Особливості огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, як слідчої дії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, як слідчої дії

Ковтун О.О., студентка ІИ курсу

Інститут підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Сухіна Г.Ю., студентка ІІІ курсу

Інститут підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університетк імені Ярослава Мудрого

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань, які виникають на практиці під час проведення «огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією». Розкрито юридичну та фактичну підстави проведення цієї слідчої дії. Показано основні тенденції її розвитку та проблеми, які потребують вирішення. Проаналізовано всі необхідні етапи проведення слідчої дії: від планування до оформлення результатів. Звернено увагу на особливості місця проведення, визначено коло учасників цієї слідчої дії. Зазначено діяльність органів досудового розслідування та експертних підрозділів, спрямованих на розробку нових та на вдосконалення наявних засобів та методів збору доказів, а також злочинів проти життя людини, наслідком яких є її смерть. Висвітлено морально-етичну сторону проведення ексгумації (й тому залишається проблемним питання порушення прав сім'ї померлого чи його близьких родичів) та рекомендації щодо запровадження процедури надання дозволу на виконання такої процесуальної дії. На основі дослідження чинного кримінально-процесуального законодавства України та міркувань учених ми дійшли висновку, що ексгумація трупа належить до пізнавальних процесуальних дій кримінального провадження.

Завданням правоохоронних органів є повне, всебічне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи у кримінальному провадженні. Така їх ефективна діяльність досягається за допомогою проведення слідчих дій. Різновидом таких дій є ексгумація трупа. Необхідність вилучення трупів із місць масових поховань, які були випадково виявленими і стали відомими під час розслідування, місць поховання трупів унаслідок убивств, а також могил офіційних поховань (на кладовищах) із метою перевірки й уточнення доказів, отримання нової інформації, а також для забезпечення проведення пред'явлення для впізнання, отримання зразків для порівняльного дослідження та судово-медичного дослідження з тією ж метою, але іншими прийомами й методами, об'єктивно вимагає проведення ґрунтовного дослідження питань теорії та практики ексгумації на досудовому розслідуванні.

Ключові слова: ексгумація, слідчі дії, огляд трупа, кримінально-процесуальні дії.

FEATURES OF EXAMINATION OF THE CORPSE RELATED TO EXHUMATION AS AN INVESTIGATIVE ACTION

The task of law enforcement agencies is a complete, comprehensive and objective investigation of all the circumstances of the case in criminal proceedings. Such effective activity is achieved through investigative actions. A kind of such action is the exhumation of a corpse. The necessity to remove corpses from mass graves that were accidentally discovered and became known during the investigation, burial places of corpses as a result of killings, as well as graves of official burials(in cemeteries) to verify and clarify evidence, obtain new information, and to ensure conducting a presentation for identification,obtaining samples for comparative research and forensic examination for the same purposes, but with different techniques and methods, objectively requires a thorough study of the theory and practice exhumation of the pre-trial investigation.

The article considers the problematic issues that arise in practice during examination of the corpse related to exhumation. The legal and factual grounds for this investigative action are disclosed. The main tendencies of its development and problems that need solution are showed. All the necessary stages of the investigative action are analyzed: from planning to registration of results. Attention is paid to the peculiarities of the venue, the circle of participants of this investigative action is defined. The activities of pre-trial investigation bodies and expert units aimed at developing new and improving existing means and methods of gathering evidence, as well as crimes against human life, which result in his death, are indicated. The moral and ethical side of the exhumation(therefore, the issue of violation of the rights of the family of the deceased or his close relatives remains problematic) and recommendations for the introduction of the procedure for granting permission to perform such a procedural action are highlighted. Based on the study of the current criminal procedure legislation of Ukraine and the arguments of scientists, we came to the conclusion that the exhumation of the corpse refers to the cognitive procedural actions of criminal proceedings.

Key words: exhumation, investigative action, examination of the corpse, criminal proceedings.

Постановка проблеми

Ефективне розслідування злочинів багато в чому залежить від правильного й організованого виробництва слідчих дій, унаслідок яких збираються, закріплюються й досліджуються, а в подальшому й використовуються докази, котрі викривають особу у вчиненні злочину, а також установлюють й інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Положення кримінально-процесуального права визначають, що основним способом збирання, дослідження, оцінки та використання доказів є слідча дія, унаслідок проведення якої слідчий отримує певний обсяг доказів, котрі є основним засобом установлення всіх обставин розслідуваної події. Однією з таких є огляд, пов'язаний з ексгумацією трупа, закріплений у статті 239 КПК України і який на сьогодні проводиться доволі рідко. Для з'ясування особливостей порядку підготовки та її проведення, необхідно звертатись до інших нормативно-правових актів. у юридичній літературі окремі проблеми ексгумації трупа та вилучення зразків для проведення експертних досліджень досліджували О.Х. Поркешан, В.П. Бахін, В.Л. Кудрявцев, Д.А. Натура, В.І. Галаган, М.Й. Кулик, Н.С. Моргун, Ю.В. Терещенко, В.Ю. Стельмах та інші вчені.

