Техніко-криміналістичні дослідження як базова категорія криміналістичної техніки: поняття та ознаки

Згідно з академічним тлумачним словником української мови термін «досліджувати» означає ретельно обстежувати кого-, що-небудь, уважно знайомитися з чим-небудь для встановлення чогось [10, с. 550].

У криміналістиці існують досить різні визначення даного поняття. Наприклад, щодо доказів, то в підручнику «Криминалистическая экспертиза» за редакцією Р.С. Бєлкіна під дослідженнями розуміється пізнання особою, яка здійснює дізнання, слідчим, суддями змісту доказів, перевірку достовірності існування тих фактичних даних, які становлять зміст доказу, з'ясування відношення даного доказу до всіх інших доказів у справі [11, с. 6].

У наукових джерелах існують навіть дещо алогічні інтерпретації даного терміна, наприклад, що «дослідження - це сукупність операції, яка складається з операції з визначення предмета дослідження хоча б в одному об'єкті дослідження у відповідності з поставленим питанням» [12, с. 62].

Проте загальним є те, що, по-перше, дослідження - це пізнання або процес отримання чогось нового, які здійснюються шляхом вивчення певного об'єкта або їх сукупності. Тобто незалежно від того, хто здійснює дослідження - слідчий, детектив, спеціаліст чи експерт, незалежно від різновиду такого дослідження чи безпосереднього об'єкту сутність дослідження буде полягати в пізнанні (вивченні) об'єкту шляхом, наприклад, спостереження, вимірювання, порівняння, моделювання тощо. По-друге, метою такого пізнання є отримання нових знань, невідомої інформації. У розслідуванні злочинів інформації, наприклад, про особу злочинця, засоби чи знаряддя злочину тощо, або ж її джерел - різноманітних слідів злочину це є проміжним результатом в отриманні необхідної розшукової або доказової інформації.

Потрібно зауважити, що потреба в пізнанні (вивченні) певного об'єкту та отриманні необхідної інформації виникає не тільки під час здійснення кримінального судочинства. Досить часто окремі різновиди техніко-криміналістичних досліджень проводяться в ході здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо розглядати техніко-криміналістичні дослідження як практичну діяльність із вивчення матеріальних слідів, то необхідно зазначити, що натепер сфера проведення таких досліджень не обмежується тільки кримінальним процесом та, відповідно, вивченням виключно слідів кримінального правопорушення. Якщо говорити про вивчення матеріальних відображень саме кримінального проступку чи злочину, то така діяльність притаманна не техніко-криміналістичним дослідженням взагалі, а техніко-криміналістичним дослідженням у розслідуванні кримінальних правопорушень.

Продовжуючи розгляд ознак техніко-криміналістичних досліджень, необхідно зауважити, що одним з елементів, необхідних для пізнання об'єкта дослідження, є наявність в особи, яка здійснює його вивчення, відповідних знань. Межі таких знань досить широкі, починаючи від властивостей певних об'єктів, їх різновидів та особливостей слідоутворення на різних поверхнях за різних умов, і закінчуючи практичними прийомами проведення досліджень та формулювання конкретних висновків. Такі знання у кримінальному процесі прийнято називати спеціальними.

У наукових джерелах із криміналістики та кримінального процесу під час розкриття поняття та сутності спеціальних знань слушно наголошується на тому, що такі знання: отримуються в ході спеціальної підготовки та послідуючої практичної діяльності; вони є апробованими, науковими і, відповідно, зафіксованими в науковій літературі, методичних рекомендаціях, настановах, інструкціях тощо [13, с. 15]. Окрім цього, в зазначених джерелах до спеціальних знань у тій чи іншій мірі віднесено вміння та навички застосування таких знань на практиці. Проте ми не поділяємо думку щодо включення вмінь та навичок до спеціальних знань. І хоча ці категорії досить тісно пов'язані, вони мають відмінності й повинні розмежовуватись між собою.

Оскільки вміння та навички - це категорії, які безпосередньо пов'язані з діяльністю в певній сфері, а техніко-криміналістичні дослідження в розслідуванні кримінальних правопорушень - це саме діяльність із вивчення певних об'єктів, то для її успішної реалізації разом зі спеціальними знаннями потрібно також окремо зазначати такі обов'язкові для згаданих досліджень категорії, як «вміння» і «навички». Наприклад, обізнаній особі недостатньо тільки знати типи папілярних візерунків, їхні загальні й окремі ознаки, а також методику проведення ідентифікації людини за слідами пальців рук, потрібно також мати відповідні навички і вміння виявляти такі сліди та проводити дактилоскопічні дослідження.

