Правові проблеми впровадження інформаційних технологій управління персоналом в судовій системі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНУ «Інститут інформації, безпеки та права Національної академії правових наук України»

Правові проблеми впровадження інформаційних технологій управління персоналом в судовій системі України

Усенко Я.О. аспірант

Сьогодні кваліфіковані працівники судової системи - це пріоритетний ресурс, тому його дефіцит може ослабити її потенціал, що призведе до негативних наслідків.

Належна організація управління персоналом у судовій системі є одним з основних факторів підвищення якості правосуддя, побудови конкурентоспроможності держави, розвитку її економіки та передумовою європейської інтеграції, що є логічним та закономірним явищем. З цією метою необхідно створити професійну, результативну, ефективну систему управління людськими ресурсами. Така перебудова системи кадрового менеджменту дозволить зміцнити позиції держави не тільки у міжнародних рейтингах, а й матиме велике суспільне значення для підвищення рівня довіри громадян до держави.

Характерними ознаками сучасного правового забезпечення кадрової роботи є: затвердження та реалізація судової реформи, посилення громадської участі у формуванні якісного суддівського корпусу; підвищення вимог до дисциплінарної поведінки суддів; підвищення антикорупційних стандартів у державі щодо державних службовців та патронатної служби.

Кадровий підхід до побудови системи управління персоналом зазнав змін завдяки усвідомленню того, що сучасний стан реформування судової системи неможливий без якісного складу суддів та персоналу, який забезпечує функціонування судової гілки влади. Нині організація роботи служб управління персоналом та підрозділів апарату судів з організації кадрового менеджменту також зазнала суттєвих змін. Таким чином, діюче законодавство України в повному обсязі не відповідає вимогам до управління персоналом в судовій системі України.

Основоположні засади кадрової роботи встановлені в Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, встановлено кадрову автономію для апеляційних палат вищих спеціалізованих судів, передбачено «кадрову» роль Національної школи суддів України як державної установи, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя [1]. Суттєві зміни та вплив на зміст кадрової діяльності в судових органах відбулись у результаті проведення судової реформи та прийняття базових змін до законодавства про судоустрій та діяльність суддів. Насамперед очевидним є розширення кадрових процедур на етапі відбору суддів.

Значним кроком на шляху впровадження інформаційних технологій в роботу судів, органів та установ системи правосуддя, а також автоматизація їх діяльності стало впровадження Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки (далі - Стратегія), схваленої Указом Президента України від 20 травня 2015 № 276. На виконання вимог Стратегії внесено низку суттєвих змін до законодавства щодо організації діяльності судів, органів та установ системи правосуддя, а також порядку забезпечення їх функціонування.

Також, певні зміни, що стосуються автоматизації здійснення правосуддя, прийнято Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року. Відповідно до вимог цього Закону в судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, Службі судової охорони, їх органах та підрозділах забезпечується функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). На перехідний етап до впровадження ЄСІТС рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, якими вже передбачено запровадження ряду інструментів електронного правосуддя. діджиталізація правовий інформаційний

Так, ЄСІТС передбачає автоматизацію ділових процесів, включаючи процеси документообігу, розгляд судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові та інформаційно-телекомунікаційні потреби органів судової влади.

ЄСІТС має забезпечити ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у межах відповідних органів та установ та між ними, реєстрацію вхідних і вихідних документів та етапів їх руху; централізоване захищене зберігання документів та інформації в єдиній базі даних; обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя; автоматизацію роботи судів, органів та установ системи правосуддя, в тому числі, автоматизоване формування в режимі реального часу основних аналітичних показників діяльності; автоматизацію процесів ведення бухгалтерського, статистичного, кадрового обліку, формування та консолідації фінансової, статистичної та управлінської звітності; автоматизацію процесів планування та виконання бюджетів; формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі та інше [2].

Суттєве пришвидшення процесів розвитку передових технологій сприяє значному посиленню їх проникнення в усі сфери економічного та соціального життя, зокрема у процеси управління організаціями та ведення бізнесу. При цьому цифрові перетворення змінюють способи здійснення управлінської діяльності, трансформують процеси управління змінами, ведуть до появи цифрового мислення та революціонізують досвід працівників, вимагаючи актуалізації існуючих HR-технологій.

Діджиталізація управління персоналом передбачає зміни, що відбуваються у трьох напрямках:

1. цифрова робоча сила (залучення працівників з інноваційним типом мислення, ліквідація цифрового розриву у навичках, забезпечення постійного удосконалення знань, вмінь, навичок за допомогою сучасних технологій);

2. цифрове робоче місце (створення робочого середовища, що забезпечує високу продуктивність праці, можливості збору інформації щодо виконання завдань, використовує сучасні засоби комунікацій та підтримує зворотній зв'язок з працівниками);

3. цифровий HR (трансформація функцій управління персоналом на основі новітніх комп'ютерних технологій, використання цифрових інструментів, програмних продуктів) [3].

Таким чином, незважаючи на те, що цифрова трансформація бізнесу впливає на управління персоналом, діджиталізація цього процесу відбувається також кількома способами: від етапів залучення та набору персоналу до автоматизації процесів управління персоналом та керування даними. При цьому ефективний процес цифрової трансформації управління персоналом в установі передбачає врахування існуючих можливостей та загроз і вироблення на цій основі ефективної стратегії діджиталізації [4].

Зважаючи на вишевикладене пропонується переглянути низку нормативно-правових актів, що стосуються впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, а також розробити нові, якими визначити поняття інформації, яка відноситься до сфери управління персоналом. Тому необхідно розробити Положення про інформаційну політику та відповідні документи для організації захисту персональних даних. Здійснити порівняльний аналіз та підбір спеціалізованих програмних продуктів для спеціалістів по роботі з персоналом, а також порівняльну характеристику автоматизованих робочих місць фахівців з управління персоналом. Зважаючи на стрімкий розвиток діджиталізації доцільно підготувати нормативні документи, що впорядкують процедури застосування кваліфікованих електронних підписів та порядок дій у разі їх компрометації [5]. Також доцільно розробити правову регламентацію використання комп'ютерного поліграфу під час прийняття на роботу, відеофіксації процесу роботи персоналу, проведення конкурсів на заміщення вакантних посад тощо [6].

Література

1. Шевченко А. До питання про правове регулювання кадрової роботи в судовій системі. Актуальні проблеми правознавства. - 2020. - Вип. 3. - С. 115-120.

2. Послуги з доставки абонентам судових повісток в електронному вигляді. Інформація щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик. URL: https://hr.court.gov.ua/tu21/inshe/dergzac/b8.

3. Digital Transformation and the Evolution Of HR Trends. URL: http:// infosystems.mu/digital-transformation-and-the-evolution-of-hr-trends.

4. Козак Т М., Копитова І. В., Особливості управління персоналом на підприємствах в умовах діджиталізації економіки. URL:https://conf. ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/01/136.pdf.

5. Костенко О. В. Компрометація особистого ключа електронного підпису (правовий аспект) / Journal of Innovative Technologies in Economy. 2018. - № 3(15). - С. 15-22.

6. Клименко К. О., Костенко О. В. Інформаційна діяльність та інформаційне забезпечення діяльності адвоката в Україні. WORLD SCIENCE RS GlobalVol.4, March 2020. № 3(55). С.4-7. DOI:https://doi.org/10.31435/ rsglobal_ws/31032020/6971.

Размещено на Allbest.ru