Правові прогалини організації діяльності Вищого антикорупційного суду України та шляхи їх подолання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВОВІ ПРОГАЛИНИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Миргород-Карпова В.В., к.ю. н., старший викладач кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки

Сумський державний університет

Мурач Д.В., студент ІІІ курсу

Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету

Анотація

Статтю присвячено науковому аналізу правових основ організації діяльності Вищого антикорупційного суду України. Чітко систематизовано нормативно-правове регулювання діяльності Вищого антикорупційного суду України на три рівні: конституційний, Законів України та підзаконних актів. Вивчено правові основи діяльності ВАКС. Виділено та досліджено основні прогалини нормативного регулювання організації, внутрішнього аудиту та взаємодії з іншими органами державної влади Вищого антикорупційного суду України. Висвітлено та проаналізовано думки окремих науковців і практиків-юристів щодо проблем антикорупційного законодавства України.

Виділено три ключові типи прогалин організації діяльності Вищого антикорупційного суду України: організаційну, внутрішню та кадрову. Проведено детальний аналіз кожного з типів вищенаведених проблем. Акцентовано увагу на імплементації зарубіжного досвіду антикорупційного судочинства задля подолання визначених прогалин. Досліджено досвід таких країн, як Філіппіни, Індонезія та ін.

Авторами статті запропоновано введення конкретних змін стосовно реформування судочинства в Україні, зокрема інтеграція нового механізму розгляду справ, пов'язаних із корупційними правопорушеннями, що передбачає розподіл судової юрисдикції між Вищим анти- корупційним судом України й Обласним антикорупційним судом. Описано нову систему антикорупційного судочинства в Україні, котра більш раціонально розподілить навантаження на ВАКС і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду. Аргументовано позицію щодо підвищення рівня вимог до кандидатів на посаду судді ВАКС. Розглянуто питання щодо впровадження в Україні системи процесуального обмеження строку розгляду справ ВАКС задля уніфікації негативних наслідків, зумовлених досить тривалим розглядом корупційних справ. Доведено доцільність впровадження запропонованих змін і наголошено на тому, що їхня практична реалізація дозволить покращити становище України на світовій арені у сфері протидії корупційним правопорушенням.

Ключові слова: правові засади діяльності, міжнародний досвід, Вищий антикорупційний суд України, прогалини права.

Abstract

LEGAL GAPS OF THE ORGANIZATION OF THE ACTIVITY OF THE SUPREME ANTI-CORRUPTION COURT OF UKRAINE AND WAYS TO OVERCOME THEM.

The article is devoted to the scientific analysis of the legal basis for the organization of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine (SACCU). The study provides a clear systematization of regulatory and legal regulation of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine at 3 levels: constitutional, laws of Ukraine, and bylaws. The legal bases of SAcCu activity are studied. The main gaps in the normative regulation of the organization, internal audit, and interaction with other public authorities of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine have been identified and investigated. The opinions of some scholars and legal practitioners on the problems of anti-corruption legislation of Ukraine are covered and analyzed.

3 key types of gaps in the organization of the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine are proposed: organizational, internal, and personnel. A detailed analysis of each of the types of the above problems. The authors emphasize the implementation of foreign experience in anti-corruption proceedings to overcome certain gaps. Thus, the experience of countries such as the Philippines, Indonesia, and others is studied.

The authors of the article propose the introduction of specific changes related to the reform of the judiciary in Ukraine. In particular, it is proposed to integrate a new mechanism for consideration of cases related to corruption offenses, which provides for the division of judicial jurisdiction between the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine and the Regional Anti-Corruption Court. Accordingly, the paper describes the new system of anti-corruption proceedings in Ukraine, which will more rationally distribute the burden on the SACCU and the Criminal Court of Cassation within the Supreme Court.The position on increasing the level of requirements for candidates for the position of SACCU judge is argued. The issue of introducing in Ukraine a system of procedural limitation of the term of consideration of SACCU cases in order to unify the negative consequences caused by the rather long consideration of corruption cases is considered. The expediency of implementing the proposed changes is argued and it is emphasized that their practical implementation will significantly improve Ukraine's position on the world stage in the field of combating corruption offenses.

Key words: legal bases of activity, international experience, Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine, gaps in law.

