Класифікація науково-технічних засобів, що застосовуються для фіксування кримінального провадження

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Класифікація науково-технічних засобів, що застосовуються для фіксування кримінального провадження

Поляк Ю.П., ад'юнкт

м. Львів, Україна

Діяльність дізнавача та слідчого під час досудового розслідування є пізнавальною та потребує різного технічного інструментарію для забезпечення виконання покладених на них функцій. Такий інструментарій нерідко в науковій та навчально-методичній літературі називають «технічними», «техніко-криміналістичними», «криміналістичними», «науково-технічними» засобами. Цілком слушною є думка Д.О. Літкевича, який зазначає, що застосування таких засобів у кримінальному провадженні зумовлюється не тільки прагненням його учасників спростити та прискорити процес розслідування та судового розгляду, а й властивостями цих засобів значно розширювати діапазон можливостей людського сприйняття [1, с. 240].

Аналіз юридичної наукової літератури дає нам підстави стверджувати, що в науці кримінального процесу до цього часу ще не сформувалася єдина позиція щодо розуміння місця та значення технічних засобів, що використовуються під час досудового розслідування. Представники науки криміналістики більш ґрунтовно займаються дослідженням цієї проблематики, оскільки вона є предметом вивчення другого розділу науки криміналістики «Криміналістична техніка» та дотична до третього - «Криміналістичної тактики».

Якщо говорити про наявність визначення згаданих вище понять у нормативно-правових актах, то одну з варіацій можна зустріти у Наказі Міністерства юстиції України від 30.03.2018 р. №951/5 (наразі він вже відмінений). Там зазначалося, що під технічними засобами фіксування слід розуміти сукупність програмно-апаратних засобів та приладів, що забезпечують належне звуко- та відеофіксування, зберігання, копіювання (дублювання), облік і використання інформації, яка відображає процес слідчої дії [2]. технічний засіб слідчий кримінальний правопорушення

У навчальному посібнику за редакцією В.В. Кір'якова та Н.Є. Маковецької використовують термін «криміналістичні засоби та методи», під якими розуміють спеціальну апаратуру, матеріали, інструменти, способи дій та рекомендацій, що розробляються криміналістикою для використання у криміналістичних цілях.

Їх класифікація проводиться за такими підставами:

1) за виникненням;

2) за цільовим призначенням;

3) за видом [3, с. 43-44].

Ж.Л. Рибалко, говорячи про роль у доказуванні, вживає термін «технічні засоби» та дає наступе визначення: застосування технічних засобів під час доказування - врегульована нормами кримінального процесуального права діяльність суб'єктів доказування по використанню технічних засобів з метою набуття істинних знань про подію і обставини кримінального правопорушення [4, с. 153].

Знаний криміналіст Р.С. Бєлкін пропонував у криміналістичних дослідженнях і практичній діяльності відмовитися від терміну «науково-технічний засіб» (далі - НТЗ), а використовувати лише «техніко-криміналістичний засіб», оскільки перший не відображає специфічних, криміналістичних цілей використання цих засобів і є досить претензійним з огляду на те, що ряд засобів, використовуваних у криміналістиці, аж ніяк не можна назвати «науковим» (наприклад, щуп, молоток, дактилоскопічний валик тощо) [5, с. 73-74]. Його позицію підтримали і почали розвивати переважна більшість науковців-криміналістів того часу (Т.В. Авер'янова, Ю.Г. Корухов, О. Р. Росінська тощо).

У підручнику «Криміналістика» (авторський колектив: В.В. Пясковський, Ю.М. Чорноус, А. В. Іщенко та інші) використовуються і термін «техніко-криміналістичні засоби», і «технічні засоби», і НТЗ, а саме визначення надається стосовно «спеціальних технічних засобів криміналістики», під якими розуміється науково обумовлені, перевірені експериментально і на практиці ефективні технічні засоби, які використовуються суб'єктами кримінально-процесуальної, експертної, оперативно-розшукової і адміністративної діяльності. Їх пропонують класифікують таким чином:

1) за джерелом походження;

2) за цільовим призначенням;

3) за спеціальним призначенням;

4) за видом;

5) за місцем використання;

6) за суб'єктом використання [6, с. 69-79].

Інша частина науковців дотримуються іншої позиції. Так, О.В. Неня вважає більш вдалим використання терміну «науково- технічні засоби», тому що він є всеохоплюючим і може включати поняття як «звичайні» технічні засоби (звукозапис і відеозапис), що застосовує законодавець і використовують учасники судочинства, так і «складні» їх різновиди (наприклад, прилади для мікроскопії та спектроскопії), які використовуються для дослідження властивостей різноманітних об'єктів. Під ними слід розуміти сучасні прилади, пристрої, механізми або їх сукупності, комплекти, системи, комплекси та програмні продукти, які перетворюють властивості в іншу форму, доступну безпосередньому сприйняттю, і які застосовують дізнавач, слідчий, прокурор, спеціаліст і експерт у досудовому кримінальному процесі. Найбільш простим і зручним є класифікація НТЗ за їх призначенням у слідчій, судовій і експертній діяльності:

