розгляді суддів суду першої інстанції перебувало 6 041 кримінальне провадження щодо 7438 неповнолітніх. З цієї кількості справ судами першої інстанції у 2016 році завершено судовий розгляд 4240 кримінальних проваджень. У 2017 році кількість кримінальних проваджень щодо неповнолітніх збільшилася. Зокрема, протягом року у судах першої інстанції перебувало на розгляді 6408 кримінальних проваджень щодо 7976 неповнолітніх осіб. Із них розглянуто 3872 [9].

Статистична інформація, оприлюднена Офісом Генерального прокурора України, свідчить, що за останні сім років (з 2014 року до вересня 2021 року) кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми або за їх участю, досягла кількості понад 45 тис. випадків, близько 40 тис. дітей стали потерпілими від злочинів різного ступеня тяжкості, при тому, що діти становлять п'яту частину українського суспільства. Стан криміногенної ситуації у сфері ювенальних відносин обумовлюється цілою низкою факторів, серед яких чільне місце займають політико-правові, соціально-економічні та організаційно-правові, що викликані недосконалістю національного ювенального законодавства [5, с. 15].

На сьогодні основну роботу у сфері охорони прав та законних інтересів дітей покладено на органи і служби у справах дітей, серед яких значиться і Національна поліція, яка представлена розгалуженою системою територіальних підрозділів ювенальної превенції. Тим часом, служба «дитячих поліцейських» перебуває у стані реформування. Наразі «реформованих» співробітників налічується всього 1261 осіб. Ще, додатково, у 37 великих містах працює 200 шкільних офіцерів поліції - співробітників патрульної поліції, які навчають дітей безпечної поведінки на дорозі. А в країні - 1469 територіальних громад та понад 14 тисяч шкіл [4].

Окрім зазначеного вище, варто наголосити, що нині в Україні чітко простежується відсутність належної наукової розробки питань щодо діяльності Національної поліції з охорони прав дітей. За таких умов дуже актуальним стає питання щодо визначення наукових досліджень, що були присвячені даній проблематиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Різні теоретичні, правові та організаційні аспекти діяльності Національної поліції розглядалися у працях таких учених як: В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, Л.Р. Білої, В.Л. Грохольського, А.В. Денисової, Д.П. Калаянова, І.П. Катеринчука, О.В. Ковальової, В.К. Колпакова, Т.О. Коломієць, А.Т. Комзюка, О.В. Негодченка, А.Ю. Олійника, Х.П. Ярмакі та інших.

Питання правового забезпечення прав дітей ґрунтовно розробляли І.В. Волошина, І.В. Волощук, О.Є. Журавель, В.О. Закриницька, Т.Г. Корж-Ікаєва, С.П. Каталейчук, Н.М. Крестовська, О.М. Кудрявцева, О.О. Лазоренко, Н.В. Лесько, О.В. Максименко, І.Л. Михайлова, О.В. Нікітенко, Н.М. Онищенко, Р.М. Опацький, Н.М. Опольська, Н.В. Ортинська, С.Г. Поволоцька, Ж.М. Пустовіт, С.А. Саблук, Є.П. Филипенко, О.В. Черевач, І.В. Швець, О.А. Шульц та ін.

Аналіз теоретичних поглядів вказаних вчених дав змогу оцінити стан проблем, що досліджуються, визначити коло питань, які в загалі не були предметом наукового пошуку. У той же час відсутність досліджень із вказаної проблематики негативно позначається на розвитку теоретичних та практичних аспектів спрямованих на вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей.

Метою запропонованої наукової статті є дослідження та аналіз наукових поглядів вчених щодо діяльності Національної поліції з охорони прав дітей та визначення теоретичних та практичних питань, що залишилися поза увагою вчених та потребують теоретичного й практичного осмислення та свого вирішення.

Переходячи до аналізу предмету дослідження зазначимо, що проведення теоретичного аналізу будь-якої проблеми повинно передувати огляду наукових праць, що були проведені раніше, адже лише такий підхід дозволить, перш за все, унеможливити збіг її предмета з проблематикою попередніх досліджень.

