Використання штучного інтелекту у цивільному судочинстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західноукраїнського національного університету

Використання штучного інтелекту у цивільному судочинстві

Марценко Н.С. кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та міграційної політики

Сьогодні юридична практика знаходиться на піку революційних змін, спричинених залученням Штучного Інтелекту (далі - ШІ) у діяльність органів судової влади. Найбільше такі інновації стосуються саме цивільного права та судочинства, які через свою правову сутність регулюють найбільше питань, пов'язаних із запровадженням технологій ШІ. Разом із тим, запуск таких проектів, що спеціалізуються на розробці нових юридичних послуг, відбувається разом із новими програмами розвитку та вдосконалення професій, переважно для юристів, юридичних служб та страховиків, які дозволяють поглиблювати доступ до судової інформації та права [1, c.14]. Більше того, низка таких програмних забезпечень ШІ будує моделі машинного навчання для прогнозування результатів розглянутих справ, використовуючи в якості вхідних даних відповідний прецедент та особливості конкретного випадку.

Без сумніву, залучення технологій ШІ в масштабі може замінити багато роботи, яку юристи виконують щодня. Зростаюча доступність та практичність технологій ШІ, таких як машинне навчання та обробка природної мови у юридичному секторі, створила новий клас інструментів, які допомагають правовому аналізу в таких сферах, як юридичні дослідження, вивчення та перегляд документів, перевірка контрактів [2, c.1]. Потенційні програми ШІ включають корпоративну та фінансову ретельність документації, майнові звіти про право власності, ведення судових процесів, аналіз договорів та звітів. Вже сьогодні діючі програми ШІ у правовому секторі поділяються на такі основні категорії [3]:

послуги з проведення “due diligence” (перевірка належної сумлінності) - підтвердження фактів та цифр та ретельного оцінювання правової ситуації [4, с. 267]. Цей процес належної ретельності необхідний для розумного консультування клієнтів щодо того, які є варіанти розвитку справи та які дії вони повинні вжити перед або під час судового процесу. Такий процес є часто дуже трудомістким і виснажливим, адже юристи повинні провести всебічне розслідування та аналіз усіх даних справи. З огляду на це, правники схильні до помилок та неточності під час проведення таких перевірок. Тому вже сьогодні багато зарубіжних юридичних фірм та органів судової влади користуються потужними програмними забезпеченнями машинного навчання, яке аналізує текст у контрактах, даних матеріалів до суду на стадії подачі, а також інших документах. Серед них: Kira Systems (Канада), Leverton (Німеччина), eBrevia (США), JPMorgan (США), Ross Intelligence (США) та інші [3].

технологія прогнозування - програмне забезпечення ШІ, що генерує результати, які прогнозують результат судових процесів. Наприклад: у жовтні 2017 року Casecruncher Alpha [5] (програма ШІ) виграла тижневий конкурс проти комерційних юристів з точністю 86,6% зроблених прогнозів. Правозахисники досягли точності лише 62,3%. Ці результати показують, що якщо питання визначено точно (наприклад, - «чи була ця скарга на незаконний продаж підтримана або відхилена?»), то ШІ може конкурувати, а іноді і перевершувати юристів. У Франції апеляційні суди міст Ренн та Дуе випробували програмне забезпечення для прогнозування правосуддя у різних справах про апеляції у 2017 році [6, с.80].

- юридична аналітика - юристи можуть використовувати дані із минулого судового права, коефіцієнти виграшів / втрат та історію судочинства, для ефективної подальшої діяльності. Яскравим прикладом застосування таких технологій є інновація Даніеля Кацца, професора юридичного коледжу в Чикаго Іллінойського технологічного інституту. У травні 2017 року науковець використав базу даних Верховного Суду США, яка має справи, починаючи з 1791 року, для створення алгоритму, призначеного для прогнозування результату будь-якого судочинства. Аналітична модель передбачала понад 240 000 голосів окремих суддів і результати приблизно 28 000 випадків між 1816-2015 рр [7, с.1]. Більше того, ця модель спрацювала, адже досягла 70,2% точності на рівні результатів справи та 71,9% на рівні вироків присяжних. Існують й інші програмні забезпечення подібного характеру, які поєднують машинне навчання та юридичний аналіз але з обмеженим охопленням. Наприклад технологія «Loom» [3], яка містить показники виграшів / програшів та інформацію, яка стосується судочинства, але лише для цивільних справ у окремих провінціях Канади. штучний інтелект правосуддя юридичний

Варто зазначити, що сучасні розробки в галузі ШІ в юридичній практиці набувають різних застосувань, які стали особливо актуальними в період глобальної пандемії COVID-19. Як один із заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції, суди у більшості частинах світу тимчасово призупиняли та скасовували засідання. Водночас економічні наслідки кризи COVID-19 вплинули також і на роботу багатьох юридичних фірм. Зокрема, щоб захистити свої підприємства, юридичні компанії урізали заробітні плати своїм працівникам, зменшували залучення партнерів, деякі навіть звільняли співробітників або ж й зовсім переставали існувати. Натомість багато юридичних фірм, таких як «Luminance» у Великій Британії [8], за короткий час стали одними з найбільш потужних, використовуючи технології ШІ (послуги з проведення “due diligence”). Так само і судова система, керована ШІ, могла б гарантувати безперервне продовження процесів судочинства під час пандемії. Тим не менш, вже сьогодні Міністерство юстиції Естонії планує розробити «суддю-робота», який міг би вирішувати суперечки щодо невеликих позовів [9]. Чиновники сподіваються, що ця система зможе усунути проблеми довгої судової тяганини. Іншим прикладом, того як пандемія вплинула на стрімкий розвиток технологій ШІ у юридичній площині є те, що в Австралії оформляти розлучення тепер буде ШІ, взявши на себе розподіл майна, розробку угоди про реалізацію батьківських прав та реєстрацію свідоцтва про розлучення [10]. Видається, використання ШІ у судовій системі може допомогти мінімізувати вплив сторонніх факторів, таких як втома та емоційна нестабільність правни- ків, а зважаючи на останні події у світі - і при надзвичайних ситуаціях масового захворювання.