Досить широке поняття спеціальних знань наводять В.Г. Гончаренко, В.В. Курдюков та К.В. Легких, щоправда, воно також не позбавлене зазначеного вище недоліку. Вони наголошують, що спеціальними знаннями в кримінальному судочинстві є знання і навички, одержані в результаті фахової освіти та/або практичної діяльності в будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, які використовуються визначеними законом учасниками процесу в межах наданих кожному з них повноважень для вирішення за певною процедурою процесуальних завдань [14, с. 24].

Згідно з даним визначенням у кримінальному судочинстві можуть використовуватись досить різноманітні спеціальні знання, які можуть не мати жодного відношення до проведення техніко-криміналістичних досліджень як таких, наприклад, залучення до проведення процесуальної дії перекладача як фахівця, який володіє певною мовою, педагога або психолога як спеціалістів у роботі з неповнолітніми тощо.

Відносно власне техніко-криміналістичних досліджень, як щодо їх генезису, так і безпосереднього проведення, справедливо було б говорити не тільки виключно про знання такого розділу криміналістики, як криміналістична техніка. Причин цьому декілька: по-перше, межі таких знань різні автори визначають досить по-різному; по-друге, починаючи з появи перших різновидів техніко- криміналістичних досліджень, їм притаманна тісна інтеграція різних наук, наприклад, криміналістики й хімії, фізики, медицини тощо.

Таким чином, використання спеціальних криміналістичних знань для проведення техніко-криміналістичних досліджень є однією з характерних ознак таких досліджень.

Разом із тим потрібно зауважити, що для проведення конкретного техніко-криміналістичного дослідження недостатньо просто наявності спеціальних криміналістичних знань (наприклад, рекомендацій щодо пошуку мікрослідів, слідів пальців рук, слідів вибуху тощо та послідуючої' лабораторної роботи з ними), потрібна людина - відповідний фахівець, який володіє цими знаннями в необхідному об'ємі та може провести таке дослідження.

Кримінальний процесуальний кодекс України володіння спеціальними знаннями прямо передбачає у двох суб'єктів - спеціаліста (ст. 71) та експерта (ст. 69). І хоча суб'єкта- ми-носіями спеціальних знань є й інші особи, наприклад, перекладачі, психологи, педагоги, однак спеціальними криміналістичними знаннями вони не володіють взагалі, відповідно й суб'єктами техніко-криміналістичних досліджень вони не можуть бути. Водночас і не всі спеціалісти та експерти є суб'єктами техніко-криміналістичних досліджень. Такими суб'єктами є тільки та частина, яка, як уже зазначалось, володіє саме спеціальними криміналістичними знаннями.

Окрім спеціаліста та експерта, як слушно зауважує О.В. Фролов, суб'єктом застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні в окремих випадках може бути безпосередньо особа, що проводить розслідування [15, с. 80-82]. На нашу думку, це твердження стосується в тому числі й застосування такими особами спеціальних криміналістичних знань і проведення ними окремих різновидів техніко-криміналістичних досліджень. Наприклад, слідчий чи детектив для пошуку та огляду об'єктів може не залучати спеціаліста-криміналіста, а здійснити це самостійно, якщо в нього вистачає на це необхідних знань, умінь та навичок.

Потрібно також зауважити, що суб'єкти техніко-криміналістичних досліджень повинні бути правомочні на проведення того чи іншого різновиду дослідження. Одним з елементів такої правомочності, як зазначалось вище, є володіння спеціальними криміналістичними знаннями, проте це не всі умови.

Відносно спеціаліста, то для появи в нього повноважень, передбачених КПК України, особа, яка проводить слідчу (розшукову) дію, повинна відповідним чином залучити спеціаліста, відобразивши про таке залучення в протоколі проведення слідчої дії. Тобто на відміну від спеціаліста, для залучення особи як експерта недостатнім є тільки факт володіння нею спеціальними знаннями. Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» такі особи повинні мати вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройти відповідну підготовку, отримати кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та бути внесеними в Державний Реєстр атестованих судових експертів. За існування цих умов, за наявності постанови про призначення експертизи або відповідної заяви сторони захисту визначений експерт стає правомочним на проведення криміналістичної експертизи або дослідження (у даному випадку це та ж експертиза, проте назва залежить від суб'єкта її призначення (замовлення)).

Таким чином, необхідною умовою проведення техніко-криміналістичних досліджень, а відповідно й обов'язковою ознакою досліджень даного різновиду, є суб'єкт-носій спеціальних криміналістичних знань, умінь і навичок, залучений для проведення відповідного дослідження стороною обвинувачення, стороною захисту чи слідчим суддею.

Наступна істотна ознака техніко- криміналістичних досліджень пов'язана з тим, що саме вивчається під час їх проведення, тобто безпосередні об'єкти дослідження.

