Актуальні питання розвитку правоохоронної діяльності у сфері оборони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник освіти України,

Військово-юридичний інститут

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Актуальні питання розвитку правоохоронної діяльності у сфері оборони

Сергій Мельник доктор юридичних наук, доцент, начальник Військово-юридичного інституту полковник юстиції

Максим Дань шин доктор юридичних наук, професор, професор кафедри права Національної безпеки та правової роботи

Одним із важливих напрямків реалізації науки взагалі є формування її навчальних курсів та визначення системи навчальних дисциплін за окремою галуззю знань, тобто впровадження накопиченого теоретичного масиву у практику. Зараз постала гостро питання впровадження наукових розробок з протидії злочинності у процес підготовки високоякісних кадрів правоохоронців. Взагалі це одна із соціальних функцій правової науки. Однак, на сьогодні в рамках спеціальності 081 «Право», підготовка справжнього сучасного правоохоронця дійсно вже виходить за її межі та взагалі існує у рамках іншої галузі знання - 26 «Цивільна безпека», спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність». Це вимога сьогодення. Слід зазначити, що до останнього часу в нашій країні підготовка вітчизняного правоохоронця за рівнем вищої освіти традиційно проводилася у навчальних закладах вищої освіти саме правового спрямування або на юридичних факультетах класичних університетах. При реалізації програми підготовки майбутнього фахівця виходили з комплексного підходу озброєння курсанта (студента) знаннями щодо усієї система права з акцентуацією на здобутках юридичних наук з системи правових наук кримінально-правового циклу [1]. До неї прийнято включати: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістику, кримінологію, кримі- нальне-виконавче право, теорію оперативно-розшукової діяльності та судову експертизу. При розробці навчальних курсів вищезазначених навчальних дисципліни та підготовки окремої навчально-освітньої програми виходили зі спеціалізації ВНЗ, його профілю та підпорядкуванню, наприклад, системи МВС, СБУ або МОН України [2]. Однак, все рівно основні орієнтири надання знань здобувачам освіти зали- шалися у юридичній площині. Відповідно, вдосконалювалися усі навчальні курси з урахуванням вимог сучасної практики стримування злочинності, здійснювалися відповідна кореляція усіх навчальних планів, вони обов'язково координувалися з навчальними дисциплінами кримінально-правового циклу за обсягом навчального часу і послідовності вивчення. Окремі програмні теми навчальних дисциплін узгоджувалися між собою з врахуванням міжпредметних зв'язків наук у рамках кримінально-правового спрямування. Тому, історично склалося так, що в Україні підготовка правоохоронців здійснювалися за двома напрямками: 1) у навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (цивільних закладах); 2) у відомчих навчальних закладах МВС України, Служби безпеки України, Прокуратури України тощо (спеціалізованих закладах).

Зараз у цивільних навчальних закладах здійснюється, як правило, підготовка юристів широкого профілю без певної їх спеціалізації або з акцентуацією на господарсько-правовій й правозахисній специфіці. Напроти, у відомчих навчальних закладах підготовка фахівців-юрис- тів здійснюється з орієнтацією на правоохоронну діяльність з виділення окремих її напрямків (громадська безпека, оперативно-розшукова діяльність, слідчо-криміналістична діяльність, експертно-криміналістична діяльність тощо). Природно, що навчальні плани і програми навчальних дисциплін кримінально-правового циклу суттєво відрізняються в залежності від профілю підготовки фахівців.

На наш погляд, при підготовці юристів широкого профілю в цивільних навчальних закладах студентам повинні надаватися специфічні знання правоохоронної роботи в узагальненому вигляді, яких би було достатньо для створення більш-менш чіткої уяви про методи, прийоми і технічні засоби розкриття злочинів [3]. Метою тут повинно бути формування, наприклад, уявлення про сутність криміналістики, її завдання та місце у системі професійної підготовки юристів різного профілю [4].

