Завдання митних органів зі сприяння захисту прав інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАВДАННЯ МИТНИХ ОРГАНІВ ЗІ СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Дорофеєва Л.М.

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету, начальник управління з напряму реалізації правових питань Закарпатської митниці Держмитслужби м. Ужгород, Україна

Завдяки ратифікації Угоди про асоціацію у 2014 році в Україні були створені умови для запровадження амбітних планів на інтеграцію з ЄС та розпочався етап пошуку новітніх підходів до реалізації митної справи. Однією з обов'язкових умов для вступу до Євросоюзу країни- кандидата є повна відповідність правової національної митної системи законодавству ЄС. Відтак, основною рушійною силою розвитку митної системи має стати формування ефективної правової бази, яка б ґрунтувалась не лише на національних традиціях і досягненнях, а й увібрала кращі світові стандарти митної діяльності. С. Доротич розглядає адаптацію митного законодавства до законів ЄС, як правову базу для майбутнього членства України в Митному союзі Європи [1]. законодавство право кодекс митний

Правовими підставами для зближення умов здійснення митної діяльності та впровадження міжнародних та європейських стандартів у цій царині, крім міжнародних зобов'язань, узятих на себе Україною при підписанні та ратифікації ряду міжнародних угод та конвенцій (насамперед, виконання статей 84, 250 та Додатка XV до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС), сьогодні є Конституція України, яка в ст. 18 визначає, що національні інтереси та безпека країни в сфері зовнішньополітичної діяльності забезпечуються шляхом взаємовигідного та мирного співробітництва з іншими світовими державами; Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, де найпершою з пріоритетних сфер названо митне право; та Митний кодекс України, ч.2 ст. 7 якого передбачає, що державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Сприяння захисту права інтелектуальної власності (ПІВ) при переміщенні товарів через митний кордон вже багато десятиліть посідає вагоме місце серед завдань, виконання яких традиційно покладаються на митні адміністрації усіх країн світу.

В Євросоюзі організація роботи щодо участі митних адміністрацій у захисті прав інтелектуальної власності, регулюється: Регламентом (ЄС) №608/2013 Європейського Парламенту та Ради про митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності[2]; Імплементаційним Регламентом Комісії (ЄС) № 1352/2013, яким встановлюються форми документів, передбачені Регламентом (ЄС) № 608/2013; а також Регламентом (ЄС) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 р. про товари, що знаходяться у ручному багажі подорожуючих, що приїхали з третьої країни.

Чинні положення нового Регламенту (ЄС) № 608/2013 посилюють сприяння захисту права інтелектуальної власності, які застосовуються митними органами, в частині: здійснення контролю за дотриманням ПІВ у всіх митних режимах; особливості митного контролю так зва - ного паралельного імпорту; взаємодія митних органів з Європейською обсерваторією з питань порушень права інтелектуальної власності; спрощення процедури знищення малої партії товарів, що є об'єктом порушення прав інтелектуальної власності; контроль за переміщенням товарів, що підлягають знищенню або переробці або з метою освіти для учбових закладів; ведення митними органами центральної електронної бази даних з обмеженим доступом щодо митних заходів стосовно захисту прав інтелектуальної власності, ведення електронного обліку заяв про (можливі) порушення прав інтелектуальної власності, строки здійснення контролю за такими заявами; захист прав персональних даних щодо осіб, пов'язаних з правом інтелектуальної власності. Оскільки зазначені норми Регламенту Ради (ЄС) № 608/2013 були відсутні у Митному кодексі України, імплементація цих положень та Регламенту Комісії (ЄС) № 1352/2013, проведена в 2019 р., безперечно дозволить наблизити національне законодавство у сфері захисту інтелектуальної власності до законодавства ЄС.

Вітчизняні науковці вважають, що митна діяльність, спрямована на сприяння захисту ПІВ в Україні - це діяльність, спрямована на вжиття заходів митними органами щодо запобігання переміщенню через мит - ний кордон України товарів із порушеннями ПІВ, зокрема здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об'єкти ПІВ, введення митного реєстру об'єктів ПІВ, призупинення митного оформлення товарів, застосування спрощеної процедури знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою в порушенні ПІВ, проведення зміни маркування на товарах та їх упаковці з метою захисту належних правовласнику майнових прав на об'єкти ПІВ та недопущення переміщення через митний кордон України контрафакт- них товарів [3, с. 27]. При цьому сутність такої діяльності у сфері захисту ПІВ, до якої залучені вітчизняні митні органи, полягає в тому, що вони у межах своєї компетенції лише сприяють захисту цих прав, а не здійснюють безпосередньо його захист. Застосування поняття «сприяння» у розділі XIV МК України обґрунтовано такими чинниками: 1) об'єкти ПІВ характеризуються складністю та різноманітністю, що нерідко унеможливлює їх ідентифікацію та визначення під час проведення митного контролю; 2) захист ПІВ правовласника - це виключне його право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта ПІВ, в тому числі забороняти таке використання; 3) скасування в МК України відповідальності митних органів за невиявлення товарів, що порушують ПІВ правовласників, та пропуск контрафактних товарів.

Цілком логічно, що оскільки саме митні органи здійснюють контроль за законністю усіх експортно-імпортних операцій, для сфери інтелектуальної власності саме вони виступають бар'єром для проникнення на митну територію України контрафактних або «піратських» товарів. Прикметно, що цей термін достатньо уживаний і зрозумілий для широкого загалу, лише рік тому був офіційно уведений в національне законодавство (п.п. 38-1 ст. 4 МКУ[4]) і дещо відрізняється від європейського ( ч. 1. ст. 250 Угоди про асоціацію з ЄС [5]). Завдяки комплексним змінам в митне законодавство щодо питань захисту інтелектуальної власності від 17 жовтня 2019 року [6] методи реалізації митної справи в окресленій сфері були розширені завдяки нормам щодо: визначення термінів «піратські товари», товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, «контрафактні товари» та «швидкопсувні товари»; розширення переліку об'єктів права інтелектуальної власності, сприяння захисту яких здійснюється під час переміщення товарів через митний кордон України; незастосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником; розширення випадків застосування заходів, пов'язаних із призупиненням митного оформлення товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності, у тому числі за ініціативою митного органу; відшкодування витрат, пов'язаних зі зберіганням, знищенням товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності; запровадження можливості дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності; встановлення особливостей призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Вказані новації дозволили привести положення Митного кодексу України у відповідність до Регламенту (ЄС) № 608/2013, чим забезпечили виконання зобов'язань України щодо наближення митного законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності до стандартів та практики Європейського Союзу, сприяли підвищенню рівня запобігання та протидії переміщенню через митний кордон України товарів, що порушують права інтелектуальної власності. Позитивним наслідком у практичній площині прогнозовано має стати очищення внутрішнього ринку від контрафактної продукції.

Література

1. Доротич С. Адаптація митного законодавства України до європейських та міжнародних норм. Публічне адміністрування: теорія та практика : Ел. зб. наук. пр. - Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. - Вип. 1 (3).

2. Регламент (ЄС) № 608/2013 Європейського Парламенту та Ради від 12.06.2013 р. про митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності (Офіційний вісник ЄС, L 181, 29 червня 2013 року, С. 15-34).

3. Берлач Н.А., Филь С.П. Сутність митної діяльності, спрямованої на сприяння захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Наука і правоохорона. 2017. № 1(35). - С. 20-27.

4. Митний кодекс України: Закон України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI / / Офіційний вісник України. - 2012. - № 32. - 9 с. - Ст. 1175.

5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

6. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України: Закон України від 17 жовтня 2019 року № 202-IX.

Размещено на Allbest.ru