Актуальні проблеми захисту об’єктів права інтелектуальної власності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми захисту об'єктів права інтелектуальної власності

Мукомела К. О.

студентка IV курсу юридичного факультету Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова м. Хмельницький, Україна

Актуальність теми обумовлена адекватним регулюванням відносин інтелектуальної власності, оскільки це має суттєве значення, надто у інформаційному суспільстві, яке з більшим чи меншим ступенем успішності, досить активно, але з помітними труднощами, формується в Україні.

Варто зазначити, що, оскільки відносини інтелектуальної власності в Україні регулюються значною кількістю спеціальних законодавчих актів, приналежність яких до сфери приватного права не може не викликати сумнівів, може виникнути й сумнів у «методологічній виправданості» визнання цивілістичної природи норм про інтелектуальну власність, навіть тих, що містяться у книзі IV ЦК України.

Питання охорони права інтелектуальної власності у своїй більшості ставали предметом дослідження в дисертаційних роботах із цивільно- правової тематики. Одним з перших досліджень у сфері інтелектуальної власності є дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук видатного вченого-цивіліста О. Підопригори «Проблеми правового регулювання інтелектуальної власності за законодавством України». Проблемні питання у сфері інтелектуальної власності, які порушувалися О. Підопригорою та іншими українськими вченими, ставали вже об'єктом наукової розвідки автора раніше.

Існуюча в Україні нормативно-правова база, що забезпечує правову охорону об'єктів інтелектуальної власності та порядок їх використання, має цілу низку проблем, які стосуються невідповідності деяких норм законодавства нормам міжнародного права. Крім того, ця база не завжди може надати ефективний захист прав об'єктів інтелектуальної власності та створити цивілізований ринок таких об'єктів. Однак незважаючи на цілу низку недоліків, національна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні загалом функціонує на задовільному рівні й формально відповідає основним міжнародним вимогам і стандартам.

Правовідносини, що стосуються сфери інтелектуальної власності, регулюються окремими положеннями Конституції України, нормами Митного, Цивільного, Кримінального кодексів України, відповідними процесуальними кодексами, спеціальними законами та багатьма підзаконними нормативними актами. Однак існують проблеми, що стосуються ефективності системи охорони інтелектуальної власності та які потребують термінового вирішення. Саме вони перешкоджають розвитку інноваційної діяльності. Як відомо, успіх вирішення важливих соціальних, економічних і політичних проблем залежить від інтелектуального потенціалу суспільства й рівня його культурного розвитку.

Україна повинна створити належний захист інтелектуальної влас - ності, адже його відсутність може стати обмеженням для міжнародної торгівлі. Іноземні виробники побоюються продавати свою продукцію чи розміщувати своє виробництво в тій країні, де можуть зазнати значних збитків від незаконного використання своїх досягнень. Тобто, недостатній рівень захисту інтелектуальної власності перешкоджає експорту та прямим іноземним інвестиціям, а також негативно впливає на імідж України як економічного партнера.

Слід посилити попереджувальні заходи, а також підвищити кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення законодавс - тва у сфері інтелектуальної власності. Ефективність цих заходів мають забезпечувати спеціальні органи державної влади, які матимуть особливі повноваження щодо регулювання та контролю. Хоча існують випадки, коли надмірний і необгрунтований захист інтелектуальної власності викликав зворотний ефект і став причиною обмеження міжнародної торгівлі. Тому, сьогодні важливо забезпечити компроміс між економічною ефективністю та стимулами до інтелектуальної діяль - ності, який підтримує захист інтелектуальної власності. [4, с. 177]

Також варто зазначити, що проблемним питанням є можливість вільного використання авторських творів іншими особами, адже законодавство дозволяє використання їх без згоди автора, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, цитат з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою. Проблемним є саме те, що виправданість обсягу вільного використання чужого твору в кожному конкретному випадку може бути різною і досить важко встановити наявність чи відсутність порушення у цьому відношенні. Отже, використання чужого твору навіть із зазначенням імені автора і джерела запозичення можна вважати плагіатом у широкому розумінні цього поняття, якщо суттєво перевищений можливий обсяг такого запозичення у відповідності із поставленою метою [5, с. 5-7].

