Фраудаторний договір як фіктивний правочин
Правовідносини, що виникають з договору, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір). Конструкція "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі. Два види правочинів, які можуть бути оспорюванні при за спеціальними підставами.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.06.2022 |
| Размер файла | 16,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Фраудаторний договір як фіктивний правочин
Явор О. А. доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права № 2 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
Станом на сьогодні виникає багато проблем, пов'язаних із здійсненням правочинів та з усіма похідними наслідками. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Учасники цивільних правовідносин досягають своєї мети шляхом вчинення правомірного правочину. Так, правочини підприємницьких юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців спрямовані на досягнення конкретної господарської мети - отримання прибутку.
Недійсний правочин - це правочин, який внаслідок невідповідності вимогам закону не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відносно оспарюваних (недійсних) правочинів, що пов'язані з виникненням або припиненням прав кредитора, а також з обсягом цих прав, важливо визначити правову природу цих недійсних правочинів та їх види.
Правовідносини, що виникають з договору, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір) мають виражену своєрідність, є самостійною групою правовідносин і не належать ні до правопорушень, ні до інших зобов'язальних правовідносин.
У сучасному українському законодавстві, як і в іноземних право - порядках, оспорювання фраудаторних договорів боржника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення відповідного майна для задоволення претензій всіх кредиторів шляхом повернення до нього майна боржника, що було незаконно передане іншим особам.
Розглянемо конструкцію «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі. За висновками Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19)[3], за постановою від 17.07.2019 у справі №299/396/17[4], постановою від 24.07.2019, у справі №405/1820/17[5], будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фіктивного (фраудаторного) право- чину. Наприклад, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 910/4088/17 зазначається, що може бути визнаний фіктивним договір 47 купівлі-продажу з тих підстав, що він не був виконаний з боку покупця в частині оплати придбаного майна, а справжньою метою укладення договору було штучне виведення ліквідної нерухомості з власності продавця на користь пов'язаної особи з метою уникнення звернення стягнення на майно за договором кредиту [6].
Виділяють два види правочинів, які можуть бути оспорюванні при за спеціальними підставами:
фраудаторні - правочини, які заподіяли шкоду кредиторам (угоди по відчуженню боржником активів, а також правочини щодо прийняття ним на себе необгрунтованих зобов'язань);
преференційні - правочини, що тягнуть переважне задоволення одних кредиторів перед іншими. фраудаторний договір фіктивний
Фраудаторний правочин, спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства. Отже, фраудаторний правочин є різновидом фіктивного правочину.
Так, відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину [1]. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання право - чину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний [2]. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним (правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладена у постанові від 27.03.19 у справі № 607/15555/17-ц [7] .
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається навмисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;свідомий намір невикона - ння зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).[3]
Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловжи- 48
вання правом в інших формах. Наприклад, наведеною вище постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 369/11268/16-ц, провадження № 14-260 цс19 зазначається, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України [3].
Договір, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору". В. Крат розкриваючи питання щодо фраудаторного (вчиненого боржником на шкоду кредитору) поділу майна подружжя, зазначив, що в сучасному цивільному обороті існує багато ситуацій, коли подружжя з метою уникнути виконання зобов'язань намагається поділити майно в такий спосіб, аби кредитори не могли задовольнити своїх вимог і звернути стягнення на це майно [8]. При цьому перша судова палата Касаційного цивільного суду наводить ще низку правових висновків ВС, викладених у постановах від 17.07.2019 у справі № 299/396/17[4], від 24.07.2019 у справі №405/1820/17[5] (щодо недійсності договорів дарування) де зазначається, що будь-який правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов'язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного - як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
Фраудаторні договори регулюються в окремих сферах суспільних відносин, в корпоративному банкрутстві; при неплатоспроможності банків; у виконавчому провадженні. Постанова КЦС від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14стосується охо-рони інтересів добросовісного іпотекодержателя. Законодавство не містить такої конструкції, як «добросовісний іпотекодержатель», однак ВС застосував принцип добросовісності як норму прямої дії і таким чином захистив права кредитора. З конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка виявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредиторові. До таких обставин, зокрема, належать: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/ неринкова); наявність або відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
Основними ознаками фраудаторного правочину є:
наявність умислу всіх сторін правочину;
спрямованість на уникнення звернення стягнення на майно боржника;
введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
свідомий намір невиконання зобов'язань договору;
приховування справжніх намірів (волевиявлення) учасників правочину;
порушення принципу спарведливості та добросовісності контрагента боржника.