Актуальність теми дослідження

Корупція вважається найголовнішою проблемою українського суспільства. Результати загальнонаціонального соціологічного опитування, проведеного у 2021 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, свідчать про те, що, на думку 38,5% опитаних українців, ключовим антецедентом жахливого економічного становища України (консеквент) є саме корупція. Подібна деструкція у державному сегменті регресує можливість повноцінної реалізації України й українського суспільства.

Реакцією державної влади на це було поступове запровадження механізму протидії корупції в Україні. Сьогодні, виходячи зі статистичних даних, вчені та суспільство сумніваються в ефективності подібного механізму. Особливу увагу привертає судова складова частина цього механізму, а саме ефективність правового забезпечення організації діяльності Вищого антикорупційного суду України (далі - ВАКС).

Ступінь наукової розробки. Відзначимо внесок у формування методології дослідження основних аспектів стану антикорупційного судочинства України таких вчених, як Д. Малетов, Я. Никитюк, О. Пархоменко-Куцевіл, О. Мєняйлов, К. Ростовська, Я. Юрчишин, М. Костецький, О. Безпалова, В. Гапотій та ін. Водночас існує нагальна потреба у вивченні концептуальних проблем організації системи антикорупційного судочинства в Україні та шляхів його вдосконалення.

Мета дослідження полягає у комплексному дослідженні теоретико-правових аспектів організації діяльності ВАКС України з подальшим висвітленням проблем і шляхів їх подолання.

Виклад основного матеріалу

Для повноцінного аналізу фактичної організації ВАКС існує потреба у першочерговому дослідженні нормативно-правової бази, що забезпечує його існування та функціонування.

Для початку варто зазначити, що ВАКС, як і будь-який інший суд або орган державної влади, здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України, актів міжнародного законодавства, ратифікованих Верховною Радою України, та інших нормативно- правових актів держави [3]. Пропонуємо розділити їх за нормативно-правовою ієрархією (таблиця 1).

Таким чином, нормативно-правове забезпечення функціонування ВАКС можна розподілити за такою ієрархією: Конституція; Закони України; підзаконні акти. Кожен із видів нормативно-правових актів регламентує конкретні положення щодо організації діяльності ВАКС. Основоположним нормативно-правовим актом є Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 р. № 2447- VIII, у якому визначені правові основи діяльності ВАКС. прогалина антикорупційний суд зарубіжний

Правові основи діяльності становлять перелік легальних, прорегламентованих норм, що визначають ключові завдання, функції та повноваження ВАКС.

Згідно із Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 р. № 2447-Ш завданням ВАКСу є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад і процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними кримінальних правопорушень і судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення у дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства [1]. Фактично, законодавець прямо наголошує на тому, що основною функцією та завданням цього суду є саме відправлення правосуддя.

Ключова місія ВАКС полягає у здійсненні справедливого правосуддя у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень. Із приводу повноважень ВАКС, то він здійснює правосуддя як суд першої й апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках і порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої й апеляційної інстанцій у справах про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення у дохід держави в порядку цивільного судочинства [1; 4].

До таких справ відносять: розкрадання державного майна шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), зловживання впливом, владою або службовим становищем (ст. 369-2, 364 КК України), нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210 КК України), здійснення видатків бюджету чи надання кредитів без встановлених бюджетних призначень, пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі й отримання службовою особою такої вигоди (ст. 210 КК України, ст. 368, 369 КК України), підкуп аудитора, нотаріуса, оцінювача тощо викрадення, пошкодження, привласнення вимагання документів, штампів печаток тощо шляхом зловживання службовим становищем (ст. 368-4 КК України, ст. 357 КК України), порушення встановлених правил обігу наркотиків, психотропних речовин та їх аналогів шляхом зловживання службовим становищем викрадення, вимагання, привласнення зброї, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів шляхом зловживання службовим становищем (ст. 320 КК України, ст. 262 КК України) [2].

Також ВАКС аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд і надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності ВАКС, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їхньої діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті [5].

Таким чином, ми можемо дійти висновку, що ВАКС виконує особливі функції та завдання, виступає як особлива складова частина механізму протидії корупції в Україні. На нього покладено завдання розглядати справи, пов'язані з корупційними кримінальними правопорушеннями. Також ВАКС виступає як кінцевий етап розгляду справ, пов'язаних із топ-корупцією: рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликані забезпечити зменшити рівень «високої» корупції у країні.

