Права та обов’язки іпотекодержателя за іпотечним договором

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського

Багара І.О.,

студент 4 курсу спеціальності «Право»

м. Київ

Договір іпотеки - цивільно-правовий договір про заставу нерухомого майна, для рішення житлових проблем. Предметом застави зазвичай виступає житловий будинок або квартира. Сторонами в іпотечному договорі є іпотекодавець та іпотекодержатель. Іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодержателем, у свою чергу, є кредитор за основним зобов'язанням.

Специфіка виконання іпотечного зобов'язання зумовлює наявність особливих прав у іпотекодержателя, визначених законодавством, а саме: вимагати від іпотекодавця дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування завданих збитків у разі порушення ним обов'язку, попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки; за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або у частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги; задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування у разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки тощо (ст. 6-8 Закону України «Про іпотеку») [1].

Під час виконання іпотечного зобов'язання можуть мати місце порушення зазначених норм з боку іпотекодавця, тому у статтях 12, 33, 35-38 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року передбачено можливість реалізації іпотекодержателем низки додаткових прав, серед яких право: вимагати дострокового виконання основного зобов'язання (а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом) - у разі порушення умов договору; вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт - у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки; задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (якщо інше не передбачено законом) - у разі невиконання (неналежного виконання) боржником основного зобов'язання; вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору [2, с. 43].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року №898-IV, іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом. Аналіз змісту цього Закону в цілому, а також іншого законодавства, засвідчує, що іпотека є гнучким та, при цьому, вкрай надійним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Виконання іпотечного зобов'язання як процес - це динамічний стан іпотечного зобов'язання, завдяки якому здійснюються права та обов'язки сторін зобов'язання. Сутність такого процесу прямо випливає зі змісту іпотечного зобов'язання, тобто з обсягу взаємних цивільних прав та обов'язків іпотекодавця та іпотекодержателя. При цьому, зважаючи на односторонній характер іпотечного зобов'язання, активним учасником процесу його виконання переважно виступає іпотекодавець [3].

Особливістю зобов'язальних правовідносин, які виникають на підставі іпотечного договору, є те, що основний їхній зміст становить зобов'язання іпотекодавця перед іпотекодержателем. Зобов'язання іпотекодержателя перед іпотекодавцем або не існує зовсім (у таких випадках іпотечний договір є одностороннім), або воно має вкрай обмежений зміст. Зокрема, ст. 8 Закону України «Про іпотеку» допускає, щоб договором на іпотекодержателя було покладено обов'язок застрахувати предмет іпотеки. Зобов'язання іпотекодержателя перед іпотекодавцем, що виникає на підставі іпотечного договору, набуде значно ширшого змісту, якщо законодавець легалізує правову конструкцію іпотеки з умовою про передання предмета іпотеки у володіння іпотекодержателя.

Обов'язки щодо збереження предмета іпотеки, а також щодо його захисту від посягань та вимог інших осіб мають бути покладені на іпотекодержателя, якщо в перспективі законодавець визнає правову конструкцію іпотеки, за якої предмет іпотеки передається у володіння іпотекодержателя. Створенню умов для реалізації речового права іпотекодержателя на предмет іпотеки слугує і ч. 2 ст. 10 Закону України «Про іпотеку», яка покладає на іпотекодавця обов'язок своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки. Отримавши таке повідомлення, іпотекодержатель у порядку реалізації свого речового права може або здійснити заходи щодо збереження предмета іпотеки, або своєчасно пред'явити до іпотекодавця вимоги, які випливають із здійснення цієї загрози.

У межах зобов'язання іпотекодавця перед іпотекодержателем останній має право на відступлення прав за договором іпотеки. Як і будь-яке відступлення права, відступлення прав за іпотечним договором не потребує згоди боржника (іпотекодавця). На іпотекодержателя покладається лише обов'язок повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором. Встановлюється також (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку»), що іпотекодержатель позбавляється права на відступлення прав за іпотечним договором тільки у випадках, передбачених цим договором. При відступленні прав за іпотечним договором обов'язки, що випливають із цього договору, продовжує нести іпотекодержатель (обов'язок страхувати предмет іпотеки та інші обов'язки, які можуть бути покладені на іпотекодержателя у зв'язку з можливим внесенням змін та доповнень до законодавства про іпотеку). При цьому умовою правомірності правочину про відступлення прав за іпотечним договором є одночасне відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (зобов'язанням, забезпеченим іпотекою) [4, с. 205].

Література

договір іпотека право зобов'язання

1. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 р. №898-IV. Редакція від 01.07.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/898-15#Text (дата звернення: 23.09.2021).

2. Дмитренко В.Ю. Загальні умови виконання іпотечного зобов'язання: проблеми та шляхи вирішення. Економіка і право. 2017. №1 (46). С. 42-43.

3. Дмитренко В.Ю. Особливості виконання іпотечного зобов'язання. Приватне право і підприємництво. 2017. №4. С. 113-115.

4. Чанишева А.Р. Зобов'язальні відносини щодо іпотеки. Актуальні проблеми держави і права. 2009. №2. С. 202-209.

Размещено на Allbest.ru