Мета роботи полягає у висвітленні особливостей «огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією», конкретизації проблемних питань, пов'язаних із проведенням цієї слідчої дії, її етапів та підстав для проведення.

Виклад матеріалу

Слово «ексгумація» походить із латинського “exhumation”, (ex - із і humus - земля, ґрунт) та означає вилучення трупа із землі. Відповідно до класифікації, запропонованої О.Х Поркешаном та допрацьованої В.І Шикановим, ексгумації поділяють на офіційно дозволені (законні), до яких належить й ексгумація, пов'язана з оглядом трупа, та випадкові, причиною яких є хуліганські чи релігійні мотиви[1, с. 6].

У науці кримінального процесу не склалось єдиного підходу до розуміння правової природи ексгумації. думки вчених діляться на дві групи. Одні науковці вважають, що ексгумація є самостійною слідчою дією, оскільки інформація, отримана внаслідок ексгумації, носить доказовий характер. Інша група вчених дотримується думки, що ексгумація є лише засобом отримання даних для огляду трупа. Видається більш правильною позиція В.Ю. Стельмаха, який зазначає таке: «незважаючи на те, що ексгумація не є «самодостатнім» слідчою дією» й майже завжди вимагає певного продовження, вона прямо закріплена у процесуальному законодавстві, й саме її проведення «знімає всі питання щодо того, яким чином стало можливим проведення екс- першого дослідження похованого трупа» [2, с. 21]. ексгумація слідча дія труп

Можна сказати, що огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією, є особливим різновидом огляду трупа, і проводиться з дотриманням правил огляду трупа, проте має низку відмінних рис. Почати необхідно з того, що для проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, як і будь-якої слідчої дії необхідна наявність фактичної та юридичної підстав. Фактичною підставою проведення ексгумації є наявність достовірних доказів того, що в певному місці, де похований труп, на ньому чи біля нього могли залишитись сліди, котрі мають важливе значення для кримінального провадження. Юридичною підставою є вмотивована постанова прокурора.

Перший етап слідчої дії - планування ексгумації, насамперед, вимагає відповіді на питання про мету цієї процесуальної дії і про можливість її досягнення, тобто про доцільність. Мета полягає у проведенні огляду (первинного чи повторного), а також створенні належних умов для судово- медичного дослідження, призначення інших видів експертиз, пред'явлення для впізнання тощо [3, с. 377]. Водночас необхідно враховувати кілька обставин: по-перше, мають бути сформульовані питання, які потрібно вирішити під час ексгумації для дослідження трупа й подальших слідчих дій, по-друге, врахувати зміни, котрих зазнає труп у могилі після поховання і які можуть унеможливити встановлення фактів, що цікавлять слідство. Саме тому на підготовчому етапі проведення ексгумації варто оцінити можливий стан трупа, з огляду на часові фактори, особливості впливу зовнішніх факторів, передбачувані причини смерті, а також фізіологічний стан особи до настання смерті. Комплексний аналіз цих відомостей дозволить визначити принципову можливість подальшого експертного дослідження вилученого трупа і, як наслідок, доцільність проведення ексгумації. Виняток можуть становити ті випадки, коли потрібне повторне дослідження кісткових тканин, які втрачають свої властивості набагато довше й менше схильні до зовнішніх впливів [4, с. 22]. Перелік підстав для проведення ексгумації трупа не є вичерпним. категорія «необхідність» для цієї слідчої дії носить оціночний характер, адже для кожного кримінального провадження є свої вагомі підстави, які визначають слідчий, прокурор. Проте якщо в матеріалах кримінальної справи вже містяться фактичні дані, котрі дозволяють установити відомості, необхідні для повного і всебічного встановлення всіх обставин у справі без звернення до процедури ексгумації, або отримання інформації, якої бракує, можливо отримати шляхом проведення інших слідчих або процесуальних дій, без ексгумації (виїмка документів, допит свідків тощо), то прокурору, слідчому варто відмовитись від проведення розшукової дії, передбаченої статтею 239 КПК [5].

