Адміністративно-правові аспекти визначення, створення та діяльності спільних слідчих груп в Україні

Поняття спільної слідчої групи як окремої форми міжнародно-правового співробітництва під час кримінального провадження. Його основні компоненти: міжнародний, формальна угода, спільне розслідування, компонент часу та специфічні кримінальні правопорушення.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.06.2022
Размер файла 14,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративно-правові аспекти визначення, створення та діяльності спільних слідчих груп в Україні

Красноборова М.П., здобувач кафедри адміністративного права, Інститут права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом

Стаття присвячена аналізу основних положень адміністративно-правового підходу до визначення та забезпечення діяльності спільних слідчих груп у межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. В історії безпосередньо національної правової системи поняття спільних слідчих груп виникло відносно недавно та передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України у 2012 році, стаття 571 якого регламентує створення й діяльність спільних слідчих груп.

Водночас передумови для створення українськими компетентними органами спільних слідчих груп з'явились після ратифікації Україною таких конвенцій Організації Об'єднаних Націй, як Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року, Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року, Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року. Водночас перша спільна слідча група, до складу якої увійшли представники органів прокуратури та правоохоронних органів України, а також правоохоронці інших держав, була створена лише у 2014 році. Ураховуючи викладене, актуальним є дослідження регламентування цього інструменту міжнародної співпраці в законодавстві України, насамперед у контексті розгляду відповідних положень міжнародних договорів України та законів України.

У статті висвітлено наявні визначення поняття спільної слідчої групи як окремої форми міжнародно-правового співробітництва під час кримінального провадження, зазначено його основні компоненти: міжнародний компонент, формальна угода, спільне розслідування, компонент часу та специфічні кримінальні правопорушення. Окреслено наявні норми та прогалини в питаннях адміністративного регулювання процедур, пов'язаних з укладенням угоди про створення спільної слідчої групи, діяльності спільної слідчої групи, ролі та функцій її керівника.

Ключові слова: спільні слідчі групи, міжнародне співробітництво під час кримінального провадження, спільні розслідування.

Administrative and legal aspects of joint investigation team's definition, establishment and activity

The article analyses the main provisions of the administrative and legal approach to defining and ensuring the activities of joint investigation teams within international cooperation in criminal matters.

In the history of the national legal system itself, the concept of joint investigation teams has emerged relatively recently and is provided for by the Criminal Procedure Code of Ukraine in 2012, Article 571 of which regulates the establishment and operation of joint investigation teams.

At the same time, the preconditions for the establishment of joint investigation teams by the Ukrainian competent authorities emerged after Ukraine ratified such United Nations conventions as the UN Convention against Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances of December 20, 1988, the UN Convention against Transnational Organized Crime of November 15, 2000, the UN Convention against Corruption of October 31,2003.

At the same time, the first joint investigative group, which included representatives of the prosecutor's office and law enforcement agencies of Ukraine, as well as law enforcement officers from other countries, was established only in 2014. Given the above, it is important to analyze the regulation of this instrument of international cooperation in the Ukrainian legislation, primarily in the context of the relevant provisions of international treaties of Ukraine and the laws of Ukraine.

The article highlights the existing definitions of the concept of a joint investigation team as a special form of international legal cooperation in criminal matters, its main components: international component, formal agreement, joint investigation, time component and specific criminal offenses.

The existing norms and gaps concerning the issues of administrative regulation of the procedures related to the agreement on the establishment of a joint investigation team, the activities of the joint investigation team, the role and functions of its leader are outlined.

Key words: joint investigation teams, international treaties, international cooperation in criminal matters, JIT.

слідчий кримінальний провадження розслідування

Одним зі стратегічних завдань розвитку державності в Україні є здійснення реформи кримінальної юстиції з метою забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження й судового розгляду.

Зазначене кореспондується з євроінтеграційним вектором зовнішньої політики нашої держави. Так, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачено низку зобов'язань України, спрямованих насамперед на боротьбу з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотичних засобів, прекурсорів та психотропних речовин, злочинністю та корупцією, а також удосконалення співробітництва з указаних питань, зокрема співробітництва в цивільних та кримінальних справах.

