Удосконалення діяльності Конституційного суду України в контексті розвитку інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Томкіна О.О.

кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем взаємодії держави та громадянського суспільства Київського регіонального центру Національної академії правових наук України м. Київ, Україна

На початку третього тисячоліття ООН задекларувала принципи інформаційного суспільства та спільну для світу концепцію його побудови як орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток суспільство, в якому кожен міг би створювати інформацію та знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними (Женевська Декларація принципів 2003). ООН проголосила засадничу ідею про те, що кожен, де би він не перебував, повинен мати можливість брати участь в інформаційному суспільстві, і жодного не можна позбавляти його переваг. ООН задекларувала принципами побудови інформаційного суспільства - розширення універсального, повсюдного, рівноправного і недискримінаційного, прийнятного в ціновому відношенні доступу до інформаційних та комунікаційних інфраструктур і технологій, інформації; забезпечення безпеки при використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). При цьому ІКТ мають стати інструментом, а не метою інформаційного суспільства, засобом, який сприятиме послабленню впливу традиційних перепон державно-приватній комунікації [1].

Сьогодні ми є свідками того, що розвиток інформаційного суспільства відбувається швидкими темпами за напрямом цифровізації. Ця складна світова тенденція наклала свій відбиток і на сучасні реформи в Україні, які здійснюється у межах т. зв. проекту «електронної», «безпаперової» держави, ініційованого Президентом України.

Державна інформаційна політика України має спиратися на універсальні принципи інформаційного суспільства та враховувати їх під час впроваджуваних державно-правових реформ. Дорожня карта чергової (після 2016) реформи конституційної юрисдикції окреслена у Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, що затверджена Указом Президента України № 231/2021 від 11 червня 2021 року. Результатом цієї реформи, як зазначено в Стратегії, має стати ефективне конституційне судочинство, підзвітне суспільству. Власне, цей напрямок реформи і є вектором удосконалення діяльності Конституційного Суду України (Суд, КСУ).

У межах теми конференції привернули увагу окремі законодавчі пропозиції щодо удосконалення діяльності КСУ, сформульовані у проекті Закону України «Про конституційну процедуру» [2], який 17 червня 2021 року підтриманий Комітетом Верховної Ради України до другого читання у парламенті. Відповідно до цього законопроекту систему наявних в «активі» [3] Суду засобів електронної комунікації пропонується доповнити новими цифровими інструментами, які мають покращити доступ до органу конституційної юрисдикції та оптимізувати його роботу, щоб діяльність Суду відповідала принципам оперативності, економічності та ефективності.

Насамперед, йдеться про пропозиції щодо запровадження відкритого доступу до Реєстру актів КСУ, автоматизованої системи документообігу в Суді. Законопроектом закріплюється можливість подання документів, що стосуються конституційного провадження, в електронному вигляді, надіслання Судом кореспонденцій в електронному вигляді, у такій же формі й право учасників на ознайомлення з матеріалами справи.

Електронна форма пропонується також для конституційної скарги (як альтернативна паперовій, що наразі вимагається законом). Так, скарга і долучені до неї матеріали можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису та дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» шляхом надіслання на офіційну електронну пошту Секретаріату або в інший визначений Судом спосіб. У такому самому порядку можуть подаватись і додаткові матеріали, пояснення і клопотання учасників конституційного провадження.

Вочевидь, що наведені законодавчі пропозиції є ще одним поступом до впровадження в Україні системи електронного конституційного судочинства, за зразком інших країн. Певно і те, що з огляду на реальність світу цифрових технологій, їх визнаних переваг та в умовах пандемії СОУГО(у)-19, розширення безконтактних форм комунікації Конституційного Суду і суспільства та особи відповідає потребам сьогодення.

Попри це, ми всі свідомі того, що цифровізація відкриває не тільки можливості для ефективної взаємодії, а й несе в собі потенційні ризики та загрози для прав людини в інформаційному просторі. Лишаючи осторонь організаційно-технічні аспекти практичної реалізації системи електронного конституційного судочинства в Україні, неможливо обійти питання доступу до конституційного судочинства в умовах сучасних українських реалій.