Теоретично концепція ВАКС в Україні має великий потенціал, проте на практиці сам ВАКС має низку недоліків і пробілів у своїй організації. Як зазначалося раніше, ВАКС є однією із головних складових частин державного механізму із протидії корупції. Як і будь-яка елементарна частина такого механізму (або ж орган), суд має три складники організації:

1) структурний, по суті, відображає місце та взаємодію цього органу в системі органів державної влади;

2) внутрішній, що становить всю формально-правову базу органу (повноваження, завдання, апарат тощо);

3) кадровий, який є «живою» ланкою органу (співробітники органу). Якщо хоч одна із цих складових частин матиме проблеми, ефективність діяльності усього органу зменшиться.

Аналізуючи кожну організаційну складову частину ВАКС, варто зазначити, що критичне сприйняття ідеї спеціалізованого антикорупційного суду засновується на такому.

Таблиця 1. Рівні нормативно-правового забезпечення функціонування Вищого антикорупційного суду

- по-перше, відсутній окремий процесуальний закон для антикорупційного судочинства, тобто цей суд не є спеціалізованим у власному розумінні слова [6]. В. Гапотій зазначає: «Чому би тоді не створити на додачу Вищий анти- терористичний суд у справах СБУ? Вищий податковий суд для ДФС тощо...» [7]. Ми не погоджуємося з цією думкою, адже, як зазначалося раніше, запровадження ВАКС - необхідний крок для подолання не лише корупції, а й проблеми невідповідності України міжнародним стандартам;

- по-друге, наявність всього двох інстанцій порушує право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення та суперечить чинному КПК [6, с. 53];

- по-третє, незначна кількість справ НАБУ не виправдовує створення під них окремої судової установи [6].

Аналізуючи доктринальні джерела, а також норми вітчизняного законодавства, ми можемо виділити основні проблеми функціонування й організації діяльності ВАКС в Україні (Таблиця 2).

Підсумовуючи, ми можемо стверджувати, що ВАКС у своїй сучасній організації має низку недоліків. Зокрема, до них можна віднести дисгенезію процесуальної частини нормативно-правового забезпечення діяльності подібного суду, неефективну організацію антикорупційного судочинства взагалі, недостатній як для такого суду рівень професійного контролю суддів і проблема «застою» справ. Для ефективного подолання цих проблем ми насамперед повинні звернутися до досвіду зарубіжних країн, у яких наявні подібні антикорупційні суди.

Питання запозичення чи врахування досвіду подолання конкретної проблеми іншими суб'єктами завжди є та буде актуальним, адже подібний метод дозволяє уникнути настання можливих негативних наслідків. Таким чином, подолання проблем функціонування й організації антикорупційного судочинства в Україні неможливе без урахування досвіду зарубіжних країн.

Для початку хотілося би виділити антикорупційний суд Індонезії. Індонезійський антикорупційний суд має свою специфічну назву «Tipikor» [8]. Перший такий суд було створено у 2002 р. паралельно із Комісією по боротьбі з корупцією (Corruption Eradication Commission), аналогом українського НАБУ, тільки з розширеними повноваженнями [9]. Спочатку суд Tipikor знаходився лише у Джакарті, столиці Індонезії, та формально мав статус окружного, але його юрисдикція поширювалася на всю країну. Ефективність і значні результати праці суду Tipikor разом із Комісією по боротьбі з корупцією у період 2002-2009 рр. отримали з боку суспільства значну підтримку та значно підняли рівень Індонезії на світовій арені. Понад 250 справ закінчилися стовідсотковим обвинувальним вироком і тюремним ув'язненням. Як результат, за даними міжнародної організації Transparency International, станом на 2020 р. Індонезія посідає 102 місце за індексом сприяння корупції [10; 11].

Серед ключових особливостей організації цього суду ми можемо виділити:

- для суддів Tipikor запроваджено належне соціальне та фінансове забезпечення задля зниження вірогідності корупції під час виконання своїх службових обов'язків, а також задля уніфікації можливого тиску з боку засуджених і «зацікавлених» осіб;

- у цьому суді чітко регламентовано строки розгляду справ: 90 днів для судових процесів, 60 днів для апеляції та 90 днів для касаційних апеляцій до Верховного суду. Ці терміни мали на меті уникнути відставання невирішених справ, але у 2010 р. законодавець Індонезії дещо розширив юрисдикцію суду та паралельно збільшив ці строки до 120-60-120 діб;