Мета такого фраудаторного договору (здійснення договору з майновою вигодою для боржника або на шкоду його майновим правам ) в момент його укладання є прихованою, але проявляється вона через дії, що вчиняються боржником після настання строку виконання зобов'язання, й спрямована на ухилення від виконання обов'язку. Причому сам боржник вважає що діє в правовому полі.
Одним із завдань судочинства є захист кредитора від обману в цивільних відносинах. Отже суд зобов'язаний відрізнити вплив економічних ризиків на результати роботи підприємства від шахрайства як протиправного діяння, яке характеризується зловживанням правами щодо нечесного отримання грошей, майна чи послуг; для уникнення оплати чи ненадання послуг; для забезпечення особистої чи ділової репутації [9]. Відповідно до ст 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину [1]. Вважаємо за необхідне застосовувати в якості наслідків недійсності фраудаторного правочину гро - шову компенсацію вартості відповідного майна.
Отже, фраудаторним є договір, який вчинено без наміру створення правових наслідків. Для визнання фраудаторного договора фіктивним правочином необхідно встановити наявність всіх ознак фраудаторного правочину, що характеризують його як недійсний правочин. Зміни у законодавстві про неплатоспроможність та банкрутство, а саме прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, суттєво вплинули на
розвиток інституту визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, що забезпечить можливість захисту кредиторами своїх інтересів та справедливе задоволення своїх вимог. Але значна кількість питань, у тому числі щодо наслідків визнання фраудаторних правочинів боржника недійсними, залишилися недостатньо врегульованими. Це має виправити зрозуміла стабільна та єдина судова практика.
Література
Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України
(ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356) https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/435-15#Text
Постанова пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 n9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними. https://reyestr.court.gov.ua/Review/78484783
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц https:// reyestr.court.gov.ua/Review/ 83482786
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2019 у справі № 299/396/17 https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83387 355
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої
судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019, у справі № 405/1820/17 https://zakononline.com.ua/court-decisions/
show/83387308
Постанова Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 910/4088/17 https://ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/vs- vkazav-na-naslidky-zlovzhyvannya
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судо
вої палати Касаційного цивільного суду від 27.03.19 у справі № 607/15555/17-ц https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/
80888806
В.Крат. Как ВС преодолевает путь от добросовестности к чистым рукам?http://vnews.agency/news/politics/283263-kak-vs-preodolevaet- put-ot dobrosovestnosti-k-chistym-rukam.html
Павло Правоторов. Будь-який правочин може бути охарактеризо
ваний як фраудаторний, якщо він укладений на шкоду третім особам Закон і бізнес https://zib.com.ua/ua/144330-budyakiy_pravochin_mozhe_buti_oharakterizovaniy_yak_fraudat.html
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Цивільно-правовий договір як правочин, його принципи та властивості, ознаки та складові. Види договорів залежно від моменту виникнення прав і обов'язків у сторін: консенсуальні і реальні. Порядок укладання, зміни і розірвання цивільно-правових договорів.
реферат [28,3 K], добавлен 03.06.2009Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Здійснення тлумачення умов договору відповідно до загальних правил тлумачення правочину. Укладення цивільно-правового договору та підстави для його зміни або розірвання.
реферат [30,9 K], добавлен 21.09.2009Зміст договору доручення. Аналіз зобов'язань з надання послуг, цивільно-правових аспектів регулювання договірних відносин, що виникають між довірителем і повіреним. Поняття та види торгового (комерційного) представництва в країнах континентального права.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 22.08.2013Загальна характеристика договору найму (оренди) жилих приміщень. Договір найму житла. Договір найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності. Сторони у договорі найму житла. Обов'язки сторін договору найму житла.