Таким чином, на думку окремих дослідників, сьогодні існує необхідність «законодавчо виокремити добросовісне та недобросовісне вільне використання чужих творів із встановленням відповідальності за, відповідно, недобросовісне їх використання». Також важливим моментом, на який сьогодні звертається увага, є можливість здійснення плагіату ідей. Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури тощо. На жаль, закріплення нашим законодавством вищезазначеної норми у такому виді надає недобросовісним авторам значні можливості у використанні чужих досліджень шляхом їх переписування своїми словами, що беззаперечно можна вважати різно - видом плагіату та значним порушенням авторських прав. інтелектуальна власність судовий право

Важливим також є такий момент, коли для посилення прав інтелектуальної власності в Україні слід привести її законодавство у відповідність із законодавством ЄС. Хоча правоохоронні органи активізують свої зусилля для забезпечення прав інтелектуальної власності, загальний рівень правопорушень, що стосуються цієї сфери, залишається дуже високим. Тому, Україну часто звинувачують у низь - ких стандартах забезпечення захисту прав інтелектуальної власності. У більшості країн існує законодавство у сфері інтелектуальної влас - ності, що відповідає основним міжнародним договорам. Ці характеристики, на думку багатьох науковців, притаманні й Україні, у законо - давстві якої закладений дворівневий підхід у регулюванні відносин у сфері інтелектуальної, творчої діяльності.

Потребує також вдосконалення порядок судового розгляду спорів щодо прав інтелектуальної власності. Часто постає проблема, яка стосується недостатньої кількості спеціально підготовлених суддів, які здатні розв'язати спірні питання з дотриманням прав інтелектуальної власності. Нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності постійно вдосконалюється і поповнюється новими документами, тому необхідно створити такі правові механізми, які дозволять максимально захистити національного виробника та іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері, кількість яких невпинно зростає.

Проблеми забезпечення захисту прав інтелектуальної власності в Україні виникають через те, що існує нестача кваліфікованих фахівців з цих питань. Відомо, що зараз відбувається істотне підвищення значення інтелектуальної діяльності, тому попит на неї також зростає, а сучасна система охорони інтелектуальної власності перебуває ще на етапі свого становлення та потребує подальшого удосконалення. Також слід зазначити, що існують навіть певні прогалини у вітчизняному законодавстві, які негативно відображаються на розвитку інтелектуального потенціалу України й на ефективності загальної стратегії інноваційного розвитку держави.

Отже, незважаючи на значні досягнення у сфері законодавчого забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, на думку міжнародних експертів, її недосконалість все ще становить один із найголовніших чинників, які перешкоджають створенню в Україні ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності. Також слід зазначити, що закони України ще не приведені у відповідність із Цивільним кодексом, і це може негативно впливати на захист прав інтелектуальної власності.

Література:

1. Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим госпо - дарським судом України) : Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 30 червня 2009 р. № 01-08/411/. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/v_735600-08

2. Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав : Постанова Верховного Суду від 4 червня 2010 р. № 5. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ v0005700-10

3. Бошицький Ю. Л. Удосконалення національного законодавства в сфері інтелектуальної власності: проблеми та перспективи // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. / НАН України, Київський ун-т права; редкол.: Шемшученко Ю. С., Бошицький Ю. Л. та ін., К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2017. С. 7-11.

4. Актуальні проблеми права інтелектуальної власності: навч. посіб. за ред. В. К. Матвійчук, С. А. Пилипенко, Т. П. Устименко, Київ, Національна академія управління, 2016. 352 с.

5. Андрощук Г. Авторське право й інтелектуальна власність в інтер- неті (за матеріалами соціологічних досліджень). Юридичний журнал. 2013. № 10.

Размещено на Allbest.ru