Аналіз наукових джерел із криміналістики та судової експертизи дозволяє стверджувати, що об'єкти техніко-криміналістичних досліджень є досить різноманітними за своєю природою та сферою застосування (використання), починаючи від різноманітних документів та друкарських форм, закінчуючи різноманітними хімічними речовини та фонограмами. Детальний їх розгляд буде предметом окремого нашого дослідження.

Проте, попри суттєві відмінності в природі та сфері використання (призначенні) об'єктів техніко-криміналістичних досліджень, все ж таки у них є спільна ознака: всі вони є матеріальними, тобто мають своє матеріальне відображення, певну форму в навколишньому світі. Саме ця ознака зазначених об'єктів відрізняє дану категорію досліджень від інших досліджень у криміналістиці, оскільки об'єкти останніх можуть бути як матеріальними, так й ідеальними (наприклад, відображеннями подій і фактів у пам'яті людини, припущеннями того, що досліджується, тощо).

Досить часто для проведення техніко-криміналістичних досліджень, окрім спеціальних криміналістичних знань, необхідно використовувати техніко-криміналістичні засоби - певний різновид криміналістичної техніки.

Такі засоби можуть бути досить різноманітними. Згідно з їх класифікацією в криміналістиці це можуть бути й засоби «польової криміналістики», й засоби лабораторної техніки, розроблені як спеціально для цілей криміналістики, так і запозичені з інших галузей науки і техніки [16, с. 94-95].

Однак використання того чи іншого технічного засобу залежить від конкретної ситуації та різновиду техніко-криміналістичного дослідження. Існують випадки, коли для проведення техніко-криміналістичного дослідження технічні засоби можуть взагалі не використовуватись. Наприклад, коли на місці події знаходиться видимий слід пальця руки, утворений нашаруванням речовини темного кольору на світлій поверхні, або коли потрібно оглянути виявлений зразок вогнепальної зброї чи провести почеркознавчу експертизу за текстом, виконаним великим і розбірливим почерком. У такому разі спеціаліст чи експерт можуть обійтись візуальним методом дослідження, без використання жодного додаткового криміналістичного обладнання. Саме тому дана ознака, на наш погляд, є факультативною.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити такі висновки:

1. До обов'язкових загальних ознак техніко-криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень відноситься:

- сутність техніко-криміналістичних досліджень, як і будь-яких інших досліджень у криміналістиці, полягає в пізнанні (вивченні) певного об'єкта чи об'єктів дослідження;

- метою їх проведення є отримання певної інформації або її джерел;

- проводяться такі дослідження у зв'язку з розслідуванням конкретних кримінальних проступків чи злочинів, у тому числі для їх розкриття та попередження.

До обов'язкових, окремих ознак, притаманних усім техніко-криміналістичним дослідженням, відносяться такі:

- для проведення дослідження використовуються спеціальні криміналістичні знання - знання в галузі криміналістичної техніки та окремих різновидів криміналістичних експертиз, окремі знання інших розділів криміналістики й інших суміжних галузей науки і техніки, а також відповідні вміння та навички;

- суб'єкти дослідження - особи, які володіють спеціальними криміналістичними знаннями, уміннями та навичками, мають право (наділені повноваженнями) проведення таких досліджень та залучені з цією метою стороною обвинувачення, стороною захисту чи слідчим суддею;

- об'єктами дослідження є матеріальні об'єкти - об'єкти, передбачені теорією криміналістичної техніки та (або) окремих напрямів криміналістичних експертиз.

До факультативних, окремих ознак, притаманних усім тех- ніко-криміналістичним дослідженням, відноситься те, що для проведення досліджень можуть застосовуватися спеціальні техніко-криміналістичні засоби - засоби криміналістичної техніки.

2. Виходячи з окреслених ознак, техніко-криміналістичні дослідження в розслідуванні кримінальних правопорушень - це вивчення матеріальних об'єктів з метою отримання інформації або виявлення її джерел, яке здійснюється в ході розслідування кримінальних правопорушень з використанням спеціальних криміналістичних знань, умінь, навичок та за потреби - техніко-криміналістичних засобів суб'єктом, який володіє такими знаннями, уміннями та навичками та який правомочний на виконання відповідних досліджень.

3. Поява даного терміна та його широкий ужиток у криміналістиці дозволить об'єднати різні види досліджень в одну групу, чітко окреслити її та відмежовувати від інших існуючих у криміналістиці досліджень, наприклад, передбачених таким розділом криміналістики, як криміналістична тактика. Це також дозволить розглядати дані дослідження на рівні з іншими базовими для криміналістичної техніки науковими категоріями.