- досягнення Tipikor за 2002-2009 рр. пояснюються дослідниками високим рівнем процесуальної підготовки справ з боку Tipikor та особливою процедурою конкурсного відбору кандидатів на посаду суддів;

- особлива юрисдикція у період 2002-2009 рр., а саме: суд розглядав виключно справи «великої корупції» (сума збитків понад 88 тис.доларів), якими займались тільки Комісія по боротьбі з корупцією. Середня кількість таких справ становила приблизно до 50 на рік. Іншими корупційними кейсами займалася Генеральна прокуратура Індонезії. Вони розглядалися у звичайних загальних судах, тому до 2010 р. існував правовий дуалізм [11; 12].

Вищий суд Уганди має Антикорупційний відділ (ACD), який має оригінальну юрисдикцію у всіх справах про корупцію та супутні справи. Серед особливостей його організації можна виділити те, що у цьому суді проводять зустрічі користувачів суду в ACD та спільні тренінги із прокурорами, що значно покращило взаєморозуміння та якість переслідування, однак існує і негативний досвід із приводу апеляційного розгляду справ: відставання в Апеляційному суді призводило до затримок і відводу свідків, що може бути вирішено шляхом поширення спеціалізації на рівень апеляцій або ж призначення суду вищої інстанції як апеляційного [13]. Таким чином, ми бачимо, що зарубіжний досвід підтверджує необхідність у визначенні Верховного суду як апеляційного для судів подібного спрямування.

Таблиця 2. Перелік проблем антикорупційного судочинства в Україні

На Філіпінах із 1979 р. діє спеціалізований антикорупційний суд Sandiganbayan. Рішення такого суду можуть бути оскаржені апеляційним судом, а потім і Верховним суд країни (вищий судовий орган Філіппін, якому належить як загальна, так і конституційна юрисдикція). Однією із ключових особливостей цього суду є те, що Sandiganbayan діє нарівні з Апеляційним судом, але переважно як суд першої інстанції. Відповідачами у справах про боротьбу з корупцією можуть бути як державні, так і приватні особи за умови дотримання двох умов:

1) Звання державного службовця є досить високим (визначається головним чином шляхом встановлення заробітної плати державного службовця, хоча додатково враховується категорія посадової особи);

2) грошова сума, яка, ймовірно, стане об'єктом злочину, досить велика [14, с. 99].

Позитивний досвід запровадження антикорупційного суду є у Хорватії, що станом на 2020 р. займає 63 місце у світі за індексом сприйняття корупції [29]. У 2008 р. у чотирьох окружних судах (Осієк, Рієка, Спліт і Загреб) були створені спеціальні антикорупційні судові департаменти. Подібні суди мають виняткову юрисдикцію щодо корупційних злочинів, скоєних державними чиновниками середньої та вищої ланки, а також справ, пов'язаних із організованою злочинністю. Справи про злочини, розслідувані звичайними прокурорами, розглядаються у звичайних регіональних судах. У Хорватії спеціалізований антикорупційний суд має первісну юрисдикцію над справами про корупцію, а апеляційні скарги розглядаються у Верховному суді [15, с. 87-88].

Отже, розглядаючи досвід зарубіжних країн з організації антикорупційного судочинства, ми можемо спостерігати, що здебільшого розглянуті країни зіштовхувалися з тими самими проблемами, що нині є в Україні.

Як приклад, хотілося би відзначити досвід Індонезії із приводу подолання проблеми «застою» справ, організацію апеляційного оскарження рішення антикорупційного суду в Хорватії (що підтверджується негативним досвідом Уганди), умови до відповідачів у антикорупційному суді Філіпін тощо. Виходячи з цього, ми можемо запропонувати способи подолання проблем організації антикорупційного судочинства в Україні.

Ключовою є проблема вдосконалення судової системи України [16], а саме інтеграція нового механізму розгляду справ, пов'язаних із корупційними правопорушеннями.