Проте варто враховувати те, що обробка судових рішень та даних ШІ вимагає інвестицій у підтримку інструментів не лише для системи, але й для юристів, які повинні осягнути усі тонкощі нових технологій. Тому, ресурси, необхідні для створення технологій ШІ щоб підтримувати судову систему, можуть бути недоступними для деяких країн, що розвиваються.

Іншою, не менш важливою, характеристикою використання ШІ в цивільному судочинстві зарубіжних країн - є його правове регулювання. Не зважаючи на значне залучення нових технологій, варто пам'ятати про основні принципи їхнього подальшого застосування. У 2018 році Європейська комісія з ефективності правосуддя Ради Європи прийняла вагомий міжнародний акт - Етичну хартію по використанню штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі [11]. Цей документ складають п'ять основних принципів, які повинні підлягати регулярному застосуванню та моніторингу та з боку державних та приватних суб'єктів з метою постійного вдосконалення практики. Ці правові основи використання штучного інтелекту під час здійснення правосуддя утворюють:

Принцип поваги до основних прав людини: забезпечити сумісність із розробкою алгоритмів із основними правами ЄКПЛ, Конвенції про захист персональних даних і т.д.

Принцип недискримінації: запобігати розвитку чи посиленню будь-якої дискримінації між окремими особами чи групами осіб, методами обробки даних.

Принцип якості та безпеки: який відноситься обробки судових рішень та даних у безпечному технологічному середовищі, використовуючи засвідчені джерела інформації суддів, адвокатів, прокурорів, науковців та інших правників.

Принцип прозорості, неупередженості та справедливості: зробити методи обробки даних доступними та зрозумілими, санкціонувати зовнішній аудит.

Принцип «під контролем користувача»: виключає рецептивний підхід та гарантує, що користувачі - є проінформованими та контролюють зроблений вибір.

Ринок юридичних послуг - один з найбільших у світі. На краще чи гірше, галузь права є традиційно обмеженою і, як відомо, повільно застосовує нові технології та інструменти. Проте є тенденція того, що це зміниться протягом наступних років. А ШІ більше, ніж будь-яка технологія до цього, кардинально перетворить сутність юридичної професії.

Таким чином, зважаючи на практику зарубіжних країн існує багато переваг застосування технологій ШІ у юридичній професії, а зокрема - у цивільному судочинстві. На даний час, у деяких юрисдикціях процеси автоматизації та роботизації, такі як: послуги з проведення “due diligence”, технології прогнозування та юридична аналітика - вже є звичайними складовими діяльності багатьох міжнародних юридичних фірм та судових органів. Наразі ці системи розроблені тільки у взаємодії з людиною: тобто юрист переглядає аналіз ШІ та приймає остаточні рішення. Проте прогрес не стоїть на місці і ШІ більше, ніж будь-яка технологія до цього, поступово кардинально трансформує юридичну практику. Водночас, не зважаючи на такий стрімкий розвиток ШІ, його правове регулювання та функціонування у судових органах повинно відповідати основоположним принципам та правам людини.

Література

1. Council of Europe European Ethical Charter on the Use of Artificial Intelligence in Judicial Systems and their environment. - Council of Europe, Strasbourg, 2019. 79p.

2. Arruda A., Scherer M. Artificial Intelligence: Will it Replace Lawyers?. - Benchmark Report, Portland, Oregon, 2017. 38p.

3. Faggella D. AI in Law and Legal Practice - A Comprehensive View of 35 Current Applications. - Emerj Artificial Intelligence Research, 2020.

4. Сітарчук А. Ю. Сутність due diligence і можливості використання в Україні. Проблеми обліку, аналізу, аудиту і контролю: вісник Університету банківської справи Національного банку України № 1 (16). Київ. 2013. С. 267-269.

5. Cellan-Jones R. The robot lawyers are here - and they're winning. - the BBC, 2017.

6. Boring N. France Regulation of Artificial Intelligence in Selected Jurisdictions 2019.79-83 p.

7. Katz D. M., Blackman J., Bommarito M. J. A General Approach for Predicting the Behavior of the Supreme Court of the United States: article. Chicago. 2016. 15 p.

8. The AI Platform for the Legal Profession Welcome AI: веб-сайт. 2018.

9. NIILER E. Can AI Be a Fair Judge in Court? Estonia Thinks So Wired: веб-сайт. 2019.

10. Йодченко П. В Австралії оформляти розлучення тепер буде штучний інтелект Йод.Медіа: веб-сайт. 2020.

11. Шемшученко В. Штучний інтелект у правосудді Центр демократії та верховенства права: веб-сайт. 2020.

Размещено на Allbest.ru