Варто зауважити, що в сучасних наукових працях звернуто певну увагу на теоретичні та практичні аспекти діяльності Національної поліції України. Однак, проведені наукові дослідження торкаються лише окремих аспектів вказаної проблематики, тоді як наразі існує значна кількість теоретичних та практичних аспектів у даній сфері, які ще не досліджувалися. До них можна віднести питання щодо діяльності Національної поліції з охорони прав дітей.

Окремі аспекти змісту державної політики щодо забезпечення захисту прав дітей було досліджено в межах наукової спеціальності 12.00.01 - теорія та історія держави і права, зокрема: О.І. Анатольєва «Правове регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх в УСРР у 20-х роках ХХ століття», С.П. Каталейчук «Теоретико-правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції», С.В. Несинова «Державно-правовий механізм захисту прав неповнолітніх в Українській РСР (60-і - поч. 80-х рр. ХХ ст.)», Н.В. Ортинська «Правовий статус неповнолітніх: теоретико-правове дослідження» Н.М. Опольська «Правове забезпечення прав і свобод дитини в Україні: загальнотеоретичний аспект».

Зауважимо, що переважна більшість наукових праць дисертаційного та монографічного характеру, що присвячені проблемам правового забезпечення захисту прав дітей виконана у межах наукової спеціальності 12.00.07 - «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право», зокрема: Я.М. Квітка «Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх», А.Б. Романюк «Проблеми захисту неповнолітніх у кримінальному судочинстві», М. П. Легецький «Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», С.Г. Поволоцька «Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх адміністративно-управлінське дослідження», О.В. Горбач «Адміністративна відповідальність неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють», Ю.І. Ковальчук «Неповнолітній як суб'єкт адміністративної відповідальності», О.Л. Чернецький «Правове регулювання адміністративної відповідальності неповнолітніх в Україні», Є.П. Филипенко «Охорона прав і свобод дітей органами внутрішніх справ: адміністративно-правові засади», О.М. Дручек «Адміністративно-правовий статус Національної поліції: країни як суб'єкта забезпечення прав і свобод дитини», Н.В. Лесько «Адміністративно-правове забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту дітей від насильства та інших протиправних дій», О.О. Навроцький «Забезпечення прав дитини в Україні: теоретичні і практичні засади адміністративно-правового регулювання», О.М. Ткаленко «Адміністративно-правове забезпечення діяльності органів публічної адміністрації щодо попередження насильства в сім'ї відносно дітей», Р.Ю. Матяшовська «Гарантії прав осіб дошкільного віку в глобалізаційному суспільстві».

Різні аспекти державного регулювання даної сфери було досліджено в межах спеціальності 25.00.02. - механізми державного управління (Л.Ф. Кривачук «Реалізація державної молодіжної політики з питань неповнолітніх в Україні (державно-управлінський аспект)»).

Значну роль у розбудові теоретичних та практичних засад діяльності Національної поліції України щодо охорони прав дітей зроблено А.О. Стариченко, яка присвятила даній проблематиці значну кількість наукових праць, зокрема: Діяльність Національної поліції по охороні прав дітей в Україні: адміністративно-правові аспекти [5]; Поняття «охорона прав дітей» як категорія ювенальних правовідносин [6]; Аспекти становлення міжнародного права у сфері охорони прав дітей [7]; Служби у справах дітей в системі органів публічного адміністрування: питання правосуб'єктності [8]. Вченою проведено аналіз адміністративно-правових аспектів діяльності Національної поліції України по охороні прав дітей, охарактеризовано специфічні риси ювенальної правоохоронної діяльності, а також нормативно-правову базу, що регулює порядок її здійснення. З урахуванням цього сформульовано ряд наукових положень, висновків, пропозицій та практичних рекомендацій з удосконалення правового забезпечення та правозастосовної практики Національної поліції по охороні прав дітей в Україні. Крім того, авторкою обґрунтовано висновок, що організація діяльності Національної поліції України з охорони прав дітей повинна ґрунтуватись на стійкій та комплексній системі правових принципів, втілення яких дозволить створити ефективний механізм запобігання та відновлення порушеного права дитини [5, с. 199].

