Контракт - нова форма проходження служби в митних органах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

КОНТРАКТ - НОВА ФОРМА ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В МИТНИХ ОРГАНАХ

Дорофеєва Л.М. доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри адміністративного,

фінансового та інформаційного права

м. Ужгород

Кризова атмосфера українського суспільства вже десяток років насичена різновекторними ідеями та поглядами на масштабну модернізацію державного управління, у тому числі й у сфері митної служби. Попри нескінченні трансформаційні процеси доволі резонансною подією стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року [1]. Запропонований формат функціонування митної служби як єдиної юридичної особи, змінив не лише організаційну структуру Держмитслужби та її територіальних органів, а й в цілому кадрову політику у цій сфері.

Безпосередня реалізація окреслених новацій починається з 1 липня 2021 року: по-перше, Державна митна служба має почати функціонування як єдиний державний орган з відокремленими підрозділами (митницями) [2], а по-друге, більшість особового складу митних органів переходить на контрактні умови трудових відносин, що, з одного боку, повинно значно спростити процедуру їх розірвання, а з іншого - має на меті посилити мотивацію працівників до сумлінного виконання своїх обов'язків.

Для митних адміністрацій європейських країн така форма трудових відносин (контракт) не нова. Система державної служби тут давно й ефективно інтегрованою до стандартів Європейського Союзу в таких сферах, як відкритість і конкурентоспроможність при прийомі на роботу, заохочення та оцінки, а також навчання і професійний розвиток. Діяльність державних службовців базується на чотирьох принципах: професіоналізм, надійність, позапартійність та політична нейтральність [3, с. 134].

Позитивним і доречним прикладом у відносинах з митними службовцями може бути польський досвід кадрової політики, де передбачено можливість укладати з особами, що вперше наймаються на державну службу, строкового договору - до 12 місяців. За результатами такого навчально-випробувального терміну служби в період не раніше 8 та не пізніше 11 місяців роботи, формується висновок щодо ділових та професійних здібностей кандидата та можливість або недоцільність подальшої роботи на умовах безстрокового трудового договору. Якщо висновок позитивний - з працівником укладається постійних договір, а при негативному висновку - строковий договір не продовжується [4].

Українське законодавство формує дещо інший підхід до організації контрактної служби в митних органах. Статтею 569 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що «працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 МКУ, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями»[5]. При цьому, правове становище посадових осіб митних органів визначається не лише Митним кодексом, - в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України. Таке формулювання ч. 3 ст. 569 МКУ замість конкретизації правового статусу митника, дає досить розмиту відсилочну конструкцію, яка дозволяє по-різному трактувати окремі норми митного, трудового законодавства та законодавства про державну службу, що певним чином знижує ступінь правового захисту митника як державного службовця.

Крім того, проблема правового регулювання проходження служби в митних органах з'являється через паралельне застосування двох різних підходів при укладенні договорів про прийняття на службу: трудового договору, який регулюється приватною галуззю трудового права, та адміністративного договору, котрий регулюється публічною галуззю адміністративного права. Новації щодо формування кадрової політики в митній системі закріплені в Митному кодексі (ст. 570 МКУ) як спеціальні норми права і являють собою не до кінця розмежовану компіляцію норм законодавства про державну службу з нормами митного і трудового законодавства.

Так, з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених Митним кодексом України. Але якщо в державній службі контракти укладаються на строк до трьох років у випадках потреби строкового призначення у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають виключно тимчасовий характер (п. 3 ч. 2. ст.34 Закону України «Про державну службу») [6], то митне законодавство (ст. 570 МКУ) допускає контрактну (строкову) форму трудового договору у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійних характер [5].

При цьому, навіть за умови належного виконання контракту про проходження державної служби митником, що здійснює постійне завдання з проведення митного контролю та митного оформлення, дія такого контракту може бути продовжена не більше ніж на три роки (ст. 570 МКУ), а кількість таких посад в митному органі не обмежується, на відміну від загального закону, де кількість «контрактних» одиниць у штаті не може перевищувати 7%. Тобто, посадова особа митного органу, що виконує постійні функції на посадах, визначених для проходження служби на умовах укладання контракту (сьогодні це приблизно 80% особового складу територіального органу), навіть при самому добросовісному виконанні своїх службових обов'язків, має шанс пропрацювати не більше шести років, після чого контракт з нею не може бути продовженим.

На нашу думку, це недостатньо раціональний підхід до використання кадрового потенціалу. Якщо мова іде про новоприйняту в митну систему особу, то два-три роки і чималі державні кошти слід витратити на її фахове теоретичне навчання, засвоєння нею методів протидії правопорушенням та достатнє оволодіння практичними навичками роботи, забезпечення її форменим одягом тощо. То чи буде логічним та економічно доцільним лише три роки повноцінно використовувати підготовлений персонал. Можна посперечатись і щодо ефективності роботи посадовця в умовах гарантованого звільнення, але це питання для іншого дослідження.

Реального покрашення роботи митної служби України складно досягнути лише формальними заходами: ні фрагментарні зміни митного законодавства, ні трансформація організаційної структури, ні проведення експериментів з тестування або спрощення процедури звільнення митників, самі по собі не принесуть результату, оскільки по - збавлені системності.

На нашу думку, процедура організації проходження служби в митних органах з укладанням контракту, яка зараз починає запроваджуватись, потребує суттєвого вдосконалення, більш чіткого правового унормування, узгодженості із основними принципами державної служби та впровадження міжнародних стандартів щодо формування та використання кадрового потенціалу митних адміністрацій. митний служба контрактний контроль

Література

1. Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» 14 січня 2020 року № 440-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/440-20#Text/.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2020-%D0%BF

3. Чикаренко І. А. Європейські стандарти публічного управління: регіональний рівень. Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади: матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар.участю (м. Полтава, 24 листоп. 2009 р.). Полтава: Полт. НТУ, 2009. Ч. 1. С. 133-135.

4. Ustawa o sluzbie cywilnej. Ustawa o sluzbie cywilnej. Polskie prawo. URL: http://www.lexlege.pl/ustawa-o-sluzbie-cywilnej.

5. Митний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text

6. Про державну службу: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text.

Размещено на Allbest.ru