Із метою вдосконалення та прискорення взаємодії під час кримінального провадження між правоохоронними та судовими органами розроблено механізм діяльності спільних слідчих груп (далі - ССГ), який наразі передбачений низкою міжнародних багатосторонніх договорів та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Основоположними нормами щодо діяльності спільних слідчих груп під час кримінального провадження в законодавстві України є положення міжнародних договорів України та кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, слушним буде зазначити, що створення українськими компетентними органами спільних слідчих груп стало можливим, зокрема, після ратифікації Україною таких конвенцій Організації Об'єднаних Націй, як Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року, Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року (далі - ИОТОС), Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року (далі - ЦМСАС).

Саме ці міжнародні договори надають державам-учасницям правові підстави для створення спільних слідчих груп для розслідування транскордонних злочинів із забезпеченням повного дотримання суверенітету держави, на території якої проводяться спільні слідчі дії.

Водночас статтею 19 ИОТОС не лише передбачено проведення спільних розслідувань, а й визначено адміністративно-правові аспекти такої діяльності, а саме «укладання двосторонніх або багатосторонніх угод чи домовленостей, у яких,у зв'язку зі справами, що є предметом розслідування, кримінального переслідування або судового розгляду в одній або декількох державах, зацікавлені компетентні органи можуть створювати органи із проведення спільних розслідувань».

Аналогічно необхідність укладання двосторонніх і багатосторонніх договорів і досягнення домовленостей, на підставі яких, у зв'язку зі справами, що є предметом розслідування, кримінального переслідування або судового розгляду в одній чи кількох державах, компетентні органи можуть створювати спільні слідчі групи передбачена статтею 49 ИМСАС.

Таким чином, зазначеними міжнародними договорами визначено, що основою для створення спільної слідчої групи є угода чи договір, укладений компетентними органами зацікавлених держав.

Водночас в Україні практика застосування інструменту спільних слідчих груп була розпочата після ратифікації нашою державою Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року.

Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року був покликаний удосконалити положення «материнської» Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року та запровадити нові прогресивні механізми з метою спростити та пришвидшити отримання міжнародно-правової допомоги.

Статтею 20 другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року передбачено, що за взаємною згодою компетентні органи двох чи більше Сторін можуть створити спільну слідчу групу з конкретною метою й на обмежений період, який може бути продовжений за взаємною згодою, для проведення кримінальних розслідувань на території однієї чи більше Сторін, що створили групу. [4]

З огляду на універсальність цього положення держави- учасниці Ради Європи, які ратифікували названий Протокол, спираються саме на нього як на основу для створення спільних слідчих груп. Зокрема, Україна внесла відповідні положення до Кримінального процесуального кодексу України у статті 571 після ратифікації Протоколу у 2011 році.

З урахуванням викладеного доцільно дослідити визначення поняття спільної слідчої групи, а також установити її місце у структурі механізмів міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Зокрема практичний посібник, розроблений Мережею національних експертів із питань спільних слідчих груп, ЄС пропонує таке визначення, що спільна слідча група - це інструмент міжнародного співробітництва, заснований на підставі угоди між компетентними органами - як судовими (суддями, прокурорами, слідчими суддями <..>), так і правоохоронними органами - двох або більше держав, які утворені на обмежений термін та з певною метою для проведення кримінальних розслідувань в одній або декількох задіяних державах [8].

Відповідно до Рекомендацій та Модельної угоди, розробленої комітетом експертів Ради Європи (РС-ОС), спільна слідча група - це міжнародна група, утворена за взаємною згодою компетентними органами двох або більше сторін для проведення кримінальних розслідувань в одній або декількох сторонах, які створюють групу, з певною метою та на обмежений період часу. ССГ - це ефективний інструмент судової співпраці у кримінальних справах із транскордонним значенням, коли держава, яка розслідує кримінальні правопорушення, зокрема щодо найбільш серйозних форм злочинності, може отримати переваги від участі органів влади інших держав, пов'язаних із розслідуваними злочинами, або в інших випадках, коли координація є корисною [9].

Буссер зазначає, що спільні слідчі групи є «формою судової співпраці у кримінальних справах» [10, с. 141].