1) НТЗ слідчо-оперативної техніки (засоби для огляду різних об'єктів і проведення слідчих (розшукових) дій; для пошуку, фіксації та вилучення слідів й інших об'єктів; фіксації звукової інформації);

2) засоби науково-дослідної техніки, що використовуються для вивчення та аналізу властивостей, ознак, складу і структури об'єктів дослідження; експериментального вивчення досліджуваних явищ і окремих ознак, відтворення певних процесів; порівняльного дослідження; фіксації результатів дослідження;

3) НТЗ попередження кримінальних правопорушень: засоби охоронної сигналізації; засоби та пристрої для спостереження у нічний час; засоби захисту документів; організаційно-технічні профілактичні засоби [7, с. 75-77].

Прихильниками використання цього терміну також є О.В. Баулін і А.О. Ляш. Під НТЗ вони пропонують розуміти систему загальних технічних, пристосованих і спеціально розроблених інформаційних технологій, а також приладів, апаратів, устаткувань, інструментів, пристосувань, матеріалів і методів їх застосування з метою забезпечення найбільш ефективного досудового розслідування. За особливостями правового регулювання їх використання у досудовому розслідуванні розрізняють такі, що:

1) є процесуальними джерелами доказів;

2) використовують для складання кримінальних процесуальних актів;

3) застосовують під час провадження слідчих та інших процесуальних дій з метою виявлення, закріплення, перевірки і дослідження доказів;

4) спрямовані на забезпечення ефективного процесуального нагляду, процесуального керівництва і судового контролю за додержанням законності у діяльності органів досудового розслідування. За своїм функціональним призначенням НТЗ можуть бути процесуальними, організаційними та організаційно-процесуальними [8, с. 91-92].

Нам імпонує думка, висловлена ще у минулому столітті В.Г. Гончаренком, який стверджував, що НТЗ, які використовуються у слідчій діяльності складаються з техніко-криміналістичних і загально-технічних засобів. Поняттям НТЗ слід охоплювати систему загально-технічних, пристосованих та спеціально розроблених пристроїв, апаратів, обладнання, інструментів, пристосувань, матеріалів, а також методів і прийомів їх застосування з метою найбільш ефективного проведення дізнання, досудового розслідування та попередження кримінальних правопорушень [9, с. 162-163].

Як бачимо, незважаючи на досить активне використання під час досудового розслідування науково-технічних засобів, у криміналістичній науці так і не розроблено підходу до використання єдиної термінології. Більше того, спостерігається тенденція, за якої науковцями вживаються різні терміни, а саме визначення та класифікація по суті залишаються тими ж самими. Тому видається за правильне як у юридичній, так і у навчально-методичній літературі вживати термін «науково-технічні засоби» і у найзагальнішому вигляді класифікувати їх на техніко-криміналістичні та загально-технічні. Серед призначень НТЗ варто виокремити: сприяння встановленню максимально точних характеристик об'єктів, що вивчаються, та полегшення їх вивчення; підвищення можливостей уповноваженої законом особи сприйняти інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення та об'єктивно і повно зафіксувати об'єкти, факти та обставин, що стосуються події кримінального правопорушення; забезпечення накопичення, обробки і швидкого надання необхідної інформації про об'єкт чи подію, які стосуються кримінального правопорушення. Також варто враховувати той факт, що КПК України від 2012 р. передбачає можливість проведення негласних слідчих (розшукових) дій. З метою їх проведення використовуються специфічні техніко-криміналістичні засоби, які мають свою класифікацію.

Література

1. Літкевич Д.О. До питання класифікації науково-технічних засобів у кримінальному провадженні. Право і суспільство. 2018. №4. Ч. 2. С. 240-245.

2. Про затвердження Інструкції про порядок використання в органах досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України технічних засобів фіксування кримінального провадження під час проведення окремих процесуальних дій: Наказ Міністерства юстиції України від 30.03.2018 р. №951/5.

3. Кір'яков В.В., Маковецька Н.Є. Криміналістика: навч. посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 408 с.

4. Рибалко Ж.Л. Роль та місце технічних засобів у кримінально-процесуальному доказуванні. Юридичний вісник. 2013. №3 (28). С. 151-154.

5. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. М.: Изд-во ВШ МВД СССР, 1970. 130 с.

6. Криміналістика: підручник / В.В. Пясковський, Ю.М. Чорноус, А.В. Іщенко, О.О. Алексеев та ін. К.: ЦУЛ, 2015. 544 с.

7. Неня О.В. Питання правового регулювання використання науково-технічних засобів і методів криміналістики. Вісник Академії адвокатури України. 2010. №2 (18). С. 75-80.

8. Баулін О.В., Ляш А.О. Використання науково-технічних засобів під час досудового розслідування. Криміналістичний вісник. 2013. №1 (19). С. 88-93.

9. Гончаренко В.Г. Вибране. К.: Прецедент, 2011. 791 с.

Размещено на allbest.ru