Таким чином, приймаючи рішення про необхідність проведення ексгумації, потрібно:

1) отримати консультацію судово-медичного експерта або допитати його як спеціаліста про можливість подальших дій із трупом з урахуванням конкретних обставин справи й особливостей поховання трупа (часу, який минув із моменту поховання, погодних умов, механізму заподіяння смерті тощо);

2) надати можливість судово-медичного експерта оцінити наявні у кримінальній справі дані в контексті необхідності проведення ексгумації [6, с. 21].

Ексгумація трупа здійснюється після прийняття рішення про доцільність витягу трупа з місця поховання за постановою прокурора. Згідно з частинами 1,

2 статті 239 КПК України до учасників проведення ексгумації належать слідчий чи прокурор, судово-медичний експерт, службові особи органів місцевого самоврядування та двоє понятих. Однак фактичне коло учасників ексгумації виявляється ширшим, ніж це вказано у КПК України. Зокрема, в багатьох випадках під час проведення ексгумації трупа необхідною є участь адміністрації та інших працівників цвинтаря, які вказують, де знаходиться потрібна могила, роблять заяви щодо обставин поховання трупа тощо. Крім цього, вкрай важливою під час проведення ексгумації є участь не лише судово-медичного експерта, а й фахівця-криміналіста та інших спеціалістів (наприклад, фахівця-археолога), якщо в цьому є потреба. Нерідко слідчий визнає за доцільне участь в ексгумації родичів покійного (за їх на те згоди або бажання) чи інших осіб, які здійснювали поховання. Участь в ексгумації громадян, які безпосередньо проводили поховання, в низці випадків є особливо доречною, оскільки дозволяє уникнути помилок в об'єкті ексгумації та місці розташування могили. У безпосередньому вийманні трупа із землі (викопування, підняття труни) беруть участь помічники слідчого, які є технічними виконавцями, зазвичай це працівники чергових частин, оперативних підрозділів. Якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта, за необхідністю проведення експертизи труп може бути доставлений до експертного закладу. Конкретизація зазначеного питання міститься в Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена Міністерством охорони здоров'я від 17 січня 1995 N° 6. Тож відповідно до пункту 1.6 Інструкції: «фахівці судово-медичні експерти можуть залучатись у встановленому законом порядку до участі в початкових та інших слідчих діях: огляду трупів на місці події (знайдення), ексгумації, вилучення зразків та інших» [7, с. 2]. Варто зазначити, що їх роль є досить важливою, адже саме від їх висновку залежатимуть подальші дії прокурора та слідчого, тому потрібно попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

До того ж, важливе значення на практиці має місце,

3 якого може бути проведена ексгумація трупа під час розслідування кримінального правопорушення - «місце поховання» чи «могила». для визначення більш точного терміну варто звернутись до статті 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», де зазначено, що «місце поховання» є ширшим поняттям, ніж «могила». Тому доцільно використовувати останнє для проведення ексгумації трупа [8, с. 2].

Відповідно до частини 2 статті 239 КПК «Після проведення ексгумації й необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці із приведенням могили в попередній стан». Зі змісту цієї норми можна зробити висновок, що ця слідча дія проводиться лише з місця офіційного поховання, коли органам досудового розслідування заздалегідь відомо, труп якої особи поховано й де саме. Лише в цьому разі повинен складатись протокол про проведену слідчу (розшукову) дію. Якщо припустити можливість ексгумації таємно похованого трупа, то виникає питання про підстави проведення цієї дії: необхідність повторного огляду трупа, додаткової чи повторної експертизи [9, с. 22]. Крім того, втрачається можливість забезпечення гарантій прав учасників ексгумації трупа, передусім близьких родичів покійного.

Ураховуючи морально-етичну сторону проведення ексгумації трупа, доцільно було б отримати дозвіл родичів на проведення такої дії. Нині це питання залишається невирішеним. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс не дає відповіді на таке питання, що робить його не досконалим. Ураховуючи моральну сторону ексгумації, на нашу думку, необхідно законодавчо закріпити порядок отримання такого дозволу від родичів на проведення цієї процесуальної дії. Також потрібно врахувати випадки, коли члени сім'ї чи близькі родичі померлого відмовляють у наданні дозволу на проведення ексгумації. Тому однозначно виникає потреба внесення змін до чинного кримінально-процесуального законодавства. Зважаючи на вищесказане, пропонується під час винесення постанови прокурором щодо проведення ексгумації трупа надати таку постанову для ознайомлення членів сім'ї чи близьким родичам померлої особи, які зі свого боку мають письмово викласти в постанові свою думку щодо надання дозволу або ж заперечення. За відсутності їх дозволу щодо ексгумації трупа прокурору необхідно звернутись із клопотанням про проведення ексгумації без дозволу із письмовим підтвердженням відсутності такої згоди. Тобто якщо родичі померлої особи заперечують щодо проведення ексгумації, це питання має вирішувати слідчий суддя за клопотанням прокурора.

