Порівняльний аналіз адміністративно-правових режимів антитерористичної операції та воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

Дмитро Ступак

ад'юнкт кафедри правового забезпечення гуманітарного інституту Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, підполковник юстиції

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України значної актуальності набули питання правового регулювання надзвичайних правових режимів з забезпечення оборони, суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.

Збройна агресія Російської Федерації з використанням технологій «гібридної війни» та ризики її переростання в повномасштабну війну робить проведення досліджень адміністративно-правових режимів антитерористичної операції та воєнного стану надзвичайно актуальними.

Поняттю «гібридної війни» останнім часом приділено значної уваги з боку науковців, однак всі погляди сходяться на тому, що масштабний тероризм та його фінансування є невід'ємною її складовою. Найчастіше, кінцевою метою застосування гібридних технологій, як у випадку збройної агресії Російської Федерації проти України, є знищення державності та ліквідація державного суверенітету шляхом сприяння «сепаратистам та терористам у вербуванні прихильників і їх підготовці, впливі на економіку та соціальну сферу, координації дипломатичних зусиль, а також проведенні окремих силових акцій» [1, с. 126].

Для розкриття змісту вказаних правових режимів доцільно, щонайменше, з'ясувати їх правову основу, визначення, мету, підстави та порядок їх введення, суб'єкти забезпечення та заходи які запроваджуються.

Основним нормативно-правовим актом який регулює проведення антитерористичної операції в Україні є Закон України «Про боротьбу з тероризмом». Так, антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності [2]. Метою її проведення є захист особи, держави і суспільства від тероризму, а саме попередження, запобігання та припинення всіх його проявів.

До підстав для початку проведення антитерористичної операції віднесено випадки вчинення або загрози вчинення терористичного акту який загрожує загибеллю багатьох людей чи іншими серйозними наслідками або якщо його вчинено одночасно на території кількох областей, районів чи міст, вчинення терористичного акту зачіпає міжнародні інтереси України та її відносини з іноземними державами та інші.

Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту: керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України [2].

До суб'єктів які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції віднесено: Службу безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю; Міністерство внутрішніх справ України; Національну поліцію; Міністерство оборони України; визначені законом центральні органи виконавчої влади.

У районі проведення антитерористичної операції посадові особи, залучені до операції, мають право запроваджувати визначені заходи з попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності [2].

В разі ж збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності законодавством передбачено захисну реакцію держави у вигляді введення правового режиму воєнного стану.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам дер-

жавної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [3].

Виходячи з визначення, до підстав введення правового режиму воєнного стану віднесено: збройну агресію; загрозу нападу; небезпеку державній незалежності України; небезпеку її територіальній цілісності. Відповідно мета введення - відвернення загрози, відсіч збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Воєнний стан вводиться Указом Президента України за пропозицією Ради національної безпеки та затверджується Верховною Радою України в дводенний строк виданням відповідного закону.

До суб'єктів, які наділяються широкими повноваженнями для запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, належать органи державної влади, військове командування, військові адміністрації та органи місцевого самоврядування [3].

Отже, аналізуючи положення Законів України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про правовий режим воєнного стану» можна дійти висновку, що різниця в розглянутих правових режимах полягає як в підставах введення, процедурі введення так і в суб'єктному складі, що здійснюють управління, запроваджують та виконують передбачені заходи протидії загрозам.

Однією з рис, яка об'єднує зазначені правові режими є їх основна мета, а саме - забезпечення безпеки суспільства та громадянина, оскільки як терористичні акти у всіх їх проявах так і збройна агресія прямо впливають на безпеку її громадян. Також, обидва правових режими для досягнення мети їх запровадження використовують механізм надання визначеним суб'єктам особливих повноважень. В свою чергу, до повноважень, якими наділені суб'єкти забезпечення правових режимів що розглядаються та є спільними, належать лише: обмеження перебування осіб в визначених районах, втручання в роботу підприємств (установ) всіх форм власності, встановлення режиму в'їзду (виїзду), огляд (осіб, речей, транспортних засобів, житла, багажу), перевірка документів у громадян, використання засобів зв'язку громадян (радіостанцій, телевізійних центрів), що підтверджує їх універсальність та ефективність.

Водночас, враховуючи розвиток нових форм і методів ведення бойових дій, тяжіння сучасних збройних конфліктів до гібридних форм з масштабним використанням тероризму та використання його для підриву суверенітету, незалежності і територіальної цілісності держави, існує необхідність в перегляді переліку заходів з попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності. Так, вважається за необхідне, розширити вищезазначений перелік з наданням суб'єктам забезпечення правового режиму антитерористичної операції деяких прав, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» а саме: встановлювати посилену охорону важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи; запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень); забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп'ютерні мережі; проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей.

Враховуючи те, що зазначені заходи, хоча і тимчасово але суттєво обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина, в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» необхідно передбачити обов'язковість визначення в рішенні на проведення антитерористич- ної операції вичерпного переліку конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються із зазначенням строку дії цих обмежень.

Слід також зазначити, що Закон України «Про боротьбу з тероризмом» в чинній редакції вже передбачає обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина і тим самим суперечить положенням Конституції України, якими такі обмеження дозволені виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану [4]. Це вимагає також внесення відповідних змін.

Отже, запропоновані зміни до діючого законодавства підвищать ефективність, оперативність та своєчасність реакції держави на використання масштабного тероризму для знищення державної незалежності, суверенітету та порушення територіальній цілісності України.

агресія антитерористичний воєнний стан адміністративний правовий

Список використаної літератури:

1. Міхєєв Ю І., Чернявський Г.П., Турченко Ю.В., Пінчук О.І. Дефініції поняття «гібридна війна»: Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2016. - Вип. 51. - С. 124-130. URL : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. exe?i21dbn=link&p21dbn=ujrn&z21id=&s21ref=10&s21cnr=20&s21stn=1&s21fmt=a sp_meta&c21com=s&2_s21p03=fila=&2_s21str=znpviknu_2016_51_18

2. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 бер. 2003 р. № 638IV. Відомості Верховної Ради. 2003. № 25. Ст. 180.

3. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 трав. 2015 р. № 389-VIII. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/389-19 /

4. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Размещено на Allbest.ru