Захист прав інтелектуальної власності в Україні: погляд ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Захист прав інтелектуальної власності в Україні: погляд ЄС

Трещов М.М., доктор наук з державного управління, кандидат економічних наук, професор кафедри управління та адміністрування Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Ефективні, добре розроблені та збалансовані системи інтелектуальної власності є ключовим важелем сприяння інвестиціям в інновації та економічне і соціальне зростання, що є запорукою досягнення високих стандартів життя на фоні глобалізаційних процесів та постійно зростаючої інтеграції національних економік в єдину світову економічну систему.

Право інтелектуальної власності є одними з основних засобів, за допомогою якого компанії, творці та винахідники генерують прибуток від інвестицій в інновації та креативність. Рівень захисту права інтелектуальної власності в державі є одним з ключових показників для інвесторів при виборі локації для ведення діяльності, тобто впливає на інвестиційну привабливість країни, її інноваційний розвиток, конкурентоспроможність та національний імідж на світовій арені.

Враховуючи вищезазначене розробка теоретичних і методичних рекомендацій з вдосконалення механізму державного управління інтелектуальною власністю в контексті забезпечення дотримання авторських прав власності є набуває стратегічного значення для науковців і практиків.

Як свідчать дані звіту Європейської комісії щодо захисту і забезпечення прав інтелектуальної власності у третіх країнах в Україні надзвичайно гострою є проблема із законодавчим захистом прав інте - лектуальної власності, механізмами реєстрації торгових марок, а також транзитом контрафактної та піратської продукції на ринки ЄС [2].

Основною метою цього звіту є визначення третіх країн, в яких стан захисту права інтелектуальної власності (як онлайн, так і офлайн) викликає найбільший рівень занепокоєння, і тим самим встановити оновлений перелік так званих «пріоритетних країн» щодо прийняття заходів зовнішнього впливу та внутрішнього реагування для інституцій ЄС. Такі «пріоритетні країни» не обов'язково є тими, де захист права інтелектуальної власності є найбільш проблематичним у абсолютному вираженні, проте до переліку цих країн включено ті, де такий недолік вважається причиною найбільшої економічної шкоди інтересам ЄС.

Звіт також спрямований на інформування правовласників, зокрема малих та середніх підприємств, про потенційні ризики для їх права інтелектуальної власності при веденні бізнес-діяльності в третіх країнах і, таким чином, має надати їм можливість розробляти бізнес-стратегії та проводити операційні дії із захисту вартості їх нематеріальних активів.

За кількістю порушень та їх наслідками Європейська комісія із захисту і забезпечення прав інтелектуальної власності у третіх країнах виділяє три рівні пріоритетності країн, в яких стан захисту права інтелектуальної власності викликає найбільший рівень занепокоєння. Так в цьогорічному звіті до першого рівня пріоритетності віднесено Китай, а до другого - Україну, Індію, Індонезію, Росію та Туреччину.

У країнах другого рівня пріоритетності виявили серйозні системні проблеми у сфері захисту та дотримання права інтелектуальної власності, що спричинює істотну шкоду для бізнес-середовища ЄС. Порівняно з даними попереднього звіту, який вийшов 2018 року, у цих країнах не було прогресу, або вони продемонстрували лише обмежений прогрес у вирішенні проблем захисту права інтелектуальної власності.

Слід відзначити, що незважаючи на зобов'язання України інкор- поратизувати норми вітчизняного законодавство до законодавчого поля ЄС в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом можна відзначити обмежений прогрес в цьому напрямі.

Позитивним моментом стало прийняття Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права (або) суміжних прав», адже в новітній історії України відсутність прозорості та правова невизначеність не давали шансів управлінню колективними правами в Україні. Незважаючи недосконалості законодавчого акту щодо забезпечення дотримання міжнародних стандартів, сам факт його прийняття засвідчує реальні зусилля і політичну волю органів публічної влади та вітчизняного політикуму та з реформування цієї сфери [1].

Позитивним моментом є подання до Верховної Ради України за останні два роки трьох законопроектів з регулювання патентної сфери. Пропонується ввести обмежувальні критерії на видачу патентів та унеможливити патентування деяких речовин, зокрема, солей, ефірів, поліморфів, метаболітів тощо, а також нові застосування лікарських брендів відомого лікарського засобу. Такі виключення стимулюватимуть фармацевтичні компанії до пошуку і впровадження інновацій, щоб знайти більш стабільні форми сполук з довшими термінами зберігання і дозування, які будуть безпечнішими або зменшують побічні ефекти. Хоча і слід зазначити, що зазначені законопроекти і йдуть дещо не в тренді міжнародних стандартів та Європейської патентної конвенції.