Що стосується підготовки фахівців з чіткою орієнтацією на правоохоронну діяльність, то тут викладання навчальних дисциплін повинно бути спрямовано на формування системи спеціальних знань, необхідних для вирішення типових профільних завдань (оперативного працівника, слідчого, експерта-криміналіста тощо). В цьому випадку тільки юридичних знань вже буде не достатньо. Для підготовки сучасного правоохоронця необхідно створити розгалужений системний навчальний комплекс, який складається з різних елементів (не тільки правових) єдиної навчально-освітньої програми. Програма повинна охоплювати знання з галузі соціології, психології, фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки, стрілецької зброї та вогневої підготовки, а також звісно й правової науки. При чому базуватися правові знання повинні на двох основних блоках: адміністративно-правовому та кримінально-правовому. Вбачається, що обов'язково програма підготовки також повинна бути розрахована на наданні своєрідних специфічних знань та націлена на вироблення практичних навичок у курсантів (студентів) на конкретну діяльність в залежності від спеціалізації самого навчального закладу, який готує правоохоронця на державне замовлення. Це насправді головне завдання та своєрідність той чи іншій Програми підготовки правоохоронця. злочинність юрист правозахисний

3. В той же час надавати такі знання у цивільних навчальних закладах без відповідної профільної орієнтації є зайвим, адже містить небезпеку безконтрольного розповсюдження спеціальних знань щодо засобів, прийомів і методів, які використовуються для виявлення і розкриття злочинів. Тому і розпочата зараз певна робота з розробки Державної Стратегії уніфікації процесу підготовки правоохоронця. Ця програма окрім іншого охоплює і програму підготовки дійсно висококваліфікованих фахівців правоохоронців-військовослужбовців. Нажаль, зараз як ніколи потребують свого вирішення питання організації та подальшого розвитку правоохоронної діяльності у сфері оборони. На сьогодні різні питання протидії та стримування злочинності гостро постали не тільки перед традиційними правоохоронними органами нашої держави, Національної поліції або Службою безпеки, а вже на повістці дня Міністерства Оборони України. В умовах озброєного конфлікту, загострення загальної криміногенної обстановки в країни, політичних, соціальних та економічних перетворень в українському соціумі питання стримування злочинності серед військовослужбовців займають особливе місця [5]. Одним з можливих способів вирішення цієї проблеми є запровадження у освітній процес навчальних закладів вищої освіти військового спрямування сучасних освітньо-навчальних програм за спеціальності «Правоохоронна діяльність».

Тому цілком доцільним виглядає запропонування та розробка освітньо-професійної програми «Правоохоронна діяльність», галузь знань 26 «Цивільна безпека», спеціальність 262 «Правоохоронна діяльність» на базі Військо-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Вона відповідає стандартам вищої освіти за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, затвердженому і введеному в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 22.10.2020 р. № 1294. Основний фокус освітньої програми та її спеціалізації робиться на опануванні курсантами знаннями та практичними навичками, які є необхідними для ефективного розв'язання складних задач щодо забезпечення правопорядку у сфері безпеки та оборони. При цьому особливістю програми є її орієнтація на розв'язання складних спеціалізованих задач та практичних проблем у сфері правоохоронної діяльності, що передбачає синергію у застосуванні теорій та методів професійно-правничої та спеціальної військової підготовки. Тобто це розбудова своєрідної моделі інтеграції права та правоохоронної діяльності у сфері оборони.

Список використаної літератури

1. Волобуєв А. Ф., Даньшин М. В. Про викладання криміналістики у світлі сучасної наукової парадигми. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. 2017. - Вип. 24. - С. 127-130.

2. Волобуєв А. Ф., Даньшин М. В. Завдання криміналістики в умовах реформування кримінального процесу. Збірник наукових праць «Теорія та практика судової експертизи та криміналістики» Харківського НДІ судових експертиз імені Засл. проф. М. С. Бокаріуса, Міністерства юстиції України. - 2018. - 18. - С. 53-62.

3. Шепитько В. Ю. Криминалистика в системе юридических наук и ее роль в глобальном мире. Криміналістика та судова експертиза: наука, навчання, практика : 10 (позачерг.) міжнар. наук.-практ. конф. : у 2-х ч. Харків. - 2014. - Ч. 1. - С. 142-153.

4. Даньшин М. В. Актуальні проблеми викладання криміналістики н а юридичних факультетах. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2011.- № 945. - С. 216-220.

5. Мельник С. М. Адміністративно-правове регулювання організації і функціонування суб'єктів військового управління в системі забезпечення національної безпеки й обороноздатності України: Монографія. - Харків: Юрайт. 2019. - 344 с.

Размещено на Allbest.ru