Утвердження та забезпечення прав людини як головний обов'язок держави

Розгляд та характеристика сутності прав і свобод людини та їх гарантій, які визначають зміст і напрями діяльності держави. Ознайомлення з положеннями Конституції України. Дослідження та аналіз змісту питання забезпечення прав і законних інтересів особи.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.06.2022
Размер файла 14,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Утвердження та забезпечення прав людини як головний обов'язок держави

Лікарчук М.І. студентка

Науковий керівник: Мельничук О.Ф. доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри публічно-правових дисциплін

Вінниця, Україна

Правами людини можна назвати ті права і свободи, які має кожна людина без виключення. І підставою набуття цих прав є існування людини. Кожна правова система окремо встановлює певний обсяг прав людини. Правова держава встановлює людину, відповідно і її права та свободи, найвищою соціальною цінністю [3, c.2]

На початку ХХІ століття проблема забезпечення прав людини постала досить гостро. Цьому сприяв недостатній рівень дотримання прав людини з боку держави, через це певні права важко реалізувати і захистити від посягань. При прийнятті Конституції України важливий крок становила нормативна регламентація головних прав і свобод Парламентом. На даний час законодавче закріплення прав людини відповідає міжнародно-правовим стандартам прав людини а саме: Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 р., Міжнародному пакту про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 р., Міжнародному пакту про економічні, культурні й соціальні права від 19 грудня 1966 р.[4, с. 17]

В статті третій Конституції України вказується: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і напрями діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» [1] Це і підтверджує той факт, що ці новітні для того часу положення сприяли покращенню становище людини і громадянина в українському суспільстві і держава поклала на свої плечі обов'язок захищати людські права від будь-яких посягань чи порушень. Варто додати, що утвердження та забезпечення мають різні значення і їх не потрібно ототожнювати. Утвердження прав - це визнання їх державою, в тому числі і шляхом закріплення їх на законодавчому рівні та ратифікації міжнародних договорів. Забезпечення прав та свобод трактується як створення умов для здійснення цих прав. Тобто, прописавши цей обов'язок держава зобов'язала себе створити конкретні установи для захисту прав людини. Ними є суди усіх інстанцій, прокуратура, інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, тощо. Потрібно сказати, що за весь час незалежності Україна таки вибудувала досить непогану законодавчу базу. Зараз права людей мають чіткі гарантії. Також населення систематично інформується про їх права та варіанти захисту порушеного права [3, с. 5]

Здійснивши аналіз чинної в Україні системи гарантій прав і свобод особи можна дійти висновку про майже необмежене коло засобів захисту прав і свобод людини і громадянина як з боку держави так і інституцій громадянського суспільства. Проте є проблема незадовільної гарантованості практичної реалізації охорони і захисту окремих прав та свобод особи. Найперше, це стосується соціально-економічних прав і свобод, закріплених і гарантованих чинною Конституцією України. Тобто це показує їх де-юре характер, але не фактичне здійснення.

Ще однією важливою проблемою є не достатньо розроблені механізми захисту прав та їх реалізації. У певних ситуаціях трапляється багато підводних каменів, що можуть затягнути процес на досить довгий час. Ця проблема має зв'язок з економічним та політичним станом суспільства та і з менталітетом взагалі. Це видно із прикладів щорічної доповіді Уповноваженого ВРУ із прав людини, де можна помітити, що державні бюрократичні структури не завжди зацікавлені у захисті порушених прав громадян [2] Багато вчених-юристів пишуть про можливості та варіації удосконалення правових механізмів. Проте держава не завжди вважає за потрібне дослухатись.

Питання забезпечення прав і законних інтересів особи є одним із найважливіших у діяльності управлінських кадрів усіх рангів. Світова практика розвитку демократичних країн свідчить про те, що саме забезпечення прав і свободи людини та громадянина, ставлення держави, її органів та службовців до людини є головним критерієм соціальної справедливості та законності. право держава конституція

Тому можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку України проблема забезпечення прав і свобод особи набуває особливого значення, оскільки у сучасному світі ступінь забезпеченості прав і свобод особи є головним орієнтиром, що може свідчити про досягнутий рівень демократії держави та ступінь розвиненості суспільства. Держава має обов'язок визнавати людину найвищою соціальною цінністю, установлювати, легітимувати, охороняти її права і свободи, забезпечувати їх фактичне здійснення. Сьогодні перед усіма сучасними державами постає проблема формування нового світового порядку, який би забезпечив безпеку всіх народів і підтримувався усім міжнародним співтовариством. Отже, якщо продовжити розвивати інститут забезпечення прав людини в Україні з більшою потужністю, держава має всі шанси у недалекому майбутньому знищити всі проблеми, які є на даний час в цій галузі [4, c.23]

Список використаних джерел

1. Конституція України: зі змінами та доповненнями: [прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.] Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Електронна версія: www.ombudsman.gov.ua.

3. Прієшкіна О. В. Забезпечення прав людини в Україні: стан та перспективи. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2017. Т. 200. С. 109-114.

4. Сіренко В.Ф. Актуальні проблеми забезпечення і охорони прав людини в Україні / В.Ф. Сіренко, Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко, Т.І. Тарахонич. Правова держава. 2014. Вип. 25. С. 16-43.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.