Щодо захисту зареєстрованих товарних знаків в Україні так само не забезпечується захист від недобросовісної реєстрації. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» фактично не передбачає можливості в законний спосіб визнати недійсною торгову марку зареєстровану з порушенням авторських прав. Процедура реєстрації товарних знаків є вкрай недосконалою з багатьох причин. Зокрема, власники зареєстрованих товарних знаків не інформуються про заяви щодо реєстрації нових торгових марок, які конфліктують з їх товар - ними знаками, та не отримують після проведення експертизи ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) чіткого терміну для подання оскаржень заявок, які порушують їх права.

Що стосується авторських та суміжних прав, то на разі наявні проблеми щодо визначення термінів сплати та визначення тарифів, а суб'єкти господарювання, які проводять діяльність в галузі суспільного мовлення, продовжують не виплачувати роялті виконавцям та виробникам за використання їх виступів та фонограм незважаючи на обов'язок закріплений в Законі України «Про авторське право і суміжні права про авторське право».

Щодо захисту регуляторних даних зазначаємо, що думку Європейської комісії, зазначену у звіті щодо захисту і забезпечення прав інтелектуальної власності в третіх країнах, то в Україні ця сфера державного регулювання залишається недосконалою з кількох причин. По-перше, в Україні право на захист регуляторних даних залежить від подачі першого дозволу на комерційне використання в країні протягом двох років після того, як такий дозвіл був наданий в будь-якій країні світу, що призводить до того, що фармацевтичні компанії змушені виводити препарати на ринок занадто рано, жертвуючи своїми бізнес-інтересами. По-друге, статус референційних лікарських препаратів не перевіряється при реєстрації генеричного препарату, оскільки Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України не несе відповідальності за перегляд статусу захисту регуляторних даних. Це призводить до виходу на ринок генеричних лікарських засобів протягом періоду захисту регуляторних даних. По-третє, відсутній публічний доступ до інформації про лікарські засоби, що підлягають реєстрації, що унеможливлює адекватне виконання нормативних актів із захисту регуляторних даних.

За даними дослідження тенденцій торгівлі контрафактними та піратськими товарами, яке проведено 2019 року Європейським бюро з інтелектуальної власності Організації економічної співпраці та розвитку, Україна продовжує залишатися одним з чотирьох основних транзитних пунктів для підроблених товарів на ринок ЄС. Фактично Україна є транзитним пунктом для відвантаження контрафактної продукції до ЄС, особливо в таких секторах, як продукти харчування, годинники, ювелірні вироби, іграшки та ігри, одяг, оптичне, фото- та медичне обладнання.

На додаток, на нашу думку, критичною є проблема з ефективності діяльності Державної митної служби України, оскільки відсутні належні умови для знищення трафіку певних контрафактної, що є наслідком дії цілого комплексу внутрішніх та зовнішніх факторів, головним з яких є усвідомлене вітчизняним політикумом збереження корупційних схем. Навіть спрощена митна процедура є занадто трудомісткою і доровартісною.

У частині модернізації антихакерського законодавства, незважаючи на всеохоплюючий процес діджиталізації, не було проведено жодних змін, тому онлайн-піратство залишається значною проблемою та спричинило збільшення кількості піратських сайтів з хостингом в Україні.

На підставі наведеного вище аналізу зазначаємо, що поточний стан справ із законодавчим захистом прав інтелектуальної власності, механізмами реєстрації торгових марок, а також транзитом контрафактної та піратської продукції в Україні вимагає якнайшвидшого прийняття законодавчих змін щодо посилення рівня захисту права інтелектуальної власності, особливо в контексті наближення норм українського законодавства до норм законодавства ЄС, що безумовно матиме наслідком покращення міжнародного іміджу країни, виведення її зі списку «пріоритетних країн» ЄС, і головне - сприятиме використанню та розвитку винахідницьких досягнень, надасть підтримку та допоможе зберегти національний потенціал у сфері інтелектуальної діяльності, стабілізуючи економічний стан, за рахунок створення дієвого механізму державного управління інтелектуальною власністю.

право інтелектуальний власність захист

Література

1. Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав: Закон України від 15.05.2018 № 2415-VIII.

2. Report on the protection and enforcement of intellectual property rights in third countries. - Brussels: European Commission, 2020.

Размещено на Allbest.ru