Важливе значення для аналізу теоретичних та практичних аспектів діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей мають наукові погляди Є.С. Зеленського та І.С. Кравченко. У проведених дослідженнях, зокрема вчені зазначають, що під адміністративно-правовим статусом підрозділів ювенальної превенції слід розуміти правове положення підрозділів в системі суспільно- правових відносин у сфері внутрішніх справ держави, яке визначається шляхом визначення змісту елементів адміністративно-правового статусу (цілі, завдання, функції, принципи діяльності підрозділів ювенальної превенції, їх повноваження, структура та підпорядкування) [10, с. 68].

Крім того, вченими обґрунтовано, що в Україні поліцейськими активно запроваджуються альтернативні методики запобігання правопорушенням, вчинених дітьми: воркшопи, «Шкільний офіцер поліції», «Маю право бути собою», «Ми - одна команда», «Зарядка зі school police officer», «Children patrol police», «Пошук дітей», «Поліція Донеччини», «Інтернет-патруль», «My safety friends» та інші. Проте наголошено, що у достатньо інформатизованому суспільстві людське спілкування та увага також відіграють провідну роль. Оптимальною визнана комбінована методика запобігання вчиненню правопорушень дітьми, яка акумулює в собі вербальні та інформаційні засоби [9, с. 128129].

Не менш важливою групою наукових досліджень, є наукові праці, що присвячені формам та методам діяльності Національної поліції щодо захисту прав дітей. Так, вітчизняний дослідник Л.Г. Могілевська у своєму науковому дослідженні «Форми діяльності Національної поліції у сфері забезпечення прав і свобод дитини» робить висновок, що форма діяльності дає нам уявлення про шляхи та напрями впливу Національної поліції на правовідносини у сфері забезпечення прав та свобод дитини.

Серед форм діяльності Національної поліції України у сфері захисту прав та свобод дитини дослідниця виділяє: організаційну форма; правозастосовну форму; виховну форму; правоохоронну форму [11, с. 130131]. Щодо дослідження методів діяльності вчена вважає, що під методами діяльності Національної поліції України необхідно розуміти всю сукупність способів, засобів та прийомів, які використовують працівники поліції задля досягнення єдиної мети, якою є забезпечення прав та свобод дитини в Україні. Методи діяльності поліції у досліджуваній сфері становлять систему, тобто цілісну, внутрішньо узгоджену сукупність, а тому мають застосовуватися комплексно й на міцній науковій основі та з урахуванням специфіки правового статусу неповнолітніх і зовнішніх факторів [12, с. 193-194].

Заслуговує також на увагу навчально-методична праця Л.М. Сукмановської, яка у навчальному посібнику «Захист прав дітей у правоохоронній діяльності» комплексно аналізує генезис, значення та міжнародні стандарти права дитини, національну систему захисту прав дітей, сучасні ризики для життя та здоров'я дитини, особливості юридичної відповідальності дітей в Україні, систему суб'єктів, що діють у сфері забезпечення та захисту прав дитини, роль національної поліції у проведенні профілактичної роботи з дітьми.

Спираючись на наукові розробки Д.В. Швеця нами показано, що автором одним із пріоритетних завдань, що стоять перед органами Національної поліції, визначено превентивну роботу з дітьми (ювенальна превенція). Важливість оновлення існуючих підходів до здійснення ювенальної превенції зумовлена стрімким поширенням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, проникненням їх в усі сфери суспільного життя, появою нових тенденцій серед молоді (наприклад, збільшення суїцидальних груп у соціальних мережах, екстремальні селфі, булінг тощо), наявністю великої кількості дітей-сиріт і дітей, які виховуються у родинах, котрі знаходяться на обліку в поліції, або в родинах зі складними життєвими обставинами, дітей з населених пунктів на лінії вогню (лінії розмежування), дітей-переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Це вимагає оновлення існуючих методів і підходів до діяльності відповідних органів та підрозділів поліції, оскільки саме від них безпосередньо залежить здоров'я, безпека та інколи життя дітей [13, с. 156]. правопорушення дитина захист поліція