У випадках ексгумації трупів, на думку ЄСПЛ в рішенні у справі «Сольська й Рибицька проти Польщі» (заява № 30491/17), необхідно відшукувати механізми поєднання публічних інтересів держави із правами близьких і родичів. Адже право на повагу до приватного й сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, поширюється й на випадки залишення у спокої тіла людини, яка померла.

Важливість підсумкового етапу огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, полягає в тому, що на ньому здійснюють передбачену процесуальною формою фіксацію його процесу та результатів, що унормовано частиною 6 статті 239 КПК України. Перебіг і результати зазначеної слідчої (розшукової) дії фіксуються у протоколі ексгумації трупа, в якому зазначається все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалось, і в тому вигляді, в якому спостерігалось, а також зазначаються речі та об'єкти, вилучені для дослідження. Судово-медичний експерт у процесі огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, проводить детальний зовнішній огляд та дослідження трупа, вилучає зразки тканин й органів або частин трупа для проведення експертних досліджень, також допомагає в описані трупної фауни під час складання протоколу ексгумації. До протоколу можуть бути долучені додатки - фототаблиці, відеозапис, котрі відображають етапи ексгумації та дозволять наочно відобразити загальний стан місця поховання та труни, що у процесі викопування (ексгумації) порушується [10, с. 71]. Неналежне оформлення процесу та отриманих результатів може поставити під сумнів допустимість доказів, одержаних унаслідок проведення інших процесуальних дій, пов'язаних з ексгумацією: огляду, одержання зразків для експертизи, різних експертиз ексгумованого трупа.

Висновки

Отже, закріплена у статті 239 КПК України слідча дія «огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією» є особливою, порівняно з іншими слідчими діями, і складається із двох послідовних дій. Вона полягає в тому, що перша дія, ексгумація, забезпечує подальший порядок отримання доказової бази для кримінального провадження, тобто є необхідною, але лише організаційною для другої - дослідженню та проведення експертизи для отримання доказів. Загалом ця слідча дія спрямована на виявлення, фіксацію, дослідження, перевірку доказів у кримінальному провадженні. Складний характер розглянутої слідчої дії висуває підвищені вимоги до її проведення: основою має бути законність та доцільність запланованих дій, наявність юридичної та фактичної підстав і дотримання законом визначеної процедури, про що обов'язково має зазначатись в протоколі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Поркшеян О.Х. Судебно-медицинская экспертиза эксгумированного трупа : лекция для врачей-курсантов. Выпуск первый : эксгумация трупов, поводы к ним. Краткая историческая справка. Организация и проведение эксгумации. Изменения трупа и одежды на нем в могиле. Ленинград, 1971. С. 6.

2. Стельмах В.Ю. Процесуальний порядок і проблеми виробництва ексгумації трупа у кримінальному судочинстві. Адвокат, 2016. № 1. С. 21-27.

3. The scientific and practical commentary to the Criminal Procedure Code of the Russian Federation / gen. ed. by V.M Lebedev and

V. P. Bozhyev. Moscow, 2014.

4. Єремєєв С.Г. Ексгумація: міждисциплінарний підхід. Вчені записки Київського юридичного інституту МВС Росії. 2018. Т 3. № 1. С. 20-24.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88

6. Кудрявцев В.Л. Виробництво ексгумації: кримінально-процесуальні і криміналістичні аспекти. URL: www.iuaj.net (дата звернення:

05.05.2020) .

7. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи: затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6 URL: (дата звернення: 05.05.2020).

8. Про поховання та похоронну справу : Закон України від 10 липня 2003 року №1102-1V. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 7. Ст. 21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 (дата звернення: 07.05.2020).

9. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією, у кримінальному провадженні України : навчальний посібник / В.І. Галаган та ін. Київ, 2018. С. 1.

10. Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики : лекция для студентов и слушателей юридических вузов. Киев, 1999.

11. Эксгумация: понятие, процессуальная регламентация, тактика / Д.А. Натура, А.Г. Филиппов. Вестник криминалистики / отв. ред.

А.Г. Филиппов. Вып. № 4(8). С. 5. Москва : Спарк, 2003. URL: http://www.law.edu.ru/book/book.asp?bookID=107593.

Размещено на Allbest.ru