Про гарантії соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей відповідно до стандартів Організації Північноатлантичного договору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут законодавства Верховної Ради України

Про гарантії соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей відповідно до стандартів Організації Північноатлантичного договору

Любов Нецька кандидат юридичних наук, доцент, головний консультант відділу проблем розвитку національного законодавства

Питання про соціальний і правовий захист військовослужбовців актуалізувалося з часу здійснення збройної агресії Російської Федерації на територію України. Держава, тримаючи оборону, повинна мати міцну боєздатну армію, мотивованих та патріотично налаштованих військових, які постійно відчувають підтримку владних і суспільних інституцій, громадян України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі [1].

З аналізу цього та інших законів України випливає, що систему соціальних гарантій військовослужбовців складають як основні наступні: збереження за військовослужбовцями, які до призову працювали, права на працевлаштування при звільненні з військової служби; переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; надання матеріальної допомоги в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи звільненим із строкової військової служби; зарахування часу перебування громадян України на військовій службі до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби; дострокове звільнення з військової служби військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, сім'ї яких втратили годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім'ї з самостійним заробітком; матеріальне, грошове забезпечення, у тому числі щомісячне додаткове; продовольче, речове та інше забезпечення; підйомна допомога у випадку переїзду на нове місце військової служби, та добові; щорічна основна відпустка з наданням грошової допомоги на оздоровлення; державна допомога сім'ям з дітьми; відпустки за сімейними обставинами; відпустки для лікування; пенсія за вислугу років та пенсійне забезпечення на інших підставах; одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; безоплатна кваліфікована медична допомога у військово-медичних закладах охорони здоров'я; безоплатна психологічна, медико-психологічна реабілітація у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад; санаторно-курортне лікування (за медичними показаннями безоплатно) та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах МОУ з пільговою оплатою вартості путівок; забезпечення жилими приміщеннями або за бажанням грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення; право на одержання земельної ділянки для будівництва житла; право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) за рахунок коштів з держбюджету; право на безоплатний проїзд у визначених законом випадках; право на безоплатне перевезення або з відшкодуванням фактичних витрат особистого майна; одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів та ін. На військовослужбовців, осіб у складі добровольчих формувань, які брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, поширюються пільги, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» [2]. Зокрема, це безплатне одержання ліків, пільги з оплати за житло, паливо, комунальні послуги, зі сплати податків, зборів, мита тощо. З такого деталізованого переліку законодавчих гарантій випливає висновок, що держава створила розгалужену систему соціального забезпечення військовослужбовців. Проте залишаються відкритими питання про якість, достатність, доступність, своєчасність, рівність цього забезпечення для всіх військовослужбовців, а також і членів їх сімей.

Формальне значення мають норми Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без права на пенсію, оскільки центри зайнятості отримують пропозиції від роботодавців щодо працевлаштування на низькооплачувані посади. До того ж не здійснюється підбір роботи з врахуванням вмінь і навичок військовослужбовців. Отже, проблему зайнятості звільнених з військової служби в умовах несформованого ринку праці потрібно вирішувати комплексно, із залученням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів місцевої влади, ветеранських організацій і ін.

Недосконалим залишається і правовий механізм забезпечення житлом військовослужбовців і членів їх сімей. Ця проблема вирішується частково і по різному. У Стратегії воєнної безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України № 121 від 25.03.2021, розв'язання житлової проблеми в силах оборони віднесено до довгострокової перспективи [3]. Зрозуміло, що забезпечення житлом військовослужбовців потребує достатнього фінансування. На нашу думку, до вирішення даного питання необхідно підходити планово, поетапно та з врахуванням регіональних особливостей України. Доцільно розробити відповідну комплексну державну програму та створити постійно діючий реєстр військовослужбовців, які потребують забезпечення службовим житлом і житлом у приватну власність.

Потрібно зауважити, що питання правового захисту військовослужбовців недостатньо врегульовано на законодавчому рівні. Як зазначено у ч. 1 ст. 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку, встановленому законами України. Тобто йдеться про загальний порядок, як і для інших фізичних осіб. Але при цьому не взято до уваги те, що військовослужбовець через особливості служби у ряді випадків не має можливості звернутись до юрисконсульта, адвоката, нотаріуса, до суду. Іноді він потребує захисту від неправомірних рішень, дій (бездіяльності) органів військового управління та командирів. У такому разі не всякий адвокат зможе надати кваліфіковану допомогу, адже він має знати специфіку військової служби і відповідного законодавства. Найгірше, якщо військовослужбовець перебуває у стані пораненого, хворого чи у статусі військовополоненого або заручника. На нашу думку, доцільно передбачити додаткові гарантії правового захисту військовослужбовців. Наприклад, у складі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доцільно організувати діяльність юристів, які мали б повноваження представляти інтереси військовослужбовців, надавати консультації з правових питань у разі їх звернення чи членів їхніх сімей. Так само за наявності юристів у гарнізонах видається за можливе надати їм повноваження щодо представництва інтересів військовослужбовців за зверненнями останніх. правовий військовослужбовець сім'я

Пріоритетним національним інтересом України для зміцнення обороноздатності Збройних Сил є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів. Співпраця з країнами-членами НАТО окреслила ряд можливостей для покращення соціального захисту військових. Зокрема, під егідою спільних робочих груп Україна-НАТО з 2016 року функціонує проєкт перепідготовки та соціального захисту звільнених у запас військовослужбовців. В окремих країнах-членах НАТО та партнерах Альянсу (Ізраїль) здійснювалася медична реабілітація українських військовослужбовців, поранених в ході антитерористичної операції [4]. У рамках співробітництва України з НАТО і нині приділяється увага медичній та психологічній реабілітації військових, захисту прав людини. Ці напрямки повинні бути постійною складовою річних національних програм під егідою Комісії Україна-НАТО.

Серед національних і військових документів за функціональними ознаками з урахуванням положень стандартів НАТО в Україні станом на 2020 рік розроблено 16 документів з медичного забезпечення і 2 - з морально-психологічного [5].

З метою соціальної підтримки військових та їх сімей в Україні запроваджується ряд проєктів, які реалізуються за принципами НАТО та у яких враховано досвід країн-членів НАТО. Один з них стартував у лютому 2021 року на базі Чернігівського обласного територіально- го центру комплектування та соціальної підтримки та покликаний апробувати співпрацю обласного територіального центру, органів соціального захисту та інших органів місцевої влади, громадських організацій у проведенні заходів соціальної підтримки сімей військовослужбовців [6]. Подібні проекти важливі з огляду на створення в Україні власних форм морально-психологічної реабілітації військовослужбовців та підтримки їх сімей.

Список використаної літератури

1. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ. ВВР України, 1992, № 15, ст.190.

2. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ. ВВР України, 1993, № 45, ст. 425.

3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України»: Указ Президента України від 25.03.2021 № 121/2021URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661

4. Взаємовідносини України-НАТО. URL: http://www.oda.te.gov.ua/ zabarazka/ ua/9174.htm

5. Інформаційний матеріал щодо запровадження стандартів та керівних документів НАТО. URL:https://www.mil.gov.ua/diyalnist/vprovadzhennya-standartiv-ta-inshih-kerivnih- dokumentiv-nato. html

6. Березинський Ігор. Як в Україні за стандартами НАТО допомагають родинам військових. URL: https://armyinform.com.ua/2021/02/yak-v-ukrayini-za-standartamy-nato-dopomagatymut-rodynam-vijskovyh/

Размещено на Allbest.ru