Передовсім, важливо зважати на дійсний стан цифрової грамотності українців. За соціологічними дослідженнями, 37,9 % осіб у віці 18-70 років мають цифрові навички на рівні нижче базового, 15,1 % - взагалі не володіють ними, тобто більше половини населення (53 %) знаходяться нижче позначки «базовий рівень». Та і перевагами ІКТ користується не кожна в Україні людина. Також потрібно враховувати і те, що інститут конституційної скарги в Україні запроваджено зовсім недавно і відсоток їх (скарг) неприйнятності досі значний (при тому, що скарги подаються у більш звичній для нас, паперовій, формі).

Отже, навіть невпинне зростання кількості інтернет-користувачів, що відмічають, як міжнародні, так і вітчизняні експерти, ще не є показником готовності українців до так би мовити «цифри». Тобто можливості українців щодо доступу до цифрових технологій сьогодні нерівні, а проблема подолання цифрової нерівності державою не розв'язана.

Про те, що це є завданням, передовсім, держави свідчать визнані у світі «інформаційні» стандарти. У вищенаведеній Декларації проголошено, що держави мають вишукувати усі можливі засоби і заходи подолання розриву у цифрових технологіях та забезпечення справедливого і рівноправного розвитку, розширення доступу до ІКТ, створення цифрових можливостей для всіх [1].

Використання інформаційних технологій (ІТ), як зазначено у Висновку № 14 (2011) Консультативної ради європейський судів (КРЄС) щодо правосуддя та інформаційних технологій, не повинно обмежувати процесуальні права та гарантії тих, хто не має доступу до сучасних технологій; держави мають гарантувати, що їм надають відповідну допомогу в цій сфері. При цьому КРЄС не рекомендує нехтувати традиційними засобами доступу до інформації (довідкові стенди та інші форми допомоги, що надаються в судах, не повинні зникнути з огляду на те, що ІТ зробили судочинства доступним для усіх). Тож ці заходи - невідкладна турбота про соціально незахищені та уразливі верстви населення [4].

Також ЄСПЛ не раз наголошував на визначальній ролі держави в забезпеченні права на доступ до суду, яке повинно не лише існувати, а й бути ефективним, із чого випливає негативний обов'язок держави утримуватися від перешкоджання використанню цього права та позитивний обов'язок держави створювати конкретні механізми його реалізації.

Такий підхід визнає й Україна. Відповідно до Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність, гарантує кожному право збирати, використовувати і поширювати інформацію у будь-який спосіб на свій вибір, а також гарантує кожному право звернутися з конституційною скаргою до Конституційного Суду України.

Таким чином, у контексті принципів розвитку інформаційного суспільства саме держава, запроваджуючи ті чи інші «цифрові» реформи і проекти, зобов'язана своїми діями сприяти ефективному використанню «цифрових прав» громадян та враховувати реальні умови їх реалізації.

Отож, упровадження в Україні електронної системи конституційного судочинства може дати позитивний ефект лише у тому разі, якщо здійснюватиметься поетапно (має бути перехідний період) та як альтернативний спосіб, тобто не витісняти традиційні засоби комунікації з Судом (принаймні до тих пір, поки «цифра» не стане звичним явищем у суспільстві, а правова і цифрова грамотність українців - належного рівня).

електронне конституційне судочинство право доступ цифрова грамотність

Література:

2. Про конституційну процедуру : проект Закону України реєстр. № 4533 від 21 грудня 2020 року. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=70729.

3. Костицький М. В., Камінська Н. В., Кушакова-Костицька Н.В. Перспективи вдосконалення діяльності Конституційного Суду України в умовах сучасних суспільних трансформацій. Journal «ScienceRise: Juridical Science». № 3(9). 2019. URL: http://journals.uran.ua/sr_law/article/download/180113/180588/400273.

4. Висновок № 14 (2011) Консультативної ради європейський судів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про правосуддя та інформаційні технології. URL: https://rm.coe.int/opinion-n-14-2011-on-justice-and-information-technologies-it-/16806a1fc0.

Размещено на Allbest.ru