Посібник про спільні слідчі групи з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією, посилення мережі прокурорів пропонує визначення, що спільна слідча група - це слідча група, утворена на визначений проміжок часу на підставі угоди між двома чи більше державами чи іншими компетентними органами для розслідування певних видів кримінальних правопорушень. Із наведеного визначення ССГ виділяються п'ять основних компонентів: міжнародний компонент, формальна угода, спільне розслідування, компонент часу та специфічні кримінальні правопорушення [11].

Стаття 571 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, учинених на територіях декількох держав або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися спільні слідчі групи [5].

Кодекс також регламентує, що Офіс Генерального прокурора розглядає й вирішує питання про створення спільних слідчих груп за запитом слідчого органу досудового розслідування України, прокурора України та компетентних органів іноземних держав. Це положення закону відповідає заяві України до статті 20 другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 8 листопада 2001 року [6].

Водночас законодавцем не визначено посадову особу, яка вповноважена приймати рішення щодо створення спільних слідчих груп, укладення відповідної угоди тощо.

За таких обставин убачається доречним керуватись положеннями статті 9 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою Генеральний прокурор представляє прокуратуру у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями [7].

Іншим важливим адміністративно-правовим аспектом діяльності спільних слідчих груп є керівництво діяльністю такої групи, яке, відповідно до усталеної практики, здійснюється керівниками спільної слідчої групи від кожної держави-учасниці.

Відповідно до частини 3 статті 571 Кримінального процесуального кодексу України члени спільної слідчої групи безпосередньо взаємодіють між собою, узгоджують основні напрями досудового розслідування, проведення процесуальних дій, обмінюються отриманою інформацією. Координацію їх діяльності здійснює ініціатор створення спільної слідчої групи або один із її членів. Питання про створення спільної слідчої групи ініціюється за запитом слідчого органу досудового розслідування України, прокурора України та компетентних органів іноземних держав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а за необхідності - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному Кодексом [5].

З огляду на викладене вбачається, що саме прокурор (старший групи прокурорів), який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні, повинен бути визначений як керівник спільної слідчої групи від України та здійснювати керівництво діяльністю такої групи на території України.

Таким чином, на сьогодні в законодавстві України наявна достатня нормативно-правова база для утворення спільних слідчих груп, зокрема в розслідуваннях щодо організованих злочинних груп, корупції, а також із державами-членами ЄС та Ради Європи.

Водночас необхідно згадати про наявні адміністративно-правові аспекти діяльності спільних слідчих груп у межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, де на практиці трапляється дискреція та які потребують додаткового регламентування, наприклад, у підзаконних нормативних актах.

Література

1. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин : Конвенція ООН від 20.12.1988 р.

2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції: Конвенція ООН від 31.10.2003 р.

3. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності : Конвенція ООН від 15.11.2000 р.

4. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах : Протокол Ради Європи від 08.11.2001 р.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.

6. Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах: Закон України від 01.06.2011 р. № 3449-VI.

7. Про прокуратуру : Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII.

8. Joint Investigation Teams Practical Guide, Council of the European Union, No. prev. doc.: 11501/16.

9. Guidelines and model agreement on JIT.

10. C. Rijken and G. Vermeulen (Eds.), Joint Investigation Teams in the European Union. 2006, T M C Asser press, The Hague, The Netherlands and the Authors, 248 p.

11. Handbook on Joint Investigation Teams, “IPA 2010 - Fight against organized crime and corruption: Strengthening the Prosecutors' Network

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Засада "публічності" як етико-правовий орієнтир при ухваленні рішення про відкриття провадження у справах про кримінальні правопорушення. Загальні фактичні та юридичні умови відкриття провадження. Поняття і загальна характеристика процесуальних рішень.

    диссертация [223,8 K], добавлен 23.03.2019

  • Суспільні відносини, котрі забезпечують правильність та законність початку досудового розслідування. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження. Вимоги до процесуальних документів.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.11.2014

  • Аналіз наукових підходів щодо визначення терміна "провадження в справах про адміністративні правопорушення"; дослідження його специфічних особливостей. Класифікація та зміст принципів здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

    статья [25,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Процедура досудового розслідування. Оформлення документів, що регламентують його початок згідно з законодавчими нормами. Протокол прийняття заяви і безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення, його перекваліфікація на злочин.