Важливе значення мають дослідження, що присвячені питанням підвищення якості підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України. Так зокрема, Д.В. Швецем у дослідженні «Підвищення якості підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції як необхідна передумова захисту прав і свобод дітей» цілком обґрунтовано доведено, що в рамках підготовки та підвищення кваліфікації працівників підрозділів ювенальної превенції необхідно особливу увагу приділяти вивченню таких питань: вироблення дієвого алгоритму спільних дій дільничних офіцерів поліції, слідчих, працівників підрозділів ювенальної превенції та інших поліцейських служб; налагодження чіткої взаємодії поліції з учителями, психологами, соціальними працівниками; активізація участі органів Національної поліції України у програмах ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН); ознайомлення зі світовими методиками роботи з дітьми як працівників поліції, так і представників громадських організацій та окремих волонтерів. У результаті це дозволить працівникам підрозділів превенції розробляти ефективні цільові превентивні заходи, покликані попередити факти загибелі дітей, насильства щодо них, втечі з дому та злочинів у дитячому середовищі [14, с. 29].

Висновки

Крім того, стрімкий розвиток законодавства у цій сфері, прийняття нових нормативно-правових актів, зміна структури органів публічної адміністрації, поява нових суспільних відносин, зумовлює потребу у проведенні дослідження із зазначеної проблематики, аналізу сучасної практики діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей.

У той же час, без відповідного наукового аналізу залишаються питання щодо напрямків адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей, нормативно-правове забезпечення взаємодії діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей, змісту чинників що впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей та ін.

Проведений аналіз свідчить, що існуючі навчальні та наукові дослідження із проблем адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей можна об'єднати у декілька груп, зокрема:

- дослідження, що присвячені аналізу загальнотеоретичних аспектів охорони прав дітей;

- дослідження, що присвячені аналізу діяльності Національної поліції щодо охорони прав дітей;

- дослідження, що присвячені порядку притягнення до юридичної відповідальності неповнолітніх;

- дослідження, що присвячені змісту підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції;

- дослідження, що присвячені аналізу діяльності органів публічної адміністрації зарубіжних країн щодо охорони прав дітей.

Література

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1996.- №30.- Ст. 141.

2. Сукмановська Л.М. Захист прав дітей у правоохоронній діяльності: курс лекцій [для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» денної та заочної форми навчання] / Л.М. Сукмановська. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 182 с.

3. Соціальна політика та моніторинг дотримання прав дитини URL : https://www. unicef.org/ukraine.

4. Діти крізь призму державних реформ та пандемії URL : https://www.prostir. ua/?news = dity-kriz-pryzmu-derzhavnyh- reform-ta-pandemiji.

5. Стариченко А.О. Діяльність Національної поліції по охороні прав дітей в Україні: адміністративно-правові аспекти : дис. ... докт філос. : 081 - право (08 Право). Одеса, 2021. 252 с.

6. Стариченко А.О. Поняття «охорона прав дітей» як категорія ювенальних правовідносин / А.О. Стариченко // Європейські перспективи. - 2019. - №4. - С.91-95.

7. Стариченко А.О. Аспекти становлення міжнародного права у сфері охорони прав дітей / А.О. Стариченко // Наше право. - №1. - 2020. - С.47-54.

8. Стариченко А.О. Служби у справах дітей в системі органів публічного адміністрування: питання правосуб'єктності / А.О. Стариченко // Право.иА. - 2020. - №3. - С.89- 95.

9. Зеленський Є.С. Адміністративна діяльність Національної поліції щодо запобігання вчинення адміністративних правопорушень дітьми : монографія / Є.С. Зеленський, І.С. Кравченко/ Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. 2019. 154 с.

10. Зеленський Є.С. Адміністративно- правовий статус підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України / Є.С. Зеленський, І.С. Кравченко/ Публічне право. - 2021. - № 1 (41). - С. 63-70.

11. Могілевська Л.Г. Форми діяльності Національної поліції у сфері забезпечення прав і свобод дитини / Л.Г. Могілевська // Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 1. - С. 128-132.

12. Могілевська Л.Г. До характеристики методів діяльності Національної поліції у сфері забезпечення прав і свобод дитини / Л.Г. Могілевська // Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 12. - С. 192-196.

13. Сукмановська Л.М. Захист прав дітей у правоохоронній діяльності: курс лекцій [для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» денної та заочної форми навчання] / Л.М. Сукмановська. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 182 с.

14. Швець Д.В. Підвищення якості підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції як необхідна передумова захисту прав і свобод дітей. Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України. Харків, 2019. С. 29-31.

Размещено на Allbest.ru