Для початку необхідно зазначити, що в ВАКС діє власна Апеляційна палата суду. З аналізу здійснення судочинства ВАКС можна дізнатися, що загалом у 2020 р. ВАКС розглянуто більше 11 тис. справ і матеріалів, зокрема, завершено розгляд 60 кримінальних проваджень і 10 937 клопотань, скарг, заяв під час досудового розслідування. Майже 9,5 тис. справ і матеріалів вирішено по суті (з ухваленням вироку або постановленням ухвали за вимогами клопотання, скарги, заяви). Так, у 2020 р. ВАКС ухвалено 22 вироки та 9 386 рішень по суті клопотань, скарг і заяв під час досудового розслідування [17], але у період із 05 вересня 2019 по 31 грудня 2020 рр., як перша інстанція ВАКС засудив 25 осіб, а після апеляційного оскарження - лише 12 осіб було засуджено за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією [18]. Низка дослідників вказують на нераціональність Апеляційної палати ВАКС, вказуючи на те, що у подібного суду апеляцію повинні розглядати виключно у Верховному Суді.

Тому вбачаємо за необхідне реорганізувати ВАКС шляхом виключення з нього Апеляційної палати. Враховуючи досвід таких країн, як Індонезія й Уганда, пропонуємо відвести роль апеляційного оскарження рішень ВАКС Касаційному кримінальному суду Великої палати Верховного суду. Також необхідно внести відповідні зміни до законодавства, зокрема до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», «Про судоустрій та статус суддів» тощо. Невирішеною залишається проблема «застою» справ не тільки топ-корупціонерів, а й корупційних справ більш низького рівня. Негативний досвід розгляду кримінальних справ, пов'язаних із корупційними правопорушеннями звичайними судами першої інстанції, показує нам, що в Україні просто необхідно запровадити Обласні антикорупційні суди. Апеляційним оскарженням рішень Обласного антикорупційного суду буде займатися Апеляційна палата, котра входитиме до його структури.

Таблиця 3. Інстанції антикорумційних судів

Таблиця 4. Розподіл судової юрисдикції

У таблиці 4 показано розподіл інстанцій антикорупційних судів.

Враховуючи досвід філіппінського суду Sandiganbayan, а саме у постанові умов до відповідачів у суді по корупційних справах, ми пропонуємо розподілити антикорупційну юрисдикцію таким чином.

Із приводу подолання проблеми «застою» справ у судах ми пропонуємо імплементувати досвід антикорупційного суду Індонезії Tipikor, а саме: запровадити хронологічні рамки розгляду справ для ВАКС. Так, для ВАКС буде виділено максимальний строк для розгляду справи - 60 робочих днів. Якщо рівень складності справи не дозволяє розглянути її у запропонований термін, то справа направляється до розгляду Верховним Судом, який або ж візьме її під свій контроль, або ж, виходячи з отриманих даних, надасть можливість продовжити розгляд справи на прохання ВАКС. У такому разі ми отримуємо найефективнішу організацію розгляду справ в аспекті швидкості та якості. Подібна модель судового розгляду максимально проста та дозволяє концептуально уніфікувати можливість «затримки» справи у суді. Для реалізації цього необхідно внести відповідні зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», Кримінально-процесуального кодексу України тощо.

Наступна проблема - контроль професійних навичок кадрів ВАКС. Варто спочатку акцентувати увагу на першому і найголовнішому етапі кадрового забезпечення - проведенні державного конкурсу на зайняття вакантних посад в апарату суду. Сьогодні процедура кадрового відбору працівників ВАКС є максимально прозорою, що підтверджується фактом наявності прямої трансляції конкурсу із загальним доступом [19], а також залученням зарубіжних експертів до лав Конкурсної комісії.

Проблемою у такому разі залишається низький рівень вимог до кандидатів на посаду судді ВАКС. Згідно із Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 р. № 2447^Ш, вимогами до кандидата на посаду судді є відповідність хоча б одній із таких вимог: має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років; має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років [1].

На нашу думку, суддя ВАКС обов'язково повинен мати науковий ступінь у сфері права, адже це, по-перше, є гарантом його дійсної обізнаності в юриспруденції, що дає підстави стверджувати про значно вищу швидкість і, головне, якість розгляду справ таким суддею, порівняно з особою без ступеня. Зокрема, Дженніфер К. Роббеннолот наголошує на важливості наукового мислення у діяльності судді [20, с. 488-489]. Також проблемою кадрового сегменту є здійснення перевірок професійних навичок для працівників ВАКС. Вважаємо за потрібне ввести щорічну перевірку професійних знань суддів у вигляді тестування на знання змін чинного законодавства України. Акцентуємо увагу на забезпеченні захисту суддів і їхніх родин від посягань «зацікавлених» осіб через високий статус підсудних.