    презентация [412,5 K], добавлен 07.12.2013

  • Поняття міжнародно-правового акта, як джерела екологічного права та його місце у системі права України. Міжнародно-правові акти щодо зміни клімату, у сфері безпеки поводження з небезпечними та радіоактивними відходами, охорона біологічного різноманіття.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 13.04.2015

  • Поняття, історія виникнення, зміцнення та основні специфічні ознаки організованої злочинності в Україні. Суть наукових засад адміністративно-правового забезпечення та шляхи активізації діяльності підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.

    статья [22,3 K], добавлен 20.08.2013

  • Вітчизняні та міжнародні правові основи кримінального провадження щодо неповнолітніх. Особливості досудового розслідування, процесуальні гарантії реалізації прав дітей на даній стадії. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх.

    курсовая работа [36,5 K], добавлен 15.02.2014

  • Поняття і суть потреб слідчої діяльності у криміналістиці. Форми вираження потреб слідчої діяльності. Методи вивчення потреб слідчої діяльності. Джерело інформації про потреби слідчої практики. Реалізація даних вивчення потреб слідчої практики.

    дипломная работа [89,6 K], добавлен 25.11.2007

  • Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій у справах про даний вид злочинів. Непроцесуальна діяльність слідчого по зупинених справах. Розшукові форми непроцесуальної діяльності.

    магистерская работа [83,3 K], добавлен 07.10.2010

  • Поняття міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій. Кримінальне провадження у порядку перейняття. Процесуальні особливості міжнародного співробітництва слідчих органів внутрішніх справ України під час вирішення питань щодо екстрадиції.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 05.12.2012

  • Правові засади, основні проблеми та перспективи співробітництва України і ЄС та основні документи: угода про партнерство і співробітництво, стратегія інтеграції та загальнодержавна програма адаптації законодавства, акти транскордонного співробітництва.

    курсовая работа [102,2 K], добавлен 26.11.2010

  • Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність слідчих підрозділів правоохоронних органів. Пропозиції до його удосконалення. Визначення сутності правового становища слідчого. Відсутність єдиної точки зору щодо змісту завдань досудового слідства.

    статья [13,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Обґрунтованість рішення як комплексне поняття, його структура та головний зміст. Погляди щодо визначення поняття та суті обґрунтованості кримінально-процесуальних рішень. Проблема розмежування фактичних та правових підстав для провадження слідчих дій.

    реферат [34,9 K], добавлен 10.05.2011

  • Підходи до визначення поняття кримінально-процесуальної форми. Диференціювання кримінально-процесуальної діяльності на загальний порядок та різні особливі порядки. Порядок створення слідчо-оперативної групи. Особливості проведення досудового провадження.

    контрольная работа [45,3 K], добавлен 19.09.2013

  • Тактичні прийоми основної діяльності слідчих працівників. Особливості психологічного аналіза слідчої тактики. Психологічні основи розробки тактичних прийомів розв’язання конфліктних ситуацій на стадіях розслідування злочину, в процесі судочинства.

    контрольная работа [363,4 K], добавлен 11.03.2012

  • Загальна характеристика джерел адміністративного права. Державна служба в Україні. Характеристика кодексу про адміністративні правопорушення. Поняття адміністративного проступку і адміністративної відповідальності. Стадії адміністративного провадження.

    реферат [31,9 K], добавлен 10.08.2010

  • Поняття корупції: основні підходи до розкриття його змісту в зарубіжних країнах, адміністративно-правові засади протидії в Україні. Аналіз досвіду протидії корупції у Німеччині, Америці та Японії, порівняльна характеристика та обґрунтування підходів.

    дипломная работа [99,3 K], добавлен 15.06.2014

  • Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.

    статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017

  • Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення. Строки розгляду справи. Заходи забезпечення провадження в справах. Заходи процесуального забезпечення.

    курсовая работа [38,2 K], добавлен 10.03.2014

  • Визначення категорії "засади кримінального провадження", їх значення. Класифікації кримінально-правових принципів. Характеристика міжгалузевих засад. Особливості їх реалізації на досудовому розслідуванні і судових стадіях кримінального провадження.

    курсовая работа [32,5 K], добавлен 13.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.