курсовая работа [26,2 K], добавлен 02.05.2006Правова природа кредитного договору, його місце в системі цивільно-правових договорів, види, сторони та істотні умови. Порядок укладання та форма, засоби забезпечення виконання кредитного договору, цивільно-правова відповідальність за порушення його умов.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 14.09.2011Дослідження класифікацій зобов'язальних правовідносин. Утворення системи кредитних зобов'язань договорами позики та кредиту, зобов'язаннями з випуску облігацій, видачами векселів та ін. Договір споживчого кредиту як окремий вид кредитного договору.
статья [22,8 K], добавлен 17.08.2017Виникнення та розвиток договору ренти, його види. Поняття та юридична характеристика договору ренти. Місце договору ренти в системі цивільно-правових договорів. Характер і специфіка цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору ренти.
реферат [36,1 K], добавлен 06.05.2009Спільні ознаки фіктивних та удаваних правочинів та їхні істотні відмінності, які дали законодавцю підстави врегулювати їх окремими статтями ЦК. Порушення норм матеріального і процесуального права. Суб'єктний склад учасників договору удаваних угод.
реферат [15,5 K], добавлен 10.04.2009Історичні аспекти виникнення договору майнового найму. Регулювання орендних відносин у вітчизняному законодавстві України. Зміст договору майнового найму, правові наслідки порушення. Договір оренди, лізингу, позички як види договору майнового найму.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 10.03.2011Договір дарування як окремий цивільно-правовий договір. Дослідження договору дарування щодо його основних характеристик та особливостей. Аналіз його правової природи, предмета та форми. З’ясування сторін договору дарування, їх прав та обов’язків.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 03.08.2017Охорона й супроводження товарів під митним контролем як одна з гарантій їх доставки з митного органу відправлення до митного органу призначення. Правовідносини на підставі договору про охорону та їх ознаки, властиві цивільно-правовим зобов’язанням.
реферат [37,8 K], добавлен 10.05.2011Ознайомлення із юридичною природою, принципами укладення та підставами розірвання договору довічного утримання; права та обов'язки відчужувача та набувача. Наведення прикладів судової практики вирішення майнових спорів згідно договору довічного догляду.
реферат [22,4 K], добавлен 19.07.2011Поняття про трудовий договір, його сторони, зміст та форми. Види трудового договору: на невизначний строк (безстроковий), строковий, про тимчасову і сезону роботу, контракт, договір з трудящим-мігрантом, про надомну роботу, з неповнолітніми працівниками.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 08.05.2011Поняття, суб’єкти та основні риси договору чартеру. Різновиди договору фрахтування: морське перевезення та повітряне перевезення. Тайм-чартер та договір лізингу судна як різновид договору фрахтування. Поняття та функції коносаменту у договорі чартеру.
курсовая работа [70,9 K], добавлен 05.05.2014Дослідження правової природи господарського договору як засобу організації господарсько-договірних відносин. Суспільні правовідносини, що виникають у сфері господарської діяльності при визнанні господарських договорів недійсними та неукладеними.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 30.03.2014Аналіз питання щодо місця договору Інтернет-провайдингу в системі договорів. Характеристика договору як непоіменованого договору, який за своєю типовою належністю є договором про надання послуг. Визначення місця договору серед договорів у сфері Інтернет.
статья [23,9 K], добавлен 11.08.2017Договір лізингу в системі цивільно-правових зобов’язань. Види та форми договору лізингу. Відповідальність сторін договору. Загальні відомості та характеристика договору лізингу. Суб’єкти договірних відносин. Практика застосування лізингу в Україні.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 12.02.2011Умови, види та форми цивільно-правової відповідальності, підстави звільнення від неї. Характеристика відповідальності сторін за договором купівлі-продажу, у разі невиконання договору оренди та договору поставки, порушення умов договору перевезення.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 23.11.2013Поняття та види договору купівлі-продажу. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення. Правові ознаки договору купівлі-продажу в роздрібній торгівлі. Договір поставки як підстава виникнення зобов'язань з оплатної реалізації майна.
презентация [277,4 K], добавлен 30.11.2016Цивільно-правова характеристика спадкового договору як інституту договірного права, визначення його юридичної природи, змісту та правового статусу сторін спадкового договору, підстав його припинення та особливостей правового регулювання відносин.
автореферат [28,8 K], добавлен 11.04.2009