Висновки

Отже, ми можемо констатувати факт незамінності та важливості ВАКС як ключового у системі антикорупційного судочинства України. Підсумовуючи аналітичні дані, можна дійти висновку, що сьогодні ВАКС має низку недоліків, які значно зменшують ефективність його діяльності. Нами було запропоновано шляхи подолання основних проблем ВАКС, практична реалізація котрих дозволить підвищити ефективність діяльності ВАКС. Більш детальна наукова розробка цього питання є предметом подальших досліджень.

Література

1. Про Вищий антикорупційний суд: Закон України від 07 червня 2018 р. № 2447-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2447-19#Text.

2. Вищий антикорупційний суд. ВАКС. 2020. 16 с. URL: https://hcac.court.gov.ua/userfiles/media/VAKS/PICS/dok/HACC_

Leaflet_03.03.2020_one%20page_UKR.pdf

3. Юрчишин Я., Костецький М. Антикорупційний суд - ключ до знищення топ-корупції. 2017. Право та проблеми сталого розвитку в глобалізованому світі. С. 132-137.

4. Безпалова О.І. Створення Вищого антикорупційного суду як важливий крок у напрямі здійснення судової реформи в Україні. URL: http://univd.edu.ua/science-issue/issue/1556.

5. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) - вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України. Офіційний сайт ВАКС. 2021. URL: https://hcac.court.gov.ua/hcac/info_sud/competence/.

6. Новосельцев А. Ще один глухий кут судової реформи. 2016. URL: https://web.archive.org/web/20160603140629/http://ua.racurs. ua/1206-gluhyy-kut-sudovoyi-reformy.

7. Гапотій В.Д. Судові, правоохоронні та правозахисні структури України: навчальний посібник. Мелітополь: ФОП Однорог Т.В., 2018. - 198 с.

8. Corruption Case Flow: Tipikor. URL: https://pn-surabayakota.go.id/kepaniteraan-tipikor/alur-perkara-tipikor/.

9. Commision for the eradication of criminal acts of corruption UU RI No. 30/2002. URL: https://www.oecd.org/site/adboecdanti-corruptioninitiative/46814420.pdf.

10. Corruption rerceptions index. 2020. Transparency International. URL: https://www.transparency.org/en/cpi/2020/index/idn#.

11. Кроховой И. Уроки борьбы с коррупцией от Индонезии. 2016. URL: https://nv.ua/opinion/uroki-borby-s-korruptsiej-ot-indonezii-298882.html.

12. Sofie Arjon Schьtte. Specialised anti-corruption courts: Indonesia. U4 Brief. 2016. № 4. URL: http://issuu.com/cmi-norway/ docs/160708105645-d4080012b4434bdc82ade5a9ac5bc974?e=1246952/37115413#search.

13. Sofie Arjon Schьtte. Specialised anti-corruption courts: Uganda. U4 Brief. 2016: 5. 5 p. URL: https://www.u4.no/publications/specialised- anti-corruption-courts-uganda

14. Мєняйлов О.О. Міжнародний досвід боротьби з корупцією шляхом створення спеціалізованих антикорупційних судів. Журнал східноєвропейського права. 2018. № 47. С. 96-101.

15. Ростовська К.В. Міжнародний досвід створення та функціонування антикорупційних судів у світі. Вісник Харківського національного унівесритету імені В.М. Каразіна. № 25. 2018. С. 87-89.

16. Що вже змінила реформа правосуддя. Офіційний сайт Судової влади України. 2018. URL: https://court.gov.ua/press/general/441643/

17. Аналіз здійснення судочинства Вищим антикорупційним судом у 2020 році (як судом першої інстанції). URL: https://hcac.court.gov. ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/statistics/analyses/justice_2020.pdf.

18. Інформація про засуджених та виправданих ВАКС осіб (остаточне рішення) за період з 05 вересня 2019 по 31 грудня 2020 рр. URL: https://hcac.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/statistics/data/conviction_punishment/12.2020.pdf

19. Вищий антикорупційний суд. YouTube. 2021. URL: https://www.youtube.com/channel/UCGiDYoGOkkpM0K5ogeRYgBw/videos?view= 0&sort=da&flow=grid

20. Robbennolot J.K. Evaluating Juries by Comparison to Judges: A Benchmark for Judging? Florida State University Law Review. 2005. 44 Р URL: http://ir.law.fsu.edu/lr/vol32/iss2Z8.

